Затяжний стрес: як діяти і чого уникати. "На зв'язку" Станчишин і Вишебаба

[@Vyshebaba]

Дякуємо, що ви з нами. Запрошуємо користуватись функцією "Спонсорувати" - це допоможе нам у підготовці наступних епізодів і відео

[@lyubomyrlasiychuk9149]

Низький уклін всім захисникам України доземний уклін слава зсу вітаю Павло здоров'я та всього самого найкращого

[@merryb7577]

ого, який зворушливий вірш у кінці. про те що сили можна взяти у минулому, а значить і в майбутньому буде з чого їх поповнити. дуже життєствердно

[@mayamay7207]

Дякую вам за такий змістовий подкаст, цей випуск особливо цінний. Дякую ЗСУ ❤

[@Veramohera]

Дякую за ваш подкаст і теми які ви піднімаєте. Подяка нашим захисникам❤

[@Корицева_дівчина]

Хлопці, дякую за ваші подкасти. Завжди слухаю вас із задоволенням. Такі розмови дуже корисні і потрібні зараз❤

[@christinapikhmanets4964]

Щиро дякую! Неймовірно розумна і потрібна розмова.

[@TheRimma1987]

Дуже потрібна розмова, дякую, що робите!

[@Дарина-ц9й5и]

В кожному випуску піднімаєте дуже важливі, хоч і гірки, але правдиві теми, дякую❤ вони мені допомагають, дають відповіді, пояснення про сьогоднішнє життя в Україні 🇺🇦 Дякую щиро за працю 🙏

[@Olha-d6h]

Дякую, мені був корисний ваш діалог ❤️

[@ОксанаГреблюк]

Дякую за дуже важливу інформацію🙏хочеться шоб більше людей подивилось це відео і задумались

[@ВікторіяФіліпенко-ь5е]

Надзвичайно корисні розмови, дуже все важко в житті. Ви допомогаєте, дякую!

[@romandutkevych8209]

Треба розділяти зусилля і ризики, а не кидати тих хто в окопах. До чого тут філософія. Якщо війна одна для всіх, для єдиного народу, то і воювати мають всі, разом. Дякую Панове! що підіймаєте життєво важливі питтання!

[@katarynako3501]

Дякую Вам за довгоочікуваний етер❤🙌🏼💐🇺🇦

[@nellroux3812]

Чудовий випуск, дуже близький до тіла. Дякую вам, панове! Це неймовірно

[@p.e.233]

Добрий вечір Павло та Володимир. Також хотіла поділитись своєю історією про вплив стресу. 5 років тому помер мій брат - найбільш близька людина. І це стало страшним потрясінням для мене. Сильна тривога та окр стали моїм життям. І як тільки я почала по трохи заново вчитись жити, настала велика війна. Безмежна кількість смертей близьких, хвилювання за рідних, постійні страшні новини стали тригером який запустив механізм на знищення організму в прямому сенсі слова. Психосоматика мягко кажучи дала збій. Але як і в багатьох цивільних в мене є велике почуття провини яке не дозволяє вирішувати цю проблему. Установка - "в тебе ще нормально, а в інших гірше". До чого власне кажучи я це розповідаю. Завдяки вашим розмовам я нарешті відпустила трохи цей особистий контроль та провину вижившого. Нарешті почула відповіді на свої ж внутрішні запитання. Я дякую Вам за те, що Ви трохи стираєте відстань між нашими світами (цивільним та військовим). Дякую за те, що вчите не знецінювати свої почуття та емоції, а навпаки пояснюєте що це нормально. Що потрібно турбуватись про ментальне здоров'я, щоб мати змогу бути корисною для військових. Дякую! Нарешті я змогла повернутись до хобі які дійсно як ви зазначили допомагають пережити стрес та відключають цей внутрішній діалог. Ви робите важливу роботу❤

[@irinkabear3164]

Мої співчуття, з коментаря бачу, що це досі є непросто для вас.

[@p.e.233]

​@@irinkabear3164Дякую Вам за співчуття. Три дні тому помер ще мій батько, тому проблема яка здавалась почала вирішуватись зі стресом, тепер прогресує. Незнаю як це все пережити тепер

[@antony_zaichenko]

Класний подкаст! Дякую, хлопці💪

[@stardnik_]

Дякую!

[@ЛюбашкаГ-ц1ы]

Дякую,хлопці. Ви про такі цінні речі говорите. Дякую,що піднімаєте такі важливі і водночас складні теми. Зі свого досвіду: ніколи не зловживала алкоголем,але з початку повномасштабної саме тіло поставило табу на алкоголь. Бо знаю його дію на мене. Він загострює почуття і емоції. А зараз,на жаль,переважають страшні емоції і біль. І у тверезому стані ти ще можеш якось контролювати їх,а під дією алкоголю це неможливо. За 2 роки я знайшла способи як "скинути" те що руйнує,не шкодячи іншим і собі.

[@LR-bp2gb]

ЗСУ💪💜💚

[@corefey]

Дякую за дуже цікавий випуск! Хотів додати, що з стресом допомагає якась фізична активність, біг, танці чи будь що де людина фізично себе навантажує.

[@Гіацинт]

Можливо ,ця порада підходить для боротьби з короткочасним стресом.А от бути в стані хронічного стресу-дуже виснажливо для нашої психіки. Пригадався один випадок з мого життя.Одного разу через певну життєву ситуацію мені довелось відпрацювати 48 годин підряд. І хоч робота не була важка фізично,але відповідальна. Коли все закінчилось,втома була така,що не хотілось НІЧОГО. Не було ніяких бажань.Як витиснений лимон.Порожнеча повна.А що вже казати про війну...Уявляю те напруження, яке доводиться переживати воїнам.Кожен відновлюється по- своєму:хтось -швидше,хтось- довше,а комусь це ніяк не вдається зробити...Допомога психолога буде дуже доречна. Але підхід мав би бути індивідуальним. Дякую вам обом,що обговорюєте цю тему.

[@ALex-fp2zx]

Дякую за цікаву бесіду. Велике прохання до Станчішина боротися зі своїм словом паразитом "ніби", дуже ріже по вухах після сотого разу.

[@Гіацинт]

Мені-також.Будь ласка,пане Володимире,зверніть на це увагу.❤

[@mayamay7207]

А також це слово іноді звучить так що призводить до викривлення змісту, мені прям важко буває слухати.. але ж такі важливі теми! Слухати буду, але дуже сподіваюсь що зможете вплинути на це) дякую!

[@juliyavodolaska]

Я теж про це думаю кожен випуск, але було незручно написати. Воно дійсно дуже заважає сприйняттю

[@ІраДейнека-г1з]

Слухайте сенси, а не окремі слова. Будьте толерантними, будь ласка.

[@Гіацинт]

@@ІраДейнека-г1з На жаль,слово-паразит якраз постійно і відволікає від вловлювання сенсів. Ми ж не роботи,щоб включити програму з видалення цього слова з тексту,де воно не є доречним. А пану Володимиру варто контролювати своє мовлення.Це буде на користь всім.Слово"ніби" якраз і спотворює сенси тоді,коли є недоречним..

[@НадіяБКСл3т]

Моя племінниця постійно в стані стресу, чоловік воює, у неї двоє діток. Друзі стали її уникати, тому що вже 2 роки розмова в них йде такого змісту: подруга зітхає зі словами "і коли ж воно закінчиться?" Племінниця відповідає: "коли твій стане поряд з моїм". Подруга у відповідь "що я тобі поганого зробила, що ти хочеш, щоб мій чоловік загинув?". 😢. Але ж не всі гинуть, і треба ж йти захищати дітей своїх 😢

[@Ljana97]

Так у всіх - всі знайомі відвернулись, бо їх чоловіки вдома, або вони їх повивозили за кордон, залишилось тільки маленьке коло тих, хто такий же. Мабуть це для тієї більшості, яка на нас наплювала нормально - вони відмежувались від війни, її у них немає, їм так добре. Я це розумію, коли чоловік приїжджає у відпустку, перший тиждень для мене війна зникає, а з другого я вже починаю рахувати дні до від'їзду. Війна показала обличчя кожного.

[@Корицева_дівчина]

У мене хоч і немає чоловіка, але запитання: "коли це все закінчиться" викликає небажання далі спілкуватися з цією людиною. Тому що людина не розуміє, що сама по собі війна не закінчиться. Для мене це питання, як прірва між тими, хто щось реально робить для того, щоби війна закінчилася і такого не питає, бо розуміє масштаби, і тими, хто особливо не є учасником війни, не є волонтером, але от війна заважає, "коли це все закінчиться". Це питання - як визначник байдужості для мене. Знаю людину, яка живе за кордоном своє лакшері життя, досить багата, на ЗСУ не донатить, але постійно вставляє у розмові: "ой, коли це все закінчиться"🤷Це так дивно для мене звучить, що спілкування стало неможливим

[@nataliyagrubova5484]

Я читала книжку Стіни в моїй голові. Мої очі були круглі від багатьох речей. Добавлю одне, все тяжко і кожен день ми обираємо своє тяжко. Я вигоріла ще до війни від роботи, кожен вибух для мене був як смерть. Я поїхала з країни. Рік приводила себе до купи. В Україні від тривог я б точно не витягнула, тут працюю і допомагаю всім рідним, армії і виховую малого козака. Відчуття провини їсть кожного дня, але я розумію що тут я більш ефективна і корисна. Працювала і з психологом і антидепресанти, все треба робити щоб себе витягти.

[@TaniaKravchenko]

Тримайтеся, ви так багато робите -- для себе, рідних, країни ♥

[@JuliaMiku]

Дякую! Я цілеспрямовано уже більше 2 років налаштовую себе на довгу дистанцію цієї війни. Розрадою для мене стали буденні рутинні дії- режим дня, фізичні вправи, знову почала плести гачком та спицями (ці монотонні дії просто прекрасно вимикають тривожність 😅).

[@РоманСавченко-л9т]

✊😬🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦🫀🇺🇦✌️🤙🤙💪🤘🤘💪 БРАТИ 🫸🫷

[@juliyavodolaska]

Через повномасштабну війну я виїхала закордон і 2 роки там прожила. Була у безпечній Європі і увійшла в сильну депресію, життя було на паузі і весь час в очікуванні, що от скоро завершиться війна і я повернуся додому. Через рік після 24 лютого я зрозуміла, що скоро не закінчиться, але все ще чекала спокійнішої ситуації Через 2 роки я прийняла рішення повернутися додому назовсім. Я прийняла той факт, що війна надовго і невідомо коли завершиться. Я прийняла, що тепер я житиму під постійними атаками московії. Я прийняла, що майбутнє в тумані. І мені одразу стало легше! Я зняла цю паузу і почала жити далі, алаптовуючи життя під воєнні умови. Без цих постійних очікувань от коли закінчиться… Коли закінчиться, то побачимо Працюю, сплачую податки, доначу, волонтерю, роблю свій посильний вклад у допомогу своїй країні В житті зʼявилися барви, я нарешті ожила! І мій психо-емоційний стан одразу пішов вгору. Не без допомоги психотерапевта, звісно Тому факт прийняття - це база! Крутий випуск, дякую♥️

[@СвятославЛукьяненко-х8т]

Супер, дякі

[@ЕвгенийЖданов-в9м]

Слава Украине!!!

[@НаталіяОлександрівнаГладченко]

чекаю

[@ВераСапожинская-х8щ]

Найгірше те, що у десантно штурмових військах, навіть немає такої посади, як «Військовий психолог»! Виходить, що ті хто у нашій країні потребують психологічної допомоги найбільше її не мають…

[@Ljana97]

Знаєте, якби у нас населення менше ляпало язиком те, що воно собі дозволяє, то військовим і їх родинам можливо і взагалі не потрібні були б психологи. У нас лікувати в першу чергу тиловиків треба від всього того лайна, яке сидить у них всередині.

[@juliyavodolaska]

Це питання вирішує психоедукація, і цей подкаст якраз є один із способів, що доступний всім. Люди ляпають не тому що собі дозволяють чи не дозволяють, тут справа у рівні освіченості і відсутності розуміння

[@ni7739]

​@@juliyavodolaska а ще у вихованні і тому страху, який здорові люди відчувать бачачи скаліченого військового. Не кажу, що всі такі, багато людей адекватні, але є сцикуни, які за своє безцінне життя так бояться, що готові гав**м поливать усе й винуватити усіх

[@Ljana97]

@@juliyavodolaska так, рівень культури поведінки, виховання просто дно((

[@НадіяБКСл3т]

Алкоголь не знімає стрес, він на певний час дає забутися

[@Гіацинт]

І створює нові проблеми.

[@AirinEngin]

Брат так і казав психологам, які з морпіхами намагались говорити, що вони не були там, де він, і того не бачили. На цьому розмова закінчувалась як з військовими, так і з цивільними психологами. І починався алкоголь у великій кількості. І коли я пробую поговорити про інші способи виходу стресу, то я стаю ворогом номер 1.😢

[@olgap8458]

Бесіда цікава, але оця музична заставка між епізодами - ну, це просто треш якийсь!🤦‍♀️ унца унца колошматить по мізках. Зробіть щось з цим!