Рет қаралды 1,916
До війни за часів АТО/ООС чоловік був головою Бродецької селищної ради, а після об'єднання громад став старостою громади.
У 2020 році Ярослав Лопатюк підписав контракт зі Збройними Силами України. Чоловік вступив до лав 131 окремого розвідувального батальйону, де став водієм розвідувальної групи.
Ще на початку лютого 2022 військовий вже перебував на Херсонщині. По-бойовому військовий разом з групою виїхав 15 лютого на Сиваш. А 22 лютого військові вже бачили як російські «Гради» б'ють по Чонгару та Чаплинці. Завдання розвідгрупи полягало в тому, аби спостерігати за тим як розвиваються події. Ярослав був водієм розвідувальних підрозділів і вивозив в темний час доби з вимкненими фарами хлопців на спостережні пункти.
У перший день вторгнення РФ група українських військових мала вийти на Нову Каховку, але не вийшло: населений пункт захопили росіяни. Після цього підрозділ поїхав на Запорізький напрямок, де і залишився виконувати бойові завдання.
Під час наступу Збройних Сил України на Півдні, у день визволення Херсона 11 листопада 2022 року, Ярослав отримав поранення. Його авто потрапило в пастку: наїхало на російську міну і підірвалося. Саме тоді військовий втратив обидві ноги, тимчасово осліп, через те що попалило очі, зазнав важких поранень лівої частини тіла. Врятуватися у той день вдалося завдяки тому, що була швидка евакуація та не було обстрілів.
Після поранення Ярослав понад рік провів на лікарняному ліжку. Пережив ряд операцій на руці, ногах та вусі, після чого розпочався довготривалий етап відновлення та реабілітації.
Ветеран згадує, що на перші тренувальні протези він став, постояв кілька хвилин і розчарувався. Але регулярні тренування, наполегливість і підтримка лікарів-реабілітологів допомогли чоловікові стати на нові ноги. Також друзі допомогли ветерану придбати автомобіль і саме бажання швидше сісти за кермо стало мотивацією для Ярослава якнайскоріше почати ходити і стати мобільнішим.
Нині ветеран пройшов протезування за державною програмою: йому встановили гідравлічні протези - коліно Ottobock. Ярослав Лопатюк стоїть в черзі не електронне коліно, котре має покращити його мобільність. Каже, мріє ходити з однією палицею, а не з двома.
Зайнятися дзюдо чоловікові порадила його дружина, котра побачила фото з тренувань у соцмережах. До того ж до війни військовий займався карате і мріяв повернутися до занять спортом. На перше тренування Ярослава привезла сестра на колясці. Так було двічі, а вже пізніше чоловік сам почав їздити до спортзалу, аби займатися дзюдо. Нині, каже ветеран, практично відмовився від знеболювальних і займається на виснаження - спорт допомагає йому тримати тіло в формі, відчувати тіло і підтримувати бойовий дух.
Як проходила реабілітація ветерана, з якими труднощами і викликами зіштовхнувся Ярослав в процесі лікування і відновлення, як воно навчитися жити з «новими» ногами і не втратити віру й оптимізм, як спорт допомагає повернутися до життя і тримати форму і бойовий настрій бійцям, що проходять реабілітацію, а також в чому секрет незламності Ярослава Лопатюка - про це дізнавалося «Суспільне».
Ми в Telegram: t.me/suspilne_...
Ми у Facebook: / suspilne.vinnytsia
Ми в Instagram: www.instagram....
Сайт філії: vn.suspilne.me...
Усе про Суспільне читайте тут: suspilne.media/
Політика взаємодії з аудиторією на цифрових платформах Суспільного: lnk.bio/NVpa