Звідки береться агресивне ставлення до дітей та чи можна це подолати - розмова з фахівцем

У нас в гостях Олег Чабан - доктор медичних наук, психіатр Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1.Звідки виникає агресія, нетерпимість, злість до дітей, чи треба реагувати, якщо при вас б’ють дитину, і як саме, чим у майбутньому обернеться для батьків побиття дітей, коли можна підвищити голос на дитину, чи можна виховувати без покарань та інші актуальні питання - дослухайтеся до порад фахівця.
Сніданок з 1+1 у мережі Facebook / snidanok

[@liliiamandziuk7623]

Татам і мамам До вас, батьки, моє послання, До тих, в кого є діточки. Прийміть, як дар, не як повчання! Бо безліч в світі є біди... Сумні історії від того, Що не навчають діток жить. Самі є осторонь Святого, І не навчилися любить. Про що ти, хто з батьків не любить? - Хотіла б вірити у це, Але реально світ цей губить Дітей, уловлюючи в зле. Безпечність батьківська вражає. Гостинці, іграшки - у дім, Та тато й мама не спитає: Синочку, як цей день провів? Душа, емоції дитини, На жаль, пішли на задній план. А у маленької людини Питань болючих океан. Ви скажете: ти фантазуєш, І щось “плетеш” в своїх віршах. О, ні, батьки, біду бо чую Читаючи рядки в “сітях”! Там ваші чада дорогії Дають свободу всім думкам. О, як страшні дитячі дії, І скільки болі в їх словах!.. Хтось жить не хоче, хтось учитись... О, годі, досить це писать! Ви мусите, батьки, спинитись, Щоб найрідніших врятувать!!! Комусь із них усе набридло... А те дитя - малий росток. Лише початок, хай би квітло, Немов пахучий той садок! Та дитинча все нарікає, З чужими горе розділя. У незнайомців щось питає, Глибоко душу розкрива. Батьки, батьки, о зрозумійте, Що дітям треба теплота! Віддати час для них зумійте, Нехай зігріються серця. Ви не спішіться на роботу, І по роботі десь не йдіть. Синочку, донечці турботу Віддайте, щедро уділіть. Не гроші ваші дітям треба. Хоч, зрозуміло, як без них? В дітей є більшая потреба. Ви до грудей їх притуліть! Й так посидіть годину, другу. Не серед друзів за столом. Ви не спішіться за попругу, Сягніть сумління їх теплом. Забудьте на дітей кричати. Так, їх виховувати слід! Але з терпінням поучати, Не лайкою, як той бандит. У інтернеті коментують, (Так-так рідненькі діточки!..), Що матері й батьки не чують, Бо завжди в них діла свої. Не хочу я когось винити, Але до болю сумно так, Не вміючи батьки любити Вирощують собі будяк... ...Я вірю, читачі, ви інші! Й писав сумне не ваш малюк. Я хочу вірить: ви - мудріші. Й вам діти скажуть: ти - мій друг!

[@user-np9lo2kx8x]

Підійдіть спокійно я хочу вам допомогти вам важко ви втомилися можна я. Побуду з дитиною при вас підтримаю.А осуждать і витріщаються тільки ідіоти

[@tatianastankiewicz4106]

Дорослі перестаньте знущатись над дітьми.