Дуже мила збірка. Не знаю як можна читати під музику але слухати як фон мені сподобалося. Дякую❤❤❤

Шось новеньке) такий двіж😊

Дуже круто, дякую вам за цей контени

Супер! Випадково попала на ваш канал!!! Дуже вдячна! Влучно! Цікаво! Донесено українською!!!❤

Все з Душею буде добре. Теплий чай та спокій.

Такий приємний та дзвінкий голос😊

Дякую❤ класна пісня, буду слухати!!! Дорогу молодим виконавцям ❤

В мене на каналі є для тебе ліки, якщо вони тобі поможуть

Генератор

Заздрю англійцям. Нам, нажаль, так не пощастило . Але маємо те, що маємо.

Вподобайка за Черчиля. Але «Баб Єга» - московитка-андрофаг. В українській народній творчості такої героїні немає. Тому вибачте, не підписуюсь. Нудить від усього московського.

Цікаво! Головне, що приходиться довіритись Вам, бо на прочитання нема часу!

гарний голос та дикція

Кван жахливо пише, вона частина авторів (жінок і чоловіків), які люблять додавати забагато насилля щоб викликати у читача емоції

Щиро дякую за якісний контент 😊❤🍀

не дивлячись лайк, маю план на прочитання)

Доброго дня, дуже неймовірна пісня❤‍🔥 могли б ви дати аккорди до гітари?

Чудова пісня, чарівний голос, яскрава графіка! Талановито! ❤❤❤

У мультфільмі "Південний Парк" головні герої - діти. Хоч мультсеріал цей зовсім не дитячий. А у дитячому віці серед моїх улюблених літературних персонажів був 50-літній майор Мак-Наб з "Дітей Капітана Гранта" та 70-літній головний герой оповідання "Як аргонавти в давнину" Джека Лондона. )

я слухаю, але і очі хочеться бачити)

Та будь ти хоч якось 😂

Гарний твір,девіз Скарлет-ніколи не здаватись,не оббріхувайте її образ,силікони

нерозділене кохання до поетеси - не смішіть))) але дуже цікаве відео, дякую 5:07

Я теж відразу це сприймала, як педофілію, не дивлячись на те, що ніхто нікого не торкався. Вже сама думка про це лякала все одно. Але мені саме ця новела найбільше сподобалась, з тих, що читала)

мені сподобалося) точно так само , як і в тебе сіпається око, від таких закоханостей у дітей і нормалізацію цього🤷🏻‍♀️ треба читати 💔

Чарівна пісня! Слухаючи - споглядаєш минуле!👍⚡⚡

Я більше не твій дім, Чи я ним була колись? Забитії двері, заклеєні вікна. Іди, і не повернись. Я просто залишусь тут Совкова руїна в районі Зсунеться дах, павутиння із тріщин Зруйнує стіни бетонні. Я просто лишуся стояти Совкова руїна в районі Крізь мене ростимуть дерева Сховають мене в своїх кронах Я просто лишуся стояти Совкова руїна в районі Птахи побудують собі домівки На кожнім моїм балконі А ти нікому не кажи, Що я була колись твоїм домом. Старенька хрущівка, типова панелька На лівому, в спальнім районі. У тебе нове життя... Файне, комфортне, чарівне. А в мене чорніють очниці Темних розбитих вікон. Я просто лишуся стояти Совкова руїна в районі Крізь мене ростимуть дерева Сховають мене в своїх кронах Я просто лишуся стояти Совкова руїна в районі Птахи побудують собі домівки На кожнім моїм балконі У мене немає даху, у мене чорніють вікна, В порожніх кімнатах холодних Гуляють вітри і ніколи не стихнуть. Я просто лишуся стояти Совкова руїна в районі Крізь мене ростимуть дерева Сховають мене в своїх кронах Я просто лишуся стояти Совкова руїна в районі Птахи побудують собі домівки На кожнім моїм балконі

Чекаємо😊

навіть не дослухавши до кінця, подумала, що це так про Сашка🥲

Ти хочеш до мене, кітик, мур мур мур Але ж ти мій перший критик, пур пур пур Тобі мої пісні надто прості Їм не стачає вправності, зрілості Та й я сама тобі не надто гарна Занадто широка, високопарна, Занадто гучна, загалом бідова. Кітик, а ти в наш шо, українська мова? В кожного свої шипи і свої шипи. В когось вухажери, в мене - фаворити Хтось плигає в авто, а я - у ступу Не подобаюсь як є, іди у дупу Все ще хочеш буть зі мною, нестримний кітик Якщо я хоч трохи схудну, подаруєш квіти? Нащо мені той віник, коли в мене є мітла, Ще хоч слово, бовкнеш, підеш на дно котла… Нащо такі проблеми, якими є я Пам'ятаєш, я зухвала, я бідова? До біса галаслива і не сучасна А під твоїм котлом, вогонь не згасне. В кожного свої шипи і свої шипи. В когось вухажери, в мене - фаворити Хтось плигає в авто, а я - у ступу Не подобаюсь як є, іди у дупу

Тане день Стікає вечір у Дніпро Дзвін пісень Стихає й лине марево затягне попіл неба синь із нього вниз за тінню тінь Купайла ночі шал Із містом Кия заграва Відьом безжальна забава Купайла ночі… шал Шепіт трав - Пророчий голос з небуття Співи мав Манять на світло поторчат Блищать вночі їх душ вогні Застогнуть дзвони по тобі Іди Купайла ночі шал Із містом Кия заграва Відьом безжальна забава Купайла ночі шал Марені в очі не дивись Як в когось віриш - то молись Русалок сміх - твій реквієм Папороть крізь тя зацвіте Оце і все для тебе все З тобою все Над містом Кия заграва Відьом безжальна забава Купайла ночі… шал

Про що сльози в храмі Аполлона? То краса рятує од полону Темних дум, запечених в мої кістки. Відьму вірну їй і Антиною Обійме промінням заспокоїть. Сам Ермес несе моє тепло тобі. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси Орфея ліри спів. Моя любов у нім. Інь і Ян - навіки наша суть. Сім вітрів сіль всесвіту несуть. З білих вод до чорних, Де є обрис твій. Посейдон змиє перестороги. В темних водах втопить біль тривогу Ніжним бризом він несе моє тепло. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси Орфея ліри спів. Моя любов у нім. Моя любов - тобі. Моя любов - в тобі. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси Орфея ліри спів. Моя любов у нім. Моя любов - тобі. Моя любов - в тобі. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси.

На моїм порозі знову Чудернацька лярва У його волоссі чорнім гра полярне сяйво На плечах засмага скіфська. Очі - мигдалеві. Як таку красу занесло До моїй оселі? Запроси ми в танець, відьмо, Введи в свій шабаш. Я - таврійський демон, пані! З Таврії? Це - наш! Закружи ми в танці, відьмо, Най дзвенять трембіти! Най цей дзвін почує мила, рідна Таврида! Най най на-най Що ж привело тебе, милий, З самої Тавриди? Невже везеш нам дарунки від Артеміди? Та хіба ж він сам не схожий На богині дар? Артеміда хоче вкласти Його на наш алтар. Прорахувалася богиня, Загасіть її полум'я! Бо ж Таврійський демон відьмам - Рідна сім'я! Запросіть ми в танець, відьми, Введіть в свій шабаш. Я - таврійський демон, пані! Я - ваш! Закружіть ми в танці, відьми, Най дзвенять трембіти! Най цей дзвін почує мила, вільна Таврида! Най най на-най Закружіть його у танці, Най дзвенять Бескиди. Най цей дзвін почує мила, вільна Таврида! Най най нанай най най най Най най нанай Закружімо його в танці! Най дзвенять Бескиди! Най цей дзвін почує мила Вільна Таврида! Най най нанай най най най Най най нанай най най най Най най нанай най най най Най най нанай най най нанай Закружімо його в танці! Най дзвенять Бескиди! Най цей дзвін почує мила Вільна Таврида! Най най нанай най най най Най най нанай

Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось з цього краю, з цього розмаю В мене пірнає і знов виринає. Я в тому, що тут звуть коханням Я в тому, чим бринить любов. Я - в кольорах, я - в сподіваннях, Світ шукав мене і не знайшов. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю. Рефлекси між листями, за ними - вирій. Чую як вчаться кохатись мрії. Я серед блакиті дзвіночків у лузі. Я - в кожному серці і в кожному русі. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось з цього краю, з цього розмаю В мене пірнає і знов виринає. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю. Щось з цього краю, з цього розмаю В мене пірнає і знов виринає. Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю.

Я прям вдячний ютубу за налаштовані алгоритми на україномовний свіжий контент. Якраз те що треба.

Жарти мої не давали покою їм. "Варто було б зупинитись", - казав чорт мені. Погнали з пекла, з кожного кола, Казали: "Прийде ще час... Як твої жарти тобі озвуться, Тоді згадай про нас." Позабуті жарти, позабуті чвари, Раптом серед літа сніг. На моїм подвір'ї янгельське створіння Ой чую буде гріх. Блакитні очі, вуста пророчі, Біленькі ручки у янгола. В синів Едему - одна проблема. Янгельське тіло - еронія. Еронія, еронія, Янгельське тіло - еронія. Відьмо, прийшов вже наш час веселитися. Пітьма нам в поміч щоб врешті помститися. Іржуть рогаті, іржуть хвостаті, зчиняється оргія. Та чи є щось в світі, чого не змінить магія?! Чорніють очі, пазурі вовчі, жага до плоті в екс-янгола. Чорти під землю, та ж він - пекельний, така відьомська еронія. Еронія. Еронія. Така відьомська еронія. Чорти під землю, та ж він - пекельний, така відьомська еронія.

Я призначу тобі Не на час, а на мить. Коли день зів'яне, Коли він згорить. Ти станеш зі мною в жовтневій пожежі У мене - весь всесвіт, у тебе - безмежність. Ти будеш палати зі мною у пеклі Це магія - темна, а ми самі - світлі. Це магія - темна. Ми - дивне поєднання. Як шоколад з м'ятою. Гіркі та холодні ми. А чого це вартує? Ти станеш зі мною в жовтневій пожежі У мене - весь всесвіт, у тебе - безмежність. Ти будеш палати зі мною у пеклі Це магія - темна, а ми самі - світлі. Це магія - темна, а ми були світлі.

Чарівний голос! Неперевершено, я закохався!:))

Щиро Дякую!🌞

Я призначу тобі Не на час, а на мить. Коли день зів'яне, Коли він згорить. Ти станеш зі мною в жовтневій пожежі У мене - весь всесвіт, у тебе - безмежність. Ти будеш палати зі мною у пеклі Це магія - темна, а ми самі - світлі. Це магія - темна. Ми - дивне поєднання. Як шоколад з м'ятою. Гіркі та холодні ми. А чого це вартує? Ти станеш зі мною в жовтневій пожежі У мене - весь всесвіт, у тебе - безмежність. Ти будеш палати зі мною у пеклі Це магія - темна, а ми самі - світлі. Це магія - темна, а ми були світлі.

це так круто, що йде у плейліст

Магія💥💫🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось з цього краю, з цього розмаю В мене пірнає і знов виринає. Я в тому, що тут звуть коханням Я в тому, чим бринить любов. Я - в кольорах, я - в сподіваннях, Світ шукав мене і не знайшов. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю. Рефлекси між листями, за ними - вирій. Чую як вчаться кохатись мрії. Я серед блакиті дзвіночків у лузі. Я - в кожному серці і в кожному русі. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось з цього краю, з цього розмаю В мене пірнає і знов виринає. Сонце бурштином з гілок стікає Золото ллється од краю до краю Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю. Щось з цього краю, з цього розмаю В мене пірнає і знов виринає. Щось в цьому краї мене тримає І я завмираю, я завмираю.

На моїм порозі знову Чудернацька лярва У його волоссі чорнім гра полярне сяйво На плечах засмага скіфська. Очі - мигдалеві. Як таку красу занесло До моїй оселі? Запроси ми в танець, відьмо, Введи в свій шабаш. Я - таврійський демон, пані! З Таврії? Це - наш! Закружи ми в танці, відьмо, Най дзвенять трембіти! Най цей дзвін почує мила, рідна Таврида! Най най на-най Що ж привело тебе, милий, З самої Тавриди? Невже везеш нам дарунки від Артеміди? Та хіба ж він сам не схожий На богині дар? Артеміда хоче вкласти Його на наш алтар. Прорахувалася богиня, Загасіть її полум'я! Бо ж Таврійський демон відьмам - Рідна сім'я! Запросіть ми в танець, відьми, Введіть в свій шабаш. Я - таврійський демон, пані! Я - ваш! Закружіть ми в танці, відьми, Най дзвенять трембіти! Най цей дзвін почує мила, вільна Таврида! Най най на-най Закружіть його у танці, Най дзвенять Бескиди. Най цей дзвін почує мила, вільна Таврида! Най най нанай най най най Най най нанай Закружімо його в танці! Най дзвенять Бескиди! Най цей дзвін почує мила Вільна Таврида! Най най нанай най най най Най най нанай най най най Най най нанай най най най Най най нанай най най нанай Закружімо його в танці! Най дзвенять Бескиди! Най цей дзвін почує мила Вільна Таврида! Най най нанай най най най Най най нанай

Про що сльози в храмі Аполлона? То краса рятує од полону Темних дум, запечених в мої кістки. Відьму вірну їй і Антиною Обійме промінням заспокоїть. Сам Ермес несе моє тепло тобі. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси Орфея ліри спів. Моя любов у нім. Інь і Ян - навіки наша суть. Сім вітрів сіль всесвіту несуть. З білих вод до чорних, Де є обрис твій. Посейдон змиє перестороги. В темних водах втопить біль тривогу Ніжним бризом він несе моє тепло. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси Орфея ліри спів. Моя любов у нім. Моя любов - тобі. Моя любов - в тобі. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси Орфея ліри спів. Моя любов у нім. Моя любов - тобі. Моя любов - в тобі. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси. Моя муза - з ніжності й краси Неси, Ермес, неси.

Мені здається, це щось максимально нове. Знання поєднуються з творчістю в музику.

Дійсно як в казці. Такий заспокійливий голос) Завантажила собі)

Мелозвучно, мелодія атмосферна, чимось подібна на баладу про героїв.

Є десь онлайн прочитати?