Жарти мої не давали покою їм. "Варто було б зупинитись", - казав чорт мені. Погнали з пекла, з кожного кола, Казали: "Прийде ще час... Як твої жарти тобі озвуться, Тоді згадай про нас." Позабуті жарти, позабуті чвари, Раптом серед літа сніг. На моїм подвір'ї янгельське створіння Ой чую буде гріх. Блакитні очі, вуста пророчі, Біленькі ручки у янгола. В синів Едему - одна проблема. Янгельське тіло - еронія. Еронія, еронія, Янгельське тіло - еронія. Відьмо, прийшов вже наш час веселитися. Пітьма нам в поміч щоб врешті помститися. Іржуть рогаті, іржуть хвостаті, зчиняється оргія. Та чи є щось в світі, чого не змінить магія?! Чорніють очі, пазурі вовчі, жага до плоті в екс-янгола. Чорти під землю, та ж він - пекельний, така відьомська еронія. Еронія. Еронія. Така відьомська еронія. Чорти під землю, та ж він - пекельний, така відьомська еронія.