Фредерік Браун "КУПОЛ"

Фредерік Браун "КУПОЛ"
Читає: Руслан Алексіюк
Запис та переклад: Студія Калідор
Оброблено в: podcast.adobe.com
Жанр: психологія, фантастика
Тривалість: 26 хв.
ВПЕРШЕ УКРАЇНСЬКОЮ!
Кайл Брейден, вчений який розробляв непроникний купол як захист від ядерних та водневих бомб, розуміє, що розпочалася війна.
Бостон знищено ядерним вибухом, у повітря здійнялися винищувачі та бомбардувальники, до години Х залишаються миті..
Отож він створює захисний купол над будинком і залишається там відрізаний від зовнішнього світу назавжди..
Та через тридцять років Кайл вирішує все таки поглянути на світ після ядерного Армагедону і відключити захисний Купол.
Слухайте в новому оповіданні від Студії Калідор
Фредерік Браун - відомий американський письменник-фантаст, що працював також у жанрі детективу. Свою кар'єру він почав з детективних творів, проте більше відомий завдяки творам у жанрі гумористичної фантастики. Українською твори автора - майже не перекладалися.
Буду вдячний за будь яку фінансову підтримку 😇
Станьте спонсором цього каналу:
/ @-kalidor
Monobank 5375414110618997
Patreon
www.patreon.com/user?u=78993839
Buymeacoffee
bmc.link/KalidorBookO
Криптогаманець
USDT (TRC20)
TAFoEX8Ei5mMCYs44YKbjt5uymcYXivn7D
ETH
0x277abd271057cfa169ac005d4e42a09440d8e445
Bitcoin
1BfXsGrrGdQA1u4AhJDV5m39C43bdQ6UUr
З питань співпраці - контакти для зв'язку:
Пошта - [e-mail]
Телефон (Viber, Telegram) [phone]
#аудіокнига #книги #фантастика #містика #жахи #шеклі #робертшеклі #аудіокнигиукраїнською #українськийютюб #студіякалідор #озвучкакниг #озвученнякниг #література #стендап #війна #воннегут #детектив #історія #куртвоннегут #фредерикбраун #браун #марс #контакт #апокаліпсис #війна #купол #захист

[@user-we1on6ed8n]

Цікаве оповідання. Саме цікаве у тому, що Опенгеймер створив ядерну зброю, а потім все життя боровся проти неї. Так і в оповіданні, ця людина створила неперевершенний винахід і помилився в тому що відбувається. А ще втручання прибульців. О, Господи! Аби хтось прилетів до України і допоміг нам перемоги цю варварську орду. Дякую пане Руслан за цей чудовий твір.

[@Masher_Adams_gotik]

Дякую за вашу роботу, української має бути більше.

[@aleksandronischenko5587]

Коммент на підтримку і дякую за вашу працю!

[@Odi_Hominem]

Сумна історія про самотність.

[@user-cr7is8nh6d]

Щиро дякую Вам за Вашу важливу нелегку працю.

[@DaniilDzheranov]

Вельме цікаве та повчальне оповідання. Втеча від реальності не вирішить нагальні проблеми.

[@DaniilDzheranov]

Щиро вам дякую пане Руслане завдяки вам украйнськойі стає більше 😄

[@IPIHKA]

Ой уж це як би … перед нами завжди є вибір, а те що ми обираємо, і воно ніби вірне у дану мить, не завжди приносить користь у майбутньому) це і є досвід) дякую за чудове оповідання !

[@user-ty4pg4hb4d]

Сумна історя.Але мене здивувало, що прбульці принесли добро та процвітання знищивши мільйон людей.

[@Gasc-mm3ze]

Сумно , але це його вибір. Казав мені колись батько , дивися як люди живуть не старайся випередети всіх... Дякую пане Руслан Ви як все на висоті.Завдяки Вам української буде більше.

[@dianapoliit13]

Чудовий твір, думаю що цей твір ще й, проте як важливо, а часами й дуже важко виходити зі своєї зони комфорту. Війна з собою, одна з найтяжчих війн що веде людина. Дякую за прочитання ❤ P.S. Люди майте совість, не спойлеріть!😠

[@nataosa3581]

Дякую! Підтримка каналу 👍

[@ladydoll2022]

Ахх, яке гарне ім'я у героїні) І фантастику я обожнюю

[@soltfishing5307]

От би істоти з Альдебарана сховали під купол Московію, і нехай би там раділи, що їм нічого не загрожує, років так на 100. Або на завжди. Всі щасливі! Треба щоб хтось написав :)) Може збудеться…😮

[@DaniilDzheranov]

👍👍👍 це булоб чудово 😄

[@seolana]

Краще назавжди. Аби вивезли їх кудись подалі всіх.

[@user-sr3ol4zc6e]

Дякую, за вашу роботу!

[@tomajimmy602]

❤❤Чудовий вибір творів!!! ДЯАУЄМО!!

[@user-rs1cv9ot1v]

Дякую за проведену роботу. Слава ЗСУ!

[@-Kalidor]

Героям Слава! Дякую за підтримку!

[@jevelin1195]

Зловила себе на думці, що коли бачила у небі, зовсім поруч, вибухаючі ракети, часто мріяла про такий купол. Але щодо головного героя - дуже шкода його через останній вибір. Дуже класне оповідання! Щиро дякую!

[@user-yq4mt4rk3e]

Ням ням 🎉🎉🎉 смачна фантастика 😊😊😊😊😊

[@seolana]

Філософське оповідання. Ніколи не знаєш напевне що станеться в майбутньому, чи знайдеш чи втратиш. Дякую вам за український контент. Має бути більше.

[@elenazhelyazkova622]

Сам собі пан- суддя, трохи сюжет нагадав " Вибух з минулого", тільки песимістичний! Дякую!🎉😊🎉

[@Ars-ub7zt]

Чисто статистично на війну шансів більше ніж на те що прилетять прибульці і чомусь почнуть обдаровувати людей тому головний герой зробив усе правильно, врешті решт чуючи повітряну тривогу ми йдемо в укриття а не зустрічати прибульці

[@user-nv6ur4mx1c]

Купол...У майже кожного з нас є СВІЙ купол.Мені жаль головного героя, життя якого пройшло повз нього.І таке сумне песимістичне закінчення.

[@user-jt5zc1de9v]

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

[@user-dz7re3qn5e]

Дякую!

[@UlianaMr]

Мабуть, тому не можна приймати рішень, коли панікуєш. І взагалі дивно, що вчений наважився ізолювати себе добровільно на такий довгий час. Невже він аж так боявся за своє життя, що це переважило потребу в соціальному контакті , який для людей є доволі необхідний. Це я говорю, як інтроверт з дитинства, який любить самотність. Розумію, якби був страх за життя рідних людей, але їх в нього не було. А взагалі, всі ми помиляємось. Тільки його помилка вийшла дуже дошкульною. Дякую за читання!!

[@Simba_iz_imba]

Дякую Вам за чудову аудіокнигу українською мовою. Слава Україні!

[@-Kalidor]

Героям Слава!!!

[@user-qn5yh6dd8n]

Чудова розповідь і дуже життєнадихаюча. Дякую за її прочитання!

[@sergiybereza3708]

Деякі кроки змінюють долю незворотньо. Тільки б не жалкувати з плином часу про кинуті шляхи. Бо не можна пройти їх всі. Принаймні смертному

[@katrinivanova3674]

головний герой здається вирішив просто пасивно прожити життя, адже навіть в 60 він міг ще вивчати новий світ, подорожувати і завершити життя не на самоті в тій же хаті-бункері. Здається краще спалахнути яскраво ніж роками тліти...

[@mr_books_fanat]

Дякую за прочитання. І добре, що пішов читати коментарі вже після прослуховування. Бо шановне товариство ну дуже вже багато спойлерить 😳😲

[@elenazhelyazkova622]

Завжди читаю після! Пишу теж як прослухаю!

[@denysgolden]

А у мене таке запитання. Скільки літрів води запас для себе пан дохтур і куди він складав... відходи життєдіяльності? Бо ні водопостачання, ні каналізації у нього не було 30 років! І ще, щодо свіжого повітря, де він його брав? Бо якщо в саду і були дерева, то їм треба і вода і сонце, а сонця якраз і не було, бо була сіра стіна. Якого типу генератор був в будинку, що працював стільки часу, підживлюючи купол і даючи освітлення і обігрів? Фатнастика вийшла якась ненаукова.

[@user-hz6oz7kq2z]

А я ловлю себе на думці що дуже шкодую про відсутність у нас ядерних бомб

[@igorpriest9678]

Дуже дякую, пане Руслане, за чудове прочитання цікавого фантастично- іроничного твору!

[@EvGeniyLell]

Якщо ніщо не проникає, то нема світла, нема кисню, нема води, як протягнути там хочаб тиждень 😅?

[@TheSergiy13]

впринципі непогано, хоча і поворот очевидний, а кількість випадкових співпадінь звісно ))))

[@mykhailoromanenko705]

Повчальний твір. Дуже.

[@you-tl4ue]

Цікаво) Дякую за роботу)

[@nedotraxxxx]

Солiдна оповiдь

[@Kotigoroshok]

історія про недосконалісь винаходу та про те що потрібно будувати такі речі прозорими) до речі є серіал "під куполом" і там він прозорий

[@DaniilDzheranov]

Лютство не раз перебувало на межі ядернойі війни але покищо нам щастило. kzbin.info/www/bejne/j5mbg5ima9CqmLsfeature=shared

[@user-di7gz2ek5q]

Дуже дякую, української має бути більше!

[@user-ib3fd2pm6v]

Щиро вам дякую пане Руслане завдяки вам украйнськойі стає більше 😝