🟡9_7. Як скласти рівняння електролітічної дисоціації

Вчимося складати рівняння електролітичної дисоціації:
0:11 правила складання рівнянь
02:15 приклади складання рівнянь
07:35 висновки
08:07 завдання

[@user-st7xj2xk7x]

Дякую, все зрозуміло та цікаво!

[@chemistry_ua]

))))) Знову перший!🥰Будь ласка!❤

[@CML1857]

Добрий день. Дякую вам за ваші старання❤. Звертаюся до вас по допомогою. У мене у цей четвер буде олімпіада з хімії. Вчителька показала приблизні завдання, які там будуть, а я не зовсім розумію, як їх розв'язувати. Допоможіть! Ось приклади таких завдань: 1) Масова частка Карбону в суміші, що складається з карбон (ІІ) оксиду та карбон (ІV) оксиду, становить 36%. Обчисліть масову частку (%) карбон (ІІ) оксиду в суміші. 2) Пічний попіл містить цінне калійне добриво - поташ, хімічна формула якого К2СО3. Масова частка поташу в попелі становить 40%. На ділянку поля потрібно внести 15кг Калію. Яку масу попелу потрібно для цього використати? (Я у 8 класі) Ось такі завдання. Надіюсь ви мені допоможете)

[@chemistry_ua]

Добрий вечір, сонце! Взагалі-то вчителька мала пояснити тобі, як розв'язувати такі задачі, а не кидати напризволяще(( Перша задача: Масова частка карбону в суміші: w(C) = m(C) / m(суміші) Нехай у нас є 1 молі суміші: в ній Х моль карбон(ІІ) оксиду і (1-Х) моль карбон(ІV) оксиду., Тоді маса карбон(ІІ) оксиду: m(CO) = 28X, а маса карбон(ІV) оксиду m(CO2) = 44(1-Х). Відповідно маса суміші: m(суміші) = 28Х + 44(1 - Х). Маса карбону в суміші: m(C) = 12Х + 12(1-Х) = 12 Підставляємо у формулу масової частки: 0,36 = 12 / (28Х + 44(1-Х)) Розв'язуємо рівняння: 0,36 = 12 / (44 - 16Х) 15,84 - 5,76Х = 12 5,76Х = 3,84 х = 0,67. Таким чином, маємо 0,67 моль карбон(ІІ) оксиду і 0,33 моль карбон(ІV) оксиду. m(CО) = 28 * 0,67 = 18,76 (г) m(CО2) = 44 * 0,33 = 14,52 (г) Маса суміші: m(суміші) = 18,76 + 14,52 = 33,28 (г) w(CО) = m(CО) / m(суміші) = 18,76 г / 33,28 г = 0,564 або 56,4% Друга задача проста, не олімпіадна - за курсом 7 класу. Просто на масову частку елемента. Там чиста математика. Думаю, ти і сам впораєшся, якщо вирішив йти на олімпіаду)))

[@user-kv9ek3lb6t]

Дякую. Дуже багато витрачено часу і праці. Але я думаю воно того варте, якщо Вас рекомендують вчителі своїм учням.

[@chemistry_ua]

Дякую за відгук!❤

[@natagovorun6104]

Добрий ранок. У вас такі гарні презентації. Ви у Canva їх створюєте?

[@chemistry_ua]

Добрий день! Ні, я все роблю в PowerPoint )

[@usagggiii]

а як з Fe? там їх два у таблиці

[@chemistry_ua]

Тоді дивишся в умові, який ферум дається: в дужках у назві сполуки завжди вказують валентність, яка співпадає із зарядом йона: якщо написано ферум(ІІ) - значить заряд йона Fe 2+, якщо ферум(ІІІ) - заряд йона Fe 3+. Під час реакцій обміну заряд йона не змінюється, який заряд був у реагенті, такий залишиться і у продукті реакції.

[@usagggiii]

@@chemistry_ua В умові написано лише: Складіть рівняння електролітичної дисоціації поданих речовин 1.HNO3 → 2.Ba(OH)2→ 3.FeCI3→ 4.K3PO4→ Тому я не розумію, який заряд йонна писати

[@chemistry_ua]

⁠@@usagggiiiок. Тоді так - за формулою солі визначаєш заряд йона: якщо формула солі FeCl3, це означає, що ферум має заряд 3+, тому що у хлора заряд 1-, а таких йонів у цій солі 3!

[@nadiya4862]

Дуже дякую за ваші відео, ви максимально зрозуміло пояснюєте! Є лише одне додаткове питання. Дисоціація, наприклад, ортофосфатної кислоти. Якщо пошукати в інтернеті, то всюди буде зазначено, що розкладається вона ось так: H3PO4 ⇄ H(+) + H2PO4(-) Але в таблиці розчинності цього немає. Чому в цьому випадку не розкладається як H3PO4 ⇄ 3H(+) + PO4(3+)? Ще раз дякую

[@chemistry_ua]

Будь ласка!) Дуже гарне питання! На жаль, через брак часу я не записала відео про дисоціацію кислот, основ та солей, де якраз мала це пояснити. Тому поясню тобі зараз коротко. По-перше, у шкільних підручниках дається дуже скорочена таблиця розчинності, там зазначені не всі йони. Якщо пошукати в інтернеті, то можна знайти більш широкі таблиці, де будуть присутні йони і гідрогенортофосфату НРО4(2-), і дигідрогенортофосфату Н2РО4(-). По-друге, ортофосфатна кислота - це багатоосновна кислота середньої сили, яка дисоціює погано, і більшість кислоти у розчині знаходиться все рівно у вигляді молекул. Вона дисоціює по стадіях: атоми гідрогену відриваються по черзі - спочатку 1-й, потрім 2-й і 3-й. Те рівняння, що ти побачила в інтернеті - це перша, найбільш можлива, стадія дисоціації, коли відривається перший атом гідрогену. Решта стадій відбуваються в сотні і тисячі разів менше. Тому вони незначні, і ними просто нехтують. Теоретично, дійсно можлива повна дисоціація кислоти з відривом усіх 3 атомів гідрогену, але фактично дисоціація закінчується першою стадією.