Аудіокнига - Залишенець - Чорний ворон - автор: Василь Шкляр #2

[@Людмила-д3з9р]

Якими рашики були, такі і є!Але... Україна була, є і буде!!! Слава українській нації!!! Слава героям!!! Слава ЗСУ!!! Велика СЛАВА нашим воїнам!!! Слава Україні!!!

[@Людмила-д3з9р]

Василь Шкляр найкращий письменник!!!

[@Oksana_Sha]

Дякую за гарне читання.

[@Максим777-ф1б]

❤️👍🇺🇦

[@Людмила-д3з9р]

Слава українській мові!!! Слава Україні!!!

[@Людмила-д3з9р]

Хотіла б послухати "Характерник"

[@ОленаФільченко-э9ф]

Читайте, в місцях де зникає звук. 00:39:48 Раз і назавжди знищити головну систему оповіщення гайдамацького краю, цієї проклятої холодноярської республіки, з якою довелось воювати довше і тяжче ніж із поляками, німцями, Денікіним , Врангелем, Махном. І під голосіння черниць вони скинули монастирські дзвони (їх потім також відвезуть до Кременчука а далі до Харкова, як свідчення перемоги над цією новітньою Січчю, що підняла шаблі з-за прадавніх валів), отож вони з великим трудом скинули дзвони, і через те що дуже нам мучилися і від жіночих плачів так розлютилися, що запалили дзвіницю Івано-Златоустівської церкви. Страшний вогонь стугунів на дзвіницею - криваво-червоний, язикатий, зловісний. -Звірі!- кричав здіймаючи до небес довгі, худющі руки Варфоломій. Він так задер голову, що клобук спав на плечі, відкривши його висушене, як у мумії, обличчя. - упаде ще й друга звізда на ваші лоби однороги! Він метався поміж безбожників, хапав їх за руки, за поли, поки хтось не зацідив йому кольбою в обличчя, варфоломій упав навзнак, і москальня пішла по його мощах потоптом, наступаючи ратицями на голову, груди , живіт, ніби хотіла зрівняти його з землею, і на якийсь час здалося що його справді розтоптали, розплющили так, що тільки шкіра зосталася, прикрита чорною пожмаканою хламидою, та за хвилю із землі знов піднялися його мощі, і Варфоломії здійняв до небес кістляві руки.

[@ОленаФільченко-э9ф]

00:52:50 Легесенький варфоломій якось так безшумно опустився на ставкове плесо, що зовсім не здійняв бризок. Начебто То був не чоловік, а тріска. Упав нечутно та так і лежав на воді горічерева, навіть не думав тонути. Його клубук і хламида надулися, тримали варфоломієві мощі на плаву, чи, може, він і без того не тонув, такий був ветхий і висушений. - Нєт, я віжу, етаму нє будєт канца, - сказав Ванька, рішуче зняв із плеча трилінійку й пересмикнув замок. - А можете, нє надає? - завагався рябий. - Єслі євоі пуля нє вазьмьот, я рєхнусь. - Да брось ти. Ванька прицілився натиснув, на спуск: цок. Бойок з легенька клацнув , але пострілу не було. - Відьом атсюда, пака цегли, - рябий відвів дуло різко вбік. - Абикновєнная асєчка, чєво ти? -Вряд лі, - сказав рябий. - Колдун он і єсть колдун. А тут єщьо прімєта такая. Калакала снялі. - Дак іть за ніх награду паабєщалі каждому. За калакала- то. - Дурак ти, Вань. Іді, нє абарачівайся. Пусть там плаває себе тіхонька да нас нє трогаєт. Рябий , узявши Ваньку за лікоть, силоміць потяг його від ставка. Та коли вони відійшли кроків на двадцять, Ванька раптом закричав не своїм голосом: - Аааа, в бога мать! Мочєнькі нєту! Він зірвав з плеча гвинтівку, обернувся до ставка, прицілився і вистрілив. Надута над водою хламида, тріпонувшись, почала осідати. Вона поволі сплющилася, але не потонула - довго ще гойдалися на ставковому плесі. Птицін тріумфував....

[@nffn6163]

Шкода, що у самих цікавих місцях щезає звук..

[@КонстантинСтрельчук-ъ7ж]

Вражае.

[@Людмила-д3з9р]

ВражаЄ!

[@АнжелаГлазова]

Жаль, что есть пробелы, причем в самых интересных отрывках

[@viktorvasin6632]

Кіно по цьому твору як - борщ, говно і гвозді - все перемішали.