"Чорний гумор - це теж гумор" - Євгенія Кузнєцова. Інтерв'ю з переможницею Книги року ВВС 2023

Роман "Драбина " Євгенії Кузнєцової переміг у головній номінації Книги року ВВС 2023.
Ця книжка - про те, як війна перевертає життя української родини. І, хоча, вони опинилися за тисячі кілометрів від вибухів, повітряних тривог і смертей, війна весь час із ними.
З авторкою розмовляв кореспондент ВВС Україна Альбій Шудря.
#україна #популярне #книга
Підписуйтесь на канал ВВС News Україна:
/ ukrainianbbc
Всі новини: bbc.in/1vBFclj
Ми у соцмережах:
Facebook: / bbcnewsukrainian
Твіттер: / bbc_ua
Telegram t.me/bbcukrainian
Будь ласка, зберігайте пристойність, такт і доречність ваших дописів.
Не слід надсилати повідомлення, які порушують закон, закликають до переслідування чи сприймаються як переслідування, містять погрози, образи, наклеп, непристойності, людиноненависництво, дискримінацію за расовою чи статевою ознакою тощо.
Наші сторінки читають користувачі різного віку, тому не вживайте, будь ласка, лайливих слів.
Не надсилайте копії свого повідомлення чи дуже подібні повідомлення кілька разів.
Не надсилайте повідомлення з URL, який не стосується теми допису.
ВВС зберігає за собою право не публікувати ваші коментарі. Якщо ви з цим не погоджуєтеся, будь ласка, не надсилайте їх.

[@bbcua]

Хто ще переміг у Книзі року ВВС 2023: www.bbc.com/ukrainian/articles/c0jyep3d4xno

[@hannakoniushok6216]

обожнюю творчість пані Євгенії, безмежно вдячна їй за чудові книги, з нетерпінням чекаю нових творів! Дякую і щиро вітаю з перемогою у номінації!

[@user-ek3zd7ry2n]

Шановна пані Євгенія, у мене з вами спільна мрія! Дякую за те що ви робите. Слава Україні!

[@nataliiavyzir2515]

Коли слухаєш автора, виникає таке враження, що лише приємне, своє рідне, мудре буде нею написано. Настільки приємна Євгенія. Читала все! Маю всі книги! Дякую !

[@serhiybutyaga7000]

Дякую! P.S. Бажаю тій мацковській купі гною швидшої громадянської війни і розпаду. Вони ідуть до того. Донатимо на ЗСУ!

[@uma_americares]

Я так розумію цю письменницю 💕 Особливо те відчуття що ти не вписуєшся в своє середовище і залишаєшся навіки відмінним. Те почуття «свій серед чужих та чужий серед своїх». Це і є бути іммігрантом. 💙💙💙💛💛💛

[@user-xy3sg7ng8t]

Навіть до отримання премії та визнання я двічі перечитила книгу, як і "Спитайте Мієчку". Легко, талановито написана книга на таку болісну тему це скарб, особливо для людей, схильних до меланхолії😊😟. Дякую пані Євгенії і вітаю з успіхом!💙💛

[@Svitlanas3774]

Пані Євгенія! Мої щирі вітання❤❤❤ Ви крутезна!🥰👍

[@user-jq1wg9yk7m]

Я читала, дуже сподобалось книга. Це перша книга, з якої я знову почала читати… бо був якись блок, на книжки, на фільми, на всі звичайні речі.

[@annakapiris2720]

4:00 - так.....це пережили абсолютно ВСІ українці.... Ще таке відчуття : коли знаходились у мирній Польщі, то наче збоку дивишся на чуже мирне, щасливе життя, а насправді ти в Україні та сльози на очах...

[@Nat__Ka]

Саме так

[@olliemikliaieva8110]

Дякую за розмову і книгу, пані Євгеніє. Пан Альбій, на жаль, змусив мене червоніти перед екраном, бо питання, які він ставив, були сформульовані подекуди нечутливо і зверхньо. Журналістська етика в розмовах про війну та біженство мала б бути чулішою, за стандартами ВВС так би мовити.

[@pampolina]

Чудова книжка, читала. Сподобилась. Вiрно пiдмiчено про лiтаки в небi. Мене теж це вражало коли я була в Чехii. Я як дитина дивилась в небо, а ще вражало що завжди е свiтло i фонарi на вулицях.

[@user-ib9es9cg1c]

Приеднуюся до такоi ж точки зору , як автор !!! Чудове iнтерв"ю 👍👍👍

[@hannakoniushok6216]

я плакала, коли Анатолій Степанович сказав Толіку - я поїду додому

[@wiatoreum]

Зацікавили, дякую. Додам у список бажань, придбаю при нагоді

[@marinadidkovskaya9672]

Читала. Прекрасно написано

[@annakapiris2720]

Яким Ви ресурсом скористались для читання цієї книги? Можете поділитись?

[@lucy1391]

@@annakapiris2720, на Книгарня Є є електронна версія, на сайті Євгенії доставка є в будь-який куточок України і світу

[@user-ob8pg5pb5f]

Це така фантазійно-інфальтильна заява: "Можна бути на березі моря, а жити при цьому в Маріуполі". Вже поперек горла ці люди, які з'ї*алися в іншу країну і сидячи на березі моря свій стан можуть хоча б теоретично прирівнювати до стану тих, кто в Маріуполі!

[@svitlanamisna]

"Рідні матюки". Прикро, що наших людей можна розпізнати саме за цією неприємною звичкою

[@ianitskyi]

Класна книга ❤

[@olena_slalena]

Цікаво було подивитися інтервʼю з пані Євгенією, але пан інтервʼюєр ставив абсолютно нецікаві питання, які були зверхні, знецінюючі, з намаганням вколоти. В мене не стало сил додивитися

[@user-ru4tc7zz3l]

Ми теж вдивлядися в небо Варшави, коли чули гул літака. А ще дивували освітлені вечірні вулиці.

[@user-ur3dt6bp7i]

Пані Євгенія, 🎉🎉🎉 вітання 😊❤

[@annakapiris2720]

10:20 так, не дай Бог нікому таких можливостей. Страшне бездушне питання....

[@user-ph1sk6gk8i]

{Коли ми помремо і станемо порохом і кістками, чи справді воскреснемо? А наші предки [також]?} {Скажи: Так, і ти будеш [показаний] зневажливим. Це буде лише один крик, і вони негайно почнуть спостерігати.} (Коран 37: 16-19) {Хіба людина думає, що Ми її кісток не зберемо? Так. [Ми] можемо [навіть] визначити пропорції кінчиків його пальців.} (Коран 75: 3-4)

[@sever289]

а де зелень

[@user-jf5fj3cz3m]

Якось складно слухати письменницю , яка гарно пише але настільки нецікавий співрозмовник, нудно і скучно.

[@DARDA360]

Розуміння чужого болю... А розуміння болю. чеченських матерів в нас було яке? Вони теж почували себе самотніми на цій планеті.

[@svitlanamisna]

Кого породили чеченські матері?

[@svitlanamisna]

Українці поїхали за кордон з тих регіонів, де війни немає. Скористалися.

[@katerinachaikovskaya9991]

А де саме в нас війни немає? В Одесі? В Київі?

[@svitlanamisna]

@@katerinachaikovskaya9991 там, де ти сидиш зараз