Без суржику! Епізод #1 (Чесько-словацький суржик, невже правда?)

У цьому відео Ви знайдете ТОП-10 слів, яких нам слід позбутися, розмовляючи українською. Ми розглянемо такі слова: прєдлагати, обіжатися, обідно, по крайній мірі, пригати, лічно, худати.
Крім того, дізнаємося, чи існує так званий чесько-словацький суржик. Безумовно, всім нам слід працювати над своїм мовленням.
======================================================
►Підписуйтеся на канал: / @englishprosto
►Facebook: / englishpoprostomu
======================================================
➦ Щоб отримати наш цілий відеокурс "АНГЛІЙСЬКА ПО-ПРОСТОМУ", Вам слід зв'язатися зі мною:
►Facebook: / rostislav.mykhailyshn
►Email: [e-mail]
======================================================
Спасибі Вам, що залишаєтеся з нами!

[@SergiyParkhomchuk_vyshyvanka]

Цю тему підтримую! Очищуємо свою мову разом...

[@user-zr3sc5xo9y]

як це зараз актуально!!! Дякую.

[@goodgood-vc9eu]

Дякую вам ) Я російскономовний росіянин. Нещодавно зацікавився українською , місяця 2 тому. Важко звичайно зрозуміти іноді, але це дуже гарна мова. Бажаю мира нашим народам, нехай зникне уся політика між нами. Усім peace

[@user-zq6ei7cr9n]

Ось сумнозвісний Прем'єр-Міністр України Азаров, багато років проживши в нашій країні , так і не зумів вивчити мову. А тобі, Goodron, велика повага, російською - респект и уважуха.

[@andrzejdobrowolski9523]

Pozdrawiam serdecznie z Polski )

[@user-xy5qj2ts9k]

Я подивився Епізод #1 серіалу Без суржику! Дякую вам!

[@kozak14041990]

Дякую.

[@user-eo5oj6bc7p]

ого! супер! дуже корисно й актуально! Дякую Вам за такі відео!

[@user-kk1hi4cj6n]

Я вам дуже, дуже дякую за відео. Підписалася, дивлюсь і рекомендую друзям.

[@myxtotzasma4ka219]

за "вподобайку" -моя вподобайка!!!!

[@svitlanaiordatii7022]

Топ 10 покручів: №10 даже - навіть №9 поступати - вчинити, повестись №8 по крайній мірі - принаймні №7 пригати - стрибати, скакати №6 худати - схуднути №5 обіжатись - ображатися №4 обідно - прикро №3 лічно - особисто №2 постоянно - постійно №1 прєдлагати - пропонувати

[@vikpet68]

Дякую за увагу до проблеми . Впевнений що спільними зусиллями ми очистимо нашу мову від покручів.

[@user-iz4qm4te2d]

@@vikpet68 Раді допомогти

[@spinnstduetwa1438]

більше цієї рубрики !

[@TaraShvorak]

Дякую за вашу працю. Так тримати!👍🇺🇦👍🇺🇦👍

[@user-rs3sk2ue5r]

Дякую за працю! Вподобайка та підписка!

[@user-dr4cg3vp6k]

Іще дратує слово больниця. Лікарня! І врем'я.... час!

[@user-lo5mb4yt8c]

Також, теж

[@danikivanik8283]

Жах! (це я про хатанатата). Це все наслідок мовозмішання в інформ просторі

[@user-rz4jh6vh6d]

Ваша справа дуже потрібна і корисна !!! (сподіваюсь, я все правильно сказала? 😊) Дякую!!!!!

[@Natali19.01]

Дякую 🙂

[@user-kh9yo7nr4u]

Дуже підтримуємо!Дякуємо!💙💛

[@reginabull3392]

Щиро дякую! Ви молодець☝🏻

[@Natt22559]

Ще багато кажуть- надоїло замість набридло. Ще цікаве слово - наверно.

[@user-lo5mb4yt8c]

Напевно, мабуть

[@uioaye9096]

Я теж переглянув Епізод #1 серіалу Без суржику! Тримайте вподобайку !

[@user-iz4qm4te2d]

Дякую Дякую Дякую

[@pashastel5432]

Дуже корисний контент!!!

[@volodymyrreznichenko9913]

Щиро дякую

[@AleksUkraine413]

твій голос відразу впізнав))

[@user-nr1uc1sw2k]

Епізод #1 серіалу Без суржику! отримав вподобайку від мене.

[@AttackRunRun]

і вподобав і підписався

[@rvvrdv2313]

дякую я зрозумів свої помилки

[@yevhenentus]

Украинские политики часто говорят "в кінці кінців"

[@_FireHeart]

5:08 Краще замість «З точки зору» використовувати Українське «З погляду», «З огляду», або «Щодо».

[@lingvstudija6141]

Дякую за зауваження.

[@vikpet68]

@@lingvstudija6141 Дякую вам за підказку , після тривалого періоду всеохоплюючої русифікації складно відразу досконало послуговуватися рідною мовою .

[@user-gh8yd8nn4h]

Щира дяка!!!!!стрибати -цибати

[@user-xn9ny9oe4j]

Викладайте побільше таких відео. Ви дуже допомагаєте. Але у вас дуже мало відео про суржик😕

[@englishprosto]

Думаю, що ще будуть...

[@user-xn9ny9oe4j]

Буду з нетерпінням чекати😊

[@user-iz4qm4te2d]

Venceremos--Ми переможемо

[@victoriauacz9655]

хмм..дивно що пан Ігор говорить що на Галичині вживають ці страшні слова,типу суржик. я сама з Івано-Франківська, і жодного разу не чула як вживають такі слова, можливо так розмовляли гості з інших міст? от у Львові дууже багато людей російськомовних!! але вдячна за відео.

[@mariamikolchak3623]

Я не смогу хорошо написать по-украински, поэтому напишу по-русски. Очень хорошо сделаны видео. Видно, что с большой любовью к украинскому языку, но также и с уважением к другим славянским языкам. Я видела другие видео, в которых автор пытается противостоять суржику, тут же объявляя русский язык неполноценным (и слов в нем мало, и звучит он плохо, итд). Настоящий лингвист любит языки и не нападает ни на какие. Я согласна, что надо очищать украинский язык от русизмов, но не удивлюсь, если когда-нибудь возникнет в лингвистике течение, отстаивающее суржик, как уникальное явление смешивания двух языков. Если вы сторонник дискриптивного подхода, а не прескрептивного, то любое живое явление в языке -- повод заинтересоваться и описать это явление и необязательно объявлять его неправильным и ненужным. Языки развиваются и редко укладываются в предписанные нормы. Скорее, они создают новую норму. Английский, например, возможно самый лексически богатый из европейских языков, потому что взял слова из латыни, имея германскую основу. Почти для всего есть латинское слово и немецкое. Может, и украинский станет самым богатым славянским языком, вобрав в себя и украинский, и польский, и руський, и русский, и много чего еще.

[@Oleksandr_1999]

Ви бачили, діти навчаються ходити ? Вони не вилазять з колиски в не біжать марафон. Спочатку вони вчаться стояти. Просто стояти і не падати. Потім перший крок. Потім два кроки. Потім декілька кроків. Отак і вивчення будь-якої мови. Якщо ви не почнете погано писати та говорити українською, ви ніколи не почнете говорити і писати українською добре. Потихеньку, крок за кроком. У мене все вийшло і у вас вийде.

[@KOTOVSKUA]

крута рубрика!

[@OrpheusUcrainicus]

Ламайсуржик Слово ГОД ув українській мові та його родовий відмінок у множині Позначки < знак походження слова * знак праслов'янського, ніколи й ніде незаписаного, відновленого методами компаративістики (порівняльного-історишного (а не історичного) мовознавства), слова чи звука - праформи Часто-густо наше слово год уважать суржиковим, мовляв, його нема в українській мові та це повнісінький «росіянізм». Доведі́мо науково, допомагаючи собі відомостями діалектології, словників, історії мови та знанням живої української мови, що це аж ніяк не суржик у нашій мові. По-перше, на Полтавщині, Харківщині та взагалі в межах південно-східної говірки досі подекуди кажуть за́мі́сто літературного рік (< * rokъ) год (< * godъ), хоч у Решетилівці та в инших селах, як пише "Атлас української мови", том ІІІ, казали й кажуть тільки рік. По-друге, на Заході України (Костянтинівський повіт Седлецької губернії - тепер Польща 2!) його вимовляли як гід, бо в південно-західних говірках старі о та е перед наступним редукованим ъ та ь послідовніше, ніж у південно-східних, перейшли в і: Біг - Бог (< * bogъ), мід - мед (< * medъ), олінь - о́лень (< * olenь) тощо. По-третє, його вживають наші письменники, що добре показує Словник Грінченка (1900-і годи) 1. год hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9661-gho.. 2. гід hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9251-ghi.. Відміна в південно-східних говірках Однина Н год Р го́ду 1! Д го́дові/го́ду З год М (на) го́ді/году́/го́до́ві 2! О го́дом К го́де Двоїна Н два, три, чотири го́ди 3! Множина Н годи́/года́ 4! Р год/годі́в 5! Д года́м З годи/года М (по) года́х О года́ми К як н. мн. 1. Оце так я чув у живій українській мові Полтавщини (с. Світологірське Кобеляцького району), так само, як ро́ку. 2. У різних селах тут наголошують по-різному: в с. Світологірському Кобеляцького району скажуть у годо́ві. 3. Двоїна - це тепер узгодження з числівниками два, три, чотири (у цент.-полт. говірках кажуть чоти́рі) 4. Года́ - залишок двоїни (ще одна цікава тема) іменників основи на * -ŏ, як: ву́са, ру|ка́|ва́ (у різних селах - різний наголос: у Решетилівці - на дру́гому, а у Світлогірському - на третьому складі), вуси́, рукави́ - множина) 5. У праслов'янській мові цей іменник був належав до твердої відміни з основою на * -ŏ, а такі іменники мали в р. в. множини таке саме закінчення, як у називному множини, тобто н. од. * godъ і р. мн. * godъ (uk.wikipedia.org/wiki/Відмінок_в_українській_..). Через це в півд.-сх. говірках досі можна почути таке закінчення (заразом із годі́в) іменника год у р. в. мн., узгодженому з числівниками від п'яти (вимагають р. відмінка): Їй сім год було. Скільки тобі год? Десять год уже минуло. Цей/сей год мало вродило. На той год (порівняйте з той рік) поїдемо 1! Той год усі порались 1! 1. Тут той має значення «наступний»: насправді українці саме так і кажуть, ніколи не кажучи наступний чи минулий, а просто той, а з контексту легко взнати (за часом дієслова), чи це той, що має бути, чи той, що вже минув. Отже, це дуже цінна старовинка (архаїзм) в південно-сх. говірці. До речі, те саме має іменник віз (< * vozъ: основа на * -ŏ): шість віз і шість возі́в (hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7516-viz..) І згадаймо деякі іменники на позначення народу: сім болгар і болгарів Отже, такий родовий в. мн. іменників чоловічого роду, що збігається з називним - це залишок ув українській мові, особливо в півд.-сх. говірках, давньої праслов. парадигми відмінювання ім. ч. р. з основою на * -ŏ, а не якийсь там иродовий «росіянізм» чи суржик, бо його з діда-прадіда вживали наші письменники та пращури, його досі не забули прості українці. Тепер літературна мова, гадаю, що дарма, вважає його розмовним та рідкісним словом, бо треба вважати його говірковим - СУМ (sum.in.ua/s/ghod). Жива мова знає такі похідні від йо́го слова: годівщина, годовини, годовий, годішній, година, годі, годитися, вигода, годен/годний, погода тощо. Тож годі перейматися, бо ми знаємо, що це не суржик. Джерела 1. Жива мова Полтавщини 2. Атлас української мови, том І 3. Словник Грінченка 4. Вікіпедія 5. Академішний словник української мови 6. ЕСРМ М. Фасмера (ru.wiktionary.org/wiki/воз) 7. «Діалектологія укр. мови» пана Бевзенка (file:///D:/bevzenko_dialektologiya.pdf)

[@dj3us]

На жаль, у центрально-східних говірках надто багато суржику, тому стає складно відрізнити, чи є слова подібні до “год” діялектними, чи скорше то звичайнісінький якнайтиповіший для тієї місцевості суржик…

[@schehurets]

Друже, дуже важно узнати! Це твоє дослідження чи ти його десь знайшов?

[@yuliia4550]

дякую!

[@OrpheusUcrainicus]

У Веприку Гадяцького району на Полтавщини кажуть плИгати.

[@user-dr4cg3vp6k]

Або цибати. Житомирщина звідки моя бабуся, там кажуть цибАти

[@user-kz5ps7nu4b]

Привіт усім!) Підскажіть будь ласка коли вживаємо слово наступний та подальший??

[@Oleksandr_1999]

Треба зробити так, щоб наші діти не знали ні суржику, ні смердючого ізіка ! Це перший крок, до очищення наших мізків від мишебратського пропагандонства .

[@jarvislark1816]

Обідно від слова обід. Тобто схоже на обід. Або на ободі.(2 жарти).

[@olgajanz9379]

Дуже цікаво ,для мене корістно, поважаю украіньску мову!!!Класс!!

[@fraydedel5336]

Підкажить, будь ласка, чи існує радянський документ якій б регламентував заборонені слова української мови чи його було засекречено?

[@pashastel5432]

2:19

[@user-lm5gv3ie7y]

А як знайти пілотне відео? Те що було перед пешим епізодом ?

[@OrpheusUcrainicus]

В українських говірках (с. Світлогірське Кобеляцького району Полт. області) досі живе слово крОвать (наголос саме такий, а він каже, що це ніякий не росіянізм). Воно є в словникові Б. Д. Грінченка та в мові Т. Г. Шевченка: hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24864-krovat.html#show_point

[@victoriauacz9655]

це той пан Ігор,який навчає чеської на lingvo studia ?

[@englishprosto]

Так!

[@spinnstduetwa1438]

Геть покруч ! Weg Schprachferhunzung ! Hiчого особливого , всього-навсього нimецька

[@OrpheusUcrainicus]

В українській мові є слово стид та похідні від його: sum.in.ua/s/styd, sum.in.ua/s/stydno.

[@lingvstudija6141]

Краще "соромно" і "ганебно" - таких слів нема в російській - тим ми і виокремлюємось. Ну, невже не зрозуміла суть цих роликів? Показати рос-шовіністам, що ми "нє адін" народ... А ви нас все та й за вуха до "старшого братка"...

[@schehurets]

@@lingvstudija6141 ну то й нехай деяка лексика в нас співпадає, це нормально для всіх слов'янських мов. Хіба можна через це одказуватися од українських питомих слов, щоб цим виділитися перед "старшими братами". По-моєму, ви якраз робите не менше зло, насадюючи нездорове розуміння мови, роблячи її якоюсь негнучкою та специфічною (я би ще й сказав одірваною од носія). А це і є однією з причин такого поширення суржику.

[@lingvstudija6141]

@@schehurets так в тому то річ, що українці замість своїх питомих слів вживають перекручені на свій лад російські слова, і це якраз не спільні слова, а ті, які б нас мали відрізняти від росіян, а не зближувати. Амінь.

[@lingvstudija6141]

@@schehurets навіть Ви неправильно використлвуєте категорію відмінка, коли пишите "" слов'' замість"" слів"", не '' по_моїму"", а "" як на мене""... Ось і працюйте...

[@schehurets]

@@lingvstudija6141 дякую, що одповіли. Ще більше переконуюсь, що ви справді стурбовані проблемою. Но в мене так само є зауваження, бо припущення "по-моєму" давно вже існує в українській мові- його (припущення) достатньо вживали як наші класики, так і зараз народ. Ось через такі випадки в мене проскакує мисль, що вам заважає повноцінно висловлювать свою думку знання російської. Того російський мовний потік може так само згубно одбиваєтися на висловах деяких найскурпульзніших мовців.

[@pashastel5432]

Цілий пакєт??

[@user-ig9zp8ew4n]

Вообще - взагалi, арбуз - кавун, кровать - лiжко, безразлично - байдуже, тряпка - ганчiрка, зонтик - парасолька, осторожно - обережно, вор - злодiй, положительный - позитивний, понос - дрисня, глотать - ковтать, туча - хмара...

[@SaVik849]

Постійно, запропонував

[@daniilchornyi8479]

Неправильно казати ❌Фейсбу́к, якщо ми говоримо 💙українською💛 🐦мовою🐦, але правильніше буде - ✅Фéйсбук, до речі.

[@user-zq6ei7cr9n]

Доречі, українське слово "пропозиція" італійською звучить як "propozza".

[@tanya.borealis]

Пропозиція це з англійської! Пропозиція це не украеїнське слово, то виходить це англо-український суржик

[@user-fn7nb5jp1n]

Як же жахливо звучить покруч :)

[@ksin.rikon23]

4/10

[@ainkrey6625]

Плигати

[@user-iz4qm4te2d]

Суржик лохотрон