Що ми маємо знати про Розстріляне відродження? Огляд на «Будинок "Слово". Нескінчений роман»

В український прокат вийшов ігровий фільм «Будинок «Слово»: нескінчений роман». Це драматична історія українських письменників та митців Розстріляного відродження, яких зібрали в одному будинку під одним дахом, щоб змусити їх працювати в ім'я системи. Картина знайомить нас із такими особистостями, як Микола Хвильовий, Остап Вишня, Майк Йогансен, Наталія Ужвій, Іван Багряний, Володимир Сосюра, Михайль Семенко, Валентина Чистякова, Лесь Курбас, Павло Тичина, Аркадій Любченко, Раїса Троянкер та інші, показуючи їх життя в умовах контролю тоталітарної системи.
Але чому цей фільм на часі? І чому «Будинок «Слово»: нескінчений роман» називають одним з найкращих біографічних фільмів?
У цьому випуску COOLʼтуримо разом з кінооглядачкою Суспільне Культура Альоною Шиловою розбираємося, що таке піджанр байопік у кіно, які приклади можна зустріти в українському кінематографі і як «Будинок «Слово»: нескінчений роман» працює з історичним контекстом.
00:00 Початок
00:40 Що таке жанр байопік у кіно?
04:40 Відомі українські байопіки
08:04 Вдалі складові фільму «Будинок "Слово"…»
09:26 Акімов - вигаданий персонаж?
13:41 Доречність сцен насильства у фільмі
15:28 Микола Хвильовий як протагоніст
16:35 Вульгарний образ Раї Троянкер
18:19 Як зображена постать Тичини у фільмі?
20:03 Чому «Будинок "Слово"…» - хороше кіно?
Ведуча: Альона Шилова
Камера: Надія Миколаєнко, Антон Гудков
Монтаж: Кирило Шаров
Редактори: Анна Погребна, Олексій Мацкевич
Графіка: Вікторія Желєзна
Підпишіться та натисніть 🔔 щоб отримати сповіщення про нові відео і трансляції
Наш офіційний сайт: suspilne.media/culture
Новини культури в Telegram: t.me/suspilne_culture
Ми у Facebook: / suspilne.culture
Новини культури в Instagram: / suspilne.culture
Ми в TikTok: / suspilne_culture
--
Усе про Суспільне читайте тут: corp.suspilne.media/

[@user-tv7rf7ks6q]

Щодо двох сцен зґвалтувань, їх затягнутості і зайвої натуралістичності. Вони не повторюються. Вони різні. Вони несуть різні символічні наповнення. І ґвалтівник тут не сам собою, а уособлення окупаційної влади в її колабораційному прояві. Або немає гірших катів, як зрадники і перевертні. Перша жертва це український народ. Він вже тягнеться до просвіти. Він довіряє колаборанту як своєму. І той зраджує його віру і ґвалтує, і забороняє розповідати про зґвалтування. Друга жертва це уже не просто народ, який тягнеться до сенсів. Це ті хто створює сенси. Зокрема мешканці будинку. І ось їх зґвалтувати не вийшло через раптову штучну згоду. Ґвалтівник виявився нездатним довезти справу до кінця при згоді, бо недостатньо відчуття всевладдя, беззаконня, насилля і приниження. Творці сенсів виходять із двобою з неоднозначними результатами: Троянкер ніби перемогла. Але це вона втікає, залишає дім. Не ґвалтівник. І вона ще надламана насиллям над собою незалежно від результатів. І ґвалтівник і жертви показані у динаміці розвитку подій до і після сцен зґвалтування. Їхні травматичні стани і наслідки. І головне. За жертву першу мститься додаткова героїня. Тут взагалі розігрується сюжет Марії і Марфи: вразливої Марії, що тягнеться до знань і Марфи, яка більше занурена у матеріальну складову життя. Обидві відображають знову ж Україну: програє УНР - отаманщина тримається ще кілька років; саджають ОУН - УПА тримає оборону ще кілька років; садять дисидентів - шахтарі страйкують допоки Україна не здобуває незалежність. Сцени насилля, втечі, помсти - промовисті, страшні і символічні. По ним ще дисертації захищатимуть із секундоміром і метрономом.

[@paulamersy]

А мені саме оця вивіреність і символічність здалась якоюсь відштовхуючою, трохи заїздженою

[@tarastomenko4775]

Дякую за глибокий аналіз!

[@katerynasafronova3799]

Абсолютно згодна щодо змісту сцен, вони точно не зайві, але все ж тріґер ворнінґ круто було б додати

[@user-tv7rf7ks6q]

@@katerynasafronova3799, погоджуюсь. Мені було моторошно. Хоча від попередження менш моторошно не було б, але я би знав, що така сцена буде.

[@user-hl2bk1mv3e]

Дуже класний фільм, кращий ніж усі очікування. Показує наших поетів Розстріляного Відродження реальними людьми із своїми перевагами та недоліками. В'ячеслав Довженко у ролі Хвильового проймає моментами до кісток (на моменті із дівчинкою половина кінозалу ридало), а ще робота оператора - високого рівня, деякими моментами виводить фільм у рівень поетичного кіна С. Параджанова. По ідеї це мав би бути хоча б десятий по рахунку художній фільм станом на 33 рік незалежності про цілу генерацію наших поетів, знищених вкотре москалями. А по суті він такий перший. Однозначно раджу піти!

[@paulamersy]

Я теж зауважила деякі живописні сцени, але через них інші сцени (в основному у квартирах) виглядали плоскими і театральними , і через це ще більше виділялись.

[@user-bk1sc7dv2t]

Я подивилась фільм, Черкаси. Зал був майже повен, після закінчення глядачі не зрушили з місця, як це у нас зазвичай буває, а сиділи тихо до останнього рядка субтитрів, багато виходили заплакані і я теж. Шоб відчути фільм треба бути в контексті, подивіться спочатку документальний фільм того ж режисера

[@shatelei]

спочатку подумала, що ви про фільм з назвою "Черкаси" - теж дуже вразив, рекомендую

[@AndriyBeat]

Подививсь. Пару разів хотілося покинути залу але не тому, що фільм поганий а тому, що влада більшовиків це наймерзенніше явище в світі. Фільм просякнутий атмосферою задушливої безвиході і вона нестерпна. Фільм свою місію виконав, на якусь годину зануривши в цю атмосферу глядача. Дякую усім причетним!

[@Stan732]

Фільм атмосферний так.

[@NadiiaProPsy]

Це цікавий фільм. Думаю, що основна його ціль - змотивувати глядачів цікавитись українськими письменниками того часу. Мене зацікавив Семенко та Хвильовий

[@charyna86]

Мені фільм сподобався. Перші півтори години взагалі на одному диханні. Гуглила деякі факти прямо під час перегляду в кінотеатрі, тому те, що головний антогоніст був придуманий - дізналась одразу. Мені подобалось, що герої відкривались під час читання своїх творів. Навіть оце нещастя антогоніст - також прочитав якісь рядки. Цей фільм як ескіз олівцем до картини, а якщо хочеш більшого, то йди і читай їх біографії і твори цих героїв.

[@irynaivasiuk4937]

Для того, щоб показати всіх героїв необхідно було б зняти серіал! І це потрібно зробити. Але влада знімає скажене весілля та інші примітивні серіали.

[@shatelei]

так, хотіла б колись побачити серіал про будинок "слово". і також серіал про кармелюка, про софію яблонську, про наталену королеву - біографії цих людей не влізли б у фільм, там на кілька життів би вистачило. кармелюк стільки разів тікав з в'язниць, що серій на 10 потягне точно

[@Helga-bh1qq]

дякую вам за цей огляд ☼ дійсно, фільм вартісний, хоч і не без гріхів, як от зайвий часом патос. це вже нарешті початок кінорозмови про наші 20-ті. дуже чекатиму на більш приватні фільми про окремих авторів

[@Natalka_Kardash]

Не думаю, що Семенко вийшов поверхневим. Персонаж обʼємний. Не тільки вірші декламував, ще й були милі сцени з сином, він вичислив Акімова і окремо смішна була сцена з делегацією)

[@user-kk9zf8lq8o]

Мені страшно дивитись. Стільки горя нашого народу не вміщає ні серце, ні голова... Добре знаю історію своєї сім'ї, половина чи більше вбиті і закатовані😭😭😭😭😭😭

[@Stan732]

Будинок Слово - якісний новий фільм, оригінальне європейське кіно з цікавим розставанням фігур в кадрі. Ролі антагоністів виразніші ніж позитивні герої, вони більше рухаються, втім останніх більше: творчі особистості епохи українського модерну намальовані як один організм, як сусіди закриті на ключ в елітному будинку в формі букви С. Така сценічна розстановка наподив багато пояснює про атмосферу 1920-30х в УРСР. Фільм атмосферний, навіть естетський (наприклад колір з'являється лише в одній сцені). Отримав задоволення і зацікавився більше.

[@shatelei]

нарешті у нас є нормальне телебачення (і я рада, що можу дивитися суспільне на компі, бо телевізора не маю і не хочу мати:))

[@Ria_leifawyr]

Чому всі кажуть "нескінчéнний" (безкінечний), якщо в слові немає суфікса -н? Там лише одна н, отже це "нескíнчений" роман, тобто "незакінчений"... Дякую за увагу, хвилинка душності скінчилась)

[@user-zj3dq4rn8z]

Дуже дивний вибір центрального персонажа. Наче все складалось занадто добре, і в якийсь момент хтось із творців подумав - а давайте якось це все перекреслимо. І запихнемо псевдопутіна і туди. Відео на "Загоні кіноманів" добре це передало. Дуже шкода

[@marjanka391]

Дуже змістовне, цікаве відео! Дякую за вашу роботу!

[@user-jj3wn4mg1g]

Примітивний аналіз.

[@katerynasafronova3799]

Щодо детальності і, місцями, ніби "смакування" сцен згвалтування - цілком згодна. Мені було дуже боляче дивитись, хоча у мене немає такого досвіду. Уявляю, якими триґерними вони можуть бути для інших жінок.

[@seemerollin8614]

погоджуюсь, на мою думку, це показано надто графічно. це фізично неприємно дивитись, хоча завжди спокійно дивилась фільми з насильством. це вперше, коли захотілось вийти із залу посеред фільму

[@1te-tiana]

Дуже радію, що такими стрічками цікавиться молодь. Мені фільм не ок, але його треба дивитись

[@oles_fedoryshen]

Шкода, що не згадали про короля українських байопіків 1990-х - 2000-х Олеся Янчука з його роботами "Атентат" (Степан Бандера), "Нескорений" (Роман Шухевич), "Владика Андрей" (Андрей Шептицький) і "Таємний щоденник.." (Симон Петлюра).

[@Witch-oj6km]

Дуже дякую, що ви їх тут згадали! Сприйматиму як рекомендації до перегляду, бо я українське кіно тільки-но для себе відкриваю❤

[@shatelei]

о, дякую, фільм про шухевича не дивилася. взагалі було дуже багато знято в 90-ті, але ці фільми наче зникли. їх не показували в кінотеатрах, рідко по телебаченню, зате рос ментів і всяку ностальгію за совком - безкінечно

[@user-jp7zg7xh7r]

Фільм дуже сподобався

[@katrinfilipicheva7836]

Дякую за такий огляд.

[@seemerollin8614]

мені незрозуміло, чому стільки негативних коментарів. сподобався огляд, не зі всім згідна, але є думки, які підтримую. окрема подяка за неймовірну картинку, цей промінь світла полонив моє серце)

[@MrVadymUA]

Як би знайти на це сили❤

[@yanakhokhulia9295]

Увімкнула відео через будинок Слово, та слова у заголовку про розстріляне відродження. Натомість вже 8 хв слухаю про те, що таке байопік на прикладі інших фільмів. Нахіба? Огляд всього на 20хв+

[@AntaARF]

Але ж у фільмі буквально є сцена марення, де розкривається, що Акімов це образ, а не людина. І ні, глядачу не обов'язково все роздратувати і писати чорним по білому, якщо і так незрозуміло

[@victorysoon9706]

Я канєшно ізвіняюсь, але, дідько, хіба перед тим, як сісти у високопарне ч/б тло не можна було загуглити різницю між «червоним ренесансом» та «шістдесятниками»? Усі вказані люди творили не в 60-х (то Горська, Стус, Симоненко), а в 20-30-і. Агов? Стрррашні спеціалісти.

[@user-ij3pq1yn2b]

Чоловічі прізвища з закінченням на КО відмінюються.

[@yura1717]

✌💙💛💥👍

[@hannakeryk1169]

В нашій мові є звичні терміни, які в повному обсязі передають поняття: « біографічний фільм», «фільм - біографія». Який сенс дублювати власні, давно вживані, зрозумілі терміни - англійською калькою - немилозвучним буквеним перекладом «байопік»? Ну маємо ж своє! Інша справа, якщо б рідна мова зовсім не мала слова ( терміна) на означення поняття. Використовуючи новомодне « байопік і викидаючи свої терміни, свідомо дамо їм померти.

[@paulamersy]

Ірино Дмитрієвно, це Ви?😊

[@Chiken22k]

Двадцять хвилин критики - і наприкінці протилежний висновок

[@MrLesenka]

Чому так мало переглядів?

[@Suvoraya]

Ваш огляд дуже дивний, якщо чесно

[@user-bk1sc7dv2t]

Ви так багато тут шось аналізуєте, шо так а шо не так. Я побачила в фільмі шо і художники і поети це перш за все звичайні люди- зі своїми вадами, своєрідними характерами, бо як відомо люди не ідеальні. А от більшовицький режим якраз таки ідеальний в своїй дикості і підступності, їх методи вражають, і хто це не пережив-як от європейці- той просто не вірить шо то є правда.

[@user-kk9zf8lq8o]

Як ви влучно виказали думки. В аж такі звірства і "експерименти" (Чорнобиль) над українцями нормальним людям важко повірити.

[@krystynalysova5225]

Тут аналізували же фільм як продукт а не історичний період, ну ви чого

[@andrytitoruk4205]

Допоки, шедевр сучасного українського кіно. Особисто я гуглив про Акімова, щоби дізнатися чи персонаж реальний чи вигаданий, дійсно. Вважаю Акімова антигероєм, а не антагоністом, бо на початку він дійсно прагне стати письменником, але через слабкість характеру та "безвихідь" погоджується на умови кпрс. Доречні думки щодо попередження про сцени сексуального насильства, та Раїси Троянкер. Особисто під час перегляду "слабким моментом" для мене була перша сцена за участи дружини Хвильового. Раптово розкидані папери із фразою "мєня задолбала ета макулатура" виглядала трохи комічно. Дякую за відео!

[@paulamersy]

Тільки сцена із дружиною хвильового?))

[@user-ju6xc7qe7z]

Коли Ви так смакували недоліки (Ви забули сказати, з Вашої точки зору) фільму, я чекала коли ж буде про сильні сторони? Про них майже не було. На жаль. Мені фільм сподобався, в цілому не погоджуюсь із Вашим аналізом.

[@user-vn1yo5hw5t]

Я один почув про страждання Хвильового у шестидесяті?

[@Moroz422]

Можна більше про фільм, а не про шо таке байопік

[@smartssmarts5705]

З 22 хвилин - майже 10 про байопіки.

[@Dirty_Planet]

Який класний огляд, Альона ти можеш спокійно відкривати свій ютуб канал, ти супер!

[@arinavozniuk7023]

"Нескінчений" же

[@same-tak]

Як для критика та журналіста, вам треба освоїти відмінювання прізвищ в українській мові. Бо акторська гра ПопенкО звучить не комільфо. Краще було би Гра ПопенкА

[@Witch-oj6km]

Ще б числівники опанувати) а то каже «шестидесятники» замість «шістдесятники». Але нам тут викатять, що ми не на уроці української мови 😉

[@same-tak]

@@Witch-oj6km а шестидесятники якраз і є усталеним виразом. Ніхто не каже шістдесятники

[@Witch-oj6km]

@@same-tak не погоджусь із вами, бо шестидесятники - це кацапізм. Інші журналісти кажуть «шістдесятники», в інших джерелах, а насамперед, у Ліни Костенко в тексті роману теж «шістдесятники».

[@denissedletskiy7381]

З 21 хвилини цього відео - понад 8 хвилин абсолютно не по темі. До чого тут режисери фільмів американської кіноіндустрії? Якась неповага до глядача.

[@antonsolovyov3144]

В мене питання - а чому просто не називати цей жанр фільмів - біографічний? В українській мові є відповідник цього значення. Непогано знаю англійську й тут просто англ сленг цього слова biographical film or biopic. Будинок Слово - фільм достойний перегляду дійсно.

[@shatelei]

біографічний - теж було колись іноземне слово). байопік вживати зручніше, бо в одному слові вже є і біографія, і фільм. нічого не маю проти ще одного терміну - короткого і точного)

[@corpinhad.r.6720]

Огляд плаский, поверхневий і має багато неточностей як фактологічних (у фільмі мова про 20-30-ті, а не 60-ті), до граматичних (прізвище Семенко відмінюється). Незрозумілий підхід: обхезати фільм і порадити усім іти його дивитися, ви вже уизначітьс. Я визначилась - фільм мені сподобався, ваш огляд - ні. Дякую

[@ColderfromBonet]

+

[@Rico19705]

Ну пані і не раз замість "нескінчений" каже "нескінченний", але ж це не заважає аргументам. Люди, що розуміють. про що мова, можуть якось і пробачити таке. А от про 20ті чи 60ті я взагалі не второпав, де ви такий "ляп" видивили. І також хочу зазначити, що розбір - це не обхезати. Знайти і обговорити недоліки - не означає сказати що "фільм поганий, не йдіть на нього в кіно". Критика це не про приниження, це про систематичне навчання. Без критики розвитку бути не може.

[@ColderfromBonet]

Не дивилась фільм, але претензійні наїзди і зайвий пафос і драматизм рецензії відштовхує))

[@user-wc5nl5fp1b]

Весь час било по вухах слово "нескінчЕнНий" (роман). Та він же "нескІнчений" - вся суть в цьому слові. Аналіз з претензією на експертність вийшов так собі...

[@viktoriya3130]

Нудний огляд. Немає бажання дивитись до кінця

[@user-mx2lh2ee7k]

Альона, ви альона??? Спочатку назвіться так, як називають себе українці, українським іменем, тоді матимете право аналізувати крутезний фільм Тараса ТОменка,бо щось про вас в кіноіндустрії ніхто і нічого не знає порівняно з усіма акторами фільму та режисером...

[@halyna3956]

А що зразу усі СТАЮТЬ відомими,як Б. Ступка Шлях битий треба пройти довгий. І у неї все вийде. Люди патякають говорять, висловлюються. А який висновок. Яке життя було в Україні у ті роки!! Саме у цьому, ВИСНОВОК ФІЛЬМУ. ДЯКУЮ тим хто зрозумів

[@user-iq6gz6nf6c]

Ви б ще зачепились, що у неї зачіска не така, щоб критикувати фільми😅 Ваша презентація не аргументована ні разу. Альона чудово розібрала фільм

[@vbyvatykatsapnudobre]

Ходив на фільм _ він провальний. Після фільму абсолютно не шкода митців, їх не розкрили як цінних творчих людей. Всі вони відтворенні як посередні поети/письменники/драматурги, по відношенню до народу _ вони Юди, що зрадили за привілеї та загубили людей разом з собою.

[@user-bk1sc7dv2t]

Подивіться " брігада" з безруковим в головній ролі, то суперфільм, якраз для вас

[@vbyvatykatsapnudobre]

@@user-bk1sc7dv2t якщо вам до душі "брігада", то це ще не означає що цей шлакопродукт потрібно пропонували людям. Я за об'єктивну критику, а не намагання хвалити те що не заслуговуває цього. Я підтримав український кіноматограф_ купив квиток і сходив, але скільки можна вже підтримувати. В нас за 10 років( 2014 року) жодного фільма хорошого рівня.

[@andriysynytsya9344]

Ну, зі сценами "привілеїв" автор трохи перестарався - певне "художнє" перебільшення. Насправді, скажімо, дві малесенькі доньки Наталі Забіли померли під час голодомору від хронічного недоїдання. Два скромні пайки на сім'ю - незалежно від чисельності. Від таких "привілеїв" швидко відійшли у кращий світ малесенькі Яся й Галинка. Якось так...

[@Chiken22k]

Теж часто думаю про те, що вони, на власні очі бачивши трупи селян на вулицях Харкова, спокійнісінько це "проковтнули" (крім Хвильового, ну ще Сосюра в божевільні опинився) й далі собі творили, аж поки не настав 37-ий...

[@Chiken22k]

​@@andriysynytsya9344Ну, в Будинку Слово теж були свої пролетарії та еліта. Коли одні стояли в черзі в їдальні по скромний пайок, дружина одного з привілейованих письменнків могла собі дозволити зневажливо фиркнути: "Ми таким обідом годуємо своїх цуценят!" (жаль, що Сосюра в своїх спогадах не назвав прізвище)

[@kripi_pasta]

Л*йн*, а не фільм. Навіть у моїх ранніх драматичних поемах герої вдавалися не такими шаблонними. "Біографію" ви тут зняли, еге. Подивіться "Парижанку" Чапліна чи "Громадянина Кейна", а потім знову на постер цього л*йн* з купою шаблонщини. Я під час перегляду аж погладшав від тлусту. Я вперше пошкодував про 150 грн за кіносеанс