день 1. осінніх реколекцій: «Як ставати посланцем надії та довіри?»

медитація:
Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, що значить «син утіхи», левит, родом кiпрянин, у якого була своя земля, принiс грошi й поклав до нiг апостолiв. (…) Доручили Варнавi йти до Антиохiї. Вiн прийшов i, побачивши благодать Божу, зрадiв i умовляв усiх триматися Господа щирим серцем; бо вiн був чоловік добрий i сповнений Духа Святого i вiри. I приєдналося чимало народу до Господа. Потiм Варнава пiшов у Тарс шукати Савла i, знайшовши його, привiв до Антиохiї. Цiлий рiк збиралися вони в Церквi i вчили багато народу; i ученики в Антиохiї вперше почали зватися християнами (пор. Ді 4, 36. 11, 22-26)
яку втіху я приношу людям? наскільки - християнську: «триматися Бога усім серцем»?
які сфери під найбільшою загрозою: які потребують світла Божої Підтримки?
наскільки я зсередини ще/вже інфікований практичним язичництвом?
як часто задумуюсь над собою, щоб побачити, що моє серце робить закритим?
як дбаю про оживлення моєї віри - щоб помічати Божий Сенс УСЬОГО, що відбувається?