дякую за пізнавальний контент! На мою думку, геліоконцентратор може бути істинно екологічним джерелом генерації. Щоб виготовити сонячну панень витрачається дуже багато ресурсів, а відносно дешеві вони лише через виробництво в Китаї. Тобто користуючись сонячними панелями ми відкидаємо навантаження на екологію в момент їх виробництва та в момент утилізації. Геліоконцентратори будуть популярними, якщо правильно їх сконструювати та раціонально використовувати. Бажаю успіхів всім хто над цим працює!
@JesonLee-n2i2 ай бұрын
Нарешті, дякую за відео, чекаю на острів вітряків, ще раз щиро дякую❤❤❤
@ПавелКовалев-ш9с2 ай бұрын
Дякую, цікаво!
@MykolaKML2 ай бұрын
Що до накопичення енергії в розплавах солей чи горючого і небезпечного натрію - Це не працює. Так бочка з гарячим теплоносієм через теплову інерцію може стабілізувати генерацію СЕС протягом дня особливо коли через хмари на фотогальванічних панелях постійно змінюється генерована потужність. Тут якщо хмари затягнуть небо на півгодини, генерація останця та сама. Тай вечерком коли сонце буде заходити ще кілька годин можна буде генерувати електроенергію. Але не довше. Бо розплав солі/натрію вссерівно остинить. І тут інша проблема такі Станції не можуть так само з самого ранку генерувати електроенергію. Треба чикати дві-три години поки заново нагрієтеся теплоносій до потрібної робочої температури. Також такі СЕС можливо будувати виключно на півдні, де немає зими. Десь на широті Києва, зимою цей розплав солі обов'язково затисне коли на вулиці буде -10 і три дні не буде сонця. Що до Китаю, то там як за совка спокійно можуть викинути мільярди юанів на збиткові прожекти. Китай як сучасна московія любить витягувати старі "мертві" технології та витрачати гроші. Мов це в Білих Європейців не вийшло а в нас все вийде.
@awj83202 ай бұрын
сдаётся мне, китайцы всё-таки соображают, что делают. Китай - он же в субтропиках и тропиках, там - как сказано в ролике - температура раствора в резервуаре падает на один градус за 8 часов. так что турбина вряд ли остановится, да и растрвор подогреть на один-полтора градуса не проблема даже для ранне-утреннего солнца а вот Киев - совсем не субтропики, и даже Одесса тоже нет. так что в азиатских и африканских странах субтропической/тропической зоны, на юге США, в Мексике и в странах Центральной Америки эта технология вполне может оказаться востребованной
@MykolaKML2 ай бұрын
@@awj8320 Китайці це Великі Плагіатори не більше. При чому Хренові. Вони навіть добру річ зіпсують, так само як в совку. Єдине в чому Ви праві і помилились. Вони свої великі сонячні та вітрячкові прожекти будують в пустелі, Гобі. Але навіть з вітрячками Вони вже пролетіли. Побудували найбільшу в світі ВЕС. Але тепер ніхто з неї не хоче купувати електроенергію. В результаті половина вітрячків просто зупинені. В Китаї на відміну від України і колись Європи немає і не було "Зеленого тарифу". Та правила викувати "зелену енергію" потрібна вона на даним час чині. Що до температури розплаву солі. Вона має бути не нижче 300 Градусів, краще всі 600 градусів. І нагрівати треба на сотні градусів та виклику масу. На цьому і працює "накопичення" теплової енергії. Воно працює однаково як нагрів так і на охолодження. Тому потужні ТЕС та АЕС в сотні МВт не можуть швидко міняти потужність. Все через теплову інерцію теплоносія температури труб та іншого. Інакше вони швидко вийдуть з ладу, або просто лопнуть. Тут працює тет саме правило. Розчин як довго остигає (три-чотири години) так само і довго нагріваєтеся.
@wiktorveber2 ай бұрын
Як на мене поки єдиний дійсно робочий варіант збереження, енергії на ніч, і на зиму, це електроліз води і отримання, водню, та кисню. И спалення його в ТЕС коли сонячної активності не вистачає, також можна використовувати в автомобілях, що дасть можливість зберегти екологію коли не має достатньо хороших акумуляторів. Є лише дві проблема, зменшення ККД, на перетворення енергії у Водень і назад, і зберігання самого водню, так як відомо, що він може випаровуватися навіть крізь метал, що призводить до втрат самого водню, да і він може вибухати при певній пропорції з киснем.
@andriylisak23592 ай бұрын
Доброго дня. Я бачив відео як зробило дзеркальну станцію схожу на цю десь чи то в Швейцарії чи в якійсь європейській країні, тільки там було 1 величезне дзеркало, яке спрямовувалося вертикально вниз, нагріваючи тепло акумулятор який був захований під землею і утеплений по периметру. Потрібен лише 1 поворотний механізм для вловолення сонця, але то швидше для опалювання невеличкого поселення чим для здобуття електроенергії, хоча теж там говорили що можна поставить якусь теплову річ що приобразовує тепло в електрику, я вважаю той проект вертикального напрямку дійсно перспективною штукою.
@MrBlackCat13132 ай бұрын
Чомусь постійно забуваємо про накопичення енергії у вигляді потенційної у підвішаному вантажі.
@oleksabayda95732 ай бұрын
!!! 7:18 цікаво чи можна використовувати сіль для зберігання енергіі від сонячних панелей? Бо залізо-фосфат занадто дорогий, хоча плюсів має багато. Дуже цікава тема, дякую. )
@kinostoryАй бұрын
тобі в роліку чітко на втоє питання відповіли - шо дорого такий варіант. чим слухав?
@oleksabayda9573Ай бұрын
@@kinostory !!! Дякую.
@rabbits_phonograf21 күн бұрын
Краще використовувати взагалі теплові трубки високотемпературні, далі пар. Й єдине, що людство вміє добре робити це кип'ятит воду. Але якщо вже є електроенергія, то едина альтернатива хімічним акумуляторам механічні супермаховики. Можете пошукати що це таке...
@alexsharp367Ай бұрын
Як на мене, найпростіше мати два озера: вище та нижче. між ними ГЕС, над верхнім озером "криша" з фотомодулями. Задня від фотомодулів всі надлишки йдуть насоси, що перекачують воду "вгору", а при нестачі відкриваються заслонки - і ГЕС додає необхідну кількість енергії. Фактично сонце, енергія води та гравітація. Для цього фактично можна використати існуючі водосховиша, поділивши на дві різнорівневі частини
@ПетрКононов-з2ч18 күн бұрын
Це назад у минуле, вони дуже дорогі в виробництві, та в обслуговуванні, як накопичувач енергії як запасні електростанції можливо.
@AlexWhiteUA2 ай бұрын
Залишилось навчитись все це балансувати. Атомна енергетика це єдина енергетика.
@MykolaKML2 ай бұрын
Немає жодного ідеального джерела електроенергії в промислових потребах, сотень і тисяч мегават. Потужні АЕС не можуть змінювати (маневрувати) потужність. Як до речі і потужні ТЕС потужністю 300...800 МВт. Це все пов'язано з термодинамікою. неможна різко підняти температуру води (розплаву сілі) і так само остудити. Звісно малопотужні установки до 10...30 Мвт можна маневрувати потужність. От тільки таких турбін треба 35 установок замість одного блоку 1000 Мвт блоку . З відповідним збільшенням персоналу та потреб в обслуговування. Така розподілена генерація в три рази буде дорожча ніж на вугільних ТЕС з блоками 200...300 Мвт. Чи в сім раз дорожче ніж на блоці 1000 МВт на АЕС. Є свої проблеми в ГЕС та іншій класичній генерації. Про так звану зелену енергетику виді ВЕС і СЕС вже більшість проблем народ починає розуміти. Хоча справжнім професіоналам це було зрозуміло ще в 80-90 роки.
@Romario-tp5nl2 ай бұрын
@@MykolaKML потрібно робити додатки для АЕС з бочками розплавленої солі для акумуляції залишків енергії
@ВикторГиль-ф2ф2 ай бұрын
Тільки радиоактивні відходи невідомо як переробляти й у разі стихійного лиха буде Фукусіма :)
@MykolaKML2 ай бұрын
@@ВикторГиль-ф2ф От одна проблемка. Відходів від АЕС в тисячі раз менше ніж від СЕС на даний. Час просто про це ніхто не розповідає бо тоді виходить що це зовсім не зелена енергетика а МІФ - УТОПІЯ, як колись по комунізм чи інші і деї. Згадайте що ще в 2008...2012 всі розповідали що бензин можна замінити етиловім спиртом а дизельна пальне рапсовою олією. На кожні "порядній" заправці було БІО ПАЛИВО. От тільки десь з 2016 про нього перестали говорити. Як в Німеччині так і в Бразилії. Бо двигуни на цьому палива втрачали потужність витрата зростала в 1,3...1,5 рази. Всі каталізатори та фільтри забивались в сучасних двигунах. А головне навіть якщо всі поля привести на виробництво рапсу то його не вистарчить і на 30% від потреби в паливі. А ще в 90-ті всі кричали про озонову дірку та радіацію. Що все через фреони. Як виявилось насправді фреони та людська діяльність на озонову дірку практично не впливає. от сонячна активність, специфіка (аномалія) магнітного поля на південній половині Землі мають набагато біліший вплив. І причину цієї амоналі над Аргентиною і Бразилією так і до кінця не пояснили. П.С. Зараз Німеччина по тихому без шуму і пилу підняла виробнидтцтово електроенергії на вугільних ТЕС +10...20%. Замість закритих два роки тому АЕС.
@rabbits_phonograf21 күн бұрын
@@MykolaKML Сонячні теплові станції з тепловими накопичувачами дозволяють робити маневрові потужності не гірше ніж ТЕС, але не в наших кліматичних умовах (хіба що на півдні).
@donutWiggum2 ай бұрын
Цікаве відео, але висновок поспішний. З цими зеленими електростанціями Європа уже зараз стикається з дефіцитом електроенергії вночі, і тому мусять або імпортувати у інших країн, або думати про повернення до відкинутих "брудних" станцій. То цей варіант виглядає як компроміс - і зелений і працює вночі
@yurik84682 ай бұрын
Дивно, що ніхто не казав про світову конкуренцію за рідкоземельні елементи для фотоелектичних панелей. Як на мене треба деверсифікувати вкладення. Бо сьогодні уже попадають під монополію китаю яка завдяки вдалому скуповуваню родовищ літію і т.д. може диктувати умови на ринку. А геліоконцентратори не виглядають такими вимогливими до рідкоземельних елементів.
@awj83202 ай бұрын
"геліоконцентратори не виглядають такими вимогливими до рідкоземельних елементів" возможно. но проблема гелиоконцентраторов в том, что они оправдывают вложенные средства разве что в зонах субтропиков и тропиков. а "золотой м иллиард", озабоченный проблемами экологии и топящий за "чистую энергию", живёт несколько севернее (за исключением южных штатов США)
@yurik84682 ай бұрын
@@awj8320 Ну так і пропонувалося перекидати електроенергію з сахари в ЄС. Плюс про який золотий міліард ви кажете? Китайський? Бо саме він дуже вдало заїхав на планах ЄС про екопереход та фінансуванні електростанцій на основі фотоелектроних сонячних станціях. Вдало скупив родовища саме він, там під 60 відсотків світового видобутку літію та 80 відсотків Кобальту йде на підприємства Китаю. Тут варто його похвалити.
@mandarinproduction2 ай бұрын
Літій є й в багатьох інших країнах й в більших масштабах аніж китай. Тут справа, як завжди в світових м****ах, котрим краще купувати невідомо де, а потім тотально від цього залежати, хоча в себе й в своїх друзів інших країн є ще більше цього. Це як з Україною, коли вона у болот купує вугілля, нафту та газ, хоча у самих цих запасів до сраки, бери й нічого не купуй в свого ворога. Сподіваюсь ти все зрозумів.
@realiity2 ай бұрын
Це відео для домохозяєк. Тимпаче воно однобоке...мабудь маркитологи першого рівня вчаться, а можливо конкуренти проплатили... Там у відео спеціаліст який 15 років вивчає все це і досі нічого не вивчив. Не сприймай такі відео серьозно, можливо це просто реклама. Тобто, накручують суспільство, і через рік...два прчнуть заробляти на цьому
@yurik84682 ай бұрын
@@mandarinproduction Незнаю таких даних по ринку. Може воно і так. Проте це тільки недавно відкрили великий запас рідкоземельних елементів в Норвегії. Та і не про вугіля я казав, а про рідкоземельні елементи яких по світу не так уж і багато.
@Sachenko-SergeyАй бұрын
очень интересно благодарю Так же отмечу что они больше охлаждают там где добывают тепло, чем панели. это тоже большая выгода. чтоб охлаждать Землю ... Очень хорошо что есть много направлений и они конкурируют! так они становятся дешевле и массовее! яб вынес в космос все, но проблема передачи на Землю.
@DWUkrainianАй бұрын
Дякуємо, що дивитесь. Працюємо для вас!
@MykolaKML2 ай бұрын
9:50 - Дійсно температура плавлення натрію низька. Є одна проблемка НАТРІЙ ГОРТЬ особливо коли зіткнетеся з водою. Тому натрій не став масовим в використовувати на АЕС в якості теплоносія, хоча це підняло їх ККД з 30% до 42...45%.
@kinostoryАй бұрын
в АЕС небезпечно, оскільки сам знаєш чому. Не дай бог - і новий Чорнобиль. А тут. В чому небезпека? ну згорить башня в разі чого. більше нічого страшного. По суті, якщо в деяких АЕС навіть ризикнули користати. То уж тут точно будуть
@MykolaKMLАй бұрын
@@kinostory Не безпека АЕС є перебільшена. Що СЕС і ВЕС то екологічна небезпека від них більша от тільки це не розповідають. Все починається з іх виробництва. Де варварським способом видобувають природні ресурси. Це рідкісні земельні метали, далі шкідливе виробництво, основному Китаї. При якому використовують основному електрику з вугільних ТЕС, кислоти та багато чого іншого. На їх виробництво при цій самій встановленій електричній потужності що на АЕС потрібно десть раз більше матеріалів. Фактично ще більше. Бо ефективність використання встановленої потужності СЕС і ВЕС є в три рази менше ніж АЕС чи вугільної ТЕС. Причина проста сонечко не завжди світить вітер не завжди дує. Але далі починаються інші проблеми. Через нестабільність і не прогнозованість виробітку електроенергії від СЕС і ВЕС. Для їх резервування потрібна аналогічна по потужності альтернатива це наразі є газотурбіні установки (ГТУ), які працюють на сполюючи газ чи мазут. Як часткова допомога це дорогі мало ефективні акумуляторні батареї з ККД не більше 80%. Притому обладнання СЕС і ВЕС в кращому випадку пропрацює 20 років, а то і тільки 15 років. Після чого потребуватиме повної заміни. Блоки АЕС розраховані і деякі вже працюють 60 років. Що відповідно знов потребуватиме витрат матеріалів та енергії на їх виробництва. Далі інша проблема з захороненням того що осталось з сонячних панелей і вітрячків. Бо кремнієві пластини повторно переробити та використати неможливо те саме з лопотнями вітрячків з композитного матеріалу. Вже зараз в Європі та США є цілі склади забиті тисячами відпрацьованими лопотями від Вітрячків.
@Magelanovi_xmaru22 күн бұрын
@@MykolaKML вумний аж страшно.а атомні будують з повітря?а паливо для них де беруть і як роблять?як би такі вумники не підгорали а зелена енергетика впевнено крокує по планеті.
@MykolaKML22 күн бұрын
@@Magelanovi_xmaru Звісно я ТУПИЙ а Ви та всі інші розумні . Щоб багато не писати живий приклад альтернативного живлення від СЕС і ВЕС в Жовтні 2024 а що буде в листопаді0 грудні, січні - kzbin.info/www/bejne/ZnLOlqGrpMujgZI
@rabbits_phonograf21 күн бұрын
В реакторах на швидких нейтронах використовують саме натрій в якості теплоносія І контуру. Але не використовують пари натрію для роботи турбін (хоча експерименти в цьому напрямку були) для підвищення ККД атомних станцій.
@alexandrpobeegay66192 ай бұрын
Дивно, що Ви не згадали про зберігання сонячної енергії від панелей в звичайному піску шляхом його нагрівання резистивно. Такий метод вже працює у Фінляндії, американці також пробують його запустити.
@grinandriy2 ай бұрын
Так, класно булоб за літеій період накопичити тепло а зимою грітись)
@kinostoryАй бұрын
дорого ві не вигідно. Те шо запустили на потестити - не значить шо доцільно. Це як водень та двигуни на ньому. Експериментів - мільйон. а толку?? Вже років 15 пробують. Дехто навіть яхти робить на водню за сотні мільйонів. І шо толку
@Magelanovi_xmaru22 күн бұрын
@@kinostory водень на мою думку ніколи не стане масовим-ультра летючий і супер вибуховий.уявіть аварію авто з повним баком водню!пів міста знесе.
@ВикторГиль-ф2ф2 ай бұрын
Невеличка модифікація допоможе зробити нормою застигання теплоносія.
@romanpryshlyak25212 күн бұрын
Дуже дякую за гарний український переклад! Тільки не пишіть, будь ласка, цієї мскальщини: "Підписатися в один клік". Не "в", а за, і краще не "клік", а клац.
@awj83202 ай бұрын
наверное, в околоэкваториальной зоне такие теплогенераьлры могут стать востребованными. но вряд ли в Европе, где зимой температуры низкие, а ночи гораздо длиннее 8 часов
@Дмитро-г5шАй бұрын
Чому сіль?
@ВолодимирМоравський-ь1г2 ай бұрын
Відпрацьовуй)!
@maksimbober84432 ай бұрын
То сіль можна гріти електрикою від тих же ФЕМ. Для чого концетратори? А ще сільовий теплоакумулятор додати до ядерного реактора АЕС.
@sergeyoleynik672 ай бұрын
ККД фотоелектрики на сьогодні 22%, а у прямого нагріву він в рази більший
@maksimbober84432 ай бұрын
@@sergeyoleynik67 коли ресерс - сонячна енергія ККД не має значення, а от капіталовкладення і вартість екслпуатації так, і вони у ФЕМ явно кращі.
@ВладиславК-п6э2 ай бұрын
виглядає перспективно тільки для екваторних широт, в Україні зимою та сіль взагалі ніколи не розплавиться. Причому сонячні панелі можуть видавати хочаб 20-30%
@mandarinproduction2 ай бұрын
а ніхто й не казав, шо то для України...
@Romario-tp5nl2 ай бұрын
чому ні? В Україні є АЕС яка залишки енергії може "зливати" в бочку з розплавленою сіллю
@RentKyiv2 ай бұрын
@@Romario-tp5nlв Україні довгий час працювала зчепка АЕС + ГЕС, коли вночі енергією з АЕС вода закачувалась наверх і в пікові часи споживання спускалась через турбіни
@ВладиславК-п6э2 ай бұрын
@@RentKyiv думаю до і зараз працює, на вцілілих ГЕС
@rabbits_phonograf21 күн бұрын
@@RentKyivТри ГАЕС: Київська, Ташликська, Дністровська. В Україні більшет немає. По такому циклу працює тільки Ташлицька (вкупі з Південно-Українською АЕС). Решта обслуговує Київ та Піденно-Західний регіон України.
@dimaas26072 ай бұрын
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@МайяМарусик2 ай бұрын
Один мільярд доларів - скільки це? Одна станція метра у Мюнхені також коштує один мільярд , але ойро...
@ОдуванчикЛысеющийАй бұрын
Що за розвод, заголовок невідповідає змісту відео
@DWUkrainianАй бұрын
А ви додивились відео до кінця?)
@EvgenPotapov26 күн бұрын
Ни кто про такие системы фокусировки солнечного луча (гелио концентатора) не забывал. Весь вопрос упирается в "бизнес", все хотят получить денюшку минимум через месяц. А долгосрочные проекты ни кто не хочет строить.
@SashkoIvanov-l8g2 ай бұрын
Основной смысл 12 минут видео: мы подождём пока китайцы построят гелиоконцентраторы и если у них получится, то мы их у них купим, как и всё остальное в этом мире.
@Alexander_Fox2 ай бұрын
Ну частные компании не всегда могут позволить себе тратить огромный капитал на исследования которые могут и не выстрелить, в отличии от гос компаний в китае, в ссср тоже много интересных вещей изобрели благодаря миллиардам из бюджета, но еще больше оказались мусором, который разорил бы частника😂
@日渡智-q1q2 ай бұрын
Але ж сонячні панелі темні і нагрівають поверхню сильніше ніж дзеркала
@realiity2 ай бұрын
Електрика в проводах теж гріє провода, томущо закон Ома не відміняли. Ваше тіло теж гріє атмосферу... Не ведітся на маніпуляції...
@rabbits_phonograf21 күн бұрын
Можете їх охолоджувати, наприклад водою із тильної сторони соняної панелі. Буде підвищення ККД сонячної панелі десь на 1.5-2% (при зниженні температури панелі до 40°С з 85°С) та гаряча вода.
@ВіталійГаврилів-ж9ф2 ай бұрын
Чекаю наступні кілька років бурхливий розвиток ідей зберігання електроенергії...
@MykolaKML2 ай бұрын
Натрій та Літій вже багато раз показував бурхливий розвиток. Я би сказав вибуховий. Ви напевне не чули але в 2010-2012 роках в Україні була ідея за допомогою таких накопичувачів тепла опалювати будинки. Коли вночі коли дешева електроенергія нагрівати бочки з розплавом солі а потім проганяючи через них воду нагрівати будинки та отримувати гарячу воду в кранах в будинках. Цей прожект був реалізований в місті Яворів для кількох будинків та садочка заміть котельні на газі. Прожект став провальним через два роки . На третій рік все порізали і знов встановили газові котли. Правда замість старих совкових нові більш економічні.
@ТарасКосюк2 ай бұрын
@@MykolaKML А по якій саме причині проект став провальним?
@MykolaKML2 ай бұрын
@@ТарасКосюк Уважно дивіться, причини розказуються в самому ролику - 4:54 .... 5:40 .... 6:00 ... 6.50 ... . Всіх інших подібні проблеми, але часто їх підтримують на плаву , як інші збиткові речі. Причин тут кілька : Психологія - Небажання визнати поразку і помилку, й ти до останнього. Економічна - було багато вкладено грошей щоб просто відмовитись, як виправдовуватись пред інвесторами - що вони лохи . Подібно до чумадана без ручки який непотрібний але і викинути жаль.
@iskandermozghun3452 ай бұрын
🤔
@LumiLumi-gq2ge2 ай бұрын
Угу, поки комуняцький китай готується до війни із заходом - захід покірно підсідає на китайські сонячні напівпровідники тим самим гублячи власне виробництво на місцях😅
@ai1.02 ай бұрын
Рентв някэ
@santacultus2 ай бұрын
Ядерная энергия самая оптимальная на сегодняшний день. Солнце как подсказка, управляемая ядерная энергия. Самая не выгодная для правящей верхушки. Но выгодна для населения. Самая дешёвая энергия. Безотходное производство, так как можно использовать до полной нейтрализации.
@nikola0307777777710 күн бұрын
Там в чернобыле по 100тон урана спрятано, бери используй до полной нейтрализации... Ещё не одну АЭС на просторах постановка полностью не демонтировали и утилизировали отходы
@dmitrya94352 ай бұрын
ну і пісклявий голос в диктора.... і тараторить так швидко.. спокійніше
@edgarpoe52432 ай бұрын
А чому б не плавити сіль фотоелектричними панелями? Грубо кажучи, протягом дня 65 відсотків енергії віддавати населенню, а 35% спрямовувати на нагрівання солі?
@Канистра-у3ж2 ай бұрын
кпд, нащо генерувати эенргiю та перетворювати ii на тепло. КПД сонячних панелей i так дуже низький.
@alokym862 ай бұрын
Ви взяли від світла 20%, нагріли ним натрій, почекали поки сонце зайде, той трохи охолов тим часом. Потім почали гріти воду і запустили турбіну. Та теж взяла лише 20-30% від гарячої пари. І виходить 1/5 від ефективності геліоконцентратора. Але мені ось що цікаво. А чи можна замість солі/натрію воду, а замість водяної пари - фреон. Тоді таке і вдома в дворі ставити можна було б. А залишкове тепло від води для госп.потреб використовувати
@MykolaKML2 ай бұрын
Тому Що ККД фотогальванічних панелей є 18...22%. Тобто 80% тепла гріє атмосферу. В такій установці все навпаки 90% тепла гріє розплав теплоносія. Але тут є ще один нюанс ККД парової турбіни. Так в цих установках він ліпшому випадку є 30% а то тільки 20%. Таким чином економніше напряму отримувати 20% електроенергії ніж ніж будувати таку складну установку. А зберігати електроенергію нагріваючи сіль це повна дупа. Бо з одного кіловата електроенергії на нагрів потім назад через парову турбіну отримаємо лише 0,2 кіловати електроенергії. Тепер що до інших способів акумулювання. Донедавна най поширеніший за допомогою ГАЕС має ККД в 75...80%. Те саме зберігати в Літієвих акумулятора поза територію СЕС. Най ефективніший спосіб акумулювати електроенергію наразі це робити відразу на самій СЕС. Це коли напряму заряджається акумуляторна батарея від сонячних панелей на постійні напрузі. А при потребі вона тим самим гібридним інвертором перетворюється на змінну. В такому випадку ККД зберігання енергії від 95 до 92%. Але цього наразі не роблять. Бо це не вигідно власникам СЕС. Бо робить такі СЕС дорожчі десь в двічі. Відповідно довший час окупності.
@edgarpoe52432 ай бұрын
@@MykolaKML Дякую що приділили час на написання відповіді. Інформативно!
@MykolaKML2 ай бұрын
@@edgarpoe5243 Одна позитивна річ таких СЕС. Це ефект стабілізації енергії протягом дві-три години. Навіть якщо неочікувана сонечко затягне сонце. На різницю від фотогальванічної СЕС коли навіть на пру секунд прилетить хмарка генерація, зразу знижуєтеся на 40% а то і 80%. Потім хмарка пролетить через пть секунд знов починає генерує попередню потужність. Коли ці СЕС мають відносно не велику потужність та розкидані на великій території відповідно статистичному усередненню це не сильно впливає на мережу в короткочасному інтервалі від кількох секунд та хвилин. А от якщо це одна велика СЕС на 200...300 Мвт в одному місці це вже Велика проблема для енергосистеми. тому концентрація таких джерел в одному місці це є великою проблемної для стабільності її роботи. Тут навіть літій іоні акумулятор не поможуть. Тут вже проблема та сама що з реакцією людини чи "динозавра". Інерція реагування систем керування енергосистему. Жодний штучний інтелект не поможе. Це вже показало десяток системних аварій в Іспанії які виникли в її енергосистемі з 2006 року і понині. Про що мало розповідають. Бо любий збій в енергосистемі Євросоюзу приводить до вимкнення практично всіх СЕС в Іспанії.
@Max_c_max2 ай бұрын
ЛОЛ, проблема ж не в генераціі, а в розповсюдженні
@ЮраКасьянов-ц3т2 ай бұрын
чому ведуча так тороторить? хто за нею женеться?
@ОлександрПисьмений2 ай бұрын
😂зібралися професори у котрих освіта 3 класи, читав коменти більшість неуки😂
@nikola0307777777710 күн бұрын
Потішив ВВЗ...?
@ИльяМеждународов2 ай бұрын
Смешно...
@Waldemar30072 ай бұрын
Ця вся ідея з зеленою енергетикою цікава тема для психіатрії .... які маються дурнею
@yurik84682 ай бұрын
Ну атом також зелений, плюс ця технологія явно преспективніша ніж спалення вичерпного ресурсу. Це зараз вона може виглядати незграбною, як перші машини, та при капіталовкладені може дати додаткові рішення які можуть значно поліпшити наше життя. А сонячну енергію завжди в історії люди хотіли використати, чи то містично чи як сьогодні науково.
@Waldemar30072 ай бұрын
@@yurik8468 вже Німеччина відмовилася від всього і тепер результат всім відомий 33 евро цента за кіловат
@yurik84682 ай бұрын
@@Waldemar3007 Та у них був план як перейти проте вони ризикували і лажанули із російським газом та відсутністю альтернатив.
@MykolaKML2 ай бұрын
@@yurik8468 Але ви вжили слово - "лажанули". Мені прийшлось пошукати в інтернеті що воно значить , могли написати лоханулись, чи літературно - Пошили себе в дурні. Дійсно вся "зелена" стратегія Француватих Німчаків була побудована на дешевому московському газі. На якому працювали ГТУ з котлами утилізаторами та паровими турбінами. При цьому загальний ККД був до 60%. В чистої ГТУ та правої турбіни на ТЕС біля 40%. Якраз такі ПГТУ були побудовані в Криму московітами з застосуванням німецьких турбін та інших технологій. Ці ПГТУ окрім того що мають високий ККД є ще і достатньо маневрові. Що треба коли в тебе 35..40% електроенергії виробляєтеся на вітрячках. Але от проблемка хазяйський газ по 200...250 доларів закінчився ще літом 2021 року. А іншого способу компенсувати зменшення генерації від ВЕС з зростанням споживання енергії немає. От і мають Німки на дорощу електроенергію в Європі. В результаті чого продукція стає дорогою і приходится закривати заводи. Відповідно падіння виробництва, безробітні, падіння експортних надходжень і так далі.
@ОлексаШумейко-ш5р2 ай бұрын
Не кажи. Сьогодні завдяки сонячним панелям, ми практично не відчуваємо виключення електроенергії, а це 8 місяців на рік.