В себе на балконі 2-го поверху таку штуку ще років 20 тому робив. правда руками крутив лебітку, а потім через перехідники груз повільно "падав" вниз й розмотував лебітку, а в цей час лебітка крутила вал міні генератора й вироблялася електроенергія. Правда цієї забавки вистачало на 5 хвилин, але їдея не погана, якщо є значний запас висоти й досить сильна вага грузика.
@bod7218Күн бұрын
а який ККД?
@Axel_Hortian2 күн бұрын
Не вперше чую, але перше враження не змінилось: більше схоже на шкільний проект з фізики.
@olehroman55892 күн бұрын
Принцип гравітаційної батареї здавна використрвувся в годинниках з гирями.
@eduardna399623 сағат бұрын
Та ще набагато давніше- у водяних мельницях. Напевно, це було перше використання гравітації для отримання енергії (механічної)
@АлексАлекс-щ7ъ2 күн бұрын
Про коефіцієнт корисної дії не сказали
@vitalii.mikhailenko2 күн бұрын
досить високий, здається щось під 70+
@ДмитроСало2 күн бұрын
Коли вперше почув про цю технологію декілька років тому, то подумав що це геніальна ідея. Пройшов час. Я це трішки обдумав і плюс один блогер-інженер зі штатів вирішив побудувати собі схожу річ і в якості вантажа використав кульки від підшипників, дуже багато кульок... І що в результаті? Ефективність системи в цілому від 20 до 25 відсотків. Отже висновок наступний. Така технологія можлива лише у випадку коли енергія безкоштовна або тобі ще й доплачують щоб ти її забрав. Ну і затрати величезні на побудову такого акумулятора. Окупиться інвестиція або через великий проміжок часу, або якщо після будівництва кратно виросте вартість кВт•год енергії, яку можна буде продати (при цьому прийти вона має безкоштовно... наприклад від власної сонячної електростанції). Якось так...
@goodman69852 күн бұрын
Ефективність гравітаційного акумулятора 80-85% Це досить перспективний вид зберігання енергії
@ДмитроСало2 күн бұрын
@goodman6985 нажаль ні. Побудуйте установку, проведіть експеримент і ви розчаруєтесь...
@DiscordGreen2 күн бұрын
Когда солнце светит, то энергии много и она практически дармовая, девать её некуда.
@ДмитроСало2 күн бұрын
@@DiscordGreen кондиціонери в будівлях її споживають. І чим активніше сонце, тим більше споживають. Надлишки є, їх можна "збирати". Але безкоштовна вона буде лише для власника СЕС...
@smert_rashistskiy_pederacii2 күн бұрын
Кількість СЕС, їх трохи вищий ККД зробить надлишок енергії влітку "безкоштовним". Його буде доволі багато для того, щоби було жалко його втрачати. тому і будуть намагатися його зберегти та використати. Вітрогенератори знову ж таки не припинять будувати. А літію для зберігання не буде вистачати, точніше, фабрик для виробництва батарей з нього. Тому навіть 25% ККД, які я гадаю, підвищать за рахунок колективного промислового інжинірингу, буде корисним.
@ВіліС2 күн бұрын
О так, десь вже бачив про цю ідею/розробку Дякую що нагадали
@IvanPetrov-b8n2 күн бұрын
будують для китаю. потім китай каже "все. дякую що побудували. Сі тепер вічний керівник"
@PavloLukashuk2 күн бұрын
Стосовно , гідроакумуляції 01:20...- такий проект втілений в Україні 🇺🇦, і успішно працює !👍
@ВладиславК-п6э2 күн бұрын
я думаю таке реалізовано на кожній ГЕС для балансування електросистеми
@JP-sm6hpКүн бұрын
Цікаво
@oleksandrbespalov97132 күн бұрын
Розумієте в чому справа... Журналістика - це не тільке нудне монотонне бубоніння з неіснуючим в реальності акцентом. Це яка не яка інтелектуальна робота. Тобто коли ви висвітлюєте якісь винаходи, то може бути недостатньо просто як папуга повторювати нісенітниці, які кажуть розробники. Як в цьому випадку, наприклад, перша версія (з краном) була критикована не тільки через погодні умови. А через те, що за ціною в мільони доларів, максимальної її потужності вистачить на те, щоб декілька хвилин кип'ятити електрочайник. Як і критики на другу версію теж вже достатньо тут же в ютюбі з розлогими поясненнями чому це просто маячня і афера, а не майбутнє енергетики. Але вам байдуже, вам потрібен клік, перегляд і коментар. От вам від мене дизлайк, перегляд на 30% і цей коментар. На все добре.
@MykolaKML2 күн бұрын
Самий тупіший і не ефективніший спосіб накопичення електроенергії Який тільки дітей з дитячим розумом і Журналістам кажиться крутим. Бо що діти що журналісти не знають фізики бо ніколи її і не вчили. А тепер трохи фізики і розрахунків. Одна кіловат година це 3 600 000 джоулів енергії, 1000. Як що підняти один кілограм чугунію на висоту 1 метрів то з кусу шкільної фізики отримаємо 9,8*10=98 джоулів енергії Тобто для того щоб на копичити одну кіловат годину енергії треба 3 600 000 / 98 = 36 734 кілограма або 37 тон підняти на висоту 10 метрів. Далі я думаю не треба пояснювати чому ця ідея з підняттям чугунію чи каміння, для збереження електроенергії тупою. Окрім того з досвіду експлуатації підйомних механізмів. Підчас опускання вантажу краном чи ліфтом і здійснені рекуперативного гальмування. На зад в електромережу повертається лише 60% електроенергії затраченої на його підйом. Що є другим аргументом проти цього. Окрім цього якщо швидкістю і відповідно потужністю можна керувати. То бі час спускання або ти використовуєш всю енергію або вантаж впаде відповідно вся енергія буде втрачена. Спроби якось зменшити "падіння" окрім споживання електроенергії це звичайне гальмування за допомогою тертя, а це теж втрата енергії тільки в же на тепло яке виділяєтеся тепла. Так в історії були і частково досі лишились подібні методи накопичення енергії для роти певних механізмів. Наприклад вантажі в приводі годинників чи іншого роду противаги, от як ліфти. але там зовсім незначні цифри накопиченої енергії і це має локальний обмежений характер. Наприклад як тільки придумали пружинний привід для годинників то від використання гір практично відразу стали відмовлятись. Загалом назнаю кому прийшло в голову цю тупу ідею якихось "варятів" розкручувати" останні п'ять років, як панацею. Це то саме що розказувати про створення чергового вічного двигуна. Але про вічні двигуни давно перестали говорити, а про міфічні гравітаційні акумулятори на основі "будівельних кранів та бетонних блоків розповідають п'ятий рік підряд. Протак звану зелену енергетику це окрема тема. В захист "гравітаційних акумуляторів" чи навіть виробництва електроенергії то людство це давно робить. В се почалось з виробництва електроенергії і відоме як ГЕС - Гідро електростанція понад 130 років тому. Питому тисячі і мільйони тон води падають на трубну генераратора і виробляють електроенергію. Що накопичення то стали це робити відносно недавно в середині 1960 років. Такі накопичувачі називаються ГАЕС - Гідро Акумуюча Електро Станція. В Україні наразі їх три діючі і ще дві збирались побудувати. ТНа ГЕС вода спочатку закачуєтеся з нижнього водосховища у верхнє водосховище коли є надлишок електроенергії. Коли електроенергії не вистарчає спускає вводу вниз. Притому це є ті самі мільйони тон води. Що характерно ГАЕС в 1960 і 1970 почали будувати для оптимізації роботи потужних блоків Вугільних ТЕС а блоків АЕС. І в цих випадках це було економічно виправдано, особливо електроенергію АЕС. Хоча притому втрачалось не менше 20% електроенергії . Так хто там не говорив але справжній ККД ГАЕС в кращому випадку це 80% а то тільки 70%. Притому ГЕС і ГАЕС мають ряд своїх обмежень про які мало хто знає і навіть не здогадуєтеся. Тому їх використовувати для "зеленої енергії" ВЕС і СЕС є проблематично, хоча це пробують здійснювати.
@BeermanSky2 күн бұрын
Ну так суть в тому, що для подальшої розбудови СЕС і ВЕС потрібно мати куди акумулювати надлишки енергії з можливістю її використання, а так як ГАЕС не всюди можливо побудувати то шукають інше рішення. Особисто мені імпонує генерація зеленого водню, хоча я не спеціаліст.
@MykolaKML2 күн бұрын
@@BeermanSky "Воднева революція" вже третій раз за моє життя по тихому відміняєтеся. Причина та сама що вкінці 1970 , 1990 років. ДОРОГО ще раз ДОРОГО і НЕБЕСПЕСЧНО !!!. Водень самий вибухонебезпечний газ в десть раз вибухо небезпечніший за природній газ який є в нас в комфортах. Орім того він має надзвичайну текучість проникає в метал під високим тиском і робить його крихти. Тому його неможна транспортувати по трубам як природні газ (метан). Також це в теорії під час згорання утворюється тільки вода (Н2О). Насправді через високу температуру згорання понад 2000 градусів з азоту що є в повітрі 73% утворюся оксиди Азоту відомі як Діоксини. Один знай отруйних речовин. Також утворюються інші речовини. Є звісно варіант прямого перетворення водню в електрику в паливних елементах. Але це дуже дорогий затратний бо потребує дорогих матеріалів починаючи з наявності платинових сіток виді каталізатора. Тепер за саме "зелений водень". Процес отримання водню методом електролізу тільки в теорії дешево та просто. Почнемо з того що це енергетично затратний процес . Друге перед тим як розкласти воду треба отримати дистилят, а це є відходи виді селевих розчинів. Та інших складних сполук. Тай сам процес потребує стабільного прогнозованого живлення. Що Вітрячкові та Сонячні електростанції не можуть дати. А робота вакуумних насосів та ще деякого обладнання взагалі потребує постійного надійного живлення як для реакторів АЕС. Тому ВЕС і СЕС не можуть бути джерелом таких електролізних установок. Тільки АЕС чи ГЕС також це найдешевша електроенергія яка підходить для цього. На практиці наданий час "блакитний водень" промислових обсягах отримують шляшком високо температурного розкладання метані. Притому утворюється оксид вуглецю (угарний га) який потім допалюють до вуглекислого газу. Тобто процес є зовсім не зеленим. І проти чого боролись "Вуглецевий слід" на то саме напоролись. Цей спосіб за то є в 4-5 раз дешевше ніж методом електролізу. Через перелічені причині всі попередні і теперішня спроба з воднем ПРОВАЛЮТЬСЯ.
@MykolaKML2 күн бұрын
@@BeermanSky Ще до Акумулювання електроенергії наразі не меє жодного ідеального і дешевого способу це робити в промислових обсягах. І що було сумісно з непрогнозованою роботою ВЕС і СЕС. По швидкодії найбільш сумісними це Літій-Ферум акумулятори. Али тільки при умові що вони встановлення прямо разом з Сонячними панелями та ВЕС. Це стабілізуватиме їх роботу і мережі при зменшені втрат електроенергії в електромережах. Також це матиме найменші втрати самого процесу акумулювання. Біля 15%. Встановлювання окремо акумуляторів як це зараз роблять в Німеччині , США окремо встановлених акумуляторів При цьому загальні додаткові втрати електроенергії сягатимуть 30%. Але це дорогий спосіб і має обмежений по часу використання цих акумуляторів. В ліпшому випадку вони будуть на практиці працювати не більше 10 в кращому випадку 15 років. А дальше потребуватиме повної заміни та 70% ти х самих витрат що при їх встановлені. А типовий час окупності в енергетику не менше 8 років. Тобто тільки окупились затрети і треба вже знов затрачати гроші. Наразі самим відносно дешевим та надіним методом збереження електроенергії в промислових обсягах є тільки "гравітаційні акумулятори" виді ГАЕС. Але їх не всюди побудуєш і в них є теж свої обмеження по регулюванню їх потужності при накопичені. Тобто агрегати ГАЕС при накопичені енергії, закчки води. Можуть робити на повну потужність або ніяк. Бо регулювати води в такому режимові через технологію ту гідро турбін неможливо. При режимові генерації це технічно і економічно тільки в межах 40%...100% потужності блоку. Час затримки на запуск ГАЕС є не менше 3 хвилин. Що назавжди є достатнім по швидкодії для забезпечення стабільності межі. І це також веде до додаткових 25...30% втрат електроенергії при такому зберіганні.
@griffon-vultureКүн бұрын
Дякую за цікавий ролик. Суттєва помилка авторів у тексті: треба говорити не "мегават на годину", а "мегават-годин". Бо це множення, а не ділення.
@skytech782 күн бұрын
6:22 Ванатаж на вагонетках вже є в Канаді. Ми також закінчуємо пілотний проект на 250 кВт/год. Приймаємо замовлення. Ціна 1 збереженного кВт - 0.25 грн.
@sergeyvaninsky2 күн бұрын
У вас проблемы с единицами измерения энергии и мощности. Вы делите (/) киловатты на часы - это бред.
@sergeyvaninsky2 күн бұрын
Гравитационные батареи обладают очень и очень низкой плотностью энергии в сравнении со всеми хранилищами: LAES, TES, химическими и другими Поэтому я отношусь очень скептически. Почему именно гравитационные, а не любые другие? Для меня это похоже на скам.
@IvanKyivPushechnikovКүн бұрын
О! А я щойно запропонував таку ідею в коментарях, а вона вже реалізована. Тим не менше, цікаво, чому ви пишете кВт/год? Ви ж знаєте, що це помилка. Чи ви лише "продажник"?
@sergname2 күн бұрын
Слишком малая плотность энергии в гравитационных. Больше можно сохранить в высокотемпературных тепловых хранилищах (TES) в комплексе с жидким воздухом или азотом (LAES + heat pump). Ну и в химических аккумуляторах есть ещё перспективы.
@sergname2 күн бұрын
Груз весом 10 тонн на высоте 100 метров даёт жалкие 2.77 кВтч энергии. А это механическая конструкция, которая подвержена ветру, осадкам, износу и требует высотного обслуживания и ремонта. Химический аккумулятор аналогичной ёмкости имеет размеры небольшого чемодана и вес около 10 кг.
@do100virnoКүн бұрын
Але підземні шахти заповнюються водою і її доводиться відкачувати. Хіба ні!?
@alexhuzii98722 күн бұрын
Просто бізнес-ідея: будувати, обслуговувати, вкидатися грошима і пиляти гранти))) Завдання сучасності - автономізація і децентралізація енергопостачання, а не монополізація і узалежнення. Бізнес грає з людством не в піддавки, а на обмеження і придушення; гроші для них - лещата і зашморг, а ваша думка і мовчазна згода - дозвіл на їх застосування.
@nazardoctorlife21542 күн бұрын
Про гравітаційні батареї говорять уже років 20. Навіть в багатьох комп'ютерних іграшках вони є. Але немає жодної в реальності. Напевно з ними щось не так.
@AleksUAMK2 күн бұрын
Більше ста років використовують) але так, е недоліки. З розвитком нових технологій можливе більш ширше використання.
@appbox87542 күн бұрын
На цьому каналі вже було відео про вічний двигун, чи все ще монтують😂
@IvanKyivPushechnikovКүн бұрын
Ну чого не можна сказати "мегават-годин"? Чому кожен раз помилково кажуть "мегават на годину"? При чому це помилка саме перекладу на українську мову. Я перевіряв. Іноземними мовами завжди говорять правильно. Моє зауваження саме до перекладачів.
@wizardadminКүн бұрын
Як можна нести таку хню?? Ви там взагалі школу скіпнули і одразу на ютуб? Просто видаліть це сміття і не позортеся
@slaval50882 күн бұрын
Давно вигадали гідроакумулюючі ГЕС. Хоча ккд напевно, максимум 30 відсотків.
@VINRARUS2 күн бұрын
Зате вона може в режимі ГЕС працювати.
@goodman69855 сағат бұрын
@@slaval5088 З чого ви взяли 30% ?
@slaval50884 сағат бұрын
@goodman6985 бо спочатку підіймаємо воду у водойм, потім скидаємо на турбіни. Двічи втрачаємо.
@goodman6985Сағат бұрын
@@slaval5088 вам що важко загуглити "ККД ГАЕС" ? І подивитись який в нього ККД ? Невже так важко спочатку почитати інфо по даній темі, а потім писати коментар?
@АндрійВус-о3шКүн бұрын
Якщо ці гравітаційні накопичувачі не можуть конкурувати з "традиційними" батареями, то який сенс витрачати колосальні кошти на їх будівництво? Комусь замало лабораторії для "погратися у видатних фізиків"?
@PutlerXLO2 күн бұрын
Фігня. Я колись придумав простіший та масштабований варіант - довга колія в кілометри, чи навіть десятки кілометрів, з відносно великим рівномірним ухилом, важкі багатоколісні вагони з редукторами та генераторами на кожній парі коліс та вантажем. Тобто під дією гравітації вагони повільно скочуються, і спеціальними пантографами віддають струм в мережу, і навпаки беруть з мережі щоб підняти вагон. По одній колії можуть ходити велика кількість вагонів в залежності від потреб, електроніка б контролювала швидкість спуску та їх режим і положення. Звичайно що треба відповідний рельєф на місцевості. Але ж колію можна завертати навколо великого пагорба в серпантин. Майже нічого нового не треба придумувати, бо рейки і вагони вже сотні років існують. Як треба більше енергії запасти просто ставимо ще декілька вагонів на ту ж колію. Є зайвий умовний мегават - електроніка підіймає 10 вагонів, є 5- підіймаємо 50 вагонів. Як треба енергію отримати - скочуємо певну кількість нижніх вагонів. Якщо здешевлять технологію виробництва іоністорів, та зроблять їх з більшими габаритами та відповідно ємністю, то це все буде не актуально.
@denysyefimov89352 күн бұрын
Тобто це не фігня?😂
@PutlerXLO2 күн бұрын
@@denysyefimov8935 Ні, не фігня. Самий економічно і технологічно практичний варіант. Краще там послухай репчик 😁
@YraL852 күн бұрын
Там КПД 75% :-(
@IvanKyivPushechnikovКүн бұрын
Колеги, а чого б тоді не збудувати великий фунікулер з купою розгалужених залізничних колій знизу і зверху? Таким чином наче можна підвищити ефективність перетворення енергії і зекономити на будівництві великої споруди з металу, використавши природні перепади висот.
@johnmccain3877Күн бұрын
Подивіться Adam Something з цього приводу
@alexanderivashchenko48262 күн бұрын
смішний репортаж. нарізка промороликів від різних компаній. пірар Energy Vault, хоча в них одна з найпроблемніших технологій, які вони вирішують "сучасними алгоритмами". нема нічого надійнішого за воду в резервуарі на горі. похватили Energy Vault можна тільки за те як круто вони це продають. ото буде ржака, якщо Німеччина на державному рівні купить це.
@Ma-9112 күн бұрын
Продукт "лівацької" політики, що призвело до фінансування подібних проєктів. В погоні за зеленою енергією, всі якось закривають очі на очевидні речі: - сонячні батареї треба теж із чогось виготовляти і займати ними величезні площі землі, соняна батарея це кремній який треба термінчно обробити і затратити енергію і багато металів зокрема алюмінію, це велика кількість ресурсів. - гравітаційні батареї теж затратні у виробництві а головне займатимуть дуже багато площ для їх викориттання, це при тому що у них дуже низький ККД.
@raraavis_anko2 күн бұрын
цікаві ідеї та явно не резонні. про мене головне тут безпекове питання. що якщо землетрус? як троси мають витримувати навантаження по 60 років з постійним тиском на певні місця? як проводити тест апаратури на довготривалість? Де врахування зношеності за рахунок вітрів. єдиний варіант цікавий для реалізації - це розміщення в висотках. десь біля ліфтових шахт буде нормальним варіантом.
@u1ionКүн бұрын
Кпд очень низкие а обслуживание колосальное
@VINRARUS2 күн бұрын
Дурня для пустель, є ж більш універсальна ГАЕС же.
@ЕкатеринаМороз-г3зКүн бұрын
І знов ЕВРОПА та США щось нове роблять у Китаю для Китаю. Розвиваючи його технологічно. А поті ВАЛАЮТЬ, що КИТАЙ захоплює єкономічно світ!!! Що тут казати))))
@altalt2179Сағат бұрын
Якщо блоки робити з літієвих батарей? Тоді можна підняти блок, а потім зарядити його. При потребі спочатку розрядити батарею, а за потреби потім спустити вниз, генеруючи додаткову енергію )
@А..йс2 күн бұрын
Извините. DW неизменно находится в фокусе моего внимания. очень интересно, Danke Schon!..
@Andervers72 күн бұрын
я абсолютно не здивований це почути саме на DW, німці заруїнили свою енергетичну сферу і економіку і хочуть те саме зробити з іншими, ідіть на ***, краще будувати АЕС з дешевою енергією і перетягувати їх бізнес до себе за цей рахунок, лохів життя не вчить.
@u1ionКүн бұрын
Вы отстали на пару лет с видосом
@ґґґґґґґґґґґґґ2 күн бұрын
НЕ дуріть людям голови, НЕ засмічуйте непотрібом. Просто візьміть дві формули снаги mgh і UIt та порахуйте скільти тон на скільти сотен метрів мусите підняти, жеби накопичити ту саму кількість снаги, скільки містить снажик розміром ААА. Одразу зникне бажання витрачати шалену кількість грошей на дитячі забавки.
@ВіліС2 күн бұрын
Але чому електроенергію треба так довго зберігати? її все більше і більше потребує людство! А щоб не треба було так багато накопичувати, менше регенерувати е.е.
@ОлександрГавриленко-ь3ыКүн бұрын
Дизлайк за бездушну і тупу подачу інформації. Геть ніякого розкриття теми.
@Ярослав23СМ2 күн бұрын
Збудуйте кілька АЕС! В чому проблема!?
@AleksUAMK2 күн бұрын
А де паливо брати? Не у всіх країн е паливо для атомних реакторів.
@nazardoctorlife21542 күн бұрын
Проблема в тому, що АЕС будується 10+ років.
@Misimpa2 күн бұрын
@@AleksUAMK про купівлю палива мабуть не чули? мʼясо он на війну навіть купують а паливо для АЕС не продають? 😆
@AleksUAMK2 күн бұрын
@@MisimpaА про енергетичну залежність чули?) Бути залежним від постачальників палива для енергії.
@Misimpa2 күн бұрын
@ ясно, а про залежність від повітря чули? Залежність від постачальників повітря наприклад.
@ОлегМельник-я5ч2 күн бұрын
Це повна несинітниця, це не практично
@dzysyak2 күн бұрын
Маразм. Физику никто не отменял. Лучше бы газы в жидкостях под давлением растворяли....
@sweetbrownie54302 күн бұрын
6:00 а у нас, в Україні, якраз пускові шахти від часів совка залишились, що ми їх "благополучно" бетоном залили. Ми в принципі в перспективі можемо їх використати, якщо звичайно ще гроші викинемо на їх очищення від бетону🫠
@BeermanSky2 күн бұрын
Мова йде про вугільні шахти, а не ракетні. Ресурсні шахти бувають дуже глибокі, а отже вантаж може опускатися досить довго, ще фішка в тому що вантаж кріпиться на верху тобто на поверхні, отже така батарея буде починати свою роботу з 100% заряду її не потрібно перший раз заряджати, тобто підіймати вантаж у верхню точку.
@VINRARUS2 күн бұрын
Зараз стоїть питання знову туди якісь ракети помістити.
@ЮрийНиколаевич-о4м2 күн бұрын
Не морочьте голову, плотность энергии запасаемой при подъеме 1 литра бетона на высоту 100м меньше плотности энергии в 1 литре бензина в 10 тысяч раз
@sergeyvaninsky2 күн бұрын
С бензином тяжело конкурировать. И да, гравитационные батареи в этом плане совсем плохи. Это конкретное направление похоже на скам. Но искать замену сжиганию бензина все равно придётся.
@yevgenakkerman73692 күн бұрын
скам
@ottototofilm2 күн бұрын
😂😂😂😂😂😂😂
@АндрійБаранов-ц7э2 күн бұрын
АЕС не доречно
@user-Burta2 күн бұрын
Да фигня это всё! Просто дать консьержке автомат чтобы заставляла жильцов топать на верх пёхом. А вниз пусть едут на лифте - вот вам и гравитационная электростанция.