ГЕРМАНІСТИКА 2. Попереднє порівняння

Це - другий випуск із серії відеороликів "Германістика", у якому ми вперше порівнюємо різні германські мови - як стародавні, так і сучасні. Германські мови, їхня історія, германські племена та цікаві факти про них - усе це буде предметом цього пізнавального курсу германського мовознавства, який є однією з дисциплін науки під назвою лінгвістика.
Підтримати мене можна тут:
Donatello: donatello.to/skjold-skefsson
Дяка: skjold-skefsson.diaka.ua/donate
Patreon: / skjold_skefsson
Buymeacoffee: bmc.link/skjoldskefsson
Мій Telegram: t.me/skjold_skefsson
#skjoldskefsson #германістика #індоєвропейці

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Шановні глядачі! Хочеться вас застерегти, щоб ви не думали, що я вільно володію (або повинен володіти) усіма тими мовами, які звучать у відео. Прочитав так, як за правилами читання і вимови все це повинно звучати, і виходячи з того, як на мій погляд, говорять носії. Зрозуміло, що у багатьох випадках буде виразний акцент та не дуже точне вимова. Тому що точна автентична вимова формується тривалою практикою спілкування з носіями цих мов. Проте хотілося донести хоча б наближено звучання різних мов. Майте на увазі, що мовознавство займається перш за все теоретичним вивченням будови мов та взаємозв'язків між мовами. А практичне володіння різними мовами - це заняття для поліглотів.

[@maxbennandi8770]

Ну я не думаю, що такі персонажі (хто буде вимагати ідеальну вимову) дуже часті гості... хоча не буду стверджувати й зворотнє

[@Germankacyhay]

Любий друже, Ви, знаєте на мою думку виходячи з того що в Україні дуже багато діалектів та вимови у всіх вимова індівідуальна та своєрідна. Моя вчителька каже ще й те що в українській діалектів навіть більше ніж у російській.

[@serhiishvets1336]

хотів би я так вміти "прочитати".)

[@viktoriajacobs-rabina183]

Сорі . Спочатку написала свій коментар а потім тільки прочитала твій. Але не буду видаляти, може для чогось згодиться . Але я писала ж з розумінням того що це нормально що неможливо знати ідеально всі ці мови. Сподіваюся на щось мій коментар і згодиться. Хочаб на просування відео

[@amatheo5018]

Дзякуй за ўкраінскі варыянт лекцый. Даўняя Ваша слухачка. Ведаючы беларускую мову, проста разумець украінскую, і наадварот. Зычу поспехаў і Вам асабіста, і Ўкраіне!

[@spukster9086]

❤

[@vladyslavhats4965]

велике дякую вам, Ск'йольде, що робите такий цікавий контент для україномовної аудиторії ! приємно бачити, як молоді РОЗУМНІ люди вкладаються в розвиток українського сегменту. це тішить, справді тішить *пускаю скупу чоловічу сльозу*

[@yeenit7816]

Круто, що тепер ці лекції є українською! Дякую 🙏🏼

[@user-bz7po2nx7c]

Надзвичайно змістовна розповідь із цікавим відеорядом

[@andriysalystyi660]

Дякую за відео, круто, що все більше якісного контенту українською з'являється.

[@maximilianbobco3423]

Підтримую вподобайкою та коментарем, як і будь-який якісний контент українською.

[@henrerozumny359]

Дякую ! Ваші відео надихають мій інтерес до мовознавства, а етимологізація моя пристрасть!

[@nh1037]

Дякую за відео!

[@loraflame5482]

Дивилась цей канал російською і залюбки передивляюсь українською! Чудовий контент!!

[@vladyslavhats4965]

чекав на появу вашого каналу, як на друге пришестя

[@SerhiiKhvylya]

Дякую за видива українською!

[@olehmushka]

дуже дякую за вашу роботу. дуже цікаво дивитися

[@opylk]

Яка ж цікава тема, слухаю і дивлюсь з відкритим ротом

[@user-yn1cv8ck6j]

Дякую, за якісний і пізнавальний контент!

[@MrStband]

Лайк не дивлячись

[@choboltovski]

Варто подивитися таки.

[@user-tr5hf5yk6x]

Патріоту "жопа" напишуть вкраїнською, то він вже вподобайкає.

[@asuran8116]

​@@user-tr5hf5yk6xСказала людина, яка має в підписках Wylsakom)

[@mar4uk309]

Оооо так!

[@prometheus7131]

відео - круть, концентрат інформації

[@choboltovski]

Подивлюся вечором, обов'язково.

[@suckmymember4063]

Несподівано було дізнатись, що автор українець. Дякую за контент, йду підписуватись на патреон!

[@spukster9086]

Вподобайка, дяка та коментар для підтримки крутого та якісного контента.

[@skeolang7758]

Дякую! Сподіваюся буде і переосмислений випуск про мову та діалект

[@user-up4ek7me6x]

паредивився це відео після довгої паузи - таке відчуття що перший раз дивлюсь. Ви цікаво розповідаєте про мови, дякую за контент.

[@Explore_your_world]

Успіхів!

[@viktoriajacobs-rabina183]

У нідерландській довгі голосні мають особливості, вони відрізняються від голосного до голосного так якщо довгий [А] то він не тільки довший а ще й більш відкритий. Я це до чого: в словах geef та vergeef звучить дещо схоже на [ей] де [е] це така [æ] тількі ще тоньше з максимально розтягнутими куточками губ і [й] прям наше {й тількі дивовижним чином злите з тим [æ] . Дуже дякую за відео. Дивовижно фундаментальна робота в кожному твоєму відео! Супер!

[@MsHollowdweller]

Хороший контент, спасибо за информацию

[@Hawk201173]

Дуже інтересно

[@alicefromwonderland1677]

Дізналася багато цікавого. Дякую.

[@user-up4ek7me6x]

+

[@user-rt4im8us7e]

Дякую Вам за працю та цікаве відео.

[@sergeygulyar4686]

Неймовірно

[@user-ln9or2yn8w]

Лайк заранее)

[@SamBeautifstron]

👍✌️🇺🇦

[@alicefromwonderland1677]

Дякую за відео. Розвитку вашому каналу!

[@anatoliypobelyan881]

Дякую!

[@ivanchepka1240]

Вітаю ! А хто це на заставці ? Це зв'язаний Локі ? Якщо так , то чому в нього німб над головою ) ? І ще питання від профана - а не могло так бути що по староіндоевропейськи хліб був "ліп" ? А "к" і "х" вже подобавлялися пізніше , з часом , у різних мовних групах ... Почав дивитися ваші відео , - подобаеться! Складно правда кажучи , але цікаво ! )

[@tarask8611]

Ти ба, в житті б не подумав, що "хліб", який звучить так рідно, по-слов'янськи😂 виявляється хлайваз. У ті часи гарантовано і у слов'ян був приблизно такий же еммм... випечений продукт, як у їхніх германських сусідів і тим не менш, ми запозичили у них, а не навпаки. Знаю, питання спекулятивне, але чому, на Вашу думку саме так? Германські племена - агресивніші і більш схильні до експансії?

[@user-dy8oz3br4s]

Слава Україні

[@user-tr5hf5yk6x]

Воїстину не вмерла!

[@bogdankhyzhniak9299]

+

[@user-ne1xz6md4f]

А українське "даруйте" споріднене з германськими "фогівами" чи є прикладом паралельного словотвору?

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Оскільки люди взагалі сприймають світ більш-менш схоже, то не дивно що в різних мовах бувають ось такі семантичні паралелі. Наприклад, також - наше вікно - від слова "око", і англійське window - теж "вітряне око". Але це не означає, що ці слова неодмінно повязані - просто в різних мовах відбувся схожий паралельний розвиток.

[@serhiishvets1336]

єдине зауваження - то не бордовий), а маджента

[@user-ou3qj1nk6g]

Здравствуй, автор. Для демонстрации молитвы "Отче наш" на древнеанглийском языке ты привёл текст манускрипта из библиотеки Колледжа Корпус-Кристи. Что очень удивило при детальном рассмотрении, так это написание буквы "s". Потому что в рукописи она совсем не похожа на современную. Это больше похоже на латинскую "r" с очень длинной ножкой. Очень интересно, почему так получилось.

[@user-ou3qj1nk6g]

@Skjold Skefsson Я перед своим вопросом честно пересматривала Беовульф часть 1, так как там у тебя разбирался древнеанглийский алфавит, и там длинная "s" выглядела по-другому, больше была похожа на f без поперечной черты. Наверное, это были два использовавшихся варианта написания этой буквы.

[@SkjoldSkefssonOfficial]

@@user-ou3qj1nk6g Обратите внимание, здесь после последнего слова фрагмента (gyltas) дальше написано одно и то же слово swa swa два раза - и с таким вариантом длинной s, и с эдаким.

[@user-ou3qj1nk6g]

​@@SkjoldSkefssonOfficial Творческие люди, пишут как чувствуют :) Возможная тема для ролика - Lord's Prayer. Какие древние слова использовались в тексте молитвы, как они видоизменялись либо заменялись на другие (и остались ли они в современном английском языке).

[@Woo_Lyk]

А як правильно присати українською першу частину Вашого нікнейму з апострофом чи через м'який знак?

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Скьольд

[@DarkinZero]

21:09 Ну історична назва не Бровари, а Броварі.

[@oleksandrbyelyenko435]

Не можу не підтримати канал.

[@user-ym1nf8ix1r]

те, що "хліб" слов'яни запозичили у готів - схоже, безсумнівно. а от, судячи з чистої логіки і законів палеолінгвістики, початкове вірогідне піє *klab(?) згодом перейшло в праслов'янське *klab, тоді в давньоруске "колобъ" і, зрештою, стало казковим колобком. ))

[@SkjoldSkefssonOfficial]

У колобка зовсім прозора навіть не етимологія, а дериватологія. Коло+бок, тобто істота круглої форми. Обидва корені - типово слов'янські. Та й повноголосній формі з -оло- відповідає праслов'янська форма на *-ol, а не на *-la. Але, я думаю, це ви пожартували )

[@user-ym1nf8ix1r]

@@SkjoldSkefssonOfficial ні, не пожартував. ця "народна етимологія" з "коло + бок", скоріш за все, помилкова. як на мене, найбільш вірогідна етимологія - від праслов'янського *klǫbъ (я банально помилився, написавши удруге *klab) uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA а цей *klǫbъ цілком міг бути запозичений, як і германський *hlaibaz та грецький κλίβανος, з субстратної доіндоєвропейської мови або восходити до піє *kʷel-. хоча, ви праві, закон повноголосся тут не працює

[@SkjoldSkefssonOfficial]

У даному випадку це не народна етимологія, а досить прозора нормальна дериватологія. Коли чуємо стук копит, все ж таки, варто припускати коня, а не зебру (якщо тільки ми не знаходимось у африканській саванні). До так званих "доіндоєвропейських" запозичень я ставлюся досить скептично і насторожено, адже це найлегший шлях - усе, що ми не розуміємо, записувати у доіндоєвропейський субстрат (як це робить Феннеман, наприклад). Звідки походить *hlaibaz, та чи має він відношення до грецького κλίβανος - це теж дуже складне питання, там багато різних лінгвістичних проблем із таким здогадним зв'язком між цими словами.

[@user-ym1nf8ix1r]

@@SkjoldSkefssonOfficial авжеж, складне. я тому й просто висунув версію, але наполягати на ній не можу. тим паче, що я не тільки не етимолог, а навіть не філолог і, нажаль, не лінгвіст. дякую за дискусію

[@sergii2945]

Якби слово хліб було слов'янським, то звучало б "колоб". Але хліб з германської - це бездрожевий хліб. Складно уявити, що у слов'ян не було свого визначення хліба, і вони його не вміли пекти до готів.

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Звісно, вміли, і були свої слова для позначення хліба. Скоріш за все германське слово було спочатку запозичено як якийсь різновид хліба, а вже потім воно розштовхало у мові усі інші терміни та стало основним.

[@sergii2945]

@@SkjoldSkefssonOfficial Була версія, що готи принесли саме дрожевий хліб, але оскільки не слово брод було запозичене, а хліб, то ця версія не має підгрунтя.

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Приикол у тому, що слова часто запозичуються не в тому значенні, яке вони мають у вихідній мові. Тому цілком могло бути, що слов'яни запозичили це слово, але для позначення іншого виду хліба, для якого в них свого позначення не було.