Звідки взялась українська мова? Частина 2: праслов'янська проти общерусского

Перша частина серії: • Звідки взялась українс...
Історична фонологія української мови: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: [e-mail]

[@hannakurdiukova7462]

ТПГ - єдиний канал, який вміє філологічним контентом розворушити мозок, а не приспати його) Велика вам подяка!

[@Ivas_prus]

Дзякуй, за гарную лекцыю! Можа калі-небудзь пра параўнаньне ўкраінскай і беларускай зробіце?

[@pidpilnahumanitarka]

Думаю, серію зіставлення української зі слов'янськими саме з білоруської почнемо.

[@liuda_vyschyvalna]

@@pidpilnahumanitarka😍😍😍

[@artemkomisarenko5921]

Між іншим Шевельов й про білоруську писав: Problems in the Formation of Belorussian. Де б її тільки знайти зараз...

[@dave70125]

@@pidpilnahumanitarka, можна відео про проблеми вимовляння букви "Ф" в українській мові?

[@iryna3878]

Білоруси, говоріть своєю мовою і будe вам щастя😀

[@igornedashkivskyi1472]

Чому ж так круто, мабуть що ніколи не замислювався над цим всерйоз?! Дякую філологам-дослідникам

[@MrDoomBom]

Мабуть просто мало хто займається популяризацією науки в нас.

[@igornedashkivskyi1472]

@@MrDoomBom логічно припустити, що багато талановитих людей в Україні просто не мають часу та можливості на висвітлення своїх геніальних ідей та доробку.

[@artemkomisarenko5921]

Ну як ніхто? Той самий Шевельов все життя працював. Але про нього тут мало чули під совєтами та й зараз із ним воюють, ви могли чути як в Харкові знищували присвячені йому меморіяльні таблички.

[@slack_sik]

Тема походження мов дуже цікава - маю надію що ви закінчите цю серію роликів! І, сподіваюсь, крутих сорочок вистачить на всі випуски:))

[@user-yt7eb6sk3u]

Сергій Щербина треба вже переходити на вишивані сорочки

[@artemkomisarenko5921]

Мене у Шевельова найбільше зачепили ось такі прості тези: 1. Якщо східнослов'янська мовна спільність справді існує, то вона має не постулюватися, а її існування має доводитись. 2. Північно-східні й південно-західні групи говірок давніші за саму українську мову (старо-, давньо- тощо) і протягом її становлення відбулося зближення цих груп говірок.

[@besconst]

Остап схожий на батюшку) але несе просвіту - така парафія мені подобається!

[@vasiliyfutsur2815]

Він подібний на Байрона але без гафрованого жабо

[@ingvar-taranis7535]

@@vasiliyfutsur2815 , невже кульгавий із тростиною?!:))

[@funnygov]

мені він схожий на хіпстера, батюшка навіть в голову ен приходив))

[@lidialidia61]

Мова не про Остапа,мова йде про цілу науку!!!

[@ingvar-taranis7535]

@@lidialidia61 , тобто ?

[@mar4uk309]

Дуже мало прикладів. Будь ласка, робіть більше.

[@HwitazBero-Istoria-Movy]

Більше таких прикладів у мене на каналі. Наприклад, щодо праслов'янських дифтонгів: kzbin.info/www/bejne/jnnIkINrg8x0lbM

[@user-bn6hv9ip1x]

I надто швидко зникають, не встигаю осмислити.

[@Proidysweet]

А про двоїну би ролик не завадив. Тема цікава і мало хто знає про неї.

[@deepfuchsia7204]

руці ще не дійшли

[@Proidysweet]

@@deepfuchsia7204 :D

[@besconst]

підтримую, ні в школі ні в універі навіть і не згадували про це

[@Leleka2310]

Очі - якраз таки двоїна ;)

[@DoubleMusician]

@@besconst Двоїна позначає конкретну кількість предметів (відома кількість), а множина позначає лише абстрактну кількість (невідому). Тому саме у двоїні записується значна частина парних органів людини. Перевірити можна за орудним відмінком, на відмін від польською та російської наша мова зберігає двоїнне закінчення МА: плечі (зрозуміло, що їх два) - плечиМА, очі - очима, руці - ручма (у словниках є слово власноручма), вуші (вуха - це множина) - вушима, брові/брови - бровима, а також ВСІ числівники (бо вони вказують на кількість): двоМА, сімоМА, двадцятьМА, стоМА, трьохсотМА (нині все частіше використовують трьомастами), тисячМА (тисячами - більш абстрактна величина, типу дуже багато)... + кількоМА, обоМА, всіма (порівняти з російською - двуМЯ, несколькими, обоими, всеми; російська в орудному відм. зберегла лише в числах цю рису і все, більше ніде на відмін од нашої мови). Також у двоїні нині записуються двері (отвір для входу і виходу) - дверима, гроші (купівля-продаж) - грішма або грошима, граблі (об'єднання із 3-4 вил) - граблима (але нинішній правопис змушує писати граблями)... Жартома, ридма... і ще багатенько можна перелічувати... До речі, Скрипниківка враховувала двоїну. У 1933 році двоїна разом із літерою Ґ (і не тільки) потрапила під радянську заборону. (Бо ж концепція "братнього наріду" виходить зовсім не доречна...). Попри заборону самого явища "двоїни" вона дуже сильно зберігає свої позиції навіть нині. Страшно уявити яке вона мала широке використання до заборони... Також поряд із іменниками у двоїні цю форму набували й деякі інші частини мови - гАрнима очИма, цимА дверИма (в Полтаві всі говорять саме цимА, а не цИми), моЇма всімА грошИма... Приклад розрізнення двоїни і множини: Коли воротар власнОручма (влАснима рУчма) вхопив м'яч, стадіон його жваво підтримав руками. - у воротаря відомо, що 2 руці (тому ручма); на стадіоні невідома кількість людей, тому кількість рук "стадіону" абстрактна - руками.

[@user-up1dz5cv5u]

За згадку Шевельова лайк, і за все інше

[@tseneya]

Ще з першого відео про історію здогадався, що на серію усіх відео помітно вплинув Шевельов… і чекав посилання хоч на "Вібчоруську", і ось воно. Хотів ще додати заувагу про те, що не сказали про політичний аспект питання і про те, що теорії походження мов у науковців навіть у часи Шевельова могли мати дуже великі відмінності (можна згадати хоч конфлікт Шевельова з Якобсоном, як на рівні наукової теорії, так і загалом життя, як такого). Власне, добре було б хоч трохи оглянути й інші пізніші теорії походження мов, хоч би й того ж Якобсона для наочності, заради наукової об'єктивності. Але… якщо й згадувати Якобсона і його теорію двох стрижневих слов'янських мов, то це доведеться її і розвінчувати… А це вже не тягне на науково-популярний контент, тому дякую і за цей огляд, чекатиму наступних випусків! До речі (якщо комусь досі цікаво це читати), якщо вже зайшла мова про Шевельова, то він ще й цікавий літературознавець, хоч для нього це було й хобі (принаймні він так сам стверджував). В нього цікаві, але водночас прості й дотепні і детальні рецензії та огляди на купу різноманітних письменників. Та й спогади теж цікаві - він наживо бачив театр Курбаса, знав неокласиків і навіть товаришував з Домонтовичем, мало не очолював найбільше мистецьке угруповування 40-х на еміграції - МУР… Словом, цікаве життя прожив, історична фонологія серед усього цього може здатися найнуднішою його діяльністю

[@thenashbridges]

спогади Шевельова зараз перевидає Савчук (другий том вже на підході) savchook.com/books/ya-mene-meni-dovkrugy-spogady-1-v-ukrayini/

[@user-zr7fh5yl9w]

Мені за ,,балакали‘ знизили оцінку за твір у радянські часи

[@user-yt7eb6sk3u]

Олена Ігнатенко , мені теж. А бабуся завжди так казала.

[@user-gs7ge6ve2b]

А я теж радянську владу не люблю))))

[@DoubleMusician]

недоумкуваті перевіряли...

[@ukiz]

@@user-gs7ge6ve2b не дивно, я б теж не любив аби мене в космос відправили

[@Lille_Hammer]

@@ukiz 😄😄😄😄

[@HvrlshnV]

Варто зазначити, що вчора нарешті долучився до команди патронів Гуманітарки. От так)

[@velotsyraptor_333]

Дякую, чудовий випуск, дуже цікаво було б побачити окреме відео про двоїну, впевнений, що багато хто хотів б почути про неї

[@edoretan]

Не ходю а ходю!

[@l.u.7834]

так куди наголос?

[@andriyzaporozhets9719]

Наша справа в цей момент - Вподобайка і Комент!😀

[@nastyahorash4349]

Так гарно розказано, що захтілося дати грошей.

[@pidpilnahumanitarka]

Ми завжди вдячні)

[@user-fm6ts2rm5r]

@@pidpilnahumanitarka скажіть. Чи може бути правдою те, що слово ещё [йиштшйо] (польське єще) походить від українських слів є і ще? Чи це просто вигадка?

[@vtomchak]

Як добре слухати розумний, послідовний виклад матеріалу.

[@user-xt4uk8jl8i]

Дякую, чітко і просто пояснено. Ці лекції варто транслювати на ТБ. Чемно і якісно оповідати про материнську мову, у нас час - вкрай необхідно.

[@chereztynnestrybaylopavlo7744]

Моя бабця казали "ходю", "косю", "носю" (Чорнобильський район)

[@_commeHtator]

Я з південного поділля і в нас так само говорять

[@user-zm7ep3dx4z]

в нас так само, захід Рівненщини

[@legkiy5]

+1, Північ Одеської області, на кордоні з ПМР

[@liuda_vyschyvalna]

Харківщина, так і зараз кажуть

[@stakanchaya3832]

В деяких селах Запоріжжя я теж чула такі слова

[@JaredUA]

Чудовий огляд! Хочу підтвердити, дійсно вживаються часто форми "ходю", "сидю" - до прикладу, моя бабуся, до речі, східнячка, тільки такі форми й вживала. Але не погоджуюся із минулим часом. Українська мова є дещо багатіша від инших довкола, адже ми маємо т.зв. плюсквамперфект. Та ж таки моя бабуся східнячка вживала речення накштали "Хотіла була купити хліб, але побачила, що вдома є", і я також абсолютно натурально в мові вживаю цей час.

[@snork2000000]

А чого так коментів та лайків мало? Треба такі відео піднімати в тренди

[@vitaliibruelov9490]

Перевірте тижнів через два-три :)

[@snork2000000]

@@vitaliibruelov9490 гуманітарії важкі на підйомі?

[@vitaliibruelov9490]

@@snork2000000 Думаю, більшість глядачів каналу - якраз не гуманітарії, а просто любителі цікавого українськомовного контенту. Ну і 5К переглядів за півдоби при 20К підписників - не так і погано. Багато людей люблять дивитися подібне тоді, коли ніхто і ніщо не відволікає, і не для всіх такий час випадає у перші півдоби після виходу відео.

[@hannakurdiukova7462]

@@vitaliibruelov9490 дійсно так, стосовно необхідності дивитися в спокої. Точно не той випадок, коли можна передивитись відео в напханому автобусі по дорозі на роботу)

[@ianbo1501]

Ну, це ж не кліп потапа!

[@TytenkoOles]

Дякую. Давно хотів розібратися. Зекономив багато часу😉

[@Vic-Ukraine]

Коли більше прикладів стає зрозуміліше. Дякую

[@mykolatheprogramer]

Гугл підказав канал і я дуже радий. Максимально цікавий контент!

[@tetianan7919]

Дякую, дуже цікаво. Хоч я і не гуманітарій)

[@JarKosovic]

І справді цікаво...хотілось би ще послухати про подібність Української і Лужицько-Сорбської мов...Професор Тищенко про це розповідав але хотілось би стисло про це послухати.

[@badikkkkk]

повчально і корисно знати таку інформацію, дякую)

[@artemanan4540]

Просто чудово! Справді цікаво, науково обґрунтовано та правильно викладено!

[@anita-san]

Дуже чекала на це відео! Дякую за цікаву інформацію:)

[@SemenPalamarchuk]

Просто супер, чекаю на наступну серію.

[@olhakoliada2902]

Дуже цікаво було дізнатися про походження своєї мови. Та треба буде передивитися щоб краще зрозуміти. Дякую за відео, процвітання вам та натхнення!

[@juliamarinova8250]

Моя мама, як і її, думаю це родинне, до сих пір користується минулим складним часом: я була ходила, була робила...))

[@ogolubov]

Поки слухав ваше відео, дивився в текст "Всякому городу нрав і права" Сковороди і намагався шукати там мовні риси, про які йшлося. Припускаю, що деякі деталі зараз вже буде важко відновити (наприклад, наявність чи відсутність ікавізму). Але є й риси, досить надійно зафіксовані ритмом або римами: 1) рими манір-повір та амур-дур можуть вказувати на українську депалаталізацію р (хоча трохи слабші рими на р-рь теж не можна повністю виключати) 2) "лікар В подряд", "как би Умерти" і трохи більш суперечливе "В позов" після коми є слабким аргументом за відсутність чергування у/в, на яке Остап вказував як на одну з небагатьох універсальних рис усіх українських діалектів 3) "не йдет" - невластиве російській чергування і/й 4) "смерте", "косо" - кличний відмінок, який в російській на той час вже зник (наскільки можна про це судити з тогочасної граматики Ломоносова) 5) вжиток коротких і повних форм прикметників, - всяка, панскії, замашная, острую, страшна, - десь на півдороги між сучасними стандартними російським та українським вжитком, хоч тут в обох мовах границі літературної норми широкі і взаємопроникні 6) "грунтА", здається, може бути тільки російською формою, хоч зараз і утворює множину за іншою парадигмою (недоведене припущення: може, в орієнтованому на сільське господарство мовному середовищі Сковороди це слово було більш вживаним, ніж зараз, і тому знаходилось в іншій російській "категории освоенности", що й визначало падигму словозміни?) Шкода, що слобожанський діалект так і залишився в українській літературі явищем маргінальним, стигматизованим подібністю до російської мови. Дуже його люблю, хоч так ніколи й не навчився правильно ним розмовляти. Це українська мова мого дитинства:)

[@lotuspetal473]

Слухаю ваші лекції кожен день, і повторюю! З одного перегляду ,важко усе запам'ятати;)😉 Стільки цікавого ,історичного матеріалу. Я в захваті! Дякую !,,😊 Будь ласка ,не зупиняйтеся!!!🇺🇦❤️

[@bohdana.ivakhnenko]

Коментар для підтримки чудового відео

[@lenai4120]

Дякую за цікаві матеріали. Доречі, в македонській мові "влк" / наше "вовк" так і залишився досі. Цікаво було б послухати про порівняння української і македонської мов. Зараз проживаю в Македрнії. Можу відмітити, що коли читаєш македонською розумієш набагато більше, ніж коли її чуєш, бо коли чуєш напочатку нічого взагалі не розумієш. З часом вже краще, особливо як з вчителем позаймався. І цікавий факт, вони, македонці, нас краще розуміють, ніж ми їх. В македонській багато слів як з укр.коренями, так і з російськими, а може то просто з болгарськими? Дякую Вам ще раз.

[@Fulyuku]

Ох! Те що давно нічого не вчила дається в знаки - місцями складно вслідкувати за думкою. Але дуже цікаво і пізнавально!!! дякую вам!!!

[@user-om6tg4rh4q]

Дякую за Вашу працю! Дуже цікаво!

[@user-dv1xk8pc2d]

У львівській області досі можна почути наприклад :будеш робив ,будеш спав.

[@godovitnevr3360]

Скоріше не у всій львівській області, а в регінах ближче тернопільскої-франківської.Де всою чергу ,буду їв(ла),спав(спала) ітд ще більше загострюються і набвають іншог акценту.Зауважив це працюючи в Польщі з носіми мови цих регіонів.Я сам з вінничини і мені з початку це різало вухоПізніше,як колишній рок-музикант,(людина з музичним слухом)почав за говіркою розрізняти з якого регіону людина.Дякую за відео.Слава Україні..

[@user-dv1xk8pc2d]

@@godovitnevr3360мій знайомий родом з с.Лопатина у Львівській області, так спілкувався .

[@denys996]

Моя баба з Волині, та говорить "будеш їв?")))

[@igorlevitski4274]

Цікаво, це конструкція доконаного чи недоконаного виду? Тобто "буду робив" означає "рбитиму" чи "зроблю"?

[@user-bm3zw8zc1y]

@@user-dv1xk8pc2d о Лопатин, в Сморжеві так само говорять

[@kezgoblair]

Щодо 10:04, тобто про ніби-то дуже сильну близькість слов'янських мов порівняно навіть з романськими і про те, що буцім-то можна зрозуміти більшість слов'янських мов вивчивши праслов'янські корені. Почнемо з питання про вивчення цих праслов'янських слів. А проблема та, що всі слова з праслов'янської мови часто позмінювали свої вимови і значення в багатьох різних слов'янських мовах. До того ж далеко незакінчений етимологічний словник слов'янських мов (тобто спільних праслов'янських коренів має аж поза 40 томів. Крім слів, що повністю походять від тих слів і мають часто інше літературне, а той інше діалектне значення в сучасних мовах) з'явилися "похідні слова (деривати) зі ще більше зміненою вимовою і часто з іншим значенням (скажімо укр. "спостерігати" не має прямого повного предка у праслов'янській на відміну, здається од "стерегти" Тому воно стало чужою і "неподібною" лексикою для всіх слов'янських мов). Я вже не говорю про запозичення з різних неслов'янських мов, або про "місцеві корені" (такі як укр. літературне "жбурляти" чи діалектне "фівкати". Тому, часто вчити (активно чи пасивно) інші слов'янські мови зокрема і цей "праслов'янський мовний фонд" - на однакове вийде. Що ж до романських мов у порівнянні зі слов'янськими то вони в цілому по групі і в найкращому випадку трішки" або "відносно" дальші ніж слов'янські. Тому що: 1) Практичні дослідження нідерландських лінгвістів довели, що в цілому по групі (точніше по південно- і західнослов'янських підгрупах разом), рівень взаємозрозумілості між слов'янами мав мінімум "трішки" вищий за той що був у романській групі, і менш частіше траплявся ніж у германській групі. А от "середній" відсоток "зрозумілості" для тих учасників які не були взагалі ознайомлені з іншою мовою своєї групи був найнижчий серед всіх трьох груп (включно з германцями). Таке саме з тими хто був ознайомлений. 2)Радянсько-російський лінгвіст О.Трубачов вважав що праслов'янський розділився дещо скоріше ніж це офіційно вважається й увібрав у себе багато давньо-іранізмів. 3) У "теоретичних" підрахунках цих нідерландських науковців виявлено, що синтаксична відмінність найменша саме між романськими мовами (на основі 4 відносно недовгих текстів), а слов'яни - посередині між ними і германцями. 4) Лексичні відмінності між романськими (окрім румунської, яка є абсолютним рекордсменом по всіх трьох групах) є менші ніж між слов'янськими. Португальська щодо іспанської і у германській групі - данська щодо шведської (вже у германській групі) мала найменший відсоток "неподібної лексики" (3-5% тоді як чеська і словацька - 8%-10%).Тут ще не було взято порівняння з офіційно "східнослов'янськими", де лексична різниця між російською і польською (чи чеською) може доганяти різницю між румунською й іншими романськими мовами. Я там переклав ці 4 англійські тексти на укр. офіційний стиль і виявив аж 37-39,5 % асиметричної лексичної відмінності між українською і російською (наближається до такої ж якоїсь асиметричної різниці між нідерландською й англійською майже відсутня така різниця у романських мовах і майже завжди між півненними й західнослов'чнськими мовами. Це було вирахувано з 764 слів і включно з повтореннями ( англ. tokens) цих слів (як подібних так і неподібних у текстах) Звісно, там бралися як "неподібна лексика" і близькі за коренем і значенням слова - "увеличение" і збільшення". Але згідно з західним методом вони повинні вважатися "неподібною" лексикою. Хоч вони можуть і полегшувати розуміння, всілякі твердження поо те що вони "екстра легко" перекладаються не є доведені. Звичайно, подібність між російською та українською може зрости, якщо брати "подібні" синонім українські" стосовно російських слів, а не неподібні. Ну, а якщо така відстань є між українською і російською, то чи не досягне російська і польська подібного до румунської і інших романських мов відсотку (57%) лексичної різниці. Адже, скажімо польська має більше "германізмів" ніж українська, яка саме в польської запозичила більшу їх частину. 5) Щодо фонетичної відстані (обрахування відсотку змінених звуків на загальну кількість звуків найдовшого з двох слів) то у романських мовах окрім ситуації між італійською та іспанською чи (до деякої міри) між іспанською й португальською) симетрична (вже) різниця є більша у романській аніж у слов'янській. Підраховувати для мене є більш копіткою іважчою справою ніж лексичну відстань. Там і складний метод обраховування - PMI базована" , а не звичайна Нормалізована відстань Левенштейна (NLD). Але кілька слов'янські мови мають фонетичну різницю близьку до найвіддаленіших між собою романських мов. Окрім того ніхто не знає чи не досягла б подібного відсотку PMI-based NLD скажімо відстань між словенською й українською мовами, бо ця відстань не вивчалася. Адже, німецькими лінгвістами було виявлено іншим методом (word adaptation surprising- WAS напротивагу NLD) найбільшу серед державних слов'янських мов (окрім македонської) саме між цюукраїнською і словенською. Можливо, PMI-based NLD буде теж "рекордно" великою.

[@Meilin584]

Дуже чекаю на кожний випуск! Дякую за вашу працю і окремо - за посилання на джерела

[@user-qk5yg4kh5g]

ДИВИНА !!! АНГЕЛ ХОРОНИТЕЛЬ ПОКРИВАВ СВОЇМИ КРИЛАМИ ЦЕ ВІДЕО КОМЕНТАМИ МУДРИМИ , РОЗСУДЛИВИМИ , ПІЗНАВАЛЬНИМИ З ЛОГІКОЮ КУЛЬТУРИ....БЕЗ МАТЮКІВ ВІД ЯКИХ ТРІЩИТЬ ЕФІР . ДЯКУЮ ВАМ , ЛЮДИ !!!

[@olexandrbondarenko2416]

Браво. Як філолог з великим стажем викладання ставлю вподобайку за доступність і простоту.

[@olksiy.v]

Дуже цікаво. Чекаю на наступні частини.

[@olesmysiura3788]

Дуже круто! З нетерпінням чекаю наступного відео!

[@user-tv4ri4ru7m]

дякую! дуже цікаво і насправді познавально

[@vitaliibruelov9490]

Хотілося б більше прикладів, особливо при порівнянні слів в різних мовах.

[@eugenek1180]

Дуже інформативне відео! Дуже дякую!

[@Oleksa-Derevianchenko]

Дякую! Дуже цікаво! Чекаю на новий випуск! Окрема подяка за посилання на матеріали.

[@user-zu6cb1ns6i]

Хочу ще! Давайте ще інформації)

[@lvkvsk]

Дуже цікаво та пізнавально!

[@Ivan_StandWithUkraine]

Як завжди цікаво і пізнавально. Дякую!

[@user-vu6of3xx4h]

Дууже класно і цікаво, дякую!

[@bohdanmazepa3895]

Круто, фундаментально! Дякую

[@user-qh8kr1tr7f]

Один дизлайк від австрійського генштабу

[@vitaliibruelov9490]

Підозрюю, що якраз не австрійського ;)

[@Krokodajl1]

😁

[@igorvel7724]

Це від того, що на сході України?

[@user-hw2bg2eg2g]

@Пошесть Пасхальная пару деревяних у ”обнульоного” заробляєш？

[@mikolagrisenko]

@Пошесть Пасхальная Іди полікуйся.

[@user-wx6jf4cs6z]

Дякую за цінну для мене інформацію та за ваш важкий труд

[@ksnizhko]

Дякую! Дуже цікаво, із задоволенням подивився.

[@user-tx3xw8my5n]

Дякую за вашу працю! Дуже цікавий цікавий контент👍👍З мене лайк та підписка!!!

[@driiko_uwu]

Дуже цікаве відео!!

[@user-uu1eg4dd6z]

Дякую! Прекрасний контент!

[@user-hm3xm7ep7o]

Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!

[@vitaliibruelov9490]

Класне відео. Давно саме чогось такого хотілося послухати. Ще цікаво було б почути про давні іншомовні запозичення, наприклад, з кельтських або іранських мов. Колись читав, що слова "сало" та "брага" - кельтського походження, а "співати" та "півень" - іранського (передалися, можливо, від скіфів)...

[@carolinebodnia5509]

Дякую. Чекаю на продовження. Ще ціково було і про інші слов'янські мови трішки почути. І докладніше про українські діалекти.

[@yasiayasia3386]

Дуже цікаво! Хоч вивчала це все колись, але багато забулося! Ви робите дуже корисну освітню справу! Дякую!

[@whereami2884]

Вельми дякую, дуже цікаво.

[@igorgold4618]

суперовий випуск

[@fight4ukraine777]

попав на 10 років в минуле, коли вивчали Old English на філфаку! круто !

[@jimboprosto4149]

Ви просто чудові!) Дякуємо за вашу працю!

[@irynarubanova964]

Класна робота і за змістом і за подачею! Дякую!

[@user-fu1en2ou9u]

Бліна, і гарну книгу порадив. Дякую за Шевельова

[@violasaypai1]

Дякую за відео! Багато дуже цікавої інформації. Було б добре, якщо б Ви все ж таки зробили відео з аналізом відмінностей української та білоруської мови.

[@lifeisfakinawesome4386]

Офігенно цікавий випуск! Дякую!

[@ivan_rocket]

Подивився. Хороша лекція! Однозначно - лайк і підписка.

[@mykhailovlob]

Дякую! Відео супер!

[@K.Rationalist]

2:38 волаю на всю хату)

[@MrZoryana]

Дуже Дякую! Було цікаво та інформативно!

[@konstantinperepelycia4602]

Дякую Вам за цікаве відео!

[@viktorsuvorov2600]

12:00 хто хотів би побачити такі відео після історії нашої мови , ставте лайки може автор над нами жаліються та випустить відео про те які слов'янські мови за чим схожі одна на одну . Цікаво було б дізнатися .

[@user-lp3iu6ct4d]

З великим задоволенням прослухала. Дякую

[@MelnykSerg]

Дякую! Надзвичайно вдалий баланс змістовності і доступності матеріалу!

[@svitlana5183]

Вдячна за вашу працю! Насолоджуюся вашими відео.

[@havi1779]

Я завжди думав що "ходю" це якесь неправильне висловлювання або ж суржик..... Таааак виходить я непросто на самому початку пізнавання української мови, я навіть і не зрушив з місця.... 🤦🤦🤦😐😐😐

[@user-ct5bq2ut8o]

Чудово! Згадую свою філологічну освіту)))

[@user-no4fw5yg4l]

Вітаю. Вподобайка і підписка. Хай Вам щастить у Ваших справах

[@holiusdarka8783]

Круто! Дуже зрозуміло та інформативно

[@user-lr1ic7zm7w]

Фист. Маєш туво лайка!

[@mariadubovkina2877]

Цікаво, просто і зрозуміло ❤

[@bonkoss4663]

Дякую за цю рубрику !

[@norcheden3473]

Неймовірно цікаво дивитись! Приємно коли стикаєшся з такою відданістю і захопленням своєю справою)) Бажаю успіхів!

[@KingdomOfGalicia]

Нарееешті нове відео!

[@rodriguezsanchez4247]

Цікаво було б почути якою мовою спілкувались анти, склавени, племена Київської , Зарубинецької культур , тобто як вона звучала🤔

[@pidpilnahumanitarka]

Праслов'янською, власне. А от почути автентичне звучання... Звісно, ще й як хотілося б.

[@rodriguezsanchez4247]

Дякую за відповідь🙌

[@dungeonmaster177]

Інформативно, дякую!

[@bahiraluna]

нарешті діждалися другу частину! ото більш не буду так робити - буду дивитися як сезон закічиться !

[@EudgenS]

Дякую, вантаж прийняв)

[@hooliganka3719]

"а нашо там "д", якщо "ц" - це уже "тс"))))))) дуже тонко)))) я вас обожнюю))))

[@IndeyUA]

:))

[@AndreyUdovenko]

дякую за випуск

[@igormalovichko1748]

Дякую ! Дуже цікаво !

[@user-wq7if5bu8m]

Круто! Ще ознак і більш розгорнуто. 🙂

[@anus-ivanus]

Дуже приємно було послухати НОРМАЛЬНИЙ звук)

[@ievgendesiatkin4202]

Афігенний відос, чекаю наступного)

[@_masssk_]

дякую, дуже цікаво