ХАРДКОРНИЙ ГЕЙМІНГ стоп, а що це?

Сьогодні мною була піднята тема хардкору в іграх. У відео ми намагаємось розібратись в тому, що таке власне хардкор. Чи можете ви себе вважати хардкорним геймером? І чому точної відповіді на це питання немає. Приємного перегляду!
Підтримати канал - www.buymeacoffee.com/platodub
Телеграм - t.me/+2kT6iFG3G-FlNmI6
#українською #ігриукраїнською #ігри

[@antihero2283]

я не боюся гравця, який пройшов десять тисяч ігор, я боюся гравця, який пройшов одну гру десять тисяч разів. Брюс Лі. 🤣

[@Dead_Cosmos]

Давно відомо, шо бабки в маршрутках зранку, нікуди не їдуть, це просто NPC, що існують, шоб наш свфт виглядав більш реалістичним

[@AboutGames_Plato]

Мій друг розповів мені якось, що в нього бабуся просто катається по проїздному деколи))) Нікуди не їдучи

[@Dead_Cosmos]

@@AboutGames_Plato Пр скрипту. ШІ не прописаний у неї))

[@user-sj5dm2di1m]

​@@AboutGames_Platoбабця бере від пільг максимум

[@BabajVlados]

У вас дууууже, вельми хороша та пречудова подача інформації, я навіть не дивлячись на екран відчуваю цікавість👍👍

[@terrorx6721]

Офігенне відео, ще й саунди з Persona 3 дуже порадували. Продовжуй в тому ж дусі

[@aidajestergamer]

Дякую за дуже цікаві відео, троха залипла на них сьогодні і з багатьма думками погоджуся ❤❤

[@iIIysha]

Якісний контент, в рекоментації попався, підписався, люблю в фоні слухати, якщо в відео нічого важливого нема, але добре було б мати і відео ряд який підкреслює сказане і цікаво дивитися. Автор молодець.

[@user-to3up6el2w]

Я типовий антихардкорник) Люблю сюжети і вивчення світів. Тому найлегший рівень - це моє😅

[@AboutGames_Plato]

Також поважаємо))

[@Hello13ween666]

Я казуал, який проходить the Elden Ring на NG+, пилосошу там все, роблю різні білди і кайфую від гри, бо її може пройти кожен, гра дає таку можливість)

[@m1g_swapper]

Ніколи не вважав себе харкдорним геймером, роками уникав ДС допоки не стався карантин і мені не стало супер нудно. Тепер я пройшов усі шедеври фромів і можу з гордістю заявити - я -хардк- ні, я просто мазохіст.

[@AboutGames_Plato]

Мені до речі цікаво було б подивитись статистику, скільки людей які починали ігри фромів закидували їх, а потім повертались і вже проходили їх. Бо таких історій чув купу)

[@jasminz4531]

Чесно кажучи, проходячи ДЕЯКІ ігри на гардкорі, я отримував лише стрес, сильно нервувався і отримував виключно негативні емоції. Тому я з обережністю обираю чи грати на гардкорі ту чи іншу гру. Поки що не чіпаю Дарк Солус... З останнього грав Балдурс на гардкорі, але згодом виявилось і не так вже й складно, за вийнятком деяких битв.

[@fx125320]

В основному вибираю нормальний/легкий рівень складності. Для мене головне сюжет і персонажі, тому щоб не збивати собі темп проходження підбираю складність так, щоб пройти любий рівень максимум за три рази, інакше задоволення від гри різко знизиться.

[@terry_glory_to_ukraine394]

2:46 І це ще, без можливості зберігати прогрес!)

[@AboutGames_Plato]

Не згадав це, така проблема дійсно була. Хоча на японських фамікомах додали можливість робити збереження на дискетах, а на NES додумалися робити збереження прям в картриджах і для того в них ще й акумулятор пхали)) А от на піратській денді, такого звісно не було

[@romanb.6528]

Гарно розібрали, але хочеться продовження теми, так ніби це лише початок і далі буде ще (розумієте, на що натякаю 😉) P.S. Денді --- це не SNES, a NES

[@AboutGames_Plato]

Прям окремого відоса не планую на цю тему ще робити, але чіпляти її так чи інакше будемо, у рамках відео про японський геймдев і не тільки. З NES трохи завтикав на сценарії, буває) Дякую за відгук!

[@Karatel_Karas]

Я вже теж хотів виправляти стосовно NES/SNES, але вирішив глянути коментарі 😅

[@John_Headon]

Тепер чекаємо відео про: *Хідео Кодзіму* , *Сіндзі Мікамі* , *Хідекі Камії* , *Тошихіро Нагоші* , *Тецує Номуру* , *Шігеру Міямото* .

[@AboutGames_Plato]

От про Сіндзі Мікамі не впевнений, не люблю резіденти і хорори в цілому. Хоча може якось пересилю себе)

[@John_Headon]

@@AboutGames_Plato В будь-якому випадку наснаги та успіху вам )

[@kanzasorpov1479]

Ще б додав Коджі Ігараші

[@twily_moon6935]

Я люблю проходити ігри на високих складностях, але назвати себе якоюсь хардкорщицею не можу: останні роки нормальна складність в іграх якась надто проста, і всіх противників ти валиш з першого/другого разу. Не знаю, чи це тільки мені так здається, хоча я чула від багатьох блогерів, що ігри дійсно стають дефолтно простішими з роками. В будь-якому випадку мене в іграх цікавить в основному лор та дизайн, та і граю я в більшості своїй в одиночні рпг, тому моя думка може бути поверхневою. З чогось прям дрочильного востаннє грала хіба що в hollow knight і Celeste і от там вже довелось пропотіти, але і там очікування щодо складності були завищеними. В цілому погоджуюсь з думкою, що якщо гра орієнтується на широку аудиторію, то вона буде більш наближеною до казульної. Це добре помітно по Elden Ring, який набагато лайтовіший за всі DS (це не тільки моя думка, я дуже часто це чула від інших). Але, назважаючи на вищесказане, я вважаю, що казуальність популярних проектів - це не щось погане. Завдяки тому, що ігри в якійсь мірі стають доступнішими за рівнем складності, це допомагає більшість кількості людей влитись в ігрове ком'юніті і підтримувати розробників копійкою. Бо якщо б всі ігри були як той же DS, то геймерство так і залишалось би нішею. На щастя, зараз тисячі ігрових напрямків, де кожен гравець може обрати для себе гру, яка підійде йому за стилем гри: складнішу чи хардкорнішу, і це чудово. В цілому це як з фільмами: хтось любить глибоке артхаусне кіно про те, як мужик застрелив свою корову, а хтось насолоджується переглядом форсаж 9. Сподіваюсь, що з часом оці прирікання стосовно того, хто кращі - хардкорщики чи казуали, притихнуть.

[@AboutGames_Plato]

Повністю підписуюсь під словами про те, що кожному своє. Ігри, так як і будь який інший розважальний жанр, повинен приносити емоції в першу чергу) А з приводу деградуючої складності, я думаю що справа не стільки в тому що ігри роблять казуальнішими, а скільки в тому що з кожною грою в тебе ігровий навик зростає. Але у сучасних ігор, особливо від великих студій є багато проблем, і складність не першочергова з них)

[@ruburu1838]

Цікаве відео, автору вподобайка. Тоді виходить, що я таки хардкорний геймер, бо пройшов Elden Ring ну і сюди ще можна занести напевне God of War (бо перепройшов його на найвищому рівні складності, побив всіх валькірій і вибив сет Зевса).

[@AboutGames_Plato]

Ну годич на найвищій складності з усіма валькіріями то жорстко)))

[@severyn_from_ua]

Ігри дуже люблю, але майже не граю, (дуже мало часу для них) тому й дивлюсь різні відео на геймерську тематику

[@AboutGames_Plato]

Також варіант насправді. проте сподіваюсь що колись час з’явиться!

[@severyn_from_ua]

@@AboutGames_Plato Відьмака третього незабаром буде 2 роки як граю, вже 250 год є, але ще не пройшов😁

[@SilverBleis]

Вважаю себе хардкорним геймером з 8р. коли на пс1 проходив siphon filter та muppet monster invasions. Через темну тематику було дуже страшно грати, але все одно вивозив, грав через страх. Рівень на цвинтарі це був завжди самий цікавий. Зараз проходжу елден рінг та бг3, кайфуєм з насолодою

[@AboutGames_Plato]

Нагадав мені моє відчуття, коли я в дитинстві не міг пройти Сталкер Тінь Чорнобиля далі за агропром, бо до усрачки боявся контролера в кінці))) Але в решті решт - впорався 💪 (коли підріс 🙃)

[@Kontaktyk]

​@@AboutGames_PlatoПам'ятаю як в 10 років не міг пройти далі х18 ,бо дуже боявся цієї локації ,хах

[@D.Wake.V7]

В мене складность до гри визначається моєю цікавістю до неї, та досвідом в подібних проєктах. Якийсь умовний резидент я прохожу на середньому рівні складності, бо досвід в хоррор іграх майже нульовий. Те саме стосується й екшн рпг за виключенням, наприклад відьмака чи кіберпанка. Ну а h&s по типу дмс чи мгр - виключно високі рівні складності. Через особливість самих ігор (упор на глибину геймплею) та власною цікавістю й фанатизмом до них. Ну а хардкорний геймер, це, як на мене, той, який грає багато, не сильно обмежений в жанрах й має хоча б мінімальний досвід гри на тяжких рівнях складності у якомусь проєкті/ах

[@AboutGames_Plato]

От про цікавість до гри, ти гарно підмітив. В мене наприклад спрацьовує фактор "Хочу розтягнути своє перебування у цій грі", правда окрім просто підняття складності ще спрацьовує фактор "А що там на нексусі / в майстерні стіма" є)))

[@D.Wake.V7]

@@AboutGames_Plato Або не просто розтягнути, а отримати повноцінний досвід від взаємодії механік й челенджу (якщо знайомий з серією/жанром). Все рівно в мене вибірка деколи якась хаотична. Буває таке, що гра яка подобається, або зацікавила по дефолту завжди проходиться на якийсь середній складності й все. Але все ж таки стараюсь включати середній рівень лише для геть нових ігор, жанрів. В інших випадках я розумію, що гра й так дасть мені повноцінний досвід(без хардкору), або просто, як згадано у відео - неадекватний баланс. В Алані таке є наприклад. Гра одна з улюблених, але при перепрозоджені не залажу високо по складності.

[@kontigif]

якби у мене було більше часу яб точно стала хардкор геймером, атак тішуся ритмушками на вихідних

[@oleksandrboiko6150]

9:25 Не робив😂 моя перша гра, де можна було напочатку обрати складність була Sacred. В іграх ніколи не ставив легкий рівень. Взагалі не вважаю себе прям хардкорщиком, але люблю челлендж - коли потрібно використовувати всі/більшість ресурсів/механік, наданих розробниками для проходження. Тому більшість ігор проходжу на харді/ultraviolence/nightmare і тд (окрім випадків, де складність незбалансована, наприклад hard в Serious Sam чи останній рівень складності в Blood). Ще досі ніколи не грав на хардкорі в ізометричні ARPG та інші ігри з перманентною смертю. Вважаю, що це не вартує вкладених в них ресурсів + завжди є ймовірність випадкових подій, які від тебе не залежать (дисконнект, відволікання і тд). Хіба, можливо, якось спробую чисто для себе як челлендж з усвідомленням невідворотності у разі невдачі.

[@AboutGames_Plato]

Головне пам’ятати, що ігри повинні приносити задоволення і грати так як хочеться тобі Мені наприклад важливо щоб рівень складності змінював геймплей, щоб складність досягалась не тупим накиданням хп і дамагу ворогам, а углибленням механік. Але нажаль в більшості випадків розробники йдуть шляхом найменшого супротиву)

[@oleksandrboiko6150]

@@AboutGames_Plato ну, це якраз про хорошу/збалансовану складність. Он в Hades, для прикладу вороги і боси в такому випадку змінюють свою поведінку, змушуючи адаптовуватися. А в тому самому Відьмаку 3 найвищий рівень складності змушує тебе капітально вдаватися в алхімію (бомби, масла, відвари...) й знаки, в той час, як нижчі рівні дозволяють нівелювати ці механіки. Тобто підходи різні, але складність в обох випадках збалансована. Але є й інші приклади ігор, як якраз займаються тупим накрутом ХП і дамагу...

[@lusty_dog_vods]

дуже крутий контент :*

[@boratsagdiev6465]

Ну я б ще зробив градацію хардкорних геймерів, де найнижчий рівень це ті, хто проходить сюжетку і все, або любить погріндити, а найвища сходинка - це спідранери😁.

[@AboutGames_Plato]

Спідранери то вже надлюди, не нам простим смертним їх класифікувати))

[@boratsagdiev6465]

@@AboutGames_Plato А ще б додав, що складність може бути різних аспектів. Ось наприклад в відео мількає - Super Meat Boy, з точки зору механіки гра дуже примітивна, але пройти її не так вже легко, особливо с першого разу, тому що гра потребує майстерності. Є протилежний приклад - ігри від Парадоксів, так сама Европка4. Гра, насправді, достатньо легка, якщо не грати за складні держави типу Рюко і виконувати складні ачівки. Але от розібратись в ній, її механіках - це вже досить складно. Тобто цикл заключається в тому, що розбираєшсья в механіках і як тільки освоїв це, гра стає досить легкою.

[@MenthaBara]

Я казуальний геймер, бо пройшов Міноса Прайма за 10 хв на Вайленсі.

[@aidajestergamer]

P.S. ще подумала, що на мене особисто сильно впливає кількість цікавих ігор, які я хочу пройти при тому, шо часу все ж мало. Тому і шукаю баланс між складною, але не надто бойовкою для себе, в point and click гуглю підказки, якщо самостійно не вийшло знайти вирішення і т д

[@AnonyMous-fq1kd]

Ну я скажу так, що я завжди вибираю найнижчу складність, бо я хочу розслабитись в грі і подивитися інтерактивне кіно, окрім майнкрафуту, там треба завжди найвищу складність, інакше мені не достатньо ресурсів, ну, але коли я ходжу, по печерам, тоді в мене мирний рівень складності, щоб мене не скинули в лаву. От такий я гардкорний геймер. Я от думав якусь дарк соулс пройти, але шось її складність мене поки стримує, ну можливо з часом я зміню своє відношення до рівня складності в іграх, а поки я вибираю проглядати сюжет і на розслабоні колацати мишою .

[@Just_Areki]

Не вважаю себе хардкорним геймером, але і не казуалом. Абсолютно всі ігри де є вибір складності я обираю середній. Там де немає або граю як є (дс, елден рінг, зельда), використовуючи весь арсенал, або взагалі не граю бо не потягнув складності або жанр не приваблює (целест, айзек)

[@kape5991]

Я пройшов майже всі соус лайки , але я дуже нелюблю складні режими ,соус лайк назавжди про складність , мені інколи дуже в прикол якщо якогось боса можна обдурити )

[@user-iv9sh9fc3c]

я знайшов це відео сам і ніхто мене сюди не звав

[@ostapklimovich6019]

Молодець!

[@varmikl]

Здається я тут вже був

[@calodobowyGLOS]

все дуже просто)) хардкорний геймер - це Я. всі решта навколо просто покурити прийшли))) шютка, зрозуміла тільки хардкорниим геймерам. Я для себе так класифікую - якщо з людиною, яка грає ігри, можна поговорити про те які смішні боси в Капхеді і як легко вбити Танцівницю в ДС3 і ця людина не починає скрипіти зубами, нервово смикати руками, і розповідати що такі ігри створена садистами для ідіотів - то це він, людина яка розуміє що і до чого в відеоіграх. для мене гта 5 - це абсолютно провальна гра! в чому суть - так, там є сюжет, там персонажі, але міссії....перша місія за Тревора - треба просто їхати пікапом за байкерами, розумієте, просто їхати, не треба якось там хитро, щоб вони не втекли, не треба тримати відстань, просто газуєш і одним стіком джойстіка легко дрочиш туди-сюди. нудно. а де ж гра? щоб азарт, щоб тиснув рестарт, щоб джойстік летів в стінку?

[@AboutGames_Plato]

Головне - щоб тобі подобалось))) В останньому відео "КІНО ВБИВАЄ ІГРИ", я спробував розібрати тему срачу поміж гравцями яким цікавий геймплей, та тими, кому цікавий сюжет. Можливо, буде цікаво)

[@alt_gamer_]

у меня нервов не хватило на Дарк Соулз

[@mayvin512]

Я себе класифікую як - кончена задроч і семі-мінмаксер. Люблю грати на максимальних складнощах і закривати все на 100%. Будувати імбейші білди, але Йоко Таро з його макс складністью ушатав мене в 0. Серйозно є люди які пройшли Атомату на макс складності при сліпому проходженню? Я навіть первий топдаун шутер не вивіз... Зате ДСки - мають для мене ідеальну складність, бо там все залежить від мене і вміння адаптуватись, а от Відьмак 3 - найгіршу, але це питання до гейм дизайну гри вцілому.

[@krabmentor_1]

Я скоріше казуал. Зазвичай я не витрачаю багато часу щоб проникнутись грою. Але якщо сподобається то ще довго буду її вивчати

[@AboutGames_Plato]

Дехто ще використовує термін Midcore - щось середнє поміж хардкорщиками й казуалами, але тут ще менш конкретики в термінології

[@krabmentor_1]

@@AboutGames_Plato я точно не один. Нас легіон✊

[@oleksandrboiko6150]

1:15 Dendy це клон Famicom, якщо не помиляюся

[@AboutGames_Plato]

Все так, але Фамікомом вона тільки в Японії звалась. По усьому світу це була NES (Nintendo Entertainment System) і потім вже SNES - 16 бітна версія. Але технічно, денді нічим не відрізнялась від NES (ну і московити звісно ж не платили нінтендо, і заповільнили тим самим розвиток відеоігрового ринку в наших країнах). Це взагалі велика й цікава тема, тягне на ціле відео))

[@oleksandrboiko6150]

@@AboutGames_Plato ну, якщо не помиляюся за розповсюдження і популяризацію подібних клонів, а заодно і розвиток ігрової індустрії на пострадянському просторі відповідали саме українці)) Але дане твердження потребує уточнень😅

[@AboutGames_Plato]

В нас дільців також багато було, але денді то московитьска кампанія steepler

[@kadabra8]

Снес це не денді Ігри складними для консолей спеціально не робили, такий був тогочасний геймдизайн Хтось міг в кращий, хтось в гірший

[@AboutGames_Plato]

Ну а через що геймдизайн таким то був?))) Давай, підключаймо причино-наслідкові звʼязки))) Да і про який такий геймдизайн ми говоримо, якщо тоді навіть термін цей тільки но почав потроху зʼявлятись?))

[@KostyantynMarinov]

Я проходжу ігри на мінімальному рівні складності. Я хардкорний геймер!😎😎😎😎😎

[@AboutGames_Plato]

Також варіант)))

[@John_Headon]

Якщо це не жарт, то співчуваю 😪

[@Kontaktyk]

+++ ,для мене мінімальна складність це вже виклик 😂

[@Komersantkrkr]

Ненавиджу ігри на кшталт Дарк Соулс. Зараз, коли є безліч фантастичних ігор з помірною хардкорністю, які дають шалений експірієнс без задрачування геймпада, проходження одних і тих же локацій в намаганні з 100 спроби завалити босса. Років 30 тому я грав в хардкорні ігри, бо вибору не було. Зараз зовсім інша ситуація. Я ж не мазохіст, щоб добровільно погоджуватися на страждання, та ще й платити за це реальні гроші))

[@AboutGames_Plato]

А є люди котрим виключно таке й подавай)))) А от чому людям таке подобається, я зачепляв у своєму відео про Міядзакі (автора дс, бладборн, елдена)