Дякую за детальний огляд історичної Хотинської фортеці! Всі історичні об'єкти, будівлі, стіни, башти усіх історичних періодів, по фізичній можливості архітектурного розташування, мають бути обов'язково відновлені і реставровані, щоб мати повний історичний вигляд цієї фортеці, чим вона буде ще більше приваблювати туристів...!
@oleksandrosheko69853 жыл бұрын
Круто. Аж захотілося знову в Хотин приїхати.
@anatoliileshchyshyn15048 ай бұрын
Екскурсовод супер! Наскільки чоловік володіє інформацією! Молодець!
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
Вчора додивився, на післясмаку хочу сказати відверте дякую вам обом за цікаву розповідь. Звісно оцінити супер обєктивно кількість потрачених зусиль мені складно, але є відчуття, що витратили ви їх не мало, це м'якокажучи. Бажаю, щиро, від чистого серця, щоб данний труд приносив вам всі ті позитивні моменти, які будуть спонукати робити ще такі матеріали (як матеріальні, так інщі, що віповідають верхнім щяблям піраміди Маслоу). Повага! Понаписував звістно коментів під відео, але не міг не залишити ще один. Це вже вибачте) 👍👍👍🤘🔝
@МиколаСаламаха-к9ч3 жыл бұрын
Щиро дякую. Тепер складається більш-менш цілісна картина.
@alexandrsurzhko69853 жыл бұрын
Так тримати й надалі!.. Чудово! Дякую! Успіхів!
@СергейВладов-ц1я3 жыл бұрын
Очень познавательно.Супер.Спасибо за работу.Сколько еще наши Украинские замки хранят секретов.)))
@ОленаУкраїнка-о4рАй бұрын
Дякую за важливу історичну розвідку з нашої історії в контексті Европейської історії! ❤❤❤
@ВіталійОлійник-ф3к3 жыл бұрын
Дякую, дуже цікаво і пізнавально, тепер очікую на відео про Хотин
@Voldis-Gum3 жыл бұрын
О.Чудова робота. Це професійно, доступно і дуже історично. Дякую. Отримав масу інформації і задоволення. Тепер доведеться знову їхати, тепер буде набагато цікавіше. Удачі.
@fedafeda85693 жыл бұрын
А по телеку показывают сериал Пёс и битву экстрасенсов ...((((( . Спасибо тебе Ютуб . Ждём новых виде.
@prekrasnyj3 жыл бұрын
Незнав що така цікава історія хотинських фортець)
@ksanaokuneva84833 жыл бұрын
Надзвичайно пізнавально. Дякую за розповідь від пана Познякова.
@НиколайЛозовой-х3у2 жыл бұрын
Пречудово, цікаво. Молодці. Слава нашій красуні!
@ВіталійБалицький2 жыл бұрын
Дуже глибокий і цікавий фільм.
@СергійШевчук-о7в3 жыл бұрын
Шикарно! Одне з кращих на цьому каналі.
@orestdanchevskyy98683 жыл бұрын
Гарно!!! Дякую!!
@andriykrytskiy16553 жыл бұрын
Шикарна подорож. Дякую! І ще, наскільки мені відомо, в адмірала Колчака дружина була з Кам'янця Подільського.
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
Саме так, саме так
@ТарасБогуцький-ь4ч3 жыл бұрын
Дякую, п.Олександр!
@oldhobo84673 жыл бұрын
Дякую, за отримане задоволення.
@warbanda3 жыл бұрын
дуже цікаве відео. про турків і найманих робітників: читав, що на галерах особливо військових теж часто веслували найманці, а не раби 👍
@ИраЗолотарева-и2м3 жыл бұрын
Харків довго чекав і уважно слуха . Слава Україні .
@borys_ua3 жыл бұрын
Героям слава!
@Vic-Ukraine3 жыл бұрын
Щиро дякую! Дуже цікаво!
@vitalyishchuk11693 жыл бұрын
Дякую, було цікаво!
@_FirstLast3 жыл бұрын
Дуже дякую за розповіді. Цікаво. Інформативно.
@semenpetrovych3703 жыл бұрын
Дуже дякую за роботу!! ❤️🇺🇦
@borys_ua3 жыл бұрын
Браво! Денисе, ти як завжди супер-фахівець! Думаю, що слід було ще розповісти про знаменитого «брехуна» барона Мюнхгаузена, бо не дивлячись на те, що на ядрі неможливо літати людині, він коли описував в своїх казочках про те, як він літав на ядрі і замальовував план турецької фортеці, то це була як раз Хотинська фортеця, ба він таки насправді воював в 1739 році в армії фельдмаршала Мініха і брав участь у Ставчанський битві біля Хотина, а також коли він описував, як він витягував себе з болота, то це болото точно було десь в межиріччі Дністра і Прута. Творчих успіхів! Чекаю на наступні серії…
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
Вай вай вай. Чекаю з нетерпінням нерплючим!
@СергейВладов-ц1я3 жыл бұрын
Продолжение будет?
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
Так, про Хотин як мінімум є ще дві теми.
@semenpetrovych3703 жыл бұрын
Чекаємо з нетерпінням! 🇺🇦❤️
@СергейВладов-ц1я3 жыл бұрын
@@Haiduk_Kamieniec 👍👍👍👍
@vasilipenteleichuk29113 жыл бұрын
Дуже цікаво.пора вже кіно зняти на цю тему
@ФеліксШиндер3 жыл бұрын
Супер
@ST0R1ES3 жыл бұрын
А чи будуть подібні відео про меджибіж?
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
Чому б і ні, але туди варто вже з ночівлею їхати... Троха далеченько :)
@mad_dogg183 жыл бұрын
Дякую Олександре за дуже цікаве відео. Мало де можна взнати так багато цікавого про середньовічну фортифікацію ніж у Вас на каналі. Продовжуйте в тому ж руслі Вам гарно вдається! П. С. Хотілось б колись подібне відео глянути в про Теребовлянську фортецю.
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
Дякую на доброму слові, в Теребовлі сподіваюсь бутив липні :)
@Oleksandr_S13 жыл бұрын
Дуже зацікавила символіка яничар. Чи можна говорити про спеціалізацію підрозділу, відповідно до емблеми? Чи могли деякі з них бути присвоєними за вклад в битві?(першими зійти на стіну фортеці - дуже важко, небезпечно і почесно, а тому, нате вам драбину на стяг\хоругву). Чи це я вже занадто фантазую?
@denispoznyakov66963 жыл бұрын
Ні не фантазуєте. Але по цій темі більше запитань ніж відповідей.Є книга Д.Ніколле де він деякі питання зачіпає
@Oleksandr_S13 жыл бұрын
@@denispoznyakov6696 Дуже дякую за відповідь. Це значить, що і слони були в армії того часу? Чи це "за давні досягнення"? Окремо дякую за літературу. Зараз не потягну, але записав собі.
@Oleksandr_S13 жыл бұрын
Ага, слони таки були. Кому цікаво - ось www.ukrinform.ua/rubric-regions/3240456-hto-priviv-na-bukovinu-bojovih-sloniv.html?fbclid=IwAR28gTKH4yYOL1T0zALc4GNVr74uG6oG-C8g-844cFAulzl9ggBhNjqdHek
@nadiadubyna22993 жыл бұрын
Дякую 6лагодарю
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
58:49 екстримальне там місце =).
@ArturTravels Жыл бұрын
Атмосферне місце
@borys_ua3 жыл бұрын
До речі, Денисе, мене зовсім не здивував той факт, що в 1788 р разом з турками на австрійських возах виїхало багато місцевих мешканців. Провожу аналогію з сучасністю: в 1943 р під час другого «визволення» Харкова дуже багато місцевих мешканців виїхали на захід з німцями, бо вони пережили нещодавно перше «визволення», коли разом з Червоною Армією зайшло в місто НКВС і розпочало страшні репресії. Так само й мешканці Хотина мабуть пам‘ятали «визволення-1739», коли російські офіцери-кріпосники цілими селами вивозили місцевих мешканців як рабів і за Дністром продавали польським феодалам.
@ЛЕДІЮ3 жыл бұрын
Дякую, дуже пізнавально
@КлимЧугункин-п8р3 жыл бұрын
Дякую! Дуже цікаво! А все ж таки, Мюнхгаузен на ядрі літав до Хотинської, Бендерської чи Очаківської фортеці? Хотілося б побачити редути циркумвалаційної лінії, що навколо Хотина. Чи є перелік підрозділів османської армії, що складали гарнізон Хотинської фортеці? Свого часу я був у Бразі, але натяків на потужні Олександрівські укріплення не знайшов. Чи щось з елементів фортифікації на лівому березі Дністра збереглося?
@denispoznyakov66963 жыл бұрын
Сьогодні в полі на південний захід від Хотина проглядається один редут.Ще один є в Рукшинському лісі.Є перелік по окремих роках просто чисельності гарнізону. З типами піхоти і кавалерії, що були в Хотині.Мюнхгаузен літав на ядрі...ну звичайно що в Хотині
@user-md7vi2dw7j Жыл бұрын
Сьогодні був в фортеці Зайшов послухати її історію Місце сили.
@fight4ukraine7773 жыл бұрын
Дуже цікаво. Це як фаст фуд і слов фуд, де ваш канал їжа у Ресторації із зіркою мітчеліна. Тепер уже в Хотин можна їхати підготовленим.
Клас! Звісно ж я знав про те, що Хотин це не тільки замок. Але такого розмаху не очікував.
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
Та да, :)
@serhiibodnar15393 жыл бұрын
Гей Соколи на фоні на початку випуску, хороша штука.
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
О. Цікаво про Колчака. Ну і якщо придивитись до зображення Олександра Колчака, не складно щось турецьке/боснійське побачити
@Oleksandr_S13 жыл бұрын
А за що ж судили ту жінку, де свідком виступав Колчак?
@denispoznyakov66963 жыл бұрын
Файл прикріплений до відео
@Oleksandr_S13 жыл бұрын
@@denispoznyakov6696 дякую
@ВладиславСултанов-х3ж2 жыл бұрын
✊🇺🇦❤️😉
@IuriiSulima3 жыл бұрын
це ппц. це зовсім перевертає уявлення про фортецю, роблячи її турецькою за походженням. дякую. дуже "жирний" контент.
@nataschakrauss68463 жыл бұрын
Мені цікаво до якого патріархату відносится теперешня церква Олександра Невського і за які кошти відбудована? Дякую.
@edlutsak51433 жыл бұрын
Здогадатися не важко, Олександр Невський - святий РПЦ
@masahirosibata74353 жыл бұрын
Чи існують зараз вали і рови часів першої Хотинської битви? Вали самого Хотина? Якщо існують, зробіть відео і про них дуже цікаво. Чи існують в ровах бастілнної фортеці Хотина входи в контрмінні галереї, якщо так. Теж цікаво подивитися!!!
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
так, наступний випуск про Хотин саме плануємо по укріпленнях Хотинської війни - катнем дослідити чи щось з них залишилось... входи в галереї можна знайти, але що залишилось від галерейц - питання...
@DroidX96-x8q11 ай бұрын
А,золото Колчака, так и не нашли, а?
@Polowa-ansablea3 жыл бұрын
-+--як аж вона здорова 3 від того що думав навіть
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
Ніхо хо собі розмір фортечки.
@ИгорьШубович3 жыл бұрын
пропускать воду башня могла весной когда половодье
@stend25872 жыл бұрын
Коментар просто так
@vladislav25232 жыл бұрын
Молдавский замок построен в 15 веке
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
У турків бастіони на цій фортеці виглядають якось не класично по «вобанівські». Я помиляюсь? Цікаво чому так? Та і взагалі на мій погляд виглядає не так як по «науці». Цікаво наскільки воно впливало на якість оборони.
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
Гарне питання. Тема архаїчності бастіонних укріплень Хотина в ефірі присутня. Але я не готовий впевнено про це говорити. Однозначно укріплення в плані виглядають простіше ніж Вобанівські, хоча це саме його епоха. З іншого боку нічого прям незрозумілого в них немає - кам'яні споруди максимально сховані за землянимим брустверами, "бастіони" великі, між собою взаємодіють ... тобто можливо турки вирішили просто не ускладнювати?
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
@@Haiduk_Kamieniec і наче я чув в ващій розповіді що там ще італійця запросили на спорудження. Бог його знає, але в мене прям було відчуття, що з Вобаном всі вже перескочили в Європі на "5тикутні" бастіони. Це вже не кажучи про всякі там равеліни перед куртиною, орільйони та іншу хитру штуку. =) у мене теж відчуття, що турки, чомусь рішили не запарюватись. Може в бастіони так гармат більше влазило, чи що... Але теж питання, що незаморачуйся, що заморачуйся +- бастіон вобанівсткий і не вобанівський по грошам одне й теж. Насип, облицюй! Стіни прикрий.
@Haiduk_Kamieniec3 жыл бұрын
@@СвятославМарченко-м5р таспятикутні бастіони і до Вобана повним ходом будувались, да і системи Вобана то швидше плід узагальнень його учнів...
@denispoznyakov66963 жыл бұрын
@@Haiduk_Kamieniec Вставлю і я 5 копійок. Турки ніколи сліпо не копіювали європейські фортифікації. Європейські напрацювання вони поєднували зі своїми. Для того щоб збудувати за класичною "Вобанівською схемою" ,щось у Хотині необхідно було оточувати все тогочасне місто Хотин. А це масштаб в рази більший. Їм просто ресурсів не вистачало на той момент +постійні війни з росіянами та австрійцями. у 1790-х роках був проект Франсуа Кауферра з модернізації укріплень по лінії старих ретраншементів, які б мали повністю оточити місто. Проект зберігається у Москві. На жаль оцифрованої копії не маю. Але він зробив проект Хотина, Бендер, Очакова, Кілії та ін. фортець і благополучно перейшов на бік Москви. І О диво є цікавий проект модернізації укріплень Хотин станом на 1807 р. уже російською строною за підписом Сухтелена. cdn.zamki-kreposti.com.ua/forum/monthly_2020_11/1352914732_18072.thumb.jpg.909eda9a7767c7cd78d68e708c4b0f08.jpg
@СвятославМарченко-м5р3 жыл бұрын
@@denispoznyakov6696 вельми дякую за таку розгорнуту відповідь!!! З схемою взагалі видно про що йдеться мова. І губа була не дура такий об'єм думати зробити. Бо уява малювала замовника який спеціалістам і інженерам сам розповідав як треба проектувати плани щоб було дорого-богато. Знаєте як воно зараз буває, коли крутелики замовляють якийсь ремонт у нормальної фірми =) (згадати хочаб дачу Яныка)
@vipdag82453 жыл бұрын
Казали Колчак татарин.
@denispoznyakov66963 жыл бұрын
Ні боснійський серб.Це дуже цікава тема.Скоро будемо мати більш точну картину по цій цікаві історичній персоналії