Дуже тяжко слухати такі історії, а ще тяжче згадувати... Шкода людей які незазомбовані живуть там.
@marynasha16117 ай бұрын
Ця історія вселяє надію, що діти та молодь Луганщини, які змушені залишатись на окупованих територіях, все-таки не зомбовані. Ліза, ти молодець, що не здалась! Все ще попереду🇺🇦
@РусланаФокс7 ай бұрын
А ще , дуже цікава позиція проросійських родичів, це коли вони «тааааак тебе люблять», а потім, коли ти обираєш свою Українську позицію, проявляєш її в усіх соц мережах, поширюєш збори, а тобі пишуть, шо своїми діями ти назавжди закриваєш собі дорогу додому, та (найболючіше) на могилу до рідної матері. Я не розумію, як можна бути такими зазомбованими та проявляти свою жорстокість до своїх рідних.