Рет қаралды 48,139
"Тримайтеся за поручні - зараз різко підемо униз!" - попереджає нас пан Олександр, коли ми заходимо до кабіни ліфта.
Нам належить спуститися аж на 265 метрів під землю - туди, де колись плескалися хвилі стародавнього моря, а сьогодні видобувають біле золото Донецького краю - сіль.
Олександр Сєробаба працює на соляних шахтах у прифронтовому місті Соледар понад 35 років. Для нього прогулянка підземними соляними лабіринтами - справа щоденна, але він і досі захоплюється їхньою красою.
Ліхтарик пана Олександра вихоплює з темряви мерехтливе світло соляних кристалів.
Навколо - все з солі. Вона рипить під ногами наче сніг, і навіть повітря тут - із солоним присмаком.
Сіль тут добувають з кінця ХІХ століття. Свого часу ці шахти забезпечували нею ледь не увесь СРСР.
Сьогодні "географія" поставок ДП "Артемісль", що об'єднує шахти та потужності з переробки солі, дещо скоротилася, але воно і досі лишається одним з найбільших соледобувних підприємств у Європі.
А пачки із фірмовим лого "Артмесолі" - відомі ще з радянських часів - і досі домінують на полицях українських магазинів.
Кореспонденти ВВС Україна побували на соляному виробництві у Соледарі, щоб дізнатися, що змінилося у житті підприємства після початку війни на Донбасі та розриву партнерства з Росією.
Матеріал Романа Лебедя та Анастасії Грібанової.
Підписуйтесь на канал ВВС Україна: / ukrainianbbc
Всі новини: bbc.in/1vBFclj
Ми у соцмережах:
Facebook: / bbc.ukrainian
Твіттер: / bbc_ua
Google + plus.google.co...
Вконтакт: bbc_ua
Твіттер россійскою: / bbcukrainian