Як Черчилль писав мудрі цитати || Черчилль: невідомі сторінки життя

довгими й похмурими вечорами черчилль любив сидіти в сплетеному з лози й привезеному з-під хуста кріслі-гойдалці, курити люльку, пити віскі, дивитися в сіру лондонську далечінь і колупатися в носі.
тихо спали коні в королівських конюшнях, темзою безтурботно пливло сміття від далекого ґлостершира й до самого синього моря, дахами давніх кам'яниць, що пам'ятали візити самого джека-різника, дезорієнтовано гуляв сумний британський вітер.
- а чи не написати мені якусь ідіотську цитату для майбутніх поколінь? - подумки питав себе черчилль. випустивши величезне кубло диму, він діставав з шухляди старий пожовклий папір, брав перо і починав писати.
до півночі, а то, бува, й до самого ранку в його кабінеті світилося