Отже, несподівані висновки після дегустації: За зовнішніми ознаками беззаперечно краще виглядала кілька, яка візуально майже не відрізнялась від «заводських консервованих зразків». Салака в цьому плані поступалась із-за пошкодженої поверхні. Але за смаковими якостями кілька вразила наявністю неприємного присмаку. Салака була кращою на смак, але сказати, що вона вийшла смачною - бути дуже не об’єктивним… Звісно, можна прийняти відсутність досвіду у приготуванні саме цієї риби, але попереднє копчення риби наближеного розміру (кільки) самокритично вважаю так само незадовільним. З копченням риби великого розміру: скумбрія, товстолобик, а особливо - форель, не виникало жодного негативного результату. Як висновок. Оскільки продукти гарячого копчення не є корисними для здоров’я (але навіть смертельно небезпечну рибу фугу люди також їдять), вживати їх потрібно в обмеженій кількості, і при цьому копченості мають бути бездоганних смакових якостей. Основне джерело «нездорових частин» при гарячому копченні виділяється при потраплянні жиру на розпечену внутрішню поверхню коптильні. При вертикальному розташуванні більш дрібної риби, як от кілька чи салака, витікання жиру при копченні перевищує кількість рідини, що витікає при приготуванні великої риби (особливо нежирної, як от форель). Отже, краще смакувати копчену рибу чималого розміру. Коптити кільку, салаку чи мойву НЕ рекомендую (якщо у вас чималий досвід саме в цій області і ви розумієте всі гастрономічні ризики - ну то вже інша справа). Рекомендувати використання «рідкого диму» і різних «чайних заварок» не буду. В кого є якісь зауваження - пишіть. Почувайтеся вільно!