Кінохроніки Києва 1920-х років: яким було місто століття тому?

Яким був Київ майже сто років тому? Чи можна впізнати сучасне місто на старих кінохроніках 1920-х років? І які будівлі того часу не збереглись до сьогодні?
В цьому відео дивимось архівні кінохроніки Києва періоду з 1927 по 1930 рік. Київ до того, як він став столицею УРСР, ще мало відрізняється від дореволюційного міста.
Побачимо і Контрактовий ярмарок, і міст імені Євгенії Бош на опорах Ланцюгового мосту , і старий Хрещатик, і поселення на Трухановому острові, затоплене розливом Дніпра .
Правове регулювання: відповідно до ст. 30 Закону України «Про авторське право і суміжні права» твір є суспільним надбанням / на виконання постанови Раднаркому СРСР від 13 лютого 1930 року «Про утворення всесоюзного об’єднання з кінофотопромисловості» ВУФКУ реорганізовано в державний трест «Українафільм», підпорядкований Всесоюзному кінофотооб’єднанню «Союзкіно». Відповідно до постанови Раднаркому УРСР від 16 квітня 1938 року державний трест «Українфільм» ліквідовано, всі його підприємства та установи передано Комітету в справах кінематографії при Раді Народних Комісарів Союзу РСР.
00:00 - Вступ
02:25 - Міст ім.Євгенії Бош і Ланцюговий міст
06:07 - Старий Хрещатик 1920-х
08:38 - Хати і вітряки із села Кагарлик
09:44 - Київ.Зима.1928 рік.Каток на Червоному стадіоні.
10:50 - Контрактовий ярмарок
12:28 - Види Дніпра.
13:36- Парк на Володимирській гірці
13:56 - Поселення на Трухановому острові
15:27 - Пляжі на Дніпрі
16:41 - Вид на Київ з Дніпра
18:17 - Київська кінофабрика
19:42 - Будівля колишньої Міської думи і Обклпарткому
20:44 - Дзвіниця Трьохсвятительської церкви і Синагога Бродського
22:15 - Лісосплав по Дніпру
23:48 - Бессарабский ринок
24:34 - Дитячі ясла в Флорівському монастирі
25:32 - Дитяча демонстрація
26:30 - Підсумок

[@user-my3uu3vf2b]

Дякую вам Дмитро за цю подорож у часі.Коли я запитав у своєї бабусі що тебе привело у 1950році у Київ, вона відповіла що у дитинстві їй батьки розповідали про Київ як якесь казкове місто де сотні церков із золотими банями.Але коли вона потрапила до міста -воно ще лежало у руїнах,та все рівно вона у його закохалася.Цього року їй виповнюється 98років і її роману з Києвом вже 74 роки і ніякі російські ракети не завадять їй зустріти своє сторіччя у Києві.

[@user-my3uu3vf2b]

@@paceeterna9826 ну пока не освободили,у себя на болотах учите китайский язык,он вам быстрее пригодится.

[@user-vv6kd1kg2z]

Яка щаслива бабуся! Але Київ гарний не тільки своїми історичними будинками, а й своєю незвичайно відкритою веселою ментальністю киян, в яких закохуєшся з першого разу і ця щедра аура красивих людей залишається на все життя. ❤❤❤💙💙💙💛💛💛

[@user-my3uu3vf2b]

@@user-vv6kd1kg2z абсолютно згоден,так і є,не в будівлях справа,а в у цьому місці.

[@kosakua]

@@user-my3uu3vf2bсила і краса в багатогранності, і все має значення, люди, архітектура і місце теж

[@mrnngwood]

Здоров'я бабусі!

[@nadiiaataman3070]

Я киянка, мені 85 років ,багато чого з Вашої підбірки пізнаю і до сліз знайомі певні місця з тогочасними будівлями , вулицями, вуличками …. Дякую за Чудову екскурсію в молодість

[@olgaleshchenko741]

Дякую! Щиро дякую! В 1924 до Києва з Кобеляк приїхала моя бабуся, мешкала на вулиці Віноградній, там народився мій батько...Вдивлялася в кожне обличчя - може побачу мою бабусю,її сестер..Але побачила рідне місто ЇХ очима.ДЯкую!

[@Vasiliy7331]

Розумію ваше почуття. Хоч ви й не побачили обличчів ваших рідних, але ви бачили ті дії і події саме в такому ракурсі, як це бачила ваша бабуся і дідусь. Це круто ! У мене теж такі відчуття, коли дивлюсь кінохроніку тих місць, звідки мої предки)).

[@semroz8840]

Красота!!!

[@gorosheckveseniy3873]

Як же мені подобається дивитися такі відео. Побачити лиця людей які жили і вмерли забагато років до мого народження

[@user-hu2px8lq8b]

Подивитися стару хроніку, це як в машині часу подорож здійснити. Дивишся і аж не віриться, що цих людей вже немає. А вони теж жили, раділи, хворіли, любили. Це дуже чіпляє душу.

[@user-tg6ik8ku5n]

Якщо людина не цікавиться своїм минулим, не шукає от таких кадрів, та навіть і не задумується над питанням "а як же воно було тоді, колись?", - здається мені, у таких людей і майбутнього нема. Це б то, майбутнє є, але така людина як штучний, неживий предмет в оболонці, без всякого звязку та без гармоніїї з довколишнім світом.

[@user-tp8st7fe4m]

100%

[@user-fh3fm8lt5n]

Так, дійсно, цих людей зараз немає. І цих діток, що вимагали дитмайданчики... Але вони є не лише на кіноплівках, а й у пам'яті Того, хто дав людині життя. І в слові Бога стверджується, що буде воскресіння людей: "Померлі твої оживуть, мої мертві встануть. Прокиньтеся й радісно вигукуйте, мешканці пороху! Бо роса твоя - то ранкова роса, і земля дозволить, щоб безсилі у смерті повернулись до життя" Ісаї 26:19

[@olenamazur2748]

Цікаво подивитися на Київ того періоду. Шкода, що не збереглися такі красиві та унікальні будівлі:( ❤ за таку класну роботу автору!

[@viacheslavkarpenko2162]

Дякую за коротку екскурсію історичною кінохронікою. Бажаю процвітання Вашому каналу.

[@user-rg7kf9ti5o]

Я народилася в Києві у 1971 році і живу тут все життя. Обожнюю своє місто. Дякую за роботу і такі пізнавальні відео!

[@user-gy5bi3lf4x]

Киевляне по украински не говорили

[@user-rj1wo5si8i]

Не коренная вы, язык не тот

[@valentynayushchenko3091]

​@@user-gy5bi3lf4xВи б хоч очі розбуди і побачили, що всі написи на плакатах, в садочках і... написані українською мовою. Все це було за декілька років до голодомору. А з 1933 хто московія винищила до 10 млн. українців, і в їх ще не вистиглі оселі заселила рашистське сміття, нащадки яких кажуть, що у Києві, на Донеччині, Харківщині, Луганщині і в інших частинах України " не разгаваривают" по українськи. А після другої світової таке ж зробили з західною частиною України, вбиваючи чоловіків з 14 років, а жінок і дітей етапом депортували у Сибір і далі, заселяючи їх оселі таким же рашистським сміттям. Всі церкви і монастирі захоплені КДБістами у рясах

[@mihaeln4836]

@@user-rj1wo5si8i сказав набір літер на штучній мові. Ололо.

[@MykytaSpivak-ne3cw]

@@user-gy5bi3lf4x бля що

[@tarasskyiv9956]

Естетична насолода і безмовна ностальгія, за містом якого ми ніколи не побачимо, і Києвом якого вже ніколи не буде❤

[@Andriyan5555]

Венгрия предендует на Закарпатье У румын тоже есть мечты. Через несколько часов после реваншистских заявлений Тороцкаи полностью в том же духе выступил его коллега из Румынии Клаудиу Тырзиу. Он тоже в прошлом журналист, тоже входит в руководство крайне правой партии и тоже хочет кусок Украины от имени народа, точнее, даже два - Бессарабию и Северную Буковину, то есть части Одесской и Черновицкой областей.

[@llberry2550]

Києвом TakuM вже ніколи не буде, TAK, aлe byge щe kpaщe!

[@user-jd9ot7pz6n]

​@@Andriyan5555дурні є не тільки в росії а румуни і мадьяри по буковинськи маґери за трансільванію нехай розберуться.

[@user-bh5ib4by6b]

@@Andriyan5555, дурень, думкою багатіє.

[@user-fg6lo4ip8o]

po huy Ukraincam, oni vseh viebut do slyoZ@@Andriyan5555

[@taurmax9963]

Шикарна кінохроніка. Багато чого бачу вперше. Автору велика повага. Так тримати!!

[@Fhjull33]

Дякую. 1920-ті роки вирізняються якоюсь світлою, ні на що не схожою атмосферою нового світу.

[@2-min-ago]

Які щемні кадри! Надцікаво порівнювати з сьогоденням

[@lerakaminska7867]

Яке чудове відео! обожнюю Київ в усі часи! Дивилась і наче шукала знайомі обличчя своїх дідусів і бабусь

[@oleksz660]

А хтось казав, що машини часу не існує... Дякую за таку цікаву роботу!

[@user-zf6hd6yt8t]

Величезна подяка автору! Передивлялась по декілька разів деякі моменти, настільки цікаво Розпач за втраченими шедеврами архітектури. Потрібно берегти те, що залишилось І ще те, що зачепило: всі надписи, плакати, коментарі у хроніці українською мовою: був час відродження не тільки економіки, але й національної культури. Через три-чотири роки настане помста - Голодомор

[@user-jv3sd5xk4r]

Месть за что???

[@user-jv3sd5xk4r]

Месть кто кому и за что? А вообще, странный какой то голодомор. В 20 х годах в УССР вкладываются огромные деньги и ресурсы, проводят индустриализацию, развивают республику, чтобы народу жилось лучше. Потом вдруг откуда не возьмись появился голодомор, народ начали морить голодом. 1932 1933 гг, потом голодомор заканчивается и в республику потекли тонны посевного зерна, эшелоны сельхоз техники, а так же лошадиные табуны. В моем понимании этот странный голодомор в голове не укладывается. Если уж морят, то морят до конца. Может проясните мне этот вопрос.

[@user-gt2rn1ns1i]

Про украинизацию большевиками слышали???

[@user-jv3sd5xk4r]

@@user-gt2rn1ns1i допустим

[@nataliymandryka5421]

МАЛО ЗАЛИШИЛОСЬ, НА превеликий ЖАЛЬ!

[@user-vv6kd1kg2z]

НЕ МІСТО, А НАСТАЛЬГІЯ!!! ЧУДОВИЙ КИЇВ В УСІ ЧАСИ.🇺🇦🇺🇦🇺🇦💙💙💙💛💛💛 ЩИРА ПОДЯКА АВТОРУ. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🌈🌈🌈🌻🌻🌻❤❤❤🌍🌎🌏

[@user-el1ls3xy2e]

Дуже гарне відео, дякую. А ще дякую тим людям, вмілим , молодим, усміхненим, які збудували іДніпрогеси і метро, і нові будинки і мости і прекрасне нове місто в каштанах, нашу столицю. Нове не народжується не зачепивши старе, було дивно бачити , що в ті роки скільки людей відпочивало на пляжах , а також люди і діти виглядали здоровими , доглянутими.

[@romannichik7710]

Як киянин в четвертому поколінні дуже дякую автору за таке цікаве інформаційне відео і бажаю подальших успіхів в історичному дослідженні української столиці.

[@user-gy5bi3lf4x]

Кинвлянин и по украински?? Не смеши

[@romannichik7710]

дорогенький, я живу на Близькому Сході вже багато років і незважаючи на це не забув українську мову, а ти досі не вивчив, я народився й жив на Оболоні, а потім в Солом'янському районі неподалік від Залізничного вокзалу, моя родина була з центру Києва і досі частина її там живе , я не забуваю, що Україна вже 33 рік як Незалежна і коли відвідую Україну і Київ намагаюсь говорити лише укранїською, а от в якій країні живешь ти? @@user-gy5bi3lf4x

[@user-rj1wo5si8i]

Отличный подъеб !!!

[@mihaeln4836]

@@user-gy5bi3lf4x ой, та заткни пиздак своїми десятьма срублями і не сри під файним відео, потороч. :D

[@user-wy6zw6xc5z]

Коренные киевляне говорили на русском и на суржике У меня бабушка родилась в Киеве в 1902 году, её старшая сестра в 1892 году(семья многодетная) У меня сохранились старые семейные фотографии начиная 1907 года На обороте фотографъ Челли , Бибиковский бульваръ с буквами "Ъ" и надписи на русском Фотографиями дорожу потому что я всех этих бабушек помню, то первое, второе доказательство, некоторых я уже поставила на место

[@user-uy6cq9sp2k]

Дякую за цікаву розповідь про рідний, неймовірний, добрий, шляхетний Київ. А ви знали, що на Труханів острів "Лапот" переправляв людей в літній сезон до кінця 1980х. І коштувала така переправа до водогона 5 копійок. То були, в основі, жителі прилеглих вулиць Жданова-Сагайдачного, Андріївський узвіз і Андріївська вул., Боричев тік, Фролівська, Ладо Кецховели і їнші.

[@shanti_i]

Рада, що знайшла ваш канал. Надзвичайно цікаво та інформативно. Дякую за роботу.

[@user-nk1qn9rz4y]

Дякую за цікаву оповідь. Час змінює Київ і киян. Цікаво, що тоді на схилах біля Дніпра було мало дерев.

[@tipirar9396]

Дуже цікаво. Чекаємо від вас ще відіо про наш любий старовинний Київ.

[@HuaweiHuawei-ug6zj]

Дмитро, дуже дякую за історичну розповідь. Для мене це дуже цікаво і важливо, тому що в цей час мій батько жив в Києві з моєю бабусею. Вони жили на Шулявці, ближче до Повітрофлотського мосту. Там жили працівники ЮЗЖД.. Мій батько ходив по старому Хрещатику, був в театрах, музеях, вчився на Подолі в річному технікумі, потім служив на флоті, во Владивостоці, потім ьудівництво в Хабаровську, війна і після він з нами повертається до Києва, я молодша дочка живу тут, люблю Київ, Україну. Дуже жалкую, що мало розмовляла з батьком про його молодість у Києаі. Він рано пішов з життя. Але він написав повість, де трохи про це згадує. Рукопис у мене є

[@mariacharushina7653]

Дякую автору за роботу, завжди цікаво відкривати улюблене місто по-новому😮

[@MrKlyushin]

Нереально крутий випуск. Раніше не бачив ці відео. І кайф що показуєте ракурс зйомки та карти ❤

[@chakdron7816]

Комент просто за труд і за Український контент) мені не важко тобі приємно) ну і лайк🇺🇦👍

[@Ivanovo-ob1ux]

Дуже цікаво ❤️❤️❤️❤️Рідне моє місто. Найкращий наш Київ ❤️

[@ulissvl]

Робіть будь-ласка продовження, при можливості, це дуже цікаво! Дякую за вашу працю

[@user-oj9rr6cy6l]

Моя бабушка родилась в Киеве 1915 , мама 1935 и я смогла заглянуть в то время … Очень интересно и познавательно , а я уже свою дочку возила в школу фуникулером , живу на подоле все близко и знакомо ……Спасибо , удачи , лайк и подписка !

[@SvetlanaEve]

Моя бабушка родилась и умерла в Киеве 1904-1972(Куреневка-Берковцы),прабабушка похоронена на Куреневском кладбище по ул.Сирецкой.Мне будет 64 осенью.

[@irinash9439]

Я родилась в Киеве и прожила в нём 35 лет. Всегда мечтала увидель старый, довоенный Киев. Спасибо вам большое!!!

[@LiliaObrubanska]

окупантка ?! Мова державна де ? Освіта і культура зовсім відсутня ? Денацифікаторка ?!

[@user-fg1hm8wu4x]

Дякую за таке відео! Дуже приємно бачити сучасного спеціаліста, якому цікаво минулий вигляд Києва.

[@Maxvellua]

Дякую за вашу працю і запал, що відчувається у кожному відео. Дуже цікаво!

[@user-rt4im8us7e]

Це було справді чудово, заглибився в історію, дякую.

[@user-gk8rd5gy3n]

Дякую, неймовірно побачити історичний Київ

[@user-yy4bj4uj2w]

Благодарю вас от души за прекрасные хроники! Респект... Очень интересно и познавательно. Продолжайте, пожалуйста, показывать старый Киев. ❤😊❤

[@marinavijuk8905]

Рідне місто 💙💛 Щиро вам дякую за можливість побачити рідкісні архівні матеріали. Вподобайка і підписка на ваш канал! Успіхів вам!

[@olga-drachuk]

Дякую Вам Дмитре. Дуже шкода що все так спаскуджено. Було б більше пішохідної зони і цікавинок

[@Zahadumgoth]

Дуже сподобалось! Продовжуйте робити відео про Україну столітньої давнини. Зичу успіху в розвитку каналу!

[@user-my7tk8tn2n]

Да не было Украины 100 лет назад. Была УССР, созданная большевиками. Они присоединили Галичину, Буковину, Бессарабию, Закарпатье. Государство Украина появилась де-юре и де-факто в 1991. За 32 года все развалили, разворовали. Печально. 😢

[@Zahadumgoth]

@@user-my7tk8tn2n Ваше зауваження недоречне, так як моє прохання до автора несе ототожнення території нашої держави, а не конкретної назви на той період. А взагалі Українська держава була у 1918 за гетьмана Скоропадського. Також ще у 17 столітті на світових мапах є підписи "Україна земля козаків".

[@alexeyal8514]

​@@ZahadumgothТолько на картах не Украина , а Окраина ☝️!

[@Zahadumgoth]

​@@alexeyal8514 усі невігласи так кажуть. Певно брак знань, тому пояснюю у грецькій мові відсутня літера "у" і замість нього вони використовують "о".

[@alexeyal8514]

@@Zahadumgoth 🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣

[@Vasiliy7331]

26:27 -- неймовірно ! Ось наглядний приклад того, що кияни, українці, не просять у влади благ і інфраструктури, а ВИМАГАЮТЬ ! Як це нам притаманно. Ось де Козацький Дух проявляється.., дух Київської Русі !

[@uasal]

@@nikolas69 Що до назви - так, а щодо суті - ви не праві. була Русь із центром у Києві!

[@mosspowermobile]

​@@uasal Так Володимиро-Суздальське князівство ніколи РУССЮ не було, РУССЮ НЕ вважалося і РУССЮ НЕ називалося. Це було ЗАЛІССЯ. Або "ЗЕМЛЯ НІЗОВА" -- так його називали Новгородці, які, доречі, теж "РУССЮ" не називалися...))))

[@user-bi1iy3jj7h]

Дух Б.Хмельницкого не проявляется в наши дни

[@user-bi1iy3jj7h]

Дух Б.Хмельницкого не проявляется в наши дни

[@user-bi1iy3jj7h]

Дух Б.Хмельницкого не проявляется в наши дни

[@Annawatchesvideo]

Неймовірно цікаво!!! Дякую за колосальну роботу!

[@simba9441]

....моя бабушка родилась в 1928 году на ул. Тарасовской в Киеве. смотрела и питалась понять атмосферу в которой она и ее мама, моя прабабушка жили. наверное еще би посметрела что-то из єтой серии, старий Киев....

[@user-xv4yn9dj8h]

Тарасівська! Зовсім непогано!🙂 Мій дідусь на Євбазі на Златоустівський, "трохи" раніше народився. Може вони й зустрічались колись. В Ботсаду, наприклад?🤷🏼‍♂️

[@user-qo4zv9xv1r]

Тарасівська, Жадановського, Артема..... Які приємні до вуха назви вулиць, коли я ходила пішки до КДУ, в якому навчалася на початку 70-х....коли це було?..... Києве, ти в мене у серці назавжди. Була в ньому останній раз у 90-х❤❤❤❤

[@user-xv4yn9dj8h]

@@user-qo4zv9xv1r О-о, Ви таки дійсно давно не були!🙄Ні "Жадановсього", ні "Артема" у нас уже давно, Слава Богу🙏, немає.😉 Але, Київ все ще стоїть.✌️

[@user-rj1wo5si8i]

​@@user-xv4yn9dj8h Ну так все понаехавшим не так

[@user-js7ne9jm8z]

Дуже цікаво було побачити Київ! А який Дніпро широкий! Шкода Трьохсвятительську церкву, яка красива була. Комуняки все зруйнували. Дякую за фільм!

[@popach6661]

Дякую за чудову роботу.

[@user-mj8ic1ck9u]

Я как киевлянин говорю вам - это блеск!!!

[@andrij1922]

Дякую за відео. Шикарні були будинки, архітектура неймовірна.

[@ivanvavilin6108]

Як завжди-дуже цікаво! Дякую 👍

[@user-sb2br6xm3s]

Дякую за цікавий формат подачі історичної інформації. Чекаю на продовження та бажаю творчої наснаги.

[@VitaminoC]

Дякую, дуже цікавий матеріал.

[@user-tt3db4jz9w]

Як же мені подобається дивитися такі відео. Побачити лиця людей які жили

[@user-sj3mw8xz6j]

Проведена велика робота. Щиро дякую за вашу працю, успiхiв та процвiтання!

[@Familytabchannel]

Дякую вам за цікавий випуск! Так приємно бачити своє місто, район того часу, представити як жили мої предки. Я сам віріс на контрактовій, на Подолі, тому дуже люблю ці місця. Дякую вам ще раз

[@user-lr6dx7ty1w]

Дякую за відео! Це була неймовірна подорож в Київ 20-х років!

[@user-mb2lz9pj2s]

Дякую. Для мене, киянки в четвертому поколінні, це як віконце у часі... десь там ходять мій 26 річний дідусь і 23 річна бабусечка, моє серденько, яка померла ще у 69 му, а я пам'ятаю і дуже люблю все життя. І мій дворічний татусь, білявий хлопчик, якого родичі ласкаво звали Валюшок) аж серце щемить, багато років ми не поряд, а як хотілося б попасти туди і побачити їх, живими, молодими...

[@veruniya]

Дмитрий, огромное спасибо за это видео!!! Я для себя открыла "Машину часу і простору". Я так люблю исследовать то, что связано со старыми домами Киева, улицами, речками....❤❤❤❤❤

[@user-rn3fn6xt4o]

Спасибо Вам дорогой Дмитрий.

[@paginavecchia4146]

Класне відео, дякую!

[@innaportnoy1894]

Хотелось бы увидеть КИЕВ - 60х годов . Спасибо❤

[@user-eg1mk4qb4h]

И 70х

[@user-zm1yp5dr7f]

Київ

[@Liuba-Liubitsa]

Дякую, Дмитре, за Вашу працю, за дуже цікаве, пізнавальне відео. Обожнюю своє місто Київ, але багато про що, почула і побачила вперше😊

[@lerkomsmartgf3992]

Спасибо, это очень интересный обзор! Много интересных моментов затронуто. Единственное что, у Вас периодически громкость озвучки меняется. С уважением, зритель.

[@bogdanpogr]

Така біднота, що у місті, що у селі...

[@uasal]

Тоді таке було по всій рос. імперії

[@harmonylight8235]

Щира подяка за цю подорож у минуле. Дуже цікаво.

[@Kara_Mel_]

Огромное спасибо за видео! Неожиданно увидела тут свою бабушку и ее сестру... То о чем мне рассказывали в детстве (маневры) увидела воочию.

[@user-yr9my3hp4m]

Очень понравилось ваше видео👍👍🇰🇿

[@liudmilaguzman6552]

Дякуємо! Дуже цікаво! Завжди хотіла знайти правдиву інформацію про Київ.

[@erichelwig3656]

My ancestors were Baltic Germans and my great-grandfather and his family moved to Ukraine at the end of the 19th century, to Kyiv! In the mid-30s they returned to Estonia and again came to Kyiv in the 50s. That's where I was born. I look at my beloved city and pray to God that he will preserve it in this terrible, senseless war! Thank you for this fabulous story of our glorious city!

[@user-wz8bk9yx9d]

Дякую!

[@user-pl5jn5vq4t]

Що мені подобається на цьому каналі- це дуже компетентний погляд на речі, як наче автор тільки нещодавно звільнився з тієї чи іншої державної структури. Це можна сміливо застосовувати як до держави, так і до невеликих ( і до великих) господарств

[@user-bw5sy8oe6l]

Дуже цікаво🥰

[@user-zv7uj2so6k]

дуже крута документкалка, дякую за працю

[@user-gx7ee8ui2j]

дякую❤❤❤❤❤

[@Kohoute]

О який я радий що таки існували ці кадри.. я давно мріяв побачити мою столицю та взагалі наші землі 100 років тому!! Бажання ще побачити кадри в реконструйованій версії як то зараз популярно робити, тобто колір, правильна швидкість, звук.. бажаю успіхів та сподіваюсь на більше архівних відео! Дякую!

[@mosspowermobile]

Шановний, «В 1941-му році ця будівля була зруйнована вибухом» - не соромтеся, кажіть вже як воно було насправді: що ці, а також ще багато інших найкращих і найкрасивіших будинків Києва, було заміновано працівниками НКВС, а потім підірвано за допомогою радіосигналу при відступі Червоної арміі із Києва у вересні 1941-го року. Таким чином було замінована, а зрештою і знищена велика кількість житлових і адміністративних будинків - архітектурних пам'яток Києва. А не тільки будівля Міської Думи Києва і Успенський Собор Києво-Печерської Лаври... 24 вересня 1941-го року, у другій половині дня, почали вибухати будинки на Хрещатику... Вибухи почалися на Бесарабці і поширювалися по Хрещатику в бік до Дніпра... Внаслідок цих підривів в центрі міста розпочався велетенська пожежа, яка не вщухала ТРИ дні... Вигорів майже ВЕСЬ ХРЕЩАТИК... За винятком зовсім невеликої його частини... Міський протипожежний водогін був навмисно заздалегідь пошкоджений працівниками НКВС при відступі Червоної армії. Щоб ним не можна було скористатися... І тому німці не змогли оперативно розпочати гасіння очагів пожеж, які дуже швидко набирали міць і зливалися в одне єдине велетенське полум'я... До якого вже навіть і близько неможливо було підійти... Втім німці зробили все, що змогли - вони встановили на Подолі, на березі Дніпра, мотопомпи і розгорнули від Дніпра кілометри пожежних шлангів, намагаючись вгамувати пожежу... Але все було марно... До того ж у районі Володимирського узвозу хтось перерізав ці пожежні шланги... Напевно це робили якісь підпільники - агенти НКВС... Ось таким от чином, в період з 24 по 27 вересня 1941-го року, внаслідок цих вибухів і апокаліптичної пожежі яка почалася, у Києві було вщент зруйновано 940 великих житлових і адміністративних будівель. Багато з яких були пам'ятками архітектурної і історичної спадщини Києва і України... Які відтоді було втрачено назавжди... Реакція німецької окупаційної адміністрації на ці вибухи та пожежі була миттєвою: по всьому місту були розклеєні об'яви з вимогою всім євреям міста Києва зібратится вранці у понеділок 29 вересня 1941-го року на розі вулиць Мельникова і Дегтярівській... Звідти іх повели вже до Бабиного яру... * * *

[@volodymyrpuziy3426]

Дійсно, якесь манкування виходить з цими вибухами. Всі вже давно все знають хто це зробив, але автор чомусь боїться назвати речі своїми іменами. Якось некошерно виходить майже на третьому році війни. Ще згадалось. До святкування умовного 1500-річчя Києва було видано досить немало всілякої літератури. Зокрема енциклопедичний чи то довідник, чи то словник "Київ". Так там теж була своя родзинка. Всі архітектурні та історичні об'єкти, знищені більшовиками сором'язливо підписувались: (не збереглася). Саме так. І звертаю увагу, що люди в Україні ходять ВУЛИЦЯМИ, а не ПО ВУЛИЦЯХ

[@mosspowermobile]

@@volodymyrpuziy3426 Так, Архітектор має знати історію свого міста. І чесно її розповідати. P.S. Доречі, колись давно, мабуть років двадцять тому, я читав мемуари НКВС-ника (мабуть на ліб крапка ру), що саме керував цими роботами по мінуванню Киева... Нажаль, я не пам'ятаю ані як звали цього гівнюка, ані як називалися його мемуари... Але свідчу, що такий текст в Інтернеті є.

[@mosspowermobile]

@@volodymyrpuziy3426 Так, Архітектор має знати історію свого міста. І чесно її розповідати. P.S. Доречі, колись давно, мабуть років двадцять тому, я читав мемуари НКВС-ника (мабуть на ліб крапка ру), що саме керував цими роботами по мінуванню Киева... Нажаль, я не пам'ятаю ані як звали цього гівнюка, ані як називалися його мемуари... Але свідчу, що такий текст в Інтернеті є.

[@user-qo4zv9xv1r]

Дякую за історичний екскурс- завжди хотіла знати подробиці пожежі у Києві, а також кількість зруйнованого. Майже забула мову, немає з ким розмовляти вже багато років... Люблю Україну ❤❤❤

[@user-qp7sh5up8c]

Ну Міська дума не була шедевром архітектури. Післявоєнна забудова Хрещатика мені більше до вподоби. Її проектували українські архітектори та використали елементи українського бароко

[@user-bc3tj8eu3u]

Дуже корисна Ваша робота, продовжуйте ці дослідження, це дуже цікаво, хто не знає минулого, не має майбутнього. Дякую Вам.

[@user-bg3wk7ws6i]

Дякую за гарну екскурсію!

[@xxxxLidiyaxxxx]

Wow 😮 Дуже вдячна за вашу роботу будь ласка не зупиняйтесь це цікаво!

[@user-us3bh6vk7q]

Чудовий відеоматеріал - таку історію треба частіше показувати українцям,а не тримати по архівах. Це дуже пізнавально, захоплююче і спонукає цінувати і любити історію нашої України! В архівах, впевнений,ще є маса подібних відео. Автору особлива подяка !!!

[@annetamacewicz6341]

Дякую! Із задоволенням подивилась як виглядав Київ та околиці! Бабця з батьками мешкали на Андріївському узвозі, а дерев’яний будинок на Трухановому острові використовувався як літній. Там прийшов на світ мій батько. Його дід мав власний човен, на якому у неділю переправлявся на Службу Божу до Михайлівського церкви. Будинку на узвозі вже, на жаль, немає. На його місці стоїть театр. У 80-ті роки будинок ще височів.

[@urakovtoniuk9074]

Неймовірно! Щира вам подяка❤

[@user-ql4my1wn2g]

Автор, у вас несколько серьезных ошибок: 1. Вы неправильно показываете лестницу на карте с толпой солдат. Она левее моста, если смотреть на Днепр. Кадры идущих по лестнице четко показывают, что мост правее. 2. По наводнению на Трухановом острове. Паводки в Киеве прекратились со строительством Каневской, а не Киевской ГЭС и наполнением Каневского водохранилища, а не Киевского. Последнее сильнейшее наводнение в Киеве было в 1970 году (в интернете полно видео и фото того паводка). Я его сама детстве видел. Так вот роль в прекращение паводков в Киеве играет Каневской море, которое весной забирает паводок, а летом сбрасывает воду для принятия ее весной. Весной 1970 года Каневской водохранилище ещё не было введено в эксплуатацию. И ещё Киевская ГЭС, а не ГРЭС. ГЭС это гидроэлектростанция, а ГРЭС - это государственная районная электростанция. Это тепловые станции. Наприме Трипольская, Бурштынска, Угледарская и многие другие. Это ваша грубейшая ошибка. Так нельзя готовиться к сюжетам.

[@user-xv4yn9dj8h]

С ГЄС-ГРЄС єто понятно. Хотя и не имеет прямого отношения к архитектуре.😏 А, с лестницей в сюжете, именно так, как вьі говорите.🤷🏼‍♂️ Вьі не внимательньі.

[@user-ql4my1wn2g]

@@user-xv4yn9dj8h Нет. С лестницей не так! Автор показывает в сюжете лестницу правее моста. А он левее моста, если смотреть на карту автора в сюжете. И кино того времени это подтверждает. Лестница левее моста, а мост правее лестницы. Так видно в этом кино!

[@user-xv4yn9dj8h]

@@user-ql4my1wn2g Может Вьі внимательнее меня. Тогда, пардон!🤷🏼‍♂️

[@halyna3956]

НАШ ВЕДУЧИЙ РОЗПОВІДАВ. ПРО КИЇВ У 1927 І ПО 1930 РОКИ. А ВИ ГОВОРИТИ ПРО 1970.ЩЕ Й НЕПРИЯЗНО

[@halyna3956]

НАШ ВЕДУЧИЙ РОЗПОВІДАВ. ПРО КИЇВ У 1927 І ПО 1930 РОКИ. А ВИ ГОВОРИТИ ПРО 1970.ЩЕ Й НЕПРИЯЗНО

[@ibananov]

Дуже-дуже дякую за роботу! Неймовірно цікаво й Інформативно 🙏

[@vladd2238]

Дуже цікаво, дякую

[@huntingbees]

Відео просто супер!

[@user-ip8ru4jp6d]

Дуже цікаво,дякую!

[@user-lr8uq3fx1v]

Велика ВДЧНІСТЬ АВТОРУ АРХІТЕКТОРУ ДМИТРУ ГОРБАТЮКУ за КИЇВ 20 років Як зацікавлено,грамотно у всіх сенсах, охайно , мистецьки приближує ,подає кадри тогочасного Києва Я навчалася в Києві у 80-их. Цікаво заглянути в історію, проводити. порівняння і паралелі. Цей проект заслуговує на поцінування!!!

[@romangoood]

Чудове відео. Дякую за працю!

[@user-lq7us4mm3x]

Дякую!!!!

[@user-xu1tx1ll8l]

Неймовірний випуск. Дякую❤

[@user-jg9yc3eq1c]

Ух! Неймовірно цікаво! Дякую, дякую, дякую за кожну хвилину Вашого фільму, за кожне слово Вашого пояснення.!!!

[@user-eo8oz6se8l]

Ви перший український блогер який розповів цікаво.❤

[@gr1gn.244]

Супер видео! Спасибо автору👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦

[@user-cl2pn6hs5e]

Дуже цікаво. Було б краще, якщо для порівняння були сучасні фото

[@valeriia2887]

Дякую за дуже якісний та цікавий контент з детальними коментарями. Чекаю на продовження🥰

[@OlaDucheva]

З вами дуже цікаво. Дякую! Наснаги Вам!

[@Ihor_21]

Київ найкращий, у всі часи❤

[@user-xv4yn9dj8h]

Ви, впевнені, що і зараз, теж?😏

[@tex_terrer]

​@@user-xv4yn9dj8h впевнені 😊

[@user-yx3eo7mj8p]

Дякую, дуже цікаво. Люди були веселі, красиві та спортивні. Таких вже зараз немає. Інші часи. Тримаймося. Повинні вижити і зберегти наше місто заради пам'яті усіх киян

[@daariaMisko]

Дякую, Дмитро за цю подорож у часі. Дуже люблю роздивлятись старі фотографії, а тут ще і вийшло прогулятись містом того часу! ❤

[@helenhelen1268]

Дякую Дмитре за цікавий випуск. За вашу працю.Ви провели велику пошуково - дослідницьку роботу! Наче подорож у часі....Я люблю своє місто : старі будинки, двори,церкви,вулиці... в них подих історії, своя магія. 💞

[@user-yk2tw2rd9d]

Найбільш шкода старовинні церкви, сінагогу... Всі "працювали над збереженням": нацисти, більшовики. Варвари( А береги Дніпра дуже мальовничі! І оця "дерев'яна Венеція" Ліни Костенко). Дякую за цікаву розповідь

[@mosspowermobile]

Так синагоги ніхто і не чіпав... Обидві синагоги у Києві, які мені відомі, зберіглися і досі: • Хоральна синагога Бродського (вул. Шота Руставелі, 13); • Караїмська кенаса (вул. Ярославів Вал, 7). Їх не чіпали ані більшовики, ані німці... Доречі, я не чув щоб більшовики знищували синагоги. Церки - так. А синагоги - ні. І це не дивно... І, якщо Ви не знали, то нагадаю: довоєнний Київ було знищено зовсім не німцями... Київ було знищено саме "завдяки" співробітникам НКВС, які замінували у серпні-вересні 1941-го року чи то 100, чи то навіть 200 найбільших і найкрасивіших будинків Києва. Які потім вони і підірвали по радіосигналу 24 вересня 1941-го року, після того як частини Червоної армії 17-18 вересня 1941-го року залишили місто... Внаслідок цих вибухів розпочалася величезна апокаліптична пожежа, яка не вщухала ТРИ дні... Німці не змогли вчасно розпочати гасіння перших очагів цїєї пожежі, бо НКВС-ники заздалегідь навмисно пошкодили міський протипожежний водогін (протипожежні колонки, тощо). І тому дорогоцінний час було втрачено... І хоч німці робили, що могли: встановили мотопомпи на березі Дніпра на Подолі, і розгогрнули кілометри пожежних шлангів - від Дніпра по Володимирському Узвозу на Хрещатик і далі по його прилеглих вулицях. Але зарадити цій біді, та вгамувати пожежу вони вже не змогли... Полум'я було вже таке, що сягало "аж до неба"... І до палаючих будинків навіть близько підійти було вже неможливо... До того ж якісь "добрі люди" (агенти НКВС) перерізали ці пожежні шланги в районі Володимирського Узвозу... Ось таким от чином Київ і позбувся більшої частини своїх довоєнних будинків і споруд у середмісті, багато з яких були пам'ятками архітектури, та історичної спадщини... Хрещатик вигорів майже вщент увесь, за невеликим виключенням... Таким чином 24-26 вересня 1941-го року у Києві НКВС-никами було знищено 940 будинків. А ще багато церков у Киеві було знищено більшовиками-ленінцями на протиязі 1920-1941-х років... * * *

[@user-xv4yn9dj8h]

Нацисти знищували Київ?😳 Ні, наліт авіації на початку війни був, але, здається тільки один, без особливих наслідків (принаймні для архітектури). Скоріше, як акція по залякуванню. А, Хрещатик, Успенський собор (і не тільки) НКВДистські диверсанти повисаджували в повітря на початку німецької окупації.

[@user-yk2tw2rd9d]

@@mosspowermobile , не те, щоб я захищала нквс, але ви неуважно дивились цей випуск Згадайте будівлю Думи, про яку тут йдеться І хто її підірвав

[@mosspowermobile]

@@user-xv4yn9dj8h Пишу тут по пам'яті. Але це все можна "загуглити", перевірити та уточнити. Так от, якщо я не помиляюся, німецький авіаналіт на Київ відбувся у неділю вранці 22 червня 1941-го року о сьомій ранку. Німецькі бомбардувальники Heinkel He-111 4-го повітряного флоту Люфтваффе скинули бомби на Святошин (військові об'єкти, залізничний вузол), Жуляни (військовий аеродром, що був там розташований у той час), завод «Більшовик», міст «Є.Бош» через Дніпро... А 11-го липня 1941-го року сухопутні частини Вермахту підійшли вже впритул до Києва (до оборонної лінії КиУРу). Героїчна оборона Києва тривала до 17 вересня 1941-го року. Навіть за тиждень до здачі Києва совєтська влада запевняла Киян, що Червона армія ніколи не покине Київ і буде захищати його до кінця... Але 17-18 вересня 1941-го року частини Червоної армії тихенько залишили місто (та на жаль це їх вже не врятувало... дорогоцінний час було невиправно згаяно... і більша частина цих військ протягом десяти днів потому загинула у Баришевському котлі... а близько 665 тис. з них було взято в полон)... 19 вересня 1941-го року німці увійшли до Києва. Частини Вермахту водили у покинутий Червоною армією Київ з Півдня: з боку Голосієво, Корчуватого, Мишоловки, Саперної слободи... Перші німецькі мотоциклісти-розвідники з'явилися на вулиці Грушевського (у 1941-му - вул. Кірова) рано вранці у п'ятницю 19 вересня. Вони їхали згори - з боку Верховної Ради, спускаючись униз по Грушевського до Європейської площі (у 1941-му - пл. III-го Інтернаціоналу) і далі просувались вже на Хрещатик (у 1941-му - вул. Воровського) та на Поділ... * * *

[@Igor-gx8tm]

Де як. У нас у Херсоні до 1917 року проживало десь 70 тис осіб. На таке місто було 22 православні церкви і 24 сінагоги. Я так навскид можу згадати сім церков вцілилих з того часу, а от сінагого лиш одна, але й та відбудована у 90х. Звичайно, церкви за часів совєтів були перепрофільовани, діюча була одна на місто, може більше.

[@bohdanvelemyr8775]

стАрий - старИй(стАрого - старОго) нОвий - новИй Не варто вживати неукраїнських наголосів. Це реально. Також це стосується й слів. фон - тло(на фоні - на тлі) фоторграфія - світлина слідкувати - стежити(прослідкувати - простежити) знаходитися - перебувати(знаходився міст - перебував міст) вверх - вгору(підійматися вгору) підійматися по сходам - підійматися по сходаХ, а ще краще: підійматися сходами вид вулиці - вигляд вулиці Також не варто використовувати термін "громадянська війна" до подій сторічної давнини. Бо насправді тоді відбувалася Українська національна революція та Війна за незалежність. 1917 - 1921 роки. Що з погляду імперського здавалося "ґраждансксй вайной", бо ми ж - "адін народ".

[@jenerofalirau5887]

хаха богдан богом даний , що скажеш про кетчуп і майонез ?

[@bohdanvelemyr8775]

@@jenerofalirau5887 а хіба що, хенеро, не знаю ким даний? Ти маєш клопіт із майонезом? Який в Україні завжди називався "підлева". Кетчупу раніше не було, не було й слова. Кетчуп з'явився, з'явиться й слово. Саме так це працює. Хто хоче говорити суржиком, має розуміти, що це - ознака відсталости. Байдуже, яким саме був би той суржик - українсько-москвинський, українсько-англійський чи все це одночасно й зразу. Суржик може бути корисним тільки в одному разі - коли він є дуже тимчасовим явищем, коли він є переходом від мов іноземних до мови української. А не навпаки. Як це відбувається зараз із суржиком українсько-англійським, а раніше відбувалося з суржиком українсько-москвинським. В Україні має бути одна мова - українська. І вона має бути справжньою. Якщо ми насправді хочемо вийти зі смуги катастроф і стати процвітаючою країною.

[@jenerofalirau5887]

а ти звідки Богдан ? @@bohdanvelemyr8775

[@jenerofalirau5887]

мене Міша звати , маю кури, свині, пса називається Петро, раніше мав голуба, но він поняв що зі мною вутляки і нема шо робити і полетів по справам @@bohdanvelemyr8775

[@user-pw4hp1zw1o]

Слушні зауваження.

[@aleksandr1135]

Дуже вдячна за цiкаву iсторичну iнформацiю, Ви зробили величезну, важливу роботу.