Як воювали запорозькі козаки (укр.) ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Нова історія. Ранньомодерна доба.

[@Python_Kaa]

До кількаразового підняття проблеми можливості/неможливості ТРИШЕРЕНГОВОГО козацького строю. 1. Ю. Мицик, С. Плохій, І. Стороженко. Як козаки воювали. Зі стор. 124 - опис козацьких бойових порядків. chtyvo.org.ua/authors/Mytsyk_Yurii/Yak_kozaky_voiuvaly_Istorychni_rozpovidi_pro_zaporizkykh_kozakiv/ 2. Ю. Гузенко До проблеми батового козацького строю XVII ст. chtyvo.org.ua/authors/Huzenko_Yurii/Do_problemy_batovoho_kozatskoho_stroiu_XVII_stolittia/ Автор розбирає всі за і проти, робить висновки, в яких саме умовах міг бути використаний цей бойовий порядок. 3. Ю. Гузенко. А. Войтенко. Деякі аспекти використання ручної вогнепальної зброї українським козацтвом у середині ХVII ст. chtyvo.org.ua/authors/Huzenko_Yurii/Deiaki_aspekty_vykorystannia_ruchnoi_vohnepalnoi_zbroi_ukrainskym_kozatstvom_u_seredyni_KhVII_st/ Автори розбирають походження та особливості вогнепальної зброї та тактики її використання. Зі стор. 22 - особливості використання тришеренгового бойового порядку, переміщення та заряджання. 4. Лекція Запорізького національного університету Ф. Турченка moodle.znu.edu.ua/mod/resource/view.php?id=43554 Стор. 1 - про тришеренговий порядок та як козаки передавали зброю в його умовах. Історики, такі як Сергій Плохій чи Владислав Шевченко, вказують, що технічні труднощі, викликані нестандартизованістю зброї, могли бути подолані саме завдяки ретельній підготовці та наявності спеціалістів-зброярів у таборах козаків. Але і вони також, разом із вже наведеними авторами, підкреслюють, що така тактика, ймовірно, використовувалася в обмежених обставинах (облога, оборона, флангові маневри). Хоча відсутність державної централізації унеможливлювала повноцінну стандартизацію, козаки намагалися виготовляти й використовувати кулі та порох уніфікованих характеристик. Під час бою це значно пришвидшувало процес заряджання та дозволяло взаємозамінність серед бійців. Козаки зазвичай також модифікували зброю, адаптуючи її до своїх стандартів, наприклад, перевіряючи калібр і відповідність боєприпасів, що говорить до їх прагнення до уніфікації. Для прискорення заряджання використовували ладівниці з готовими набоями. Запорозькі козаки мали також доступ до європейського та східного ринків зброї через торгівлю або дипломатичні угоди. Закупівлі великих партій однотипної зброї (наприклад, від польських чи литовських ремісників) сприяли появі однотипних зразків у збройних загонах. В будь-якому випадку історична реконструкція бойових порядків козаків є складним завданням через недостатню деталізацію джерел і відсутність одностайної наукової думки. І це для істориків нормально, і не дає права окремим коментаторам безапеляційно виступати від імені їх усіх. Інформація про тришеренговий бойовий порядок козаків згадується в документах та описах, а отже ігнорувати її неможливо.

[@sergeyshamenkov3270]

1де саме згадується 3 шереговість в документах? все йде з неправильних трактовок так званого батового строю, він означає зовісм інше. а також неправильною трактовки рельєфа авт. Тібо . там не три шеренги показано а 4! четверта шеренга заходить з правого боку на чолі з старшиною. всі вище згадані дослідники чомусь це вирішили ігнорувати. 2 Передача зброї згадана один лише раз і то в умовах морського походу , коли десяток- два козаків дійсно могли підібрати зброю одного типу та калібру. в польових умовах це не можливо. , кабінетні вигадки продовжують поширюватись.

[@Python_Kaa]

@sergeyshamenkov3270 а скільки вам треба? Ось вам підтвердження в наукових статтях і документах. Ви ж той самий Сергій Шаменков, що є історичним реконструктором? То маєте розуміти, що і ваші малюнки-реконструкції подекуди гіпотетичні, і до багатьох є запитання. Але правильно/неправильно - це не до історії, а до оцінювання.

[@sergeyshamenkov3270]

@ угу, той самий, питаня до моїх реконструкцій виникають в того хто ігнорує історичні джерела . В тих хто розуміє на підставі чого зроблені мої реконструкції - питань немає. ВА того ж таки наприклад Олексія Сокирко, про нього тут теж згадували. Я вже не кажу про те що мої статті та реконструкції рецензуються викладачами КНУ, або іншими професійними істориками . так що гіпотетичності в мене фактично немає. Що мені треба? не вигадки, не переказ, та списування один в одного, а свіжий аналіз. але якщо люди дивляться на рельєф тібо і свідомо ігнорують те що там зображено, бо у всіх в голові вигаданий уявний трибатовий стрій то цебагато каже про тих дослідників. і бажання побачити істину.

[@XXL-42]

Лепсько ,дуже лепсько👍🇺🇦💛💙✊

[@Python_Kaa]

(с) "Дорога на Січ"

[@ВладленГарматкін]

Дякую за роботу, чекаю нових відео.

[@Python_Kaa]

Дякую, ще є над чим працювати)

[@jurkogolub7578]

Підтримую українське. Цікаво було. Дякую за роботу. Слава Україні!

[@ПанМалодобрий]

Дякую за працю Козацькому роду нема переводу. Слава Нації.

[@ІгорьСпінул]

Це неймовірно,, дякую що наU щееееен A❤

[@ВикторБайдак-у3к]

Бойовому Товариству України - Честь !

[@jimyrji]

Красень, оце знання теми! Дякую).

[@Python_Kaa]

На здоров'я

[@КостянтинГай]

Не смішіть мені кур з яйцями. Дульно зарадна зброя не мала стандартних унітарних патронів, а тому зараджалася індивідуально виготовленими патронами і кулями, для індивідуально окремої рушниці. Як же вона могла передаватися від одного (заряджаючого) бійця до іншого - (стріляючого)? Це абсурд і невігластво. Стрільба велася, так як це було заведено у всіх стрілецьких підрозділа - шеренгами (плутонгами). Плутонг, вистрілівши, переміщався на останню шеренгу для перезарядки, а його місце займав плутонг з наладованою зброєю... і так далі.

[@IgorYushchenko]

А до того всього, ще і калібри самопалів були різні, діаметри куль теж і мірка пороху теж для кожного самопала була різною.

[@Python_Kaa]

Послухайте, любитель яєць, для початку знайдіть основу для ваших звинувачень у відео. Бо інакше - ваші яйця підвисають у повітрі. Є численні письмові та візуальні свідчення про батовий (тришеренговий) козацький стрій з передачею. А ви раптом вирішили, що своєю "логікою" їх можете задавити. Куля того часу - це не сучасний боєприпас, який, як у відомій цитаті з "Місця зустрічі змінити не можна", може у вирішальний момент заклинити або перекосити. Це просто кулька металу, яка в гладкоствольній рушниці із забитим пижем та порохом виконає свою функцію, оскільки (увага!) ані рушниця, ані куля на той час не є серійними, про що пишете і ви, а отже не створюють необхідність в повній уніфікації! Достатньо приблизного діаметру ствола та кулі. В тому і новизна козацької тактики.

[@КостянтинГай]

@@Python_Kaa Покажіть мені ваші "численні та візуальні свідчення про батовий (тришеренговий стрій з передачею".

[@Python_Kaa]

А що показувати. Одне демонструється у відео, а наукова стаття з цього приводу в мене на компі. Надам вдень. Слідкуйте за оновленнями.

[@КостянтинГай]

@@Python_Kaa на вшому ролику, у вас на компі...? Тоб-то - ваша стаття? Ви в якому сорбонському кембріджі балістику штудіювали? Не смішіть мені кур, а яйця тут ні до чого.

[@oOskold]

не зовсім зрозуміло , як задні шеренги заряджали зброю яку їм передавали перших дві? на той час не існувало уніфікації калібру і зброї. можливо, робити постіл і змінювати лінію з 1 на 3 і починати перезаряджати щоб після останньої перейти на першу лінію для пострілу? з повагою до автора

[@Python_Kaa]

Почитайте інші коментарі (я закріпив одну таку гілку, бо вже втретє одне і те ж саме запитання). Навіть наукові статті в підтвердження наведені. А для швидкого заряджання використовували ладівниці з готовими набоями.

[@sergeyshamenkov3270]

саме так, це все старі та хибні трактовки , тих хто уяви не має що таке козацька зброя , як вона працює, які внеї особливості. саме так вся зброя була особиста та різних калібрів. передача зброї в великих шикуваннях а це не вигадані 3 шеренги, а від 4 до 10 шеренг. все було як в нормальних людей, ік в тогочасних арміях , а не кабінгетних істориків. перша шеренга вистріливши повертала на право і або проходила через ряди назад , або направо всією шеренгою, на перезарядку. це називалось караколь або контрмарш. все йде з неправильних трактовок так званого батового строю, він означає зовісм інше. а також неправильною трактовки рельєфа авт. Тібо . там не три шеренги показано а 4! четверта шеренга заходить з правого боку на чолі з старшиною. всі вище згадані дослідники чомусь це вирішили ігнорувати. 2 Передача зброї згадана один лише раз і то в умовах морського походу , коли десяток- два козаків дійсно могли підібрати зброю одного типу та калібру. в польових умовах це не можливо. , кабінетні вигадки продовжують поширюватись.

[@sergeyshamenkov3270]

@@Python_Kaa все це здогадки старовинні. після практичних дослідів очевидно що ніякої передачі зброї назад не було в козаків на суші. це неправильно трактований опис з Боплана стосується лише екіпажів одного човна де стрільців було 10-20. тоді так можливо підібрати самопали одного калібру. на суші це непрацює. 3 шереговий батовий стрій існує лише в вигадках кабінетних діячів. і йде це від обрізаної картинки в книзі Яворницького, де показано фрагмент козацького строю з 3 шеренгами, а насправді на рельєфі Тібо показано 4 шеренги, четверта яфк раз заходить на перезарядку на чолі з командиром. так що всі ці вигадки можна віднести до старовиних помилок.

[@sergeyshamenkov3270]

@@Python_Kaa щоб ви знали ладівниць знайдено лише кількоа штук і це спорядження кавалериста. жодного зображення чи джерела що такі ледунки носили піхотинці- немає. на берестечковському полі знайдено всього з десток різних ледунок порівнянос з сотнями інших предметів . це дійсно зручно але в першу чергу для кавалериста. наукові статті які ви згадали це застарілі уявлення.

[@Python_Kaa]

Можливо так, а можливо й ні. І те, і інше - припущення. Статті, що цікаво, є свіжі. Знахідки ладівниць та реконструкції в тому числі з Берестецького поля 17c.org.ua/sporyadzhennya

[@英一小川-y3d]

KO3aK KOZAK👶日本の「武士」侍と私の考えでは似ています。火縄銃は武士の「ゲームチェンジャー」になりました。🇺🇦🙏🇯🇵piece🌻freedom🌻fromJAPAN🔱victory

[@Python_Kaa]

Дякую

[@КостянтинГай]

За військом йшли лікарі і цирюльники? А хто такі були лікарі і хто такі були цирюльники - яка між ними була різниця? Іще - козаки воювали не з поляками, а з військами Речі Посполитих, в яких було немало і українських козаків.

[@Python_Kaa]

Приємно, що ви продовжуєте переглядати відео і знаходите для себе все нові й нові запитання. )))) Розберемося по порядку. 1. У 17 столітті лікар і цирюльник (або барбер-хірург) виконували різні функції, що відображало розподіл професійних обов'язків та відмінності соціального статусу. Лікарі здобували класичну освіту, часто університетську, але рідко займались хірургічними втручаннями. Цирюльники навпаки - не отримували формальної медичної освіти. Вони здобували знання через учнівство або практику, виконували хірургічні втручання (наприклад, кровопускання, видалення гнійників, накладання шин та обробку ран), працювали як стоматологи, ну а також, як всім відомо - підстригали волосся й голили. Їхній статус був значно нижчим. А були ще аптекарі. Теж без освіти, але які не тільки продавали, але ще й виготовляли та приписували ліки, чим часто замінювали лікарів. А ще - знахарі, ну - це всім відомо, народна медицина. 2. Що там з поляками? Десь у відео сказано, що козаки воювали тільки з поляками? Козаки взагалі переважно воювали навіть не з королівськими військами Речі Посполитої (можна по пальцях перерахувати), а з приватними магнатськими арміями, в яких можна було зустріти представника будь-якої національності.

[@КостянтинГай]

@@Python_Kaa Так, у відео є сказано, що з поляками. А щодо цирюльників... то, цирюльник, це фельдшер, або хірург, тож війська супроводжували здебільшого іменно цирюльники. Волосся стригли перукарі, а цирюльникам, "на прокорм" віддавалося гоління, так, як цирюльники вміли обходитися з ріжучим іеструментом, та мали знання, як спиняти кров, зналися на стерилізації, та дезинфекції.

[@Python_Kaa]

@ 1. Наведіть не вирвану з контекста відео цитату, де сказано, що козаки воювали виключно з поляками. Я ж знаю, що в ньому є, а чого нема. 2. У військових кампаніях 16-17 століття саме цирюльники часто виконували роль хірургів, оскільки вони були найбільш підготовленими для лікування поранень і виконання хірургічних процедур, таких, як ампутації, витягування куль чи обробка ран. "Фельдшер" і "хірург" як окремі лікарські професії з відповідною освітою сформувалися значно пізніше, наприкінці 17-го - на початку 18-го століття. Тоді ж їх представники почали отримувати більш високий статус. Серед козаків, зрозуміло, лікарів з освітою було небагато. Тобто цирюльники не були "фельдшерами" чи "хірургами" в сучасному розумінні, хоча їхня практика була близька до їх первісних функцій. Те ж і до перукарів. Перукарство як окрема професія сформувалася ще пізніше, переважно у 18-19 століттях, із появою спеціалізованих закладів. У 17 столітті цирюльник у селі, невеликому містечку чи у війську міг виконувати як функції хірурга, так і косметичні завдання, але перукарство в сучасному розумінні цієї окремої спеціальності в той час теж ще не існувало.

[@КостянтинГай]

@@Python_Kaa "з розповіді польського жовніра про битву під Жовтими водами ми довідуємось, як рухомий ПОЛЬСЬКИЙ табір обігнали козаки, які тримали гармати в руках... вони зійшли з коней і вдарили по ПОЛЬСЬКОМУ війську з гармат..." Втрати в ПОЛЯКІВ були такими великими...

[@Python_Kaa]

Тобто ви вирішили таким чином зайнятися буквоїдством? ))) Польський табір - це табір польського війська. Ну, давайте, спеціально для вас уточню: рухомий табір вйська, в якому могли перебувати представники багатьох національностей на службі польського короля чи певного магната. ))) Чи ви і в ситуації сучасної російсько-української війни не вживаєте поняття "росіяни", а завжди підкреслюєте, що ми ведемо війну із росіянами, бурятами, чеченцями, татарами, білорусами, навіть українцями та прочими народностями в складі армії російської федерації? Є ж здоровий глузд. Бо вже виникає відчуття, що вам не стільки відповіді потрібні, скільки задоволення приносить сам процес пошуку сучків у чужому оці.

[@OS-26]

Где оно теперича?

[@Koleanike007]

немає як і козаків

[@ВалерийКовтун-й4й]

Кануло в Лєту.

[@стоик-ь1ч]

Довольно таки поверхностный огляд По поводу прицельной стрельбы в то время не было такого в основном использовались теория залпового выстрела с десяти выстрелов хоть один но попадет в цель .... интересно другое где казаки брали пушки ,ружья в то время это было дорогое оружие ,есть два варианта или покупали (где брали деньги),сами изготавливали (где было производство) Рекомендую читать книгу Яворницкого ,,История запорожских козаков,, P.S любили козаки роскошь обратите внимание на картины,богатая одежда,богатая збрую лошадей и оружие

[@Python_Kaa]

1. Яворницький - це класика. Але ця тритомна праця написана була на обмеженому колі джерел і вже півтора століття тому. Погляди на багато речей з тих пір змінились. Це те, з чого треба починати. 2. В чому проблема щодо пострілів? Є десь суперечність? Наведена цитата з джерела про наявність у козаків влучних стрільців. Ви її просто так заперечуєте? 3. Своїми майстерними зброярами Січ похвалитись не могла, але численні війни приносили багато трофеїв. Плюс - дійсно купували. А гроші в них були, оскільки козаки масово займались не тільки війною, а й торгівлею та промислами. Це в того ж Яворницького. 4. Огляд для вас поверхневий - достатньо прочитати в описі відео, для чого і кого це робиться. Але треба бути уважним до відеоряду. Він же не тільки складається з ілюстрацій. Музейні експонати всі підписані, датовані, їх походження теж визначено. Тому багато висновків можна зробити навіть із них. Особливо щодо зброї. 5.До речі, щодо картин. Це художні твори, переважно написані не з натури. Більшість козаків виглядала зовсім не так, як їх уявляють. Навіть шаровари носили одиниці. Заможною здебільшого була тільки старшина та деякі спадкові реєстровці. Окремими речами січовики хизувалися як трофеями, про що і сказано.Решта часто не відрізнялась від селян.

[@стоик-ь1ч]

@Python_Kaa что касается выстрелов , почитайте Свечина, ,,Стратегия,, , там теория залпового огня , Что касается живопись ,картин это один из маленьких источников так и собираются факты А по поводу покупки оружия ,это уже экономика ,за что жили козаки это очень интересная тема к сожалению мало достойной литературы по этому поводу,если знаете посоветуйте

[@vladimirvanin8547]

Ноно. Гусар і козак це одне і те. Лише гусар це був козак в службах польскої корони

[@Python_Kaa]

Самі вигадали?

[@IgorYushchenko]

Ото видав !!! Крилаті гусари - еліта військ Речі Посполитої - напівтяжка кіннота лицарського типу в сталевих шоломах та протикулевих кірасах і шестиметровими піками і до козаків не мають ніякого відношення. Реєстрові козаки були окремим підрозділом в війську РП і писалися як " Його Королівської Милості Військо Запорожське".

[@КостянтинГай]

@@Python_Kaa Гусарія зародилася в Угорщині і це були дворянські формування для патрулюваннгя і охорони кордонів. Для держави було значно вигідніше - замість того, щоб тримати на кресах війська, надавати пільги, та платити певне утримання для дворян котрі власними придворними силами охороняли кордони. Порівняйте - чим в основному, (окрім найму кудись на войнушку), займалися Козаки Низового Війська Запоріжського?

[@Python_Kaa]

Це загальновідомі факти. Від того польські гусари й козаки не стали тим самим.

[@sergeyshamenkov3270]

@@КостянтинГай 1 це різні підрозділи військові, з іншими завданнями, гусари це спочатку середня кіннота а потім вже важка, коли зникли важки лицарські загони. а козаки запорізькі або молойці низовці, це зовсім інше. і це в першу чергу піхота, 2 плутатнина у тому що кавалерія РП так звана козацька, по козацьку це не буквально козаки і не українські) це назва по типу озброєння по козацьку тобто легка кавалерія з дзідами луками потім з бандолетами та кольчугами місюрками, щоб не плутатись їх в сер. 17 ст почали називати панцерними. Реестрові козаки це обрані з серед запорожців козаки. зовсім окремим типом вони стали вже після Хмельницького . а до того що реестровці яки набирались з запорожців що запорожці це одні й ті ж люди тільки реестровцям іноді платили за службу.