Катерина Калитко про Шевченківську премію та збірки «Орден мовчальниць» і «Люди з дієсловами»

[@irynaleopold7505]

Дякую за розмову, позицію, творчість.

[@БойкоБойко]

Яка мудра мисткиня!

[@innastavnichuk8025]

Цікава розмова. Катерину відкрила для себе в цьому році збіркою "Земля загублених або маленькі страшні казки". Неймовірно рада та горда тим, що українська сучасна література така змістовна, жива, цікава. Яка вона в принципі і була завжди, просто від нас її дуже майстерно-криваво ховали за толстоєвськими.

[@kazhankazhanovych6895]

Дуже цікава жінка. Сподіваюсь побачити більше інтерв'ю з її участю на цій та інших платформах.

[@OlehKrot]

Ви не повірите, але я чекав на це інтерв‘ю. Дякую!🎉

[@ІринаШлапак-щ5й]

Дякую❤Радію,що познайомили мене з вашою гостею)

[@NastiaMoloko]

Дякую!

[@kramarenko7270]

Дякую 🙏 Надихнули 🇺🇦❤️🇺🇦

[@citizenofOdessa]

Так вони і жили: вийшли на свіжий сніг, рахували дні ефемерного перемир’я, рахували друзів, що усміхалися з вирію, рахували шляхи, що відростали, як нігті. Сніг - зазвичай на краще, він союзник тобі, лічиш щось - наче якір кидаєш у ці суглинки, - так він казав. І ще: коли по снігу посунуть, то видно, якими дорогами ходять біси. Сніг спустився у виярки, поле вистелив ситцем. Де ж ти, - сміявся, - сховаєшся? Ти ж руда як лисиця. Гóвори дальніх сіл поглинуло забуття. Моторошно, залізно вночі стугоніла станція. Так вони і жили: кохаючись у землянці, проростали у простір єдиним справжнім життям. Дрова закінчувалися. Але вони не спалили книг. Ощадливо витрачали воду, набої, сили. Добре, що в них нікого тут не лишилося, крім землі та крім себе самих. Зорі дрібні, як борошно. Ранки сухотно бліді. Рухалися сезони слідом за їхнім шалом. Так вони тут жили. Так вони не зізналися в жодній провині внутрішньому судді. Не відвертайся, - казала вона, - ти й ранéний прекрасний. Не відвертайся, - повторював, - просто «вони» - це ми. Вийди, серце, на світло, я голову тобі змию і зістрижу на шиї три лоскітливі пасма.

[@VidakSnuesik-uu1sv]

Гарні запитання, відповіді перевершують ))

[@ЛюбовВолянська-ы6ъ]

Дякую. То ми трохи розслабилися без війни. Наша Держава-Військо не випадково мала таку назву, складалася з паланок зі своїм військом, керувалася військовими, прстійно перебувала у війні.

[@petroborovyk9443]

Дякую

[@user-in1um7hl3d]

Текст на підтримку і просування. Рознесемо ці алгоритми і най кожен побачить це відео через рекомендації.

[@b777ast]

Може петицію тому... президенту подати? Щоб нарешті відбулося вручення премії цьогорічним лауреатам?

[@alexxx8999]

По прев"ю здалося, що в гостях Джулліан Андерсон)

[@AndroidAndroid-rq8sc]

Орден повчальний ? І це після М. Чурай, Лесі і Ліни Костенко? Подивіться на картини Білокур, коли це наші жінки мовчали, про своїх жінок я взагалі мовчу.