Княжат роських недармо - Хорея козацька

Пісня у виконанні гурту Хорея козацька на слова українського поета та церковного діяча Тарасія Земки.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Княжат росских недáрмо тóт клéйнот, Стефане,
Нóсиш, и сáм княжáтем будучи в их станє,
Бо в дЂлности и в цнóтах княжатом ровнаєш:
Коня, зброю, корону, копЂю гды маєш.
Взятый єстесь у свЂта, щенжне узброіоный
И отъ бога въ покорном сърдцу улюбіоный:
Влодéмера, Всеволода, цного Ярослава
Мужство, вЂры и цнот всЂх при том гербЂ слава
В тобЂ тепер сіяєт; и межи княжаты
ДавнЂйшими тобою хлюбятся сарматы,
Свитополком, княжатем славным Четвертенским,
Правослáвным побожным мужем и рыцерским.
Ну ж теды менжным славъся, маєш оборону -
Правость вЂры; а в небЂ мЂти меш корону.

[@skoropadchyk]

Слава Україні та війську Божому православному, що веде війну проти червоної навали зі сходу

[@eirarodriguez6035]

Jumalauta, kyllä on niin, että tämä perkeleellinen sota on Suomessakin ollut. Tiedetään, mistä on kysymys, ehkä tämä tulee toteutumaan taas kerran, ottaen huomioon erään valtion sotahulluuden, ja halun olla suur'valta.

[@Shlyapnikov]

Кто против русских, тот против Бога

[@kseniabannikova5948]

​@@ShlyapnikovПротив бога Сатаны? Ага

[@mrdeath04]

​@@ShlyapnikovБог не знает такого народа как русские

[@Shlyapnikov]

@@mrdeath04 Бог всеведущ, а ты еретик если считаешь иначе

[@microsoftpainenthusiast8096]

I am mesmerized by this song. Stay strong, Ukraine 🇨🇦🇺🇦🌻

[@ukraina377]

Дякуємо

[@Wexaz]

А причем тут Украина?

[@itz_faster2866]

якби ти знав українську мову не задавав би таких друних питань, а так тобі росіянцю не зрозуміти, що 90 відсотків слів є в сучасній україні а 10 це просто архаїм @@Wexaz

[@dreacul]

I love it! The sound of the kobza is so good for epic songs and I can relate with it because it's played also here in Romania. It's the historical space where I belong. Eastern Europe doesn't stop creating history, it creates more than it can digest. May the light of Easter guide our brothers and sisters in north-east to victory! Long live Ukraine!

[@Anbopro]

Хотілося б почути пісню з тих часів справжньою розмовною мовою, що наші пращури нею говорили. Ця літературна мова, звісно, була чудернацька. Мішанина народної та церковнослов'янської, а ще багато рис схожих з польською мовою. Утім, видно слід нашої фонетики, тому вийшло дуже мелодійно та приємно для слуху. Дуже гарна праця!

[@nikitaslipashenko7075]

Якщо хочете прочитати справжню народну мову, то ось вам пісенька кінця 16 ст: Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш? На версі Дунаю три роти ту стою? Первша рота Турецка, Друга рота Татарска, Третя рота Волоска. В турецькі-м роті шаблями шермую, В татарські-м роті стрілками стріляю, В волоскі-м роті Стефан-воєвода, В Стефанові роті дівонька плачет, І плачучи, повідала: «Стефане, Стефане, Стефан-воєвода! Альбо ме пуйми, альбо ме лиши!» А што ж ми речет Стефан-воєвода? «Красна дівонице, пуймил бих те, дівонько, Неровнай ми єсь, лишил бих те, миленька ми єсь». Што ми рекла дівонька: «Пусти мне, Стефане! Скочу я у Дунай, у Дунай глибокий. А хто мне доплинет, єго я буду». Ніхто не доплинул красну дівоньку, Доплинул дівоньку Стефан-воєвода І узял дівоньку за білую ручку: «Дівонько-душенько, миленька ми будеш».

[@nikitaslipashenko7075]

В KZbin також є "екранізована" версія "Кота в мішку" Гаватовича 2018 року (сам твір написаний на початку 17 ст). Якщо хочете почути мову тих часів, то можете подивитися.

[@Anbopro]

@@nikitaslipashenko7075 Досліджу цю тему, не певен щось, що це прямо народна мова на всі 100 відсотків.

[@nikitaslipashenko7075]

@@Anbopro Ці два тексти (Інтермедії і пісня про Дунай) були написані українською латинкою. На жаль, ми самі свою народну мову тоді не розвивали (або просто не збереглися свідчення). Пісню про Дунай я особисто перевіряв, підібравши вам найточнішу з точки зору транслітерації версію. В інтермедіях найточніший текст на сайті Павла Гай-Нижника. Якщо хочете, можете спробувати почитати латинкою, не думаю, що ви побачите якісь серйозні зміни. Є ще жартівливий твір "Трагедія Руська", там дуже добре виражений діалект української, на якому в той час говорили на Київщині (заодно це "руйнує" версію трохи більш "начитаних" московитів, що українська пішла лише із західної частини нашої держави). Приклад: Чи знаєте, іж наша Юга пироги рада їла, А давно на [них] не смотрила? Тих собі будем поживати, Коли єй к нам будемо кликати. Чи видіте, што ся дієт на тій березині, Також теж на тоті соснині? Подристане, похвистане од пирогов з маком, З салом, з дретком і з пастернаком. Хавруванько Богме, то не сороки подристали, Ані ворони похвистали, Ідно то наша Юга удлила, Гди на тоту сосну вступовала. На жаль, цей текст на точність я не перевірив, адже навіть знайти повний транслітерований текст - це ще та "перемога". Тому буду довіряти транслітератору.

[@nikitaslipashenko7075]

@@Anbopro Ось нетранслітерована пісня про Дунай 1571 року: Dunaju, Dunaju, čemu smuten tečeš? Na werši Dunaju try roty tu stojú, Perwša rota Turecká, Druhá rota Tatarská, Treta rota Wołoská, W tureckým rotě šablami šermujú, W tatarským rotě strylkami strýlajú, Wołoským rotě Štefan wyjwoda. W Štefanowy rotě dywoňka płačet, I płačuci powídała: Štefane Štefane, Štefan wyjwoda, albo mě půjmi, albo mě liši, A što mi rečet Štefan wyjwoda? Krásná dywonice, půjmił bych tě dywoňko, Nerownáj mi jes, líšił bych tě, milenka mi jes. Šta mi rekła dywonka: Pusty mne Štefane, Skoču já w Dunaj, w Dunaj hłuboký, Ach kdo mne dopłynet, jeho já budu. Něcto ně dopłynuł krasnu dywoňku. Dopłynuł dywoňku, Štefan wyjwoda, I wzał dywoňku zabił ji u ručku: Dywoňko, dušenko, milenka mi budeš.

[@juzernejm4308]

English below Буду радий, якщо хтось мене виправить чи доповнить, панове мовознавці! Замінив незрозумілі деяким сучасним людям слова більш очевидними й осучаснив граматику, втративши, звичайно, частину сенсу. Княжат* руських недарма той клейнод, Стефане, носиш, і сам княжам будучи в їх краю, бо в діяннях і в чеснотах княжатам рівний, коли коня, зброю, корону, спис маєш. Взятий є ти у світах, мужньо озброєний і від бога в покірнім серці люблений(?): Володимира, Всеволода, благородного Ярослава слава мужності, віри й усіх чеснот при тому гербі в тобі тепер сіяє; і між княжат давні сармати** тобою пишаються, Святополком, княжам славним Четвертенским, православним побожним чоловіком і лицарем. Тож мужнім слався, маєш оборону - правість віри, а в небі матимеш корону. *Княжа́та - привілейована група шляхти, нащадки удільних князів XIV-XVI ст. Мали різні привілеї і за часів Речі Посполитої входили до вального сейму. **Сарматами себе, крім історичного народу, називала шляхта Речі Посполитої, найбільше саме поляки. Not without a reason you wear the brand (sign) of Rus principles*, oh Stephan, Being a principle on their land yourself, Because you are equal to principles by deeds and virtues, Having a horse, weapon, crown, spear. You are taken from the Kingdom, bravely armed And loved with the God in dutiful heart: Vlodemer's, Vsevolod's, noble Yaroslav's Glory of braveness, faith and all virtues Shines in you with the emblem. And between the principles Ancient Sarmatians** are proud of you, Sviatopolk, the glorious Chetverten principle, Orthodox faithful man and knight. So be famous braveful, you've got defence - Right[ness] of the faith, and in heaven you will have the crown. *Principles (originally "kniazhAta", "kniazhA" in singular) I called here the citizens of Polish-Lithuanian Commonwealth that were descendants of local Rus princes (князь, князі) and had diverse privileges. They also were part of the parliament (Sejm) of the Commonwealth. **Although Sarmatians were nomads of Iranian origin, aristocracy of the Commonwealth, especially Polish (although this one is Ukrainian), loved to call themselves Sarmatians, it was like "Jan Sarmat", "Antoni Sarmat", like if that could make them more aristocratic lol

[@romanw8632]

Thank you very much. Although why did they call themselves Sarmatians? that a lot of other ancient groups to choose from.

[@user-sv6py5od7r]

@@romanw8632 That is because of so-called Sarmathian ideology, which was very common between the noblemen of Rzecz Pospolita

[@user-gf1np3tx5s]

Дякую, що дали можливість почути як розмовляли наші прадіди!

[@Veelaru]

Не зовсім. Це «висока», книжна мова.

[@glimmer5103]

Это в 2000 годах песня звписанв скорей всего, это не прадеды, максимум деды

[@ratslayer7765]

@@glimmer5103 Ну так конкретно эта запись новая это и так понятно а вот стихи эти написаны еще в 1600-х

[@andriyzas1995]

Це один з варіантів штучної писемної мови. Розмовляли місцевими українськими діалектами.

[@rodroad9624]

Книжна, церковнослов'янська

[@mitologia_]

Стара пісня, яка передає дух наших предків ❤️

[@ax_a-ix6275]

Я аж два рази послухав і послухаю ще разів зі 100, воно пробирає.

[@user-py8gz3ld3g]

Дякую вам витаю з Казахстана

[@user-jy4hw1qv9g]

Ай йай йай як гарно

[@user-tu4nv9iv7l]

Захопливе виконання і чудова мова!

[@user-dw3qt8ff8u]

Гарно міцно, лайк.

[@jeanpierrezutter587]

A nice song !! Nice voices !!

[@user-ov5om2zw8c]

Шляхетно!)

[@Ivan18116]

З нами бог 🇺🇦☦️

[@billevans7936]

Excellent

[@user-wm3wh6lf3p]

Слава Нації🇺🇦❤️🖤🦉✋

[@ragnarone5409]

Slava Ukraine ! ❤🇺🇦

[@user-gy2wp3vd5b]

Слава Україні!!! Героям Слава!!!!💙💛🇺🇦❤️🖤

[@Shlyapnikov]

Нацист

[@user-fz7qq4qk3p]

Потрясающе!

[@user-df3lr6qw9h]

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво)))

[@user-uy7mw2ju2h]

Дякую.щиро дякую .

[@CopperKettle]

Дякую

[@user-jc4hg2gy5b]

Клас)

[@AlexanDoor]

Калі ў шрыфце няма літары і, карыстайцеся ангельскай i.

[@user-jm9li2lv6h]

ОХРЕНЕЛ! не просто понимаю а плыву в смысле

[@machinegewehrUIA]

Компаниченко много песен спел, талантливый чел

[@amhatskiykyth41regionkamha37]

⚔️🛡️🦈

[@OLAF343]

Гарна пісня, раніше не довелось чути. Про якого Стефана йдеться?

[@nikitaslipashenko7075]

князь Стефан Святополк-Четвертинський

[@PrezikYarpicko-de5pz9zo2d]

Це так прекрасно звучить, дякую тобі що я дізнався як звучав русиньський❤

[@user-id4pn5bx9v]

Підкажіть, будь ласка, якого населеного краю (області) цей діалект української мови.

[@delibery366]

Ну я так зрозумів, що це ще руська мова (тобто давня українська, тому вона і дуже схожа на сучасну українську), оскільки пісня про князів Русі.

[@delibery366]

А ще ось є живе виконання. Там в описі пише, що вірш пісні написаний в 1623 році. kzbin.info/www/bejne/l5ylZJWqgseNd8k

[@user-nq6wh3xc6u]

Советую подписаться на хорею козацьку. Часто рассказывают историю песни

[@jajaroszenko]

@@delibery366 напевно, так, але так само там чутно польські слова накшталт "ґди" ("коли"). Почитаю про цей вірш, але схоже, що писав його руський шляхтич десь часів Мазепи.

[@vlkk9153]

@Лапоть TV эфир скорее это общий предок беларуского и украинского языков - проста або руська мова ВКЛ. Хотя выговор волынский. При этом есть и элементы церковной мовы

[@dimakostenko1478]

Дякую, а хто виконує цю пісню?

[@happymeal6986]

Хорея козацка - виконавець

[@eirarodriguez6035]

Anteeksi, olen Suomalainen... olenko he, vai te, vai me?

[@vitaliizvarych6469]

Куому цікаво на картині зображена битва на синіх водах

[@bubik7373]

Якого року пісня?

[@jazwiec]

Kим був Стефан?

[@luzanovilllia0919]

Стефан Святополк-Четвертинський (1575-1655) був українським (руським) магнатом, військовим та державним діячем Речі Посполитої, учасником відновлення православної ієрархії 1620 року, одиним з чільних репрезентантів української православної шляхти, що визнала зверхність Війська Запорозького. Каштеляном-номінантом чернігівським. Представником православно-консервативного табору руських політиків того часу.

[@jazwiec]

@@luzanovilllia0919 Дякую

[@BK-lr2qv]

А має хтось переклад, бо деякі рядки, мені здається, я не правильно розумію

[@user-fq8yd4ss8j]

А какого года песня ?

[@extraditori6604]

17 век

[@aldspsa]

Недармо чи недарма?

[@sexgaming3273]

Привіт, чи міг би хтось перекласти це Англійською чи сьогоднішньою Українською?

[@juzernejm4308]

Княжат* руських недарма той клейнод, Стефане, носиш, і сам княжам будучи в їх краю, бо в діяннях і в чеснотах княжатам рівний, коли коня, зброю, корону, спис маєш. Взятий є ти у державі, мужньо озброєний і через бога (або богом, не знаю) в покірнім серці люблений (?): Володимира, Всеволода, благородного Ярослава слава мужності, віри й усіх чеснот при тому гербі в тобі тепер сіяє; і між княжат давні сармати** тобою пишаються, Святополком, княжам славним Четвертенским, православним побожним чоловіком і лицарем. Тож мужнім слався, маєш оборону (захист) - правість віри, а в небі матимеш корону. *Княжа́та - привілейована група васалів, нащадки удільних князів XIV-XVI ст. Мали різні привілеї і за часів Речі Посполитої входили до вального сейму. **Сарматами себе називала шляхта (аристократія) Речі Посполитої. Not without a reason you wear the brand (sign) of Rus principles*, oh Stephan, Being a principle on their land yourself, Because you are equal to principles by deeds and virtues, Having a horse, weapon, crown, spear. You are taken from the Kingdom, bravely armed And loved by/from (idk, the grammar is really strange) the God in dutiful heart: Vlodemer's, Vsevolod's, noble Yaroslav's Glory of braveness, faith and all virtues Shines in you with the emblem. And between the principles Ancient Sarmatians** are proud of you, Sviatopolk, the glorious Chetverten principle, Orthodox faithful man and knight. So be famous braveful, you've got defence - Right(ness) of the faith, and in heaven you will have the crown. *Principles (originally "kniazhAta", "kniazhA" in singular) I called here the citizens of Polish-Lithuanian Commonwealth that were descendants of local Rus princes (князь, князі) and had diverse privileges. They also were part of the parliament (Sejm) of the Commonwealth. **Although Sarmatians were nomads of Iranian origin, aristocracy of the Commonwealth, especially Polish (although this one is Ukrainian), loved to call themselves Sarmatians, it was like "Jan Sarmat", "Antoni Sarmat", like if that could make them more aristocratic lol Буду радий, якщо хтось мене виправить чи доповнить!

[@user-yi2fh9yr9j]

А на каком это языке и когда сочинена песня.

[@juzernejm4308]

@@user-yi2fh9yr9j Точно не для вас контент, раджу піти в свою помийну секцію Ютюба, а не засмічувати інші.

[@sexgaming3273]

@@user-yi2fh9yr9j я думал эта песня сочинена на старо-украинском в 10. Веку

[@Vladislav4256]

@@user-yi2fh9yr9j руССкий язык суржик староболгарської мови

[@Vladislav4256]

Можливо змішана руська мова

[@elenabugera1647]

Воля або...

[@dallas6442]

Смерть

[@cossackbrotherhood5772]

this ukraine or russian song??

[@luzanovilllia0919]

Of course first of it

[@cossackbrotherhood5772]

@@luzanovilllia0919 kievan rus??

[@mykytka7133]

This is a song in old Ukrainian language from 16 century. It is really similar to old Rusian (not ruSSian)

[@cossackbrotherhood5772]

@@mykytka7133 16 century?? Cossack era??

[@mykytka7133]

@@cossackbrotherhood5772 yeah, exactly. But, honestly, i don't know what and who is this song about 😅

[@user-cn7ve5xx7l]

Чомусь було схоже на польську

[@self4566]

Раньше украинский и польский мало чем отличались. Да и в летописи Нестор писал, что поляне ляхове переместились на днепр

[@Tavrida.Oleksandr]

Замість"православних"мусить бути Правовірний вірі не препяцтвуєш.

[@Tavrida.Oleksandr]

православні зявились в 16 столітті.

[@Tavrida.Oleksandr]

Коли посадили нашого Київського Патріарха в москалську буцигарню для перепису історіі.

[@nikitaslipashenko7075]

​@@Tavrida.OleksandrНу так це пісня початку 17 ст:)

[@user-jd3ey1hl2r]

Обьеденяйся с Россией Украина... Не гоже нам воевать треба мир и вам и нам мэне жалко что ваши хлопци гинуть и мои сынки тоже

[@Patrios23]

Какой это диалект? Я учил другой украинский. А это как суржик. Но красиво.Тут не поспоришь.

[@juzernejm4308]

Хто додумається відповісти, зайдіть спочатку на канал людини. Ну як л...

[@dimakostenko1478]

Це древньославянський 1400-х років

[@juzernejm4308]

@@dimakostenko1478 не існувало такої мови, тим більше в 15-му столітті.

[@dimakostenko1478]

@@juzernejm4308 я про діалект

[@dimakostenko1478]

@@juzernejm4308 суміш сучасної української та старослов'янських слів

[@pavloua582]

Невероятно

[@dzaganpavlogmailcom]

Слава Богу.