Коробейченко "Повій вітре на Вкраїну" Kyiv rec 1935

Олександр Коробейченко, оркестр Київської держ. опери п/к В. Я. Йориша, 1935 рік. Автори: Людмила Александрова - Степан Руданський.
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі.
Нахилися тишком-нишком
Над рум'яним білим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи дівча спить, подивися!
Чи дівча спить, не збудилось,
Запитай її, з ким любилось,
З ким любилось, з ким кохалось
І кохати присягалось.
Кадри з х/ф "Українська рапсодія" (1961), реж. С.Параджанова
Коробейченко родился 22 февраля 1900 года в Киеве в семье железнодорожного слесаря. Отец - Николай Маркович - работал на Подоле на речной станции, обслуживающей торговые суда, которые ходили по Днепру. Мать была домохозяйкой. С 14 лет отец внушал мальчику, что он должен научиться сам зарабатывать себе на жизнь. Саша поступил в техникум и после его окончания несколько лет трудился гидротехником. Потом работал киномехаником. А потом у него неожиданно прорезался прекрасный голос, но он не собирался становиться певцом и поступил в политехнический институт. Но, проучившись там всего полгода, все же пошел в консерваторию на прослушивание и был зачислен. Правда, отец считал карьеру певца делом несерьезным и малодоходным. Но сын убедил его, что будет подрабатывать. И он быстро научился сапожному мастерству. Днем посещал консерваторию, а вечерами шил модельные туфли, сапоги и на эти деньги жил. Только на четвертом курсе, когда его пригласили петь в театре, он бросил сапожное дело. Но всю жизнь шил и чинил сценическую обувь для себя, супруги, коллег и очень этим гордился...

[@sergmt777]

Вікторе, дякую за прекрасне відео. Просто із захопленням його переглянув. Добре, що є люди, які намагаються показати мелодійність української душі. Ще раз дякую !!!

[@liudmylaaleksieieva2590]

Дякую! Мій дідусь Марко любив все життя цю пісню.

[@ЮрийПісаренко]

С удовольствием слушаю.Красота и мелодичность.

[@Sibirjachka1]

Велике спасибi за гарну пiсню i вiдео !!! С повагою.Олена

[@NOMAD-j4r]

Тільки зараз потрапив на ваш канал, і я в захваті від почутих шедеврів післякозацької України !!! Це неперевершені легендарні пісні.... Щиро дякую вам за таку можливість потрапити хоч на мить в ту

[@atomhydrogen]

Виконання цієї пісні Олександром Коробейченком є найкращим мабуть не тільки до сьогодні, але й на всі майбутні роки.

[@НаталяДобровольська-х5г]

Кращим, можливо, є тільки виконання цієї пісні його геніальним учнем - Анатолієм Солов'яненком!

[@atomhydrogen]

@@НаталяДобровольська-х5г - ні, в цій пісні Коробейченко неперевершений

[@felixsorkin5087]

Слушал Соловьяненко и плакал. Потрясающей красоты голос и великолепное пение

[@emersongene1]

Lovely!

[@quequitoAR]

melancholic beauty!!!!!

[@brentanoschool]

Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув карі очі... Повій, вітре, опівночі. Між горами там долина, В тій долині є хатина, В тій хатині - дівчинонька, Дівчинонька-голубонька. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця, Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівка мила. Повій, вітре, тишком-нишком Над рум’яним, білим личком, Над тим личком нахилися, Чи спить мила, - подивися. Чи спить мила, чи збудилась, Спитай її, з ким любилась, З ким любилась і кохалась І любити присягалась. Як заб’ється їй серденько, Як зітхне вона тяженько, Як заплачуть карі очі, - Вертай, вітре, опівночі! А якщо мене забула І другого пригорнула, То розвійся край долини, Не вертайся з України!.. Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє, Вітер віє, завиває, З України не вертає. Submitted by Steve Repa on Mon, 13/02/2017 - 06:45

[@antoninas8877]

Улюблена пісня мого покійного тата. Теж гарно співав. Взагалі мені дуже подобається підбірка пісень на вашому каналі. Дуже близькі вони мені. Підписка.

[@НатальяКостнко]

Прочитала ваш коментар до кліпу ,,Посміхнися, доле'' і зайшла на канал. Дуже сподобалось. Я вчитель. Буду використовувати ваші ролики, щоб знали діти, що українська пісня неповторна і чарівна. Підписалась на канал. Дякую.

[@snake215]

Дякую

[@raikota164]

Дякую!!!! 👍👍👍👏👏👏👏 Чудово!!!

[@emersongene1]

This amazing song and the meaningful video is not only very beautiful but it seems is telling that we should value every moment of percious life as it is very short and we all shall depart one way or another. I don’t understand the lyrics what so ever, but the song goes right to my heart and brings tears to my eyes. I have listened to it many many times and I just cannot take it away from my mind. So immensely lovely!! Bravo! Bravo! Bravo! Please tell me who is the singer and who are the dancers and what is he singing and where this magnificent video was taken. The sky, the river, the boats, the trees, the water lilies, the haystacks, the clouds, the song, the beautiful dancers and the people are all so lovely. It seems they live in paradise!

[@WOLFGANGGERLING]

The lyrics is about a little child abandoned in the middle of the night near the place where people can find every kind of persons including prostitutes.The little child sleeps quietly without knowing ( not having conciousness) of the evil that surrounds it . That’s more or less what he sings . It’s the perfect russian and ucranian tragedy.It makes think about Dostoievisky and the karamazov Brothers . ““The awful thing is that beauty is mysterious as well as terrible. God and the devil are fighting there and the battlefield is the heart of man.” Welcome,Gene .(from the other side of the world!)

[@emersongene1]

***** Dear Wolfgang, Thanks so much for your message and explanation. So no wonder the song is so sad. But what about the the young woman who after running from a man who she apparently loves goes to a field touches the blooming flowers and then goes to the river offering a garland. Does the song and the video is talking about the same thing. I tried though google translator find out more about the song apparently the singer is Alexander Korobeychenko. I google his name and found out he is an acclaimed opera singer that was banned by the Soviet authorities to sing and only was able to produce two albums. In any event, the song, the scenery, the dance etc.. makes me sad, thoughtful and melancholic. I am not sure may be I am being oversensitive or let my mind and emotions carry me away. Thanks again for your kind response! Gene

[@WOLFGANGGERLING]

You're right ! I havent payed attention to the video .I went directly to the lyrics.But watching the video the word " prostitute" doesnt make any sense .I'll keep trying, but for what I read about you , you have more chance (and contacts) than I have to understand sooner than I .

[@ViktorOstafeychuk]

This song about boy who leaved his country and his love to earn for a living and only in his dreams he can be back and ask her girl if she donot forget her love and still remember him. That's why the melody so sad. The verses were written by Stepan Rudansky who was the great ukrainian poet in XIX century. Olexander Korobeychenko was not banned to sing he just didnot too lucky to be famous as he deserved by his brilliant voice. He was the teacher of another great ukrainian tenor Anatoly Solovyanenko

[@WOLFGANGGERLING]

Thank you for the explanation, Viktor..I knew something about Rudansky and Korobeichenko. When I was young( much younger than today,rsrs) I had an ucranian girlfriend , who taught me the basic ucranian.But, after so long I wasnt capable of understanding the lyrics..Now it makes sense! I hope Gene read this .

[@НатальяАлдатова]

Никогда не слышала такого имени. Превосходно! Неизменное удовольствие от украинских песен. В них абсолютно естественно звучат оперные голоса. Буквально - украинское бельканто

[@otrutniy--otruiniy]

СЛАВА УКРАЇНІ!!!!!!!!!!!!!!!! ГЕРОЯМ СЛАВА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! СЕРЦЯ НАШІ ГРІЄ СЛАВНА ПІСНЯ СЕРЦЯ НАШІ НА БІЙ ПІДНІМАЄ НАША ПІСНЯ!!! ЯК БИ ВИ ВСІ ЧУЛИ ЯК ПІД ШИРОКИНИМ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА ХОРЕЯ СПІВАЄ НАШИХ ПІСЕНЬ..........................ГРУЗИНИ,ЧЕЧЕНИ,БІЛОРУСИ,РУСКИЕ І ТП-САМ ПАН БОГ СЛУХАЄ ТОЙ СПІВ!!!!!!!!

[@brentanoschool]

Do blow, wind, into Ukraine, Where there I abandoned my girl, Where I abandoned there the brown eyes... Do blow, wind, now at midnight. Between the mountains, there's a valley, In that valley there's a house, In that house - a dear maiden, A dear maiden - a young dove. Do blow wind, into the sunset, To the sunset, by the window, By the window a white sheet, A white sheet, beloved maiden. Do blow, wind, quietly - lowly Upon the rosey, dear white face, Upon that face do look down, Does my beloved sleep, - do look. Does my beloved sleep, or awaken, Do ask her whom she has loved, With whom she's loved and has made love And has promised now to love. When her dear heart does beat so, When she does sigh there so deeply, When those brown eye break out in tears, - Do return oh wind at midnight! But if she has forgotten me And has embraced now another, Do blow about beside the valley, Do not return there from Ukraine!... The wind does blow, the wind does blow, The heart trembles, the heart faints, The wind blows, it blows about, From Ukraine it returns not.

[@peterfilipovic]

Thank you so much. I was moved without understanding the words, so good to know now.

[@МаксимНіконович]

Дуже класне відео!!! Собі зберіг. Ви не проти?Бо воно архівне

[@ViktorOstafeychuk]

Олександр Коробейченко народився 22 февраля 1900 года у Києві у сім"ї слюсаря-залізничника. Його батько, Микола Маркович, працював на Подолі на річній станції, що обслуговувала торговельне річне сполучення по Дніпру. Матти була домогосподаркою. З 14 років батько привчав сина до того, що він сам має навчитися заробляти собі на прожиття. Саша поступил в техникум и после его окончания несколько лет трудился гидротехником. Затем работал киномехаником. У него неожиданно прорезался прекрасный голос, но он не собирался становиться певцом и поступил в политехнический институт. Однако, проучившись там всего полгода, все же пошел в консерваторию на прослушивание и был зачислен. Николай Маркович Коробейченко считал карьеру певца делом несерьезным и малодоходным. Но сын убедил его, что будет подрабатывать и он быстро научился сапожному мастерству. Днем посещал консерваторию, а вечерами шил модельные туфли, сапоги и на эти деньги жил. Только на четвертом курсе, когда его пригласили петь в театре, он бросил сапожное дело. Но всю жизнь шил и чинил сценическую обувь для себя, супруги, коллег и очень этим гордился. Например, костюм герцога Мантуанского и туфли для своего любимого ученика Анатолия Соловьяненко Александр Коробейченко сделал собственноручно и Соловьяненко считал этот костюм чем-то вроде священной реликвии и завещания Мастера...

[@ВарвараЛук]

Дякую щиро. Я з Донецька. Вважаю тільки через пісню , культуру ще можно об'єднати Україну."Стоїть гора високая" співала мені бабуся. У мене сьогодні день народження. Ви мені зробили дуже душевний подарунок, до сліз. Приятно, что пишете и на русском.Сподіваюсь, що колись здоровий глузд переможе.

[@ostapbulba8590]

додому хочу як наостчортіли ті ляхи

[@Gurevich100]

Песня на все времена!

[@ОлександрОнофрійчук-ц4к]

Дякую за інший варіант цієї пісні)) Дещо інша мелодія та текст. Цікаво хто співає так професійно (якщо це 1935 рік) ?

[@ViktorOstafeychuk]

там же написано: Олександр Коробейченко. Він потім став педагогом і вчителем Анатолія Солов"яненка.

[@ОлександрОнофрійчук-ц4к]

Ок)) Просто опис до відео не прочитав... дякую за відео було цікаво послухати і запис звучить професійно))

[@ОлександрОнофрійчук-ц4к]

Я також цікавлюсь українським романсом, якщо цікаво моє виконання пісні m.kzbin.info/www/bejne/h4mnYaObrb5jjdE

[@АлексусГрафоман]

!!!+++

[@ЮрийГрабовский-о1к]

Слава Украине!

[@ТАТЬЯНАКРАСАВИЦКАЯ-ц8ч]

Что вы делаете с Ютубом... Видео не загружаются на постоянной основе. И.блокируется все устройство именно через ваш Ютуб... Долго эта комедия будет продолжаться? Ваши."инновации" достали.

[@ViktorOstafeychuk]

вірогідно це питання до вашого Роскомнадзору: він уповільнює доступ до українського контенту

[@okgo9788]

Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув карі очі... Повій, вітре, опівночі. Між горами там долина, В тій долині є хатина, В тій хатині - дівчинонька, Дівчинонька-голубонька. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця, Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівка мила. Повій, вітре, тишком-нишком Над рум’яним, білим личком, Над тим личком нахилися, Чи спить мила, - подивися. Чи спить мила, чи збудилась, Спитай її, з ким любилась, З ким любилась і кохалась І любити присягалась. Як заб’ється їй серденько, Як зітхне вона тяженько, Як заплачуть карі очі, - Вертай, вітре, опівночі! А якщо мене забула І другого пригорнула, То розвійся край долини, Не вертайся з України!.. Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє, Вітер віє, завиває, З України не вертає.