Рет қаралды 450
Практика поєднання в одному щиті кількох гербів предків (батька, матері, бабусь та ін.) має в європейській геральдиці давню традицію. В ній відображено потребу задекларувати генеалогічний зв’язок не лише з батьківським родом, але й із фамілією матері та іншими родичами за жіночими лініями.
Ця практика свідчить про усвідомлення важливості та цінності таких генеалогічних пов’язань, що, поруч із іншими особливостями, кардинально відрізняє європейську геральдику від знакових систем інших культур і цивілізацій.
В українських землях уживання сполучених гербів предків, т.зв. гербів із генеалогічними програмами, набувають особливого поширення в XVI-XVII ст. І не лише в середовищі титулованої аристократії, але також і серед рицарства-шляхти й навіть міщан. Здебільшого вживано чотиридільні щити - з гербами батька, матері й обох бабусь. Але трапляються також і складніші й оригінальніші способи презентації предківських гербів. Про всі ці хитросплетіння геральдичної та генеалогічної інформації й ідеться в цій лекції.