"Ми з сестрою ховали її закатованого чоловіка": спогади про російську окупацію

Рет қаралды 1,207

2 жыл бұрын

Людмила Олексієнко, 63 роки
село Андріївка Бучанського району Київської области
Колони російської військової техніки в'їхали до села Андріївка наприкінці лютого. До будинку, розташованого на центральній вулиці села, в якому мешкали дві сім’ї (Людмили і її рідної сестри Тетяни), тричі приходили російські окупанти.
На початку березня російські солдати затримали Тетяниного чоловіка - 54-річного Ігоря Єрмакова. 4 березня Людмила з сестрою знайшли на сусідній вулиці тіло мертвого чоловіка зі слідами катувань і самі поховали його на городі.
9 березня Людмилі з родиною російські солдати повідомили, що вони повинні негайно покинути дім, бо його буде заміновано і підірвано.
Сім’ї вдалося виїхати до сусіднього села Нова Гребля. В цей час (за свідченнями сусідів 13 березня) Людмилин будинок, як і інші будівлі на центральній вулиці Андріївки, повністю згорів внаслідок бойових дій.
Тепер жінка з сім’єю мешкає в родичів і переживає чи їй вдасться відбудувати свій будинок.
00:05 «вони до нас заїхали другого березня»
01:00 "тут у вас «бандери!"
01:24 «четвертого числа ми знайшли його мертвого»
03:00 «третій раз вони прийшли за телефоном»
04:30 як це - дивитися на згарище своєї хати
06:59 «приїжджаю сюди тільки город оброблять»
08:05 «ми б тут не вижили»
12:22 «де яблуньки, там ми поховали сестриного чоловіка»
14:33 «ми залишилися без нічого»
16:45 «мама мені казочку розказувала в підвалі»
17:43 «вони тут стояли в кожному дворі»
19:03 «ми з сестрою копали яму для рідної людини»
22:51 про те як виживали в окупації
24:44 «ваш дом буде взриваться»
25:31 «біла пов’язка має бут на руці і на нозі»
27:35 «тут о двісті одиниць техніки їхало»
30:15 "чого вони должни жить, а ми маємо гибнуть?"
Дата інтерв'ю: 15.05.2022 р.
Інтерв'юер: Юрій Пуківський
Оператор: Андрій Караповський
Монтаж: Володимир Бонішко