Монобанк, манікюр, ДІЯ, Укрзалізниця, кава, сервіс - що в Україні краще, ніж на Заході/ПАЛАЄ

Ресторанний бізнес, залізничне сполучення, індустрія краси, вулична кава, банкінг, медицина та цифровізація. Нам палає від того, як ми не помічали сильні сторони комфорту, який може запропонувати Україна.
Підписуйтеся на канал Олександри Бурлакової "Менеджерка"
/ @managerkaua
00:00 нам палає!
0:48 банкінг
7:58 діджиталізація
14:23 реклама
16:48 медицина
23:11 індустрія краси
29:03 інтернет
35:14 сфера гостинності
41:50 малі бренди
43:51 інклюзія, розмаїття та інфраструктура
47:40 Укрзалізниця
Підтримайте нас лайком, коментарем та тут:
mono bit.ly/3HNxEn9
(5375 4115 0604 6296)
patreon / palaye
PayPal [e-mail]
Емма Антонюк- / emmocean
Яна Брензей- / yanabrenzey
TikTok / nam_palae
З питань реклами: / sorochechkin

[@user-ut4qm7kl2s]

Розкажу як це виглядає з іншого боку. Я давно живу у Франції і був дуже довгий період адаптації. Мені здавалося все незручним: все рано зачиняється, відкрити рахунок в банку, купити проїздний все надзвичайно проблемно. Сум за Украіною був нереальний. Ну я й досі французів тролю, що в Києві метро під час війни краще ходить, ніж у них зараз. А потім до мене дійшло, що втрата звичного комфорту відчувається набагато сильніше, ніж нові круті експіріенси. Як старше покоління сумує за пломбіром по 3 копійки, коли зараз в магазинах є і пломбір, і ескімо і карамель. У французів немає манікюрних салонів на кожному кроці, бо немає такої потреби. Точніше салони є, але там або китаянки або слов’янки. Натомість є купа перукарень, бо культ зачіски якраз існує. Є мільйони музеїв і галерей, а не по краєзнавчому на місто. До того ж є культура ходити в ці музеї. Метро працює фігово, але станцій в 10-ть разів більше і кожен парижанин живе в 5-ти хвилинах від метро. Залізниця запізнюється, але з Парижа до Амстердама можна доїхати за 3,5 години (а не 7,5 на таку ж відстань Інтерсіті). Немає фрапучіно на кожному кутку, бо французам треба есспрессо на терасі пекарні. У них інші потреби і інший тип комфорту. Наприклад, національною трагедією був дефіцит масла, а отже і ріст цін на круасани. Менш захищені верстви населення будуть жалітися не на відсутність м’яса, а на спроможність споживати 5 фруктів і овочів на день. Я ніколи не думала, що Україна якась відстала. Навпаки, завжди вважала, що в Україні жити комфортніше. З адаптацією прийшло розуміння, що в Європі не краще і не гірше, у них інакше, так як зручно і важливо їм.

[@user-ml8xn2dv6d]

Клас! Дякую за коментар. Все так і є

[@lucy1391]

Як влучно ви описали.

[@ingialionka]

Повністю з Вами згодна.

[@yuliiasyroid6479]

Саме те, що мені хотілося написати:)

[@analis_s]

Не думала про це під таким кутом, цікава точка зору. Хоча мені здається Яна промовила щось подібне, про те, що поки ми вилазили з дупи нашої старої бюрократії бюрократія в Європі вже десятиллі досягла свого кращого рівня і тримається на ньому бо всі звикли і це вже як традиція. Як звичка, але як ви сказали, виходити з зони комфорту, для європейців неможливість буквально прослідкувати хід реєстрації ФОПу може здаватись втратою контролю та звичного, а для українців згадки про необхідність заповнювати всі бланки викличе лише негативні спогади та радість того, що нарешті з цим не треба мати справу. У нас були проблеми і для нас це ідеальне рішення, для європейців те як функціонує їх банкова система не є проблемою, це звичність, буденність. Але знову таки зручність та вихід з зони комфорту, питання чи ми повинні всі то робити чи якщо тобі нормально робити термін на наступний тиждень і тобі окей то не роби.

[@Karensmood]

Мрію, аби у нас розвивалося швидше сортування сміття. Щоб всі, хто має це зараз за рутину в інших країнах привозили і наслідували у нас.❤️

[@Catalina.Molina]

🤞🏻так чекаю на це

[@omtrendo]

Дивіться, у мене в Україні приватний будинок: компостні відходи я закопую на городі за хатою, збір пластику і скла проводиться в спеціальні контейнери скрізь по місту. Макулатуру теж можна здати, але в нас котел на дровах і вона іде в обхід. Залишається маленьке відерце відходів ( в основному пакування, якого в Європі надто більше), яке іде в смітник раз на тиждень. Отже за бажанням багато що доступно. Мені здається, основна проблема в інформованості - люди просто не знають що так можна

[@user-ie5zk7sy9g]

​@@omtrendo не інформованості(у багатьох школах проводять збір макулатури, на ринках є оголошення про збір тари, лотків с під яєць, акамуляторів), а інфраструктури(гадаю в кожному місті є такі пункти, але часто вони далеко): ніхто не буде їхати, щоб здати пляшку чи навіть мішок пляшок на інший кінець міста, але й ніхто не буде уникати цього коли це стане зручно(на фестивалях часто є сортування сміття, ще й переважно всі трохи п'яні, але переважно дотримуються правил сортування сміття) Тобто якщо організувати в усіх місцях такі пункти, або автомати з прийому сміття, то навіть привчати не доведеться, за кілька років це стане масовою звичкою особливо у дітей виніс сміття ще й отримав кошти на морозиво.

[@olena_podrez_]

У мене в США більше відходів, ніж в Україні. Безліч коробок і пластику. Сортую як і вдома, але в Україні я ще могла здати в спеціальні місця пластик, скло, метал та макулатуру (перейняла це від Мами). Жила в приватному будинку, тому з харчові відходи були як компост. Хотілося б, щоб в гуртожитках окремі баки для сміття були та й при квартирах теж.

[@szymondombrowan1368]

Особливо я захоплююся Шведами, коли йдеться про сортування сміття👍

[@ASbKA-MASbKA]

Працюю у сфері охорони здоров'я. І абсолютно не маю ніяких ілюзій стосовно "досконалості" нашої медицини. Знаю всі мінуси в цій сфері. Мою професію в сім'ї завжди пригнічували, по типу: "да наша медицина найгірша", "ніде нема таких баранів-лікарів, як в Україні " і тому подібне. Але після того, як у Лондоні, мої рідні 3 години чекали швидку (в Україні на цей виклик максимум 20хвилин відведено за стандартами), а потім 8 годин чекали на УЗД, і 17 на операцію (в Україні не більше години відведено), то у рідних з'явилось більше поваги до моєї роботи. А тепер вони періодично повертаються на пару днів тільки для того, щоб полікувати зуби, здати аналізи або полікуватися. Ось тобі й "західна медицина". А те, що зараз роблять наші хірурги та реабілітологи - абсолютно не підвладно лікарям інших країн. Бо вони ніколи не працювали ні в таких умовах, ні з такими випадками

[@anupamsahraga5291]

Згодна з Мартою. Теж живемо в Америці. В плані ставлення до пацієнта , то Україні ще тянутися і тягнутися.

[@ASbKA-MASbKA]

@Martha Kovach я писала, що не ідеалізую систему. І я знаю, про набагато більше мінусів, ніж знає пересічний пацієнт. Але демонізувати цю сферу абсолютно не варто.

[@user-sp7zq3sw8x]

один пример это глупо оценивать, общая картинка в Украине печальна, экстренная медицина это не медицина а скорее реанимация, спасти жить и вылечить человека это вообще разные вещи

[@dilichka-n]

Повністю погоджуюсь з вами, я звикла до наших лікарів, які завжди кажуть не займатися самолікуванням, а в Британії навпаки, дзвониш, щоб призначили апоінтмент, а тобі кажуть іти в аптеку, щось купити від болячки, а як не допоможе, тоді дзвонити. На моє питання, а як я чи фармацевт може діагностувати без здачі аналізів кажуть не хвилюватись і йти в аптеку 🤷‍♀️

[@user-nv1cc8nw8b]

В мене сестра з сім’єю поїхали по контракту в Англію на роботу, так лікувати щось до нас приїздять, бо в Англії по-перше дуже дорого, по-друге дійсно довго чекати послугу)

[@olenabondar4092]

Ця наша прекрасна сфера обслуговування тримається на мізерних зарплатах працівників та несплаті податків. Така собі вигода для всіх

[@olenavanherwerden-spazheva8306]

Ви праві. Рідко який майстер манікюр чи перукар, прауює з 9-18, лише 5 днів, з 5 тижневою відпусткою, і може собі заробити на купівлю житла.

[@panchenkoo5718]

Не тільки мізерні зарплати, а й те що людей змушують пахати в дві зміни по ціні одної

[@kovalerya]

Так, згодна.

[@fgcjkd]

А у мене є знайомі майстри манікюру, парикмахери, колористи, які успішно працюють на себе за своїм графіком.

[@olenavanherwerden-spazheva8306]

@@fgcjkd Середня ціна манікюру в Києві десь 700 гривень. Навіть якщо майстер бере 1000гр за 120 хв манікюр. За стандартний робочий тиждень, 40 годин, людина отримає десь 70000 гривень в місяць. Відніміть податки, оренду, матеріали, відпустку в 5 тижнів, коли майстер не працює, хоча б 2 тижні людина на рік хворіє, а якщо є дитина і частіше. Залишиться 30000 в місяць десь. На скільки на ці кошти буде достатній рівень життя? Буде можливість придбати житло?

[@fotinia5390]

Манікюр-це круто, але хотілося б в цьому списку бачити відсутність корупції, дієву судову систему, високий рівень освіти, медицини і т.д. Манікюр можна і самому зробити, а операцію на серці ні.

[@baiduzha_iryna]

підтримую коментар. мені теж дивні порівняння, у різних систем різні акценти і те, що в нас кращий манікюр і доступність медицини в цілому картину не рятує..

[@user-dj7ko4rp9b]

Так і є, оце "манікюр" український.Фейспалм. Наскільки поверхнево.

[@ksu_nalesnikova]

Ой, це б кожна країна хотіла. Тут немає про що говорити. Країну змінюють люди. Якщо хочемо щось змінити, треба цим займатися, би само собою тільки щось зламатися може

[@DianaProtsik]

У нас лікарі роблять операції і на серці і не тільки!Саме лікарі у нас дуже сильні і професійні.

[@inenfmk]

Відсутності корупції не буває ніде, навіть в розвинених країнах заходу. Буває низька корупція.

[@kseniia115]

Я прямо дуже здивована тим, наскільки мій досвід відрізняється від досвіду людей з інтерв'ю. В Україні багато в чому "краще", бо не цінується праця інших людей і велика кількість речей вимагається тут і зараз і це сприймається як належне.

[@user-dj7ko4rp9b]

Абсолютно згодна)

[@lucy1391]

Також підтримую. Щоправда, для себе відокремлюю це як частину власного сприйняття, а не «краще» чи «гірше»

[@nowakanna1829]

Загалом я помітила, що ті хто недавно переїхав за кордон безкінечно порівнюють Україну і країну в яку переїхали і захвалюють Україну. Але об’єктивності в цьому мало. З часом звикаєш і вже те, як все працює в Україні здається дивним і знову починаєш порівнювати, тільки вже в інший бік.

[@Nik_kat_]

В Україні прекрасно жити, якщо дохід вище середнього: магазини цілодобові за рахунок тих, хто ледь кінці з кінцями зводить, таксі дешеві, тому що таксисти пашуть по 15-17 годин, медицина дешева, тому що лікарі копійки заробляють. І так у багатьох сферах. Ми отримуємо комфорт за рахунок дискофорту і рабської праці інших. У Європі ж немає потреби пахати по 12 годин, аби прогодувати сім‘ю. Люди звикли цінувати свій час, не нехтують відпочинком. І головне, працюючи по 8 год.в день у людей є кошти і на відпустку, і на медобслуговування, і на навчання і т.д. Було б прекрасно, якби і в нашій країні достойно оцінювалась праця усіх, не було такої разючої поляризації і всі мали можливість працювати в комфортних умовах, а не жертвувати своїм здоров‘ям заради копійчаної зарплатні.

[@user-xz9xu1vi8k]

Так, згодна, мій чоловік якось влітку став свідком, як на одній дуже відомій заправці шеф підійшов до працівниці за стойку і сказав їй, що з наступного тижня вона буде також багато працювати, але отримувати набагато менше грошей. Вона психанула, сказала, що мій чоловік останній, кого вона відпускає і пішла. А справа в тому, що у нас багато внутрішньо переміщених людей, які залишилися без нічого і будуть працювати за копійки. Це дуже сумно, що деякі роботодавці цим користуються

[@Chernihivska]

я приїхала нещодавно в Україну з Чехії і більше не хочу перейматися як виглядаю я. І не дивлюсь на людей які одягнуті якось не так як я хочу. Не хочу більше робити таку велику кількість процедр щоб виглядати під вигадані стандарти краси. Дуже хочеться щоб і в нас було дурним тоном якщо ти подивішся в сторону тіеї людини і тобі не подобаеться як виглядає чужа людина і самі не так переймалися своїм зовнішнім виглядом

[@missx8643]

В нас такого ніколи не буде,це менталітет і виховання, тобто його відсутність.

[@user-cm7vq3qv2f]

Навіщо ви тим всим переймалися раніше? Яке ваше діло хто як виглядає?

[@blauer_frosch]

У нас сексизм і патріархат. Настав час шеймити чоловіків, хоч буде справедливість. Яку велику кількість процедур ви робили через силу? Ви мазохістка?

[@maritadanilevska5294]

@@blauer_frosch ні, що ви, у нас більшість жінок робить усі ті дурні процедури просто тому, що їх усих синхронно поплавило. ну, ви ж знаєте, ці жінки. то лі дєло чоловіки, ото огого, крємні блять.

[@solomiiachukha7003]

Все дуже відносно . Я проживаю вже більше 12 років в Італії в маленькому місті недалеко від Риму . Якшо мені потрібно будь яку швидку і якісну послугу то мушу їхати в Рим але зате моє місто набагато чистіше і комфортніше . Тут люди витрачають вільний час шоб сходити в театр ,випити кави з друзями а не на манікюр . Кожна країна і кожне місто має свої плюси і мінуси .

[@TenderPortia]

Мені робили операцію в Німеччині. За день до я запитала, що з собою брати . Сказала нічного! Реально, в палаті було все - одноразова білизна, щітки, все! Ніяких бахіл не треба було куляти. Ну і ставлення до пацієнта - не описати словами. Сфера краси - тут просто в людей інша естетика (це не добре і не погано, просто так є). Німки більше приділяють увагу харчуванню, спорту, массажам, саунам, а манікюр так, їх не цікавить . Сфера послуг інша, бо працівники сфер послуг теж захищені законодавством, мають право на лікарняні та відпустку. З іншими пунктами типу дігіталізації та банківській сфері абсолютно погоджуюсь. ДІЯ то взагалі топчік!! Слава Україні!

[@annamedanna]

Медицина в Україні не страхова в загальному, це поки що проблема. Якщо ж ви робите за свої гроші в приватній клініці, то теж нічого не треба брати з собою.

[@annamedanna]

І ще один плюс, планові операції в Україні (так як і екстрені) виконуються заледь не відразу, якщо не потрібні якісь попередні підготовчі дії для пацієнта. Чи може цим похвалитися Європа? Ми можемо обрати зручний час, спеціаліста і клініку. Ми можемо зробити профогляд, коли заманеться. Ми можемо зробити відразу будь-які аналізи та діагностичні обстеження навіть ті, які не прописував лікар, нам не треба доводити спеціалісту і випрошувати, що нам треба рентген, УЗД чи МРТ, ми робимо це тому і коли вважаємо це за необхідне. Наша медицина дуже доступна і вчасна...але дуууууже недооплачена, що й не дивно, зважаючи на рівень життя пересічних українців.

[@user-oq9jo8eu2t]

Я дуже сильно сумніватися що це було безкоштовно!

[@TenderPortia]

@@annamedanna так, я от робила не в приватній, все оплатила страхова компанія. Звичайна рядова клініка

[@TenderPortia]

@@annamedanna ще додам, що все ж такі не вірно писати Європа, бо тут медицина все ж такі відрязняється, взалежності від країни. Не можна порівнювати Британію (яка формально вже не Європа навіть), Німеччину чи Італію. Там скрізь свої плюси і мінуси. Десь мінусів більше (Британія), десь менше (Німеччина). Мені ще дуже подобається ставлення до дітей. Як згадаю як на мене кричали "а як ти народжувати зібралась" (а мені вісім). Ну і в дорослому віці теж були нажаль сумні історії зі ставленням до пацієна ..

[@user-qp6xz7ph4s]

Шкода, що не сказали головне. Весь наш прекрасний сервіс побудований на недобросовісність і втіканні від податків. Працюю в сервісі 7 років, а саме у сфері громадського харчування. Жодного закладу, а я їх змінили немало, який би працював в білу НЕМАЄ! Дроблення фопів, приховування грошових надходжень, чорне працевлаштування, зарплатня в конвертах, «стажування» строком в місяці, за які вам не заплатять. І це не тільки про хлєбний. Щоб ви знали, кожна друга кав‘ярня Києва працює по такій схемі. А про зарплатню в 500 грн за 13 годин навіть писати багато не хочеться. Хтось скаже, то чого ти ниєш, іди в айті. То то можна, але хто ж вам каву зранку буде готувати, робити нігті, готувати авокдотост, колоти губки фарбувати волосся і так далі. Наш сервіс - наслідок корупції і недоброякісно ті бізнесу, а не нашої розвиненості і крутості.

[@danamarlioni9880]

О так, корупція в Україні на кожному кроці..

[@zoyaguiding6953]

​@@danamarlioni9880 цікаво, що можна жити в одній країні і мати різний досвід. Я за все своє життя, а мені 40+ не сплатила жодного хабаря, і отримала найкращу освіту і багато чого самостійно, без жодних впливів. Разом з тим дізнавалась, що за багато цих речей люди платили. Але це був їх вибір... Тому коли ви говорите такі речі, які вже затавровані у свідомості кожного іноземця про Україну і шкодять нашій репутації, то наводьте конкретні факти, що ви робите щоб її не було? Бо я живу, працюю тут і все отримую без хабарів. Більшість людей, які в нас говорять про корупцію, самі її підтримують і розвивають.

[@non_binary_deus]

Це правда... Але думаю це лише один з чинників, є речі більш глобальні. Прямо зараз мій друг почав неофіційно працювати в одному магазинчику, де більшість працівників працює отак, зп на руку, а начальник жадібний і часто обіцяє а потім не платить стільки. Якщо люди платять карткою то лише частина йде в офіційні доходи бізнесу, а готівка взагалі вся не рахується в податкову... І це все не добре... Коли ми нарешті почне о перемагати корупцію, думаю багато речей стануть значно дорожчими, бо банально, фопам доведеться реєструвати працівників і платити їм хоча б мінімалку, а не працювати напівпрозоро...

[@danamarlioni9880]

@@zoyaguiding6953 то у вас певно якийсь унікальний випадок, який треба занести в книгу рекордів. Лікарям дай, бо інакше помреш, деяким особливо ненажерливим викладачам дай, бо не закінчиш ВУЗ, у всіх інстанціях треба поклони бити, бо ти ніхто. Не маю бажання боротися з тим, що в Україні без зв'язків і грошей ти ніхто, тому виїхала і прекрасно, з гідністю живу в іншій країні. Серце болить, що Україна як держава і окремі громадяни не поважають себе та інших.

[@annasokolova8553]

@@zoyaguiding6953 колись роздавали такі наклейки на машину «я не беру і не плачу хабарі» просто на вулиці, я тоді була студенткою і взяла дві - собі і брату років 13 йому було. Наліпили ми їх тоді на ноути. Не знаю я чи це спрацювало, чи виховання, але хабарів ми ніколи не платили: ні за навчання, ні коли права отримували, ні по інституціям, ніде інде. Я не впевнена, чи можливо зараз в сфері послуг вимагати офіційного працевлаштування, бо не працювала ніколи в цій сфері, але якщо кожен з українців буде хоча б намагатися знайти оф. працевлаштування, або запитувати роботодавця про це регулярно, то може це змінить цю культуру.

[@lyd-llyd]

Хотілося б почути запити і порівняння досвіду від дівчат, які виїхали за кордон і тепер працюють у сфері сервісу в Європі, особливо, якщо вони до цього працювали в цій сфері в Україні. А так, найкраще в цьому випуску - це коментарі в топі. Оазіс адекватності і розуміння, якою ціною нам дається дешевий цілодобовий сервіс.

[@user-lj8cd1iz5h]

я працюю майстром манікюра в країні Європи. мій труд тут цінують більше. європейці менш вимогливі і більш вдячні. так, треба платити податки, отримувати ліцензію, салон має виконувати вимоги гігієни, але від цього і порядок. а ще є вихідні і ти не пашеш до ночі. і страховска медична є)

[@blauer_frosch]

+

[@romanshuta6053]

Вся сфера послуг, банкінку та взагалі сервісу - це нічого без нормальних судів і правової системи. Ви робити класний сервіс, запускаєте все що хочете, а потім до вас приходить мент і відбирає бізнес. Або пожежник і ви платите щомісяця, бо не можливо виконати вимоги, що протирічать один одній. Так що все відносно. Всі офігівають з медицини, але статистично - всі європейці живуть довше.

[@yuraniem3481]

Перш за все хочу зауважити, що досвід біженців і досвід місцевих значно відрізняється. Те, що українцям може здаватись складним і нелогічним, може бути простим і звичним для місцевих. У більшості випадків все працює саме так, як це зручно клієнтам і споживачам послуг, або ж згідно компромісу, який вони досягли. Тому пів року на чужині, для людей, які не були готові, які не збирались туди їхати і, переважно, не знають ні місцевої мови, ні місцевих традицій не можна вважати показовим. Кажу як людина що прожила у Словаччині майже п'ять років. По кожному пункту можу привести свій досвід, котрий протилежний наведеному тут або пояснює чому все так працює. Рахунок в банку, знаючи місцеву або англійську мову я відкривав за 15 хвилин. Застосунок мого словацького банку не гірший за Приват24. На спеціальному сайті онлайн можна навіть зареєструвати VAT-номер (ПДВ) для свого підприємства, що я днями зробив. Це не зовсім Дія, але багато функцій подібні. Штраф гарантовано приходить листом на адресу, відсканував номер, ввів суму і заплатив. Медицина в Україні хороша для тих, хто має на неї гроші і живе у великих містах. Місяць тому мамі зробили операцію у ДЕРЖАВНІЙ клініці в Україні за 120 000 грн. Без грошей в черзі можна стояти роками. Індустрія краси в ЄС це ліцензія (диплом), приміщення (оренда) і податки (їх треба платити). Тому й дорого. Інтернет, як і все, дорожче через оплату праці робітників, які монтують обладнання і його обслуговують. Я постійно бачу пости про нігті, каву і Дію. Але не бачив ще жодного, де би українці захоплювались якістю життя європейців, безпекою, комфортом для маломобільних людей (інваліди, мами з візочками, люди похилого віку), якістю громадського транспорту, довкілля, безпекою на дорозі, культурою водіїв, тощо. Як на мене, це важливіше.

[@anastasija7975]

👏🏼👏🏼👏🏼

[@mariannakravchuk8894]

Не писатиму багато, просто багато пунктів базуються на тому, що у дівчат з Палає мало досвіду в інших країнах і мало думок послухали. А ще когнітивне викривлення в тому, що кажуть "в Україні", цілком не вказуючи, де саме. Адже жити в селі, селищі, райцентрі, облцентрі, Львові, столиці - це все різні досвіди життя в Україні. Але для поглажування его наших громадян відео підходить 😉 Дівчата обожнюю Вас! Це перше відео, де майже до кожного пункту маю зауваження 😁

[@daria6725]

Так, до кожнісінького

[@lucy1391]

Жити в різного формату населених пунктах різний досвід у всіх країнах абсолютно. Таке вже життя устрій, відповідно і досвід абсолютно різний.

[@PScreative2016]

Коли я вимушено переїхала до Данії весною минулого року, у мене були дуже схожі порівняння (банкінг, сфера гостинності і краси). До цього у Данії я була тільки раз - подорожувала у 2009 році. Я з острахом думала про те, що буду 2 місяці чекати на прийом до лікаря з дитиною і отримувати тонну листів на пошту. Щойно я з сином отримала всі необхідні документи, як листування перейшло в ebooks-електронну пошту з твоїм цифровим підписом. Дуже зручно, тому що туди приходить інформація як від державних, так і від приватних установ (до прикладу, виписка з твоєю зарплатнею). Перед новим роком син дуже сильно кашляв і наша поліклініка буда закрита (так-так, це тут нормально, різдвяні свята для всіх), тому автовідповідач направив на реферальну клініку, куди я зателефонувала і його записали на прийом в той же день до лікаря, де зробили огляд, аналіз крові та мазок з горла на інфекцію одразу ж+тест на ковід. Лікар виписав інгалятор, який ми забрали в аптеці (в будь-якій можна забрати) через 10 хв після прийому. В чеку значилась вартість, яку сплачуємо ми і яку сплачує комуна (з податків). Так, тут лікар тобі не буде виписувати метровий лист з переліком медикаментів, якщо не вважає за необхідне. Після 4 днів у дитини кашлю як і не було. Я їжджу на роботу поїздом (по типу нашого інтерсіті), і за грудень отримала 60 євро компенсаціі на картку, бо виявляється, в якийсь з днів поїзд у грудні спізнився і оскільки у мене «абонемент», я підлягаю компенсації. Після отримання банківськї картки (на це пішло 3 тижні), всі операціі я можу здійснювати через онлайн банкінг-і сплату штрафу, і комуналки, і оренди квартири. Є функція миттєвого переказу, є-планового. Послуги краси тут не дуже розвинені, бо на них немає запиту, як у нас. Гостинність дуже кульгає, але знову-таки через відсутність запиту. Данцям чим простіше, тим «модніше», або «крутіше». Свічки в ресторанах є, поісти, попити є, і добре. А те, що під столиком можуть валятися серветки від попереднього гостя нікого не обходить. Мені дуже подобається система громадського транспорту, інофраструктура для людей на візочках, з візочками, велосипедистів, культура водіння автомобілів, загальна ввічливість і відгукливість данців. А ще, що в цій країні все навколо дитини і для дитини. В усіх смислах: робота до 4, бо у дитини школа до 4. Коли канікули у дитини, музеї, зоопарки, парки розваг пропонують знижки, або навіть безкоштовні дні для відвідин. Так, є питання до шкіл і садків, бо тут менше догляду за дітьми, ніж у нас, і трапляються різні ситуації (в тому числі і неприємні), але так данці вважають, що виховують самостійність у дітей. Шкільна програма першого класу відрізняється від нашої. Вчителька пояснила мені, що вони не поспішають дітей навантажувати знаннями, більше фокус на роботу в команді, самоусвідомлення, що тобі подобається, що не подобається. До чого все це я. Я дуже сумую за Україною, тому що у нас там було чудове життя. Але воно все базувалось на приватних послугах (клініки, садочок, школа ітд), а тут зіштовхнувшись із державними послугами і зрозумівши систему, думаю нам є чим обмінюватись досвідами😊 як правильно було сказано у відео, частина переселенців дійсно відкриють бізнеси і будуть надавати більш якісні послуги і можливо, після перемоги в Україні наші чудові люди перейматимуть і хороший державний досвід розвинених країн, де медичні послуги будуть доступні усім безкоштовно (я про державні, не приватні), трансплртна інфраструктура буде розвинена мережею не тільки маршруток, метро і інетрсіті, а і міжміських поїздів, великих автобусів, трамваїв та велосипедів. І ще дуже хочеться бачити більш справедливу оплату праці (тим же працівникам медичної та транспортної сфери, індустріі краси та гостинності ітд). І все буде Україна 🇺🇦

[@user-is3zk4yl6f]

Може мій коментар і не буде популярний. Але… Коли німці та британці будуть іздити до нас на заробітки , коли наші пенсіонери , на пенсії будуть подорожувати світом , чи хоча б своєю країною , а не думати де дешевше купити м’ясо для борща. Тоді , ми можемо тільки сказати - так , Україна краща ніж європейські країни . А найбільший плюс нашої країни - це не банківська сфера , чи сфера послуг чи будь що . А те , що це рідна земля …

[@user-mn1sw1ks6v]

Одно другому не мешает. Мадно рости и розвиваться, но опираясь на свои сильные стороны. Наши достижения должны нас вдохновлять на новые подвиги.

[@galaruta7824]

Вони будуть їздити, зачекайте років 10-15!

[@irenivernal7714]

100 відсотків. Толку мені від тої цифровізації і манікюру.

[@fgcjkd]

От вам треба все знецінити! Українці роблять собі в своїй країні комфортні умови і це дуже добре. А щодо пенсій та заробітчан, то це буде, коли українці усвідомлять свою колективну відповідальність, а не шукатимуть чергового принца-президента.

[@natalief7662]

Цілком погоджуюсь😢

[@Mandarunkaapel]

Мій досвід поїздки у Відень кілька років тому, в більшості, був позитивний. Що сподобалося: чистота і акуратність, все настільки вилизано до кожного маленького дворика; відсутність купи рекламних банерів, яскравих вивісок, які виїдають очі і фоново навантажують нервову систему. Транспорт (тільки метро користувалась) був абсолютно зручний, швидкий, пунктуальний і просторий, і можна було взяти квиток наперед вибравши конкретний час (обираєш звідки і куди їдеш і платиш за конкретну відстань). Кафе були класні і різні, і з великими порціями їжі (на той час в Черкасах в кафе порції були маленькі, зараз вже змінилось), в сервісі закладено принести водичку, поки ти ще листаєш меню. Що здивувало тоді з мінусів, то те, що великі мережеві супермаркети (не кажучи про маленькі магазинчики) починають закриватися з 18 години, і знайти магазин о 20.00 може бути важко, а в Україні було достатньо цілодобових, та й зараз під час повномасштабної війни більшість працює до 22-23 години, незважаючи на комендантську годину, що дуже зручно для клієнта. Але тут біда в тому, що сервіс в Україні надається не цінуючи працівника, бо те, що магазини/аптеки/кафе працюють допізна, можливе зарахунок того, що люди працюють по 12-15 годин.

[@prominchik_le]

Дякую, що ділитесь! Я б також хотіла поділитись, точніш запросити до себе на канал, аби познайомити з історіями дивовижних українцев! Це те, що дійсно варто почути 💛 Особливо нова розмова!

[@irynashved225]

А тепер палає у мене. Щодо банківської системи Європи. Так, в Україні якість та швидкість надання буденних послуг у цифровому форматі - на висоті. Проте, пам'ятайте, що європейські банки - це частина величезного фінансового ринку, якого в Україні ще немає і дай Боже, щоб взагалі колись з'явився. У Європі можна сміливо класти свої кошти на депозит у банку без побоювань, що він збанкрутує. В Україні, мабуть, більше випадків банкрутства українських банків чи інших фін установ (наприклад, страхових компаній!). Чи не так?

[@all.russians.are.responsible]

Вчора в кіно ходив і перед кіно з дружиною зайшов в кафе. Ось там ми побачили дуже літню пару, вони пили каву та їли тістечка, їм мабуть за 75 обом. Пані була у інвалідному візочку. Де таке побачиш в Україні?

[@blauer_frosch]

У нас люди з інвадністю кафе не відвідують? У Києві наприклад?

[@maritadanilevska5294]

@@blauer_frosch а пенсіонери по кафе сидять?

[@hannameunier1888]

Мене вистачило на 5 хвилин цієї маячні. Питання, якщо українські банки такі офігенні, чому ж ніхто із закордону не рветься зберігати гроші в українських банках? А тому що Приватбанк (і гадаю, що він не єдиний) після окупації Криму залюбки скористався можливістю зжерти всі мої кошти на рахунку і закрити мені мій супер-модерновий "приватний кабінет". Рахунок був відкритий у Севастополі задовго до окупації, на ньому зберігалися всі мої кошти. Навіть після переїзду до Києва після окупації рахунок досі не працює і банк не дає жодних коментарів. Що там, що там ще раз про українські банки?? А в Європі ти не можеш повідкривати собі безліч рахунків і ганяти переказами гроші невідомого походження. І це правильно. Це контроль за чорними грошима, "липовими" фізособами, фінансовими махінаціямм і т.д. Доречі, у Франції всі перекази в Україну зараз безвідсоткові. Тепер здогадайтеся, хто бере відсотки за отримання інтернаціонального переказу? Років через 30 може щось зміниться.

[@blauer_frosch]

А ми доживемо? Рашка не дасть нам розвиватися, їм ціль знищити нас, зробити ще біднішими

[@user-xk7hr1gz9r]

Подруга живе у Великобританії, там залізниця запізнюється, коли йде дощ. А наша Укрзалізниця ходить хвилина у хвилину навіть під "Градами"👍

[@olyalavrentieva1653]

Тут снігу трохи випало на пару днів, так школи позакривали і автобуси відмінили))

[@tetianapraetorius6453]

А німецький Deutsche Bahn це взагалі національний позор- запізнюється на годину майже завжди!

[@user-px5pi9ku8r]

@@tetianapraetorius6453 В Польщі те саме

[@analis_s]

Чисто дейче бан Бо просто 40 хв лин до Кьольну я виходжу за 2 години бо знаю що доведеться чекати або їхати через Бонн

[@Galochka13ify]

Ой, а французька весь час страйкує!😅🤣 Коли купуєш квитки наперед і вони вирішать застрайкувати, втрачаєш не лише день-два відпуски, але й кошти!🤯😤

[@gannaklishch976]

Я ваша патронеса і це перше відео, яке я навіть не стала дивитися. Бо взагалі не розділяю думки багатьох українців, що вимушені були виїхати і , зррзуміло, вашу. Бо якщо в країні цінується наявність Нової пошти, а не відсутність корупції, коли в воєнний час, щоб влаштуватися на роботу в держустанову треба занести 3000 євро, щоб пройти конкурс, коли ставлення до чинуш, будь-якого рангу ( я про Бровари) набагато особливіше ніж до дітей, і це я відслідкувала навіть по заголовкам статей, коли все ще продовжує панувати суцільна обєктивація жінки і патріархат, коли відбуваються постійно нальоти на людину, порушуючи всі її особисті кордони … я можу перечислювати бескінечно. То нащо мені та Дія, Нова пошта і все решта. Я хочу жити в людиноцентричній правовій країні, де всі рівні. Ну і плюс багато особистих причини йде бонусом. Бо я жінка-сінгл , 43 роки , без дітей з зайвою вагою, яскравою зовнішністю, і мені за кордоном набагато комфортніше ніж вдома.

[@blauer_frosch]

Згодна

[@user-vi3yc2xy8u]

Одне іншому не заважає. Ніхто ж не говорить, що все ідеально, але є і плюси. І відео якраз про це

[@nikabelka7447]

Я не живу в Україні уже багато років, можливо тому не бачу в більшості перерахованого вами ніяких проблем (мабуть вже просто звикла) Що стосується банків (говорю за Чехію) так, потрібен попередній запис, ....але тут такий менталітет. До тебе навіть подруга не прийде в гості, попередньо це не обговоривши. Ідея в тому, що всіх ця зустріч (ділова чи особиста) має влаштовувати і ви зможете приділити один одному час. Щодо лікарень: якщо платиш страховку, то і проблем нема. Так, черги іноді великі, але, з власного досвіду, якщо це щось терміново (операція у дитини на апендиксу), не потрібно нічого чекати, роблять всі потрібні аналізи, операцію, комунікація та відношення на вищому рівні. Ну а якщо це щось не термінове - буває чекаєш і місяць. Щодо Дії: у нас тут теж є подібний сервіс, але в порівнянні з дією він не такий многофункціональний. І загалом дигіталізація тут повільніша. Європа та її консерватизм))). Бюті та решта: ну тут на це нема попиту, вірніше він набагато менший. Чешка краще піде в спортзал чи з дітьми в зоопарк ніж на нарощування вій чи нігтів. Інші стандарти. А загалом, якщо брати кожну окрему країну, всюди можна знайти як вдалі цікаві рішення, так і ті, що потребують доопрацювання. Українці круті і цього ніхто не забере, але, як на мене, критикувати чужий монастир, і сперечатися де краще ..... Думаю було б класно просто підмічати ті круті штуки, які є у інших, та теж їх впроваджувати....а ті, круті штуки, які є в українців - розвивати і просувати і далі. Щоб уже у вас купували та намагалися повторити ваш досвід) Не згідна з тим, що ви, дівчата, говорите сьогодні, саме тому, що ви прямо чи опосередковано намагаєтесь показати, що Європа живе в якомусь аспекті гірше чи неправильно, забуваючи, що це їх життя і вони мають право бути і жити так як хочуть вони. І саме ви, УКРАЇНЦІ, мали б це розуміти як ніхто, саме за це ви сьогодні і боретьсь. Все буде Україна!

[@mamadina7927]

Дякую!

[@MK-cm2cc]

Про медицину. Знаєте, я народила доньку вагою 730 грам. Вона пробула в лікарні 5 місяців. Починаючи із того, що дитина АБСОЛЮТНО здорова і закінчуючи тим, що ми оплатили тільки паркінг, навіть памперси надавала лікарня. Жодного платного рентгену, жодні ліки ми не оплачували. Подібно із сином- він має проблеми із диханням, його прооперували безкоштовно, і нікому нічого не платили. Трубку для годування із девайсом і оксиметр нам фактично оплатила Канада. А, і апарат для зцідження молока надали, я змогла потім годувати грудьми обох і бути постійно в палаті із дитиною, 24/7, а це був ковід, до речі. Ставлення до потреб пацієнта в Україні ще має куди рости.

[@evgeniatarasenko1300]

Дія, манікюр, монобанк і т.д це все, звісно, дуже і дуже круто, але це не показник високого рівня життя. Європейці отримують людські зарплати, живуть в охуєнній інфраструктурі, бачать куди йдуть їхні податки і насолоджуються життям і плювати хотіли на всі ці манікюри і кафешки. Відсутність всього цього не заважає їм жити по-людськи

[@blauer_frosch]

Манікюри, макіяжі - то патріархальне культура, де жінка зобов'язана виглядати, як хочеться невідомим чоловікам. А там люди живуть в своє задоволення, не щоб догодити комусь

[@moncherpavus]

Майже все в Україні прекрасно, набагато зручніше та швидше. За багатьма речами сумую насправді, дечого дуже не вистачає. Є тільки одне "але" - в мені зараз боряться дві людини: одна за цю швидкість, зручність та якість, інша - за нормальне ставлення до себе. Я трансгендер, і відчуваю тут (Велика Британія) себе вільно і повноцінно, не зазнаю ніяких обмежень, не зустрічаю осуду чи потоку незручних питань або рефлексій з приводу "що таке гендер і навіщо він потрібен". Навіть коли реєструюсь десь чи замовляю послуги - графа де треба зазначити гендер, обов'язково має більше двох позицій, де також можна вказати, як ти себе визначаєш та як до тебе звертатись. Здивувало те, що навіть ті люди, що майже ровесники моїх дідусів та бабусь, до цього ставляться як мінімум нейтрально, не прагнуть це засудити, не виражають якоїсь зверхності, не кажусь, що це зі мною щось не так. Поодинокі випадки, коли хтось тут може собі це дозволити - це виключення. І навіть туалетне питання, яке дуже популярне у розрізі проблематики трансгендерності, скоріше труднощі у мене в голові, які я ще кілька років буду долати через травматичний досвід в Україні. Звісно, немає поки що масової моди на гендерно-нейтральні туалети або окремі туалети для трансгендерних людей, але навіть у бінарній системі ніхто не засуджує тебе, якщо ти йдеш у той туалет, який, на думку когось, не підходить для твоєї біологічної статі. Мені дуже хочеться повернутися в Україну, бо багато речей у нас дійсно фантастичні і не порівнювальні з іншим світом, але питання прийняття мене соціумом настільки болюче, що мені іноді навіть страшно уявляти, як мене може розчарувати повернення додому через цю проблему.

[@Dog-ez8ok]

Я зараз в Данії і це дуже толерантна країна. Голова консервативної партії гей. І ніхто від цього не втрачає свідомість, в Україні таке неможливо. Зараз один із топ скандалів - священник однієї з церков відмовляється одружувати гей пари і навіть ті пари, де хтось із партнерів розлучений. Люди припиняють ходити в його церкву на знак протесту, а отже він втрачає дохід.

[@ASbKA-MASbKA]

@@Dog-ez8ok ніколи не кажіть "неможливо". Україна зараз змінюється. І Великобританія і Німеччина і США колись були такими. Вони змінились. Зміниться й Україна. І набагато швидше.

[@Dog-ez8ok]

@@ASbKA-MASbKA зміниться, але не найближчим часом.

[@analis_s]

Я зараз входжу в свої 20 і моду сказати ми підростаюче покоління, я про той самий ген Зі, ставимось до різноманіття та прийняття себе куди з більшою волею та завзяттям, тож не бійтесь повертатись додому, України міняється і з тим, як люди зараз переходять з позиції совка в усвідомлення себе громадянином України, країни, що є членом європейської сім'ї. Тож майбутнє нас чекає куди більш світле ніж те як воно було, бо як мінім якщо не варто розраховувати на закостеніле попереднє покоління в своїх судженнях є зумери

[@a.nameless.monster.]

я теж безмежно люблю Україну і став неймовірно сильно сумувати після того, як виїхав, постійно думаю про те, чим я займуся, коли повернусь. але з іншої сторони, навіщо мені повертатися в країну у якій у мене немає жодних прав як представника лгбтк+. неймовірно боляче бажати повернутися додому, де тебе не цінять як людину.

[@ssuhanov]

Чудовий випуск. Дуже дякую вам Еммо і Яно. 👍👍👍 Шкода, що ви розкрили тему лише наполовину. 😢 Ви чудово порівняли сферу послуг з точки зору споживача, але зовсім не дослідили різницю з точки зору людей які ці послуги надають. Було б дуже добре обговорити різницю в житті українського ремонтника інтернету й німецького. Порівняти життя касира в чудовому Сільпо й касира в Кауфланді (саме Кауфланд, а не Альді, до речі було б більш правильно порівнювати із Сільпо). Машиністи потягів, кур‘єри, офіціанти, медсестри й медбрати. Цікаво було б зрозуміти з їх сторони де ж сфера послуг таки краща.

[@piligrim0326]

Ох, як я можу посперечатися по кожному пункту. Це про пріоритети. Мені нафіг не треба ті штучні брови, нігті, губи і т.д. Монобанком не користуюся. Дія теж як корові сідло особисто мені. Але я хочу мати хороший громадський транспорт в своєму місті, який їздить за графіком і оплатою прозорою, а не в кишеню водію. хочу щоб у нас сміття сортували, щоб воду з крана можна було пити і вона смачна. Щоб пологи і операції були безкоштовні в реалі а не на папері. Продукти. В Україні дуже бідний вибір, і то я з великого місьа. Коли я була в Польщі, я дивувалася вибору сирів, овочів, яких у нас не було ніколи, а які смачні рожеві помідори! А про італійські й іспанські "черрі" взагалі мовчу. В наших сільпо всі ті помідори - пластмасовий кисляк. У нас дуже малий вибір безлактозних і безглютенових продуктів, веганських відділів взагалі немає. Про що взагалі порівняння? Про банківські картки ваших героїнь не дивує, бо це ПЕРШИЙ БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК ІНОЗЕМЦЯ в країні. Згадайте, як ви в Україні свою НАЙПЕРШУ картку робили. Ви біженці в ЄС, не резиденти. Думаєте, іноземцям в Україні легше?? Порівнюйте біженців і біженців, а не біженців без знання місцевої мови і громадян своєї країни.

[@blauer_frosch]

+

[@serjofficial6332]

В Україні все зручно і швидко, бо ми пашемо як йо**ні коні і у нас немає часу ходити в банки і шось там оформлювати. І це можна накласти на будь який «так би мовити плюс» України в порівнянні з ЄС.

[@juliaplemenuik1469]

Живу в Іспанії 5 років, брови не скублю, гелі не покриваю, ходжу раз на пів року в перукарню і все на вищому рівні; медицина теж проблем не було, всі прививки, всі аналізи, лікування все супер. На рахунок банку є Pay pal, інтернет є всюди, подобається інфраструктура. Збираюся народжувати і в лікарню на роди мені нічого не потрібно, лише бажання народити ха-ха , а от моя подруга збирає дві сумки, я була якщо чесно в шоці, що навіть сорочку натільну треба брати на роди

[@imposibl4682]

і памперс дорослий, бо в лікарнях нічого нема

[@user-bo1mn7gg4b]

Треба брати все на себе і на дитину (вдягати): одяг, памперси, прокладки. Але, що вже плюс не треба купувати жодних ліків, єдине, що мене попросили купити (по можливості) - нитки на заміну тим, якими мене зшили (чоловік купив) плюс умови і палатах відмінні (у кожної породіллі окрема з власним душом та туалетом І живу я не в великому місті а в районному центрі P.S. baby box - приємний бонус від держави

[@zoryanasalata]

Я також..для мене нігті і перукарня це не важливо зовсім..Для мене раз в пів року в перукарню це норма..А нігті..немає нічого найкращого ухожені руки і нігті..без різних гелів..В Европі придають увагу здоровью..Спортзали на кожному метрі,правильне харчування..ІА в нас головне зовнішній сигояд..тату брів,ресніци на пів лиця..І не знаю що говорять про банки..Я все роблю в онлайні всі оплати ,все через сервіс банку онлайн..Відкривала рахунок в банку..Але це нормально..І нарождувала і в Україні і в Европі..І не має, що з чим зрівнювати..І не потрібно, "дякувати,акушеркам,медсестрам і всьому персоналу",А за сервіс вобще мовчу..Можуть так нагрубити ,що вже й незнаеш чого прийшлв

[@Malevuha]

крім пейпала є Револют, який і є батьком Монобанку

[@tanehka2.0]

Згодна з вами маю двох дітей з лікарнями не було взагалі ніяких проблем, навіть коли приходили серед ночі то давали ліки на декілька днів бо це була ніч з суботи на неділю

[@x67276]

Ми можемо показати світу, які українці неймовірні, а також навчитись чогось у них, щоб привнести це в Україну, і таким чином зробити її ще кращою

[@imposibl4682]

хіба у сфері бьюті, яка більшості європейцям даром не треба, ну так

[@forte549]

🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣

[@maritadanilevska5294]

@@imposibl4682 надеюсь, и у нас когда-то даром не нужно будет

[@nastiakorolkova6183]

@@maritadanilevska5294 все залежить від вас)

[@aleksandamitchenko2810]

Весь світ вже побачив , які українці... і ах..л.. Мова не про ЗСУ, а про біженців

[@bastet774]

Як працівниця сервісу,що ви описали хочу висловити свою думку. Для мене те що в такий сервіс це як раз показник відсталості, мої колеги і я постійно втомлені,ніхто не хоче брати нічні й працювати 24 на 7 ,про що ви))) я б залюбки працювала як в розвинутих країнах з 9 по 17-18,або о матір василева, як в Італії до 2х дня. Це повага до працівника,а в нас люди більшість скотки відносяться до працівників,це по-перше,а по друге люди працюють так від безвиходу ,а не з власного бажання. Коли ти ідеш працювати в умовну аптеку тобі кажуть,що треба буде вийти разів 2-3 в ніч за місяць,але це брехня буде більше і так всюди,а людям треба гроші, часи страшні, повномаштабна,інфляція,постійні загрози життя.До повномаштабної було тяжко,а стало ще гірше. Робітники не психологи,а теж люди,я працюю іноді на вулиці, іноді в кав'ярні і кожен робе все,щоб цей встратий комфорт був,але люди в нас просто ахуевші в край і постійні нерви роблять,типу ми сидимо в Берліні й чілім,а їм так тяжко,вони бідні їх треба пожаліти,вони діткі маленькі інфантильні і всюди ниття щоб їм щось дали. Умови праці страшні, роботодавці свині, постійна небезпека для життя - це не нормально,а люди працюють. Якщо б українчики й україночки були успішні й при статках більшість би й вийхала тимчасово закордон(як це і зробили люди при грошах,а біднота залишилась),але люди не можуть і одна з головних причин це грощі. Я люблю Україну всім сердцем,але сфера послуг у нас це дно,дно для робітників. Треба дивитись на ситуацію з усіх боків.

[@svetlanac1404]

Я мешкаю у місто Дніпро , шію одяг українського бренду . Я обожнюю свою роботу та шію якісно . Але я вже втомилася та в мене вигорання від цієї гонці , бо мало якісно , треба супер - мега швідко , щоб догодити клієнткам .

[@ingialionka]

@Вікторія К Уже немає того, що на початку.Не вивчив за рік мову, не працюєш, чи працюєш віддалено і т.д.-ніхто тобі платити не буде.І я вважаю це правильним.

[@svetlanac1404]

@Вікторія К Я не до того казала .🤦‍♀️ Я ніколи не жалілась . Мені не подобається тільки ця гонка .

[@svetlanac1404]

@Вікторія К я не розумію за що Ви на мене наїхали ?🙂 Я за то , що якісні речі не можуть бути так швідко зроблені як на масовці .

[@LS-ov4sm]

@Вікторія К у Польщі не платять і не платили. Хіба що на дітей, бо тут усі діти мають право на допомогу 500 зл. на місяць. Допомога для дорослих була одноразова 300 зл. Хто без дітей - більше грошей не отримував. За проживання українських біженців виплачували власникам житла до липня, вже не платять.

[@nadiia4021]

Послухала тільки про дію, як про цікаву тему для мене. Чому в Україні мало хто турбується про безпеку даних? В багатьох країнах не реалізована така система саме через те, що дуже складно зробити захист. А зібрати всю чуттєву інформацію і не захистити її, це ще гірше ніж бюрократія.

[@starhopper4472]

В Україні при владі малороси та агенти ФСБ. Все через дурість 73%. Дію роблять найперше для електронного голосування на виборах, щоб можна було легко сфальсифікувати результати.

[@oksanastrohanova8090]

Згодна з вами, це перше, про що я подумала, слухаючи про Дію. Якщо скласти все в один додаток, це величезні ризики.

[@zorianasenkovska9656]

так, я погоджуюсь стосовно безпеки даних, але дивіться, це частково і дійсно питання бюрократії надмірної, варто тільки глянути з яким "успіхом" нам країни заходу зброю на початку війни надавали. Просто впдало стару систему реформувати, бо дуже довго, не комфортно) І є великий ризик вкрасти дані не тільки з дії, а й з інших іноземних додатків - подивіться лиш на фейсбук і його вічні тягання по судах. На мою скромну думку, Дія в такому випадку точно більше захищена ніж той самий фб) і так, я розумію що це 2 різні категорії апок, але шо то шо інше - цифровий продукт, просто з іншим спрямуванням і можна що тим що іншим шкоду наробити - все залежить від рівнів захисту)

[@starhopper4472]

@@zorianasenkovska9656 як тільки Україна стане взірцем демократії та однією з найбагатших держав у світі, а українці будуть одними з найосвіченіших націй у світі тоді ваш коментар матиме якийсь сенс. Все, що ви сказали маячня.

[@Dog-ez8ok]

Погоджуюсь. Розказую датчанам про нашу Дію, вони в захваті перші 5 сек. А потім у них виникло питання - а як же захист даних? Ні, це ж небезпечно, якщо якась атака на Дію, це ж доступ до всього.

[@natalkaukrainka]

Я живу дуже довго в Польщі. Мене здивувала інформація про гірший рівень польських послуг бьюті процедур. Сказати, що вони гірші не можу. Банківські послуги - можна відкрити рахунок на селфі - тільки здається для громадян. Ще про залізницю - вагони ремонтують, багато швидкісних потягів. В Україні хоча їздять вчасно, але нажаль багато старих вагонів, зі смердючими туалетами. Про медицину теж, кому як. В Польщі не так просто прийти до спеціаліста по страховці, коли в тебе "десь засвербіло", але можна наприклад викупити додаткову страховку в приватній клініці (часто на роботі є такі пакети), тоді вже і черги меньші. Чи наприклад пологи - ніхто ні з ким не домовляється, пологи безкоштовні. І ще згадала - міський транспорт. В моєму місті в Україні ще їздять маршрутки , тролейбуси теж їздять, але їх мало, основна маса це маршрутки. В Польщі, в місті де я живу - великі автобуси, трамваї. Їздять за розкладом - не все ідеально, але не малі маршрутки. Для мене все дуже відносно - хто якими послугами користується. Можливо це пов'язано з періодом адаптації, та й сумом за домом, новими обставинами, іншою мовою, звичками, загалом нервовою ситуацією. Вдома ти знав все, що де і як, а в іншій країні - треба починати знову.

[@user-mo6ob4hj9t]

Мене зазвичай ці теми і пости про те, як в Україні все добре, а в Європі погано, дуже тригерять. В мене був досвід в Україні, де мене не хотіли приймати на роботу (лікарем), бо не занесла взятку, хоча вчилась в університеті непогано, але нікого це не цікавило; всюди «рішають» договорняки та знайомства, ти заходиш в кабінети до шефів кланяючись і через перепрошую, носиш на обходах рушники професору; вчишся,до прикладу, в медичному університеті до 10 років, щоби потім ледь зводити кінці з кінцями. Ця вся корупція, яка панує на всіх рівнях, і все вирішує, стала причиною того, що ми з чоловіком виїхали. І чесно скажу, роботу тут знайти легше, ніж в Галицькому районі на Прикарпатті. Боляче через це все. А за банківську стстему скажу, скільки в нас банків збанкрутувало з 90х років? Є знайомі, які платили в банку за навчання величезні суми, а наступний день банк збанкрутував і гроші викинуті на вітер, а чи один такий банк був.

[@maySV7]

Мова шла не про якість банківської системи, хоча заради справедливості треба враховувати скільки часу становилась європейська банківська система, а скільки наша.Крім того банківська система не сама по соб розвивається а в загальноекономічній св'язці, Але мова шла про сервісну якість та доступність нашої банківської системи. І чому не можно радіти тому, що у нас дійсно краще, це якась меншовартість, мовляв все одно ми недотягуємо до лоску Європи.

[@user-ml8xn2dv6d]

Так само реагую на такі пости в соцмережах. Бо розумію, що ми можемо багато речей змінити, але постсовєцький тип мислення, з "рішалами" з 90-х, змінити дуже складно.

[@anthems_ukraine]

Все що Ви кажете, це і є наслідок брєжнєвської стагнації. Відтоді почалися всякі подарунки лікарям, вчителям як хабар...від цього дійсно треба позбутися.

[@blauer_frosch]

+

[@juta4399]

Поділюся своїм досвідом. Вже майже 8 років живемо в Німеччині. Спочатку був шок: перукарні, банківська сфера, очікування 3 тижня на підлючення до інтернету, термін до лікаря через пів року.АЛЕ в Україні ми були на приватних страховках або приватних клініках, тому все вирішувалося по дзвінку часто-густо, а ось звичайна середньо-статистична районна лікарня...не думаю, що краще. Так, на гастроскопію чекала пів року, але коли я впала з велосипеда, розбивши голову і не могла встати (перелом в шийному відділі хребта), то за 6 хвилин біля мене вже була швидка. Ще 9 хв і я уже в лікарні. за годину з моменту падіння я мала 13 рентгенів, КТ і МРТ, 5 швів на голові, рука зафіксована, щеплення від правця, діагнози встановили, знеболили, всі подряпини оброблені, нейрохірург весело повідомив "вам пощастило, у вас перелом С7 але нерви не зачепило і ви будете ходити, завтра оперуємо". а в Україні? Принаймні на момент нашого переїзду, то поки твої рідні не привезуть гроші і не заплатять за все, то нічого не буде. Тому тут з якого боку дивитися. Індустрія краси- мені особисто подобається, що тутешні жінки не женуться наколоти морду філерами, розкачати губи до рівня качкодзьоба і намалювати брови в палець товщиною. Ні, є звичайно і такі любительки, але це меншість, а не як в Україні. На мене не тисне суспілсьтво, що мені на носі 40, що зморшки під очима треба терміново прибирати і т.д. мені років 5 останніх регулярно пропонують щось вколоти. Останній раз я вийшла, скасувавши всі свої терміни на массаж після фрази "Ну так вам вже 39, шо ж ви тягнете, треба терміново вже лоба підтягувати, а то буде пізно". Що це за ейджизм?? і взагалі, ніхто ще не уник старіння. В цілому, коли ти адаптуєшся, то вже не все так і страшно виявляється. Ти звикаєш, що супермаркет працює до певного часу, що в неділю все закрито і т.д. Так, в Україні є круті зміни, класні сервіси, щось навіть краще, ніж в Європі але ще є чому вчитися.

[@blauer_frosch]

В Україні жінка - то другий сорт. Всі люди старіють, але ж жінки то не люди, вони мають виглядати як закомплесексована Маша Єфросініна та Полякова в 40 без зморшок, з купою ботексу. Таке ставлення до жінок, то ознака відсталої країни Качкодзоби з губами не подобаються нікому і ніде, міра має бути. Переможниця конкурсу краси в ДНР довела це 😂

[@oexanr]

Щодо "додатків". Першоджерело - це англійське слово "application", яке утворене від - "apply". І доречніше буде називати не "додаток" (пріложєніє з російської), а "застосунок" виходячи, що "apply" перекладається як "застосувати". і міністр цифрової трансформації вживає саме "застосунок"

[@user-fw4cj8xh2i]

цікаве зауваження, я от помічала що використовуються обидва варіати і не розрізняла їх, а тепер буду вживати "застосунок", дякую)

[@alexanderpapuga6546]

Я думаю, що ще доречніше буде використовувати слово "програма", яке давно вже ввійшло до побутових розмов людей, котрі використовують різноманітні прилади, подібні до комп'ютерів :)

[@imposibl4682]

Про медицину закордоном - працювала лікарем в Україні і в Європі, не ідеалізуйте нашу медицину, корупційну і ледь жевріючу на чистому ентузіазмі медиків, яких держава зробила жебраками, варто тільки подивитись скільки відсотків бюджету витрачається на медицину в кожній конкретній країні, порівнювати травмпункт Охмадиту і загальне приймальне відділення європейської лікарні на периферії, де є система сортування, говорить про те що людина в цій сфері необізнана. В завершення скажу що якісна і швидка екстренна медична допомога і кваліфікація в Європі на такому рівні, що й не снилось, а на термін огляду у дитини з соплями і температурою можна і почекати, у жителів великих міст з сумнівними приватними поліклініками в підїздах на кожному кроці в України звісно шок.

[@blauer_frosch]

+

[@dianagdeshinska3279]

Дуже залежить від статусу людини. Напр., мати статус тимчасового захисту - не те ж саме, що людини, яка постійно проживає в країні. Я переїжджала в Фінляндії, то все зробила через інтернет за пару днів, а це і пошук житла, і переоформлення телефону, і банківські справи, і отримання місць для дітей в дитсадку і т.д. На мою думку, порівнювати системи не зовсім коректно, бо це все одно, що приїде до України, який уявлення не має, що таке "Дія" і як тут все працює, і почне оформляти документів. Напевно, йому теж доведеться познайомитися з місцевою бюрократією.

[@lenastroh467]

Дякую за адекватний коментар. Я живу в Німеччині більше 18 років і мені насправді дуже гірко чути від наших біженців , як тут все погано.....іноді це звучить дуже мерзотно, особливо від людей які в Україні навіть за воду платити не могли, приїхали і кажуть "вы живете в средневековье ".

[@natashakovinko9151]

При всій повазі до наших українських сервісів, варто порівняти, чи так само легко відкрити картку в Україні комусь, хто нерезидент. Як і скористатись всіма іншими послугами. Громадянам ЕС набагато простіше користатись послугами в ЕС. Крім того в банках працює фінмоніторинг, тут не принесеш рюкзак готівки, як у нас. Існує контроль і податкова система. Порівнюєте трохи непорівнювальні аспекти. Але слава всім нашим прогресивним бізнесам. Слава ЗСУ і Слава Україні!

[@user-bp4sk6og9m]

відкривала картку в Німеччині, і спілкувалась з німцями, вони казали, що так само все довго і для них. Наприклад, якщо хочеш мати можливість користуватись онлайн-банкінгом, то треба йти до банку, просити відкрити тобі цю послугу, чекати тиждень-два на декілька листів з різними кодами, і потім ще тиждень намагатись зрозуміти, як це все правильно активувати)) або записуватись на консультацію до банку, щоб тобі це зробили там

[@annamargrese]

@@user-bp4sk6og9mв Швейцарії теж саме. Але можна відкрити багато карток банків онлайн, в тому числі в Німеччині та інших країнах Європи. Наприклад, revolut - перерахунок коштів без комісії, в Україну переказ за хвилину, по країні якщо карта іншого банку довше. Також є wise. Обидві картки можна відкрити онлайн, якщо треба сама карта надсилають поштою. Єдина складність - поповненення, я це роблю через карти інших банків, тому там мучатися треба буде тільки з відкриттям іншої картки. У революті є навіть віртуальна карта, якою можна оплатити щось одноразовою карткою, дані якої працюють лише один платіж.

[@AtlasNV]

Хочеться відмітити, що на разі покращилось книговидання. Я Вчора зайшла в книрарню, і ледве зупинила себе на 3 книгах, бо кожна обкладинка притягує погляд, листки дуже приємні на дотик. Мені зараз дуже подобається, що з"явилися видання в м"якій обкладинці. зараз так багато цікавих книжок. Одні обкладинку Старого Лева чого варті!

[@missx8643]

А тепер подумайте скільки сімей може дозволити собі купувати книги коли одна коштує в середньому 400 грн.

[@yanahushchyna95]

В Европе к старикам совершенно другое отношение нежели у нас. Там даже если тебе 98 - будут до последнего стараться продлить жизнь, лечить и обхаживать. У нас все и так прекрасно знают какое к ним отношение. У меня бабушка поступив с переломом в рентгенкабинет, не допросишись помощи от персонала, карабкалась на стол, упала и получила ещё один перелом.

[@juliapechvogel6763]

Мою бабушку, которой было 100 лет, лежачую, с пролежни, заставили лично притащить в налоговую, чтобы оформить дубликат инд. налогового кода с целью получения справки ВПО. При этом никакие другие варианты не рассматривались кроме доверенности, для оформления которой тоже был нужен этот код. А вы со своей Дией. Девочки ещё очень молодые и ненабившие шишки в Украине.

[@Lucre3]

Лол

[@ligreze]

Однозначно те, що ми МУСИМО перейняти - інститут репутації та безбар'єрне середовище (там ще багато опцій по окремих законах, правилах та нормах, але то таке) Що ми можемо "експортувати" - це вже з'ясується після нашої перемоги, коли Україну багато туристів/робітників(для відновлення) почнуть відвідувати.

[@prominchik_le]

Погоджуюсь! Промінчику, я б дуже хотіла Вас запросити до себе на канал, бо там на вас чекають дивовижні історії українців, що мотивують😍🇺🇦

[@Alina_Shhh]

Безбарʼєрне середовище, як мінімум у Франції, я б не переймала. Сама пересуваюсь на візку - знайти доступний магазин, бутик - той ще квест

[@Alina_Shhh]

Треба бути обʼєктивними, приймати свої недоліки і виправляти їх, без наслідувань - ця концепція мені більше до душі

[@ligreze]

@@Alina_Shhh був у Нідерландах - там взагалі жодних нарікань. Тож так, погоджуюсь, треба брати найкращий з наявних прикладів

[@Ira_from_Ukraine]

Згодна. Як мама дитини з РАС та громадська діячка підтверджую.

[@LuLu-cy4rs]

Можливо в українців за кордоном так складно відкрити рах, тому що ви там нерезиденти?? Ви порівнюєте відкриття рахунку в Україні як резидент, але для нерезидентів у нас також купа незручностей!! Як мінімум, щоб покласти гроші на рахунок, вони щоразу мають підтверджувати походження коштів і т.д

[@user-rk5ib2on3h]

Ні, для місцевих стільки ж часу. Не забувайте, ми маємо ті ж самі права, що й вони.

[@PolinaZakrevska]

Я живу в Польші вже 8 років. В мене ніколи не було проблеми з тим щоб відкрити або закрити рахунок у банку. Так, вони висилають картки поштою, таким чином діє автоматичне підтвердження вашої адреси. Весною відкривали рахунок для моєї Мами, домовилась на наступний день, проблем не було. Маємо розуміти скільки людей вимушено перетнули кордони і уявіть собі які були б черги у банках. Вважаю, що немає нічого поганого в такому контролі банківської системи. Банківські додатки на телефонах теж чудово працюють.

[@UA_in_USA]

Мені вже складно казати щось про сферу послуг в Україні, бо ми в іміграції вже 10 років. Ще до «дії», тому не розбещені 😂Проте тут купа наших майстрів, на будь-який смак, якщо хочеться «нашого». На захист місцевих майстрів - тут є нереально класні, але в них і цінник вищий ніж багатьом іммігрантам комфортно сплачувати. З їжею та ж сама картина. Проте як хтось казав вище - не в нігтиках щастя, а в тому чим живе суспільство, як ставиться один до одного, рівень життя він трохи більше ніж ті дрібниці, яких не вистачає.

[@littlecrazzy0]

хочу поділитися кількома історями зі свого життя у Польщі, це звісно не найдальший захід, але багато чого вони перейняли зі вступом в євросоюз. а ще я просто дуже люблю цей канал, і тому коментар зайвим не буде, адже я їх пишу не часто, а український ютуб має квітнути. перша історія кортенька і пов'язана з громадським транспортом. я можу сказати тільки за Полтаву і Харків, але такої опції як нічний транспорт у нас не було. натомість жив у двох воєвудських центрах у Польщі, і там є окремі рейси нічних автобусів, і мої колеги могли спокійно дістатися додому після роботи навіть о третій ночі, коли ж у нас, працюючи офіціантом до 23:00 ти вже не можеш сісти на автобус додому. А також маршрути транспорту на кожній зупинці, на деяких екрани з розкладом, на деяких просто дошки з роздруківками, але для туриста це дуже зручно. в Полтаві кілька разів намагалися щось таке впровадити, і подекуди такі екрани і зараз є, але мало де і майже ніколи не працюють. інша історія про медицину. у мене є подруга, яка переїхала до польщі з Дніпра і в неї почалися проблеми пов'язані зі статевими органами(сухість і пекло). коли вона звернулася до лікарки у Польщі, їй прописали якісь ліки, можливо навіть антибіотики без жодних аналізів. на питання "а як же аналізи? від чого ви мене лікуєте?" їй відповіли "хз. ти пропий ці, а як не спрацює будемо інші пробувати". тобто я, хлопець гей який взагалі нічогісінько не знає про деталі жіночої анатомії зрозумів, що проблема в рН води чи щось у цьому дусі, задав їй питання чи користується вона спеціальним гігєнічним милом для інтимної зони, і навіть порадив їй те, яким користувалася моя мати, а також моя сусідка по хостелу. а лікарка просто бездумно прописала якісь незрозумілі ліки навіть не зробивши аналізів. (хоча це польша, в якій жінок в принципі не вважають за людей, які можуть мати власні проблеми і думки, а також здатних приймати рішення тому...) і остання історія з Парижу. я працюю у сфері гостинності, а саме офіціантом. і у 2018 році ми з сім'єю поїхали в Париж на новий рік. після 7 годин прогулянок по Парижу вирішили зайти в ресторанчик неподалік від Ейфелевої вежі. так як ми з України і в нас уже на той момент був монобанк, вирішили розрахуватися карткою (відсилочки до сьогоднішнього випуску увійшли в чат). офіціант задав нам питання, яке ,як мені здається, не дуже коректно ставити гостям закладу, але окей. "скільки чайових ви мені залишите? я одразу додам їх у рахунок". ми відповіли, що розрахуємося карткою, а чайові залишимо готівкою. він сказав, що так не можна, бо йому доведеться знімати ті кошти з рахунку і з нього візьмуть коміссію, тому йому потрібно щоб чайові також були безготівкові. можливо це й так, але нас це трохи збентежило, і моя мати сказала, що в такому разі ми нічого не залишимо. відповідь нас ошелешила "тоді йдіть звідси скоріше, я посаджу за той столик когось іншого". ми звісно пішли, але, маючи досвід у цій сфері, я досі згадую цю ситуацію з роздратуванням. бо в Україні нам доводиться зіштовхуватися з бидлотою, "бізнесменами з 90-х", людьми які тебе криють матом, тими хто не розуміє і на 10% тяжкості твоєї професії, тими хто кличе тебе щоби зробити замовлення і 15 хвилин тримає тебе біля столика поки вони сваряться, що хочуть одне й те саме, але треба замовити різне, щоб покуштувати. і ти всім ПОСМІХАЄШСЯ, дякуєш, і як що, то ще й вибачаєшся навіть якщо натупив хтось інший. а тут, тобі дійсно хотіли залишити на чай, хоча і сервіс так собі і подача страв як в совєтьскій тюрязі, а ти кажеш йдіть звідси я інших посаджу на ваше місце. англійською мовою це ТРЕШ. як раптом комусь настільки нудно, що дочитали аж до сюди, може знаєте як українською сказати "чайові"?

[@user-jp3lx2gf4n]

В більшості закладів в Європі офіціанти не заробляють зарплату - виключно чайові. І дійсно в багатьох закладах готівка - проблема. Бо вони мають її також показати і сплатити із неї податки і це важко… в Україні реальна проблема в сфері обслуговування - завищені очікування від ресторанів і занадто високі вимоги до офіціантів. В світі офіціантів і продавців поважають і те, що ви описуєте в Україні як нормальне може стати причиною відмови в обслуговуванні… я в Ізраїлі декілька разів бачила, як хамовитих клієнтів виганяли із закладу. Бо власники закладу цінують своїх співробітників і репутацію закладу вище за клієнтів і це нормально…

[@AtlasNV]

Про запізнення німецьких потягів. Згадала, як на початку війни в чаті Укрзалізниці писали, що вони вибачаються, але через обстріли на 40 хвилин чи годину затримується якийсь потяг!! Це неймовірна робота. В нас знайомий їздив з Кременчука на Захід країни, один рейс був майже тиждень. Коли в його вагоні буми мами з бейбіками, то він давав своє купе, щоб дівчата могли погодівати, або щоб малі поспали. І це не прикол, що наші провідники їздили стоячи бо відавали свої купе людям.

[@annaklimova2807]

Щодо ресторанів (я зараз про Таллінн буду говорити) - тут їжа офігенна, і можливо краще ніж в Україні вибір кухонь всього світу. Ну і крім того тут прийнято їсти не вдома (бізнес-ланчі тощо)-і коли ти це робиш посиійно, то ти цінуєш саме Їжу а не Інтер‘єр. Тому тут нормальна практика, коли кафе в стилі 90х а їжа Супер і воно забите. В Україні таке кафе обходили б стороною, бо не гарно для інстаграма))

[@lyudmylashumey263]

О, дякую за наводку. А які міста Естонії чи взагалі прибалтики ви б порекомендували відвідати? І якою мовою звертатися - англійською чи все ж таки краще російською?

[@blauer_frosch]

Життя на показ, то окрема хвороба

[@tetianapraetorius6453]

Живу в Німеччині 5 років. Частково погоджуюся : б’юті індустрія - тільки до наших, ресторани майже всі без «інтер‘єру», але дуже багато різноманітних кухонь, на любий смак. В Украіні зараз так само, але здається нема такої кількості мігрантів, які привозять свою нац кухню і відкривають ресторанчики. Медицина - часто чую жалоби накшталт у цьому відео, але жодного разу не мала затримок чи складностей. А я тут і народжувала, і лікувала рак, і травми з інфекціями дітей лікувала, короче кажучи все було швидко, людяно і професійно. Банкінг тут у всіх PayPal. Є також додатки онлайн банкінгу, де можна відкрити картку швидко і без походів у відділення. Офігена доставка всього, що купуєш онлайн. Мені не вистачає лише наших Сінево з нормальними цінами. Тут приватні лабораторії є, але дуже коштовні. Так само як і б‘юті процедури. Хочу додати, що жаліються ті, хто нещодавно приїхав. Якщо пожити довше 2 років, починаєш прилаштовуватися і розуміти чому в них так.

[@analis_s]

В Україні і Пейпал є але це те саме що й Моно чи Приват типу різниця ні в чому бо і в євро моно можна і приват

[@tetiana_lira]

Отож, що пожити тре роки, а я в Німеччині витримала два місяці. І повернулась додому, і не шкодую.

[@user-sp7zq3sw8x]

так всегда едут со своим монастырем и всё им не нравится, всё не так. Люди не едут в другую страну и тащят свою старую жизнь туда же, вместе изменений и впитывания нового

[@liyalynn3846]

Тому що, як виявилося, більшість наших людей живе за законом «мене не стукається особисто- одже, цього не існує». Так і прожила більшість 8 років війни без поняття, що йде війна. Тому що самі особисто не бачили її на очі. А тому, якщо особисто їх дитина не хворіє на тяжкі хворобу, то їм і діла немає до того, скільки коштують препарати і тд. І погоджують з Вами, що наші просто не розуміють, що неможливо нічого зрозуміти про країну, коли там живеш недовго. Люди роками живуть, і до кінця не інтегруються у суспільство. А вони це хочуть за 2 місяці зробити. І пишуть несинітниці про те чи інше, не розуміючи, як воно працює. Це дуже погана ознака.

[@nikabelka7447]

@@liyalynn3846 згідна з кожним словом

[@olenalukas179]

Подяка дівчаткам, добре підняли мені настрій. Вподобайка на підтримку українського патріотичного каналу.

[@user-np4op9oq9m]

Європа прекрасна!. Щирі, відкриті люди. Допомагають, надають притулок. Чомусь мені було неприємно дивитися ваше відео. Порівнюєте дуже поверхово. Якщо людина тікає від війни і потрапляє в іншу країну - то зрозуміло, що там все інакше!. Все по-іншому. Але основне - там немає війни!

[@ripley_the_alien]

Нам дуже не вистачає таких законів з охорони тварин, як в Німеччині, наприклад. Бо те, як у нас ставляться до собак.. яки сидять на ланцюгах і їх жодного разу навіть не вигулювали.. це просто неможливо усвідомити. Моя гарна знайома переїхала в Німеччину декілька років тому. Розказала, який в неї був досвід з собакою: вони не могли взяти з притулку тому, що квартира була визначена надто маленькою(!). На вулицях також неможливо просто взяти знайти собаку і забрати. В результаті собачку купили у заводчиків. Ну і те, що в нас безпородні собаки все ще вважаються не такими модними, як породні - погано ще й для самих тварин, яким таке розведення дуже шкодить.

[@NataliiaHaifudinova]

ну не знаю... =) ви коли-небудь пробували в Україні взяти тварину у волонтерів? Дитину простіше всиновити =)

[@ripley_the_alien]

@@NataliiaHaifudinova не пробувала, у мене дві собаки взяті "без посередників" - просто з вулиці. Різниця в тому, що в нас безпритульних собак на вулицях неймовірно багато, а там всі по притулках сидять. Так само і з котами.

[@blauer_frosch]

+

[@annadunets5665]

Оце хотіла розписати по пунктам з чим не погоджуюсь, але подумала і без моєї критики якось ютуб проживе :) Взагалі не існує ідеальних країн, і ще я думаю не варто узагальнювати щось, що погано(чи добре) працює в одній на всю Європу. Ще дуже класно, що ви говорили також і про те, що вам сподобалось десь в інших місцях і не намагались зробити вигляд що в Україні все ідеально. Вийшло приємне нагадування цінувати своє. Дякую :)

[@irenama]

Нажаль, усе про що ви говорите - це проблеми саме емігрантів (чи тимчасово переміщених людей), а не того, що десь гірше чи повільніше ніж в Україні. Якщо бельгієць приїде в Україну і захоче відкрити собі рахунок, отримати довідку, підключити інтернет, записатися до лікаря і т.д. - у нього будуть точно такі самі проблеми , як і у наших людей. Просто бельгієць скаже собі: "ок , я в іншій країні, тут все працює інакше , може треба просто розібратись". Я живу у Італії 11 років : у мене все в телефоні (включаючи довідки , оплати штрафів і т.д.), яким я оплачую все через один дотик , перекидаю гроші за 10 секунд в кілька траншів, записуюсь до лікаря через вотс-апп (уявляєте! І це не приватний лікар, вона мені ще й направлення скидає по вотс-аппу), у мене надшвидкісний безперебійний інтернет (у тому числі на телефоні) і я можу оплачувати товари та послуги у всьому світі .... камон , люди , ви перетворюєте емігрантську хандру на загально-національну гордість. Все працює , просто воно працює інакше.

[@kiraginger]

Підтримую, я коли переїхала до Польщі теж стресувала, бо інша країна, все незрозуміло, як працює. А зараз вже жодних проблем немає, а б'юті-індустрія мене взагалі мало хвилює в будь-якій країні) Зате тут швидка приїде до мене за мінімальний термін, бо машин вистачає і ніхто не сидить на температурі 39 чи підвернутій нозі

[@Jengorska]

Жила пів року в Мадриді Що в нас краще: - клімат особисто для мене. влітку нема де сховатись, немає дерев які дають тінь, газонів, я навіть не згадую про ліси. два великих парки на все місто. Всюди бетон і каміння, яке розкаляється на сонці за день. Єдина річечка що є ледь жива. - вже проговорені дія, медицина, бьюті індустрія - я жила в центрі, і спати вночі було важко, бо тинялись люди і галасували. О третій ночі вулицею могла йти компанія і гигикати на всю вулицю. Таких компаній по кілька штук за ніч, і так майже кожну ніч. Стало очевидним що для них це норма. Також через те як побудовані будинки створюється ехо, що на 5-му поверсі усе чутно. - інтернет в багатьох місцях був, але всюди підключення викидає кожні пів години, і потрібно перепідключатись. - повільніше метро ніж в Києві. Я буквально стоячи на одній станції через тунель могла бачити наступну. Станції коротенькі швидкість вагонів низька. Вартість поїздки півтора євро. - в басейнах плавають без шапочок, тому всюди купа чужого волосся - ну і основна причина чому власне повернулась в Київ - люди. Країна закрита до емігрантів, особливо без знання мови. Українки які в Іспанії на той момент жили вже 8-10 років розказували, що їх єдиний шлях вписатись в спільноту - це побудувати стосунки і спілкуватись із друзями та сім'єю партнера. І на це їм знадобилось від 4 років. Весь інший час імігранти спілкуються лише з імігрантами. Чого варто навчитись: - берегти свою історію. В них дуже багато старих будиночків і пам'яток архітектури, і це поєднується із новими будівлями, зберігається, реставрується і не руйнується. Дуже важливо! - відношення до жінок. Я підпрацьовувала помічницею на кухні в невеликому барі, і в невимушеному спілкуванні з колективом було багато компліментів (типу "muy guapa") але в цьому не було ніякого флірту і підтексту бажання. - рекреації. В тих невеликих парках і з тими невеличкими шматочками річки робили неймовірне) дуже якісно та добре облаштований простір, відсутнє сміття і не зустрінеш звалищ. -взагалі система вивозу сміття просто вау. Очевидно сортування сміття. Але навіть без сортування. Там працюють гарні сильні молоді рухливі хлопці в гарних помаранчевих костюмах. Кожен будинок має свій бак, і машина приїзжає і забирає сміття 2 рази на день) - немає бардюрів у зонах пішоходів, є велодоріжки, пандуси, ліфти в метро. - відимість і ставлення до ЛГБТ - соціальні служби. Ми по талончику їздили і брали в організації допомогу. Кожні вихідні це чемодан їжі зі свіжих фруктів та овочів, макарони, боби, молоко, олія, яйця, солодощі. Ця система працювала НЕ через нас. Вона була для іспанців. Для тих хто має в цьому потребу. І 90% тих хто отримував допомогу були іспанцями. (Допомога на Алюче) - Книгарні на кожному кроці. Навіть у магдональтса була акція - безкоштовна підписка на 3 місяці на місцевий застосунок де можна слухати аудіокниги. Шопери з написами "читання це сексі". - ставлення до мови. В Іспанії англійською говорять менше і на нижчому рівні ніж в Україні. Що вже казати про інші мови. Вони позиціонують себе так, що якщо ви на території цієї країни, то ви і вчіть нашу мову і говоріть нею. (Але в нас інший контекст, це зрозуміло) - про басейни вже говорила, але повторю. Міські (тобто не приватні а на балансі міста), неймовірно гарні, чисті та зручні басейни. Вартість 2 євро за 4 години для дорослого. Купити можна через застосунок життя міста(він якось так і називається Мадрид) щось схоже на наш Київ цифровий, але ширший список опцій Просто інфо.. не знаю поки гірше це чи краще Можна отримати будь-яку професію і почати працювати в обраній сфері закінчивши курси 3-5 місяців. Державні курси. І можна йти медсестрою, вихователькою, помічницею стоматолога, водійкою громадського транспорту і тд. В нас для цього потрібно мати огого яку серйозну вищу освіту.. -

[@user-ml8xn2dv6d]

Сильні сторони комфорту України дуже перебільшені. Якщо говорити про вибір продуктів - справа тільки в різних смаках. Стосовно сервісу - те, що для нас зручно і доступно в будь який час, для людей по іншу сторону медалі - часто неоплачені понаднормові години, важка праця і низька зарплата, в порівнянні з європейською. Стосовно банків. Так, тут важко отримати карту, потрібно багато документів зібрати і все таке. Але банк гарантує мені безпеку, саме тому має стільки вимог. Стосовно медицини - тут так просто не прийдеш до лікаря і за пару соток не "порішаєш". Тут людина від народження має свого лікаря, який знає про її стан здоров'я все, до найменших деталей, бо є планові огляди постійно. Тому непередбачуваних ситуацій дуже мало. Наші люди хотять прийти з умовним цирозом печінки і просити вирішити їх проблему тут і зараз, бо в Україні так працювало. Стосовно косметології - а ні, тут таки ми кращі😉 Насправді, в Європі дуже цінують свій час і свою роботу. Так само, як час і роботу інших людей. Тут високо цінують безпеку у всьому. Тут люблять чітко розуміти, куди і на що пішли їх податки. І мають права. У нас з цим великі трабли...

[@AndriiA939]

Погоджуюся. У Львові бариста може працювати одна людина на зміну 10 годин+2 години на прибирання, в європейських країнах по троє-п'ятеро людей на ту саму площу\кількість клієнтів і на 8-10 годин. А зарплата може бути й більша (себто купівельна спроможність зарплати)

[@Hanna-vc8kn]

Абсолютно погоджуюсь. Зручність і дуступність не дорівнюють безпеці та ефективності.

[@elinkap.535]

Не погоджуюсь відносно медицини та банків в Україні. В нас однозначно зручніше, швидше і дешевше, а отже, доступніше. І головне - є вибір. Маю досвід проживання за кордоном. Дівчата все вірно сказали.

[@tarasbat5297]

Та вся перевага заходу в більшій зарплаті. Часто бачу людей які розказують як класно живуть у Європі, США, і гноблять Україну, а причина в тому що тут вони не мали можливості заробляти. Ті ж айтішніки з європейською зарплатою особливих переваг життя в Європі не бачили, до війни.

[@elinkap.535]

@@tarasbat5297 врахуйте ще факт, що і податки там значно вищі. В результаті - не такі вже в них і високі зп. Можливо, раніше і було краще в порівнянні з Україною..

[@olena1328]

До речі, про швидкі. У нас прийнято викликати швидку ледве не по кожному пуку, а у Європі у більшості випадків ти сам маєш дістатися лікарні, бо за невідповідний правилам виклик ще й штраф отримаєш

[@nanaol135]

(чіпляє табличку "а я ж казала") мешкаю в Франції 15 років, об'їздила вже половину Європи. всі ці роки переконувала своїх, що Україна дуже крута країна, що в нас є багато чудових речей, яких більше ніде нема, що в нас гігантський потенціал. і завжди мене вислуховували дуже скептично. а тепер самі переконалися, що я була права. комплексу меншовартості треба позбуватися!

[@hannagoy3860]

Якщо б банківська система в Україні була б така крута, то всі платили б податки. Для цього всі ці перевірки за кордоном і є. Дівчатка, ви не зовсім обьективні бо порівнюєте свої права громадянина з правами особи максимум з тимчасовим видом на проживання. Ви колись бачили студентів з африки в наших інстанціях? Я бачила і це жесть. До них відносились навіть не як до сміття ( сміття це категорія для громадян). Спробуйте скористатися українськими сервісами з даними НЕ громадянина. Так варто і порівнювати, а не мяке і зелене.

[@tamshow120]

Погоджуюсь. В Польщі є система типу Дії, але ж вона мені як не громадянину недоступна

[@user-jp3lx2gf4n]

Ви абсолютно праві, непорівнювальні речі. Людині із громадянством країни, де відкривається рахунок це зробити в рази легше! Це не порівнювані речі…

[@user-jp3lx2gf4n]

В Україні щоб нерезиденту відкрити рахунок треба пройти три круги аду ще до того, як ти перший раз до відділення банку підійшов…

[@ptashenya7827]

Згодна. Бо ніхто не задумується про нашу сучасну банкувську сферу, коли будь-якому рашисту можна приїхати в Україну, оформити картку за 2 хв, а потім з неї пересилати гроші колаборантам, що здають позиції військових. А ще жити на зйомних квартирах, де ніхто нікого не реєструє і всі документи отримувати по електронці, бо ми супер сучасна країна. Або, наприклад, в Німечинні, я не можу прийти в банк з реквізитами чужої картки і поросити перевести гроші на неї - не тому що тут щось не сучасне, а тому що це своєрідна боротьба з корупцією і тероризмом.

[@olgaxisania8910]

Дійсно, я про це так не думала

[@tetianaponomarenko8362]

Дівчата, просто українці інші. Той свмий француз чи американець, що приїхав би в Україну, відчув би нестачу чогось, про що ми й не здогадуємось. Я давно живу в Литві і щодня чула такі історії від сестри, якій постійно чогось бракувало. Але більшість її проблем була через те, що вона не розуміла системи, не мала роботи, страховки, не знала хороших лікарів, не знала мови, не могла знайти потрібну інформацію про послуги чи події. А звідси і всі її скарги. Не має достатньо грошей, щоб піти у хороші салони краси, а тому йде у мічцеві на районі - якість відповідна. Я помітила, що сестра помішана на б'юті штуках: брови, вії, шилак, стрижки, шугарінг і т.д. В групах мігрантів з України купа майстринь пропонують свої послуги. Мені дивно, наскільки ця індустрія роздута.

[@blauer_frosch]

В Україні патріархат і жінка другий сорт, тому женуться за неіснуючою красою, аби догодити комусь. Старіти права не маєш, бо ти не людина. І взагалі, жінки закомплесексовані тут

[@mariiatkachova2402]

Розкажу трохи про Польщу. Одна моя подруга працює на на складі. Вона завагітніла на 4 місяці пішла на лікарняний по вагітності і 6 місяців отримувала 100% своєї зарплати, причому так склалося, що перед вагітністю вона працювала більше норми і тому на карточку приходило більше, перед лікарняним їй порахували середню за останні 3 місяці і цю суму вона отримувала під час лікарняного. Потім вона народила і пішла в декрет на рік, протягом цього року вона отримує 80% від зарплати. Крім того в Польщі батьки на дитину отримують 115 доларів щомісяця до повноліття дитини. В Україні про таке годі і мріяти! Інший приклад. Одна знайома родина з немовлям і кредитом на квартиру. Мама в декреті, отримує ті самі 80% від зарплати, тато працює. Раптом тато порізав руку. Він був на лікарняному півроку, лежав в лікарні, так само отримував 100% від зарплати і ще навіть якусь компенсацію. А щр було б у нас?

[@user-lc3qy2kg6m]

Я хочу сказати,що у нас дуже велика корупцiя,як так може бути,що я отримую декретнi грощi однаково з тою дiвчiною,яка не працювала??? Я платила налоги 9 рокi ,а декретних отримую 860гр...нас просто на...ь

[@mariiatkachova2402]

@@user-lc3qy2kg6m допомога від держави буде кожній мамі, а ось декретні виплати лише тім хто працював на момент вагітності

[@user-lc3qy2kg6m]

@@mariiatkachova2402 В тому-то i справа,що працювала 9 рокiв безпреривного стажу,до вагiтностi i в декрет пiшла з неī,а отримую дулю))

[@dima45ft93]

Думаю, порівнювати Охматдит, найкращу дитячу лікарню в Україні, із звичайною лікарнею у Франції не дуже коректно, бо у наших звичайних лікарнях так само сидиш в коридорі з усіма

[@choseensoi]

Кілька років тому довелось потрапити у лікарню швидкої допомоги в одному з найбільших обласних центрів. Спогади жахливі, від вимагання хабаря прямо у приймальному відділенні у батьків іншої пацієнтки - молодої дівчини, до палати з тарганами, без постільної білизни і з плямами сумнівного походження на матраці. Усі ліки мусиш купувати самостійно, в купі з паперовими серветками для медсестер. Їй-Богу, ще б з Добробутом порівняли. У більшості медзакладів усе не так райдужно

[@user-pm8jr5sd6e]

Ви праві, дівчатка. Колись ми не цінували наших чоловіків (багато хто віддавав перевагу іноземцям), а вони виявилися справніми чоловіками. Колись ми нарікали на Україну, а вона виявилась найкращою!

[@blauer_frosch]

Дуже узагальнено у вас. Більшість чоловіків далеко не такі сильні та мужні, як ЗСУ - кращі з кращих гинуть, а найгірше залишається жити в країні. Сексизм, пузаті нахабні чоловіки, матусині зарозумілі синочки (нам один нахамив), дармоїди, домашні тирани, завищені вимоги до жінок, мажори гвалтівники - такого сміття багато.

[@ira20059]

Рівень манікюру, кава і дія НІЯК НЕ підносить рівень життя. Згідна,зручно,але коли в селі немає нармальних шкіл,садків,я вже ж навіть не говорю про ресторан. Немає лікарні чи нормально обладнаного фельдшерського пункту, немає нормальних доріг, щоб в те село доїхати. В Європі інші цінності а не нагаточки

[@user-ml8xn2dv6d]

100%

[@anastasiiaprus]

підтримую

[@user-db8nj4ev3h]

мала досвід хворіти короною і в Україні і в Європі. Не скажу що тут такі цінності, де в місцевому селі є фельдшерський пункт і тобі нададуть допомогу. З короною наприклад тут до тебе ніхто не прийде, про консультацію онлайн, як це є в Україні взагалі мовчу. В звичайних умовах ти записуєшся до лікаря у кращому випадку на місяць вперед, а не день в день чи наступний день як в Україні. Коли тобі дуже погано і тобі ніхто тут не допоможе, то повірте, хороші дороги до села це останнє про що ви будете думати

[@Sin_nombre_ua]

Медицина підносить

[@user-cv7zs1bo4i]

Ну трохи не згодна з Вами про школи і садки в селах.Є громади де керівники з головою і перше,що зробили,то це капітальні ремонти шкіл і садків.Дітей в садках мало догляд і розвиток кращій ніж у місті,бо це село всі знають один одного і можна так реально отримати на горіхи.По медицині проблема в громадах не з грошима,а зі спеціалістами.Бачила купу оголошень про надання і житла і конкурентної зп для сімейних лікарів.Якби в нас були гарні дороги залюбки виїхала у село.

[@khrystynaperepelytsia2679]

Ми з чоловіком живемо в Канаді вже майже 9 років, тобто коли ми їхали ще Дії не було, але я пам'ятаю цей жах у різних кабінетах де надавали соціальні послуги. Тому коли ми приїхали до Канади все здавалося набагато легше ніж в Україні, та ще люди дуже доброзичливі в усіх сферах обслуговування. Я памятаю як ми приїхали в Україну в 2017 році та думали зробити біометричні паспорти, після делька годин сидіння в паспортному столі, коли жіночка яка там працювала постійно заводила 'своїх' повз чергу, ми вирішили що поки без біометричних паспотрів поживемо та дочекаємося вже канадських. Щодо медицини, то щоб отримати допомогу щодо проблеми яка не загрожує твоєму життю, то це може зайняти час. При цьому нашому другу робили відкриту операцію на серці та рівень надання послуг нас вразив - його госпіталювали відразу як тільки запідозрили інфаркт, операцію назначили вже на наступний день - все було швидко, безкоштовно та він був задоволений рівнем турботи. І я пам'ятаю як народжувала моя сестра в Україні - вона звичайно заплатила лікарям якісь гроші в конверті, але народжувала на кушетці та їй навіть знеболювальне не зробили коли зашивали розриви... Я чула від друзів що ресторани дуже розвинулися в Україні за ці роки і це дуже круто. Ми живемо в Ванкувері, тут eating out на гарному рівні, різніноманітніші кухні, смачнющі сиші, навіть каву гарно можна знайти (не шукайте її в старбаксі 😊), звичайно в маленьких містах все скромніше. Я згідна з людьми які пишуть що за межами України не гірше, а просто по іншому. Треба ще розуміти що якщо люди виїжджають як біженці, то їхнє сприйняття буде інакшим ніж у людей які роками готуються до імміграції та вивчають все про країну куди їдуть. Я це дуже бачу на прикладі своєї сестри яка приїхала до нас через війну. Її та наші враження від країни дуже різні хоча б на початках, тому що ми хотіли пережити досвід імміграції та відкрити для себе нову країну, а вона була змушена це зробити. Щодо Дії - виглядає дуже круто та зручно та дійсно на декілька кроків попереду всіх інших, але факт що вся твоя персональна інформація в одному додатку трохи лякає.

[@alinap377]

Я іммігрантка в Канаді, так сталося що час мого планового приїзду нажаль співпав з початком пономасштабного вторгнення. До імміграції готувалась роками, і чесно дещо в Канаді розчарована. Банківська система гірша, сфера послуг далека до України, бьюті індустрія і ресторани 100% кращі в Україні. В чому явні плюси Канади: соціальний захист, оплата праці, регулювання охорони праці і бібліотеки,національні парки. Мій досвід базується на локації також я в GTA, Ontario.

[@khrystynaperepelytsia2679]

@@alinap377 Я тепер розумію що Україна дуже змінилася за останні 9 років, бо мій досвід був інший. Ми перший раз були в Торонто у Вересні 2022, та як повернулися назад у Ванкувер, то майже землю цілували 😆 То я думаю місцева природа також впливає на враження 😄. Все ще звичайно залежить від потреб. Мені бюті індустрія не так важлива, якщо щось треба то знайду, але маю визнати що гарних перукарів тут мало, навіть наших. Може мені щастило на них в Україні. Але можливість проводити активно час, ходити в гори майже кожні вихідні, безпека, многонаціональність та прийняття різних людей, це для нас важливо. На моєму досвіді, отримати кредитку тут як нью камер було легше ніж років 10 назад в Приват банку. Моїй сестрі взагалі відразу у відділені видали кредитку та сказали що можна було не ходити до них, а відкрити рахунок онлайн.

[@blauer_frosch]

Ставлення до вагітних жінок - треш і жах

[@user-jv2rb7fc8h]

Україна поза конкуренцією, тому що вона рідна наша і кохана❤ Але, на жаль, нам ще треба попрацювати над усіма сферами, що стосуються соціальної захищеності і фінансової. Так, у нас класний сервіс, бо у нас класні люди, творчі, креативні. Але на державному рівні ми поки дуже далеко від Європи, на жаль.

[@tatianao3944]

Зате в Швеції медицина вся безкоштовна, всі операції безкоштовні, а в нас треба мішок грошей! А з приводу внутрішніх перельотів- набагато краще для екології користуватися потягами🤷‍♀️

[@lyudmylashumey263]

Вибачайте, але вийшло якось зовсім необ‘єктивно. Питати у людей, які тільки недавно в іншій країні - це не зовсім коректно. Вони не знають специфіки тої країни і все спостерігають через українську призму. З чим я однозначно згідна, так це з тим, що за останні роки Україна сильно у всьому просунулась. І це додоє оптимізму. Найбільше хочеться, щоб в Україні кожна людська праця нормально оплачувалась. Тоді, звичайно, зникнуть цілодобові супермаркети і дешеві манікюрні салони, але то вже буде інша історія.

[@GluKKing]

А сфера послуг мені в Україні не подобається.я в ній працюв десять років і це просто якийсь жах.У нас клієн завжди правий а це не правильно.

[@marianateslivich3602]

Мій чоловік тривалий час жив у Чехії. Туди ж переїхали його батьки з дітьми. Він завжди хвалив Чехію. І мені чогось було шкода через це. Але нещодавно ми пішли по нічному центрі Львова погуляти. І він був вражений великою різноманітністю закладів. Різних маленьких ресторанчиків і кав'ярень. Власники дуже креативно підходять до свого бізнесу. І це круто)

[@hutsulka7692]

Дякую Яні за коментар про запит в Україні на послуги краси, бо я вже почула які ми тут нечесані і недоглянуті тут в США, бо в нас б’юті індустрія на нижчому рівні.🤦🏻‍♀️ Вибачте, але я хочу витрачати на манікюр і педікюр не більше півтора години. Ні я якому разі не три. І не треба мені видирати кутикулу з м‘ясом, бо це шлях до занесення інфекції. Є певні вимоги до обрізання кутикули і я рада, що їх тут дотримуються. Таке саме з пофарбуванням - нічого в моєму житті це не змінило. Тому можна знайти свою майстриню чи майстра але знову ж таки, чим швидше, тим краще. Три години чи чотири - ні, вибачте. Є цікавіші речі , щоб тратити на них час ніж манікюр і педікюри, які знову треба робити через два тижні. Це все добре, що і Дія, і кава, і манікюри, але це все має значення для розмов, коли кордони захищені і є достаньо зброї, щоб відбити атаки орків, як і розвиваються демократичні цінності. Так, ресторанний бізнес розвивається, але сервіс бажає кращого. У США навіть дорожчі ресторани доступні, як і порівнювати не варто - геть інші світи. Як і американці надають перевагу американській їжі , а от в Україні тобі дивуються, якщо ти хочеш саме українських кулінарних досвідів. Мі чоловік інженер, тому ходити в Україні вулицями було важкувато з ним, бо зауважував багато дивних речей - чому дроти стримлять з землі, чи ринви на іншій стороні від стоків. Але йому сподобалося, що люди більше ходять пішки, як і малі населені пункти більш розвинуті і живі, як і легкість у міжміському сполученні, хоча рівень вентиляції бусів і відсутність простору його напрягали.

[@blauer_frosch]

+ Бьюті практики то хвороба, та викачування грошей з закомплесексованих жінок

[@A.Starkkk]

Не обманюйте себе, ми живемо у відсталій країні, де навіть з транспортом нема жодного порядку. До дупи ті всі дії і монобанки.

[@user-ds4mk7nb8q]

Чекаю на наступне відео - «Що на Заході краще, ніж в Україні»

[@user-sp7zq3sw8x]

все эти плюсы не играют никакой роли, когда нет безопасности для людей, хорошей медицинской судебной и правоохранительной системы, защиты прав человека

[@jolynesenpai]

+++

[@alexanderprocopenco5532]

Нажаль, у більшості випадків комфорт людей середнього класу та вище в Україні тримається лише на умовах праці та зарплатні людей що працюють по 12 годин на день без, зазвичай, нормальної перерви на обід 😢😢😢

[@miriamrojas5059]

Одне з найцікавіших відео, дякую вам. Дійсно сподіваюся на максимальну користь від такого масиву культурного обміну, що зараз відбувається. Слова Яни про "не таких як інші" людей, чомусь дуже зачіпили, згодна з кожним слово. Дякую вам, пані, за вашу роботу, ви чудові ❤️

[@sergiikholodovskyi550]

Зі свого досвіду проживання в Європі та США: 1. Банкінг - в США він цілком пристойний і не надто сильно поступається нашому. Є система Zelle влаштована в онлайн банкінги і можна перекидати гроші в пару кліків. В Європі дещо гірше, хоча в Британії є Revolut ( не обійшлося без українців). Але, як ви вірно помітили, це пояснюється існуванням уставленої системи і технічний прогрес неодмінно призведе до збільшення безробіття, бо умовний «Монобанк» зробить непотрібним існування цілих банківських департаментів. Не викидати ж тисячі людей на вулицю? Це дуже добре розуміють. 2. Діджиталізація - однозначно Україна виграє у цій сфері, але причина та ж сама, що у 1 пункті - навмисне стримування прогресу перед страхом збільшення безробіття. Крім того, сервіс первинних адміністративних послуг у нас краще, але пройшовши його ти потрапляєш в пекло бюрократії, ліцензій, регуляцій і тд ( фак ю Данило Гетьманцев) 3. Медицина - знову ж таки, первинна медицина краща і доступніша у нас. І це ви ще не сказали про стоматологію. Але в усьому іншому: якість лікарень, лікування серйозних захворювань - тут немає що порівнювати, Україні тут, як до Юпітера! 4. Індустрія краси - без коментарів, 20:0 на користь України. 5. Інтернет - так, на Заході він відчутно дорогий… але відсутність wi-fi в ресторанах цілком компенсується нормальним мобільним інтернетом. 6. Ресторани - величезний стрибок в якості в Україні. І на це є безліч причин: і культ їжі і вибагливість клієнтів, шалена внутрішня конкуренція. Тут ми стартували практично з нуля і тому відразу стрибнули вперед… але умовному ресторану в центрі Риму не обов’язково кожні 2 роки робити ремонт - достатньо смачно готувати. + перманентний потік туристів. І цей ресторан 50 років існуватиме у тому вигляді звичайної столовки) 7. Інфрастуктура - 20:0 на користь Заходу. 8. Укрзалізниця - так, дешево; так, без запізнень… але рівень сервісу і якість поїздів - совковий треш. Та все ж є тенденція до покращення, але ще дуже і дуже далеко до західного рівня. Та при цьому всьому, УЗ - це герої нашого часу. Люди неймовірні. ВИСНОВОК: Україна за ці роки дуже сильно спрогресували у первинних ланках послуг і це неймовірно круто… але нам ще дуже багато робити у покращенні вищих ланок) та головне, що процес запустився 🇺🇦 СЛАВА УКРАЇНІ!

[@koteczek_k]

Дякую за чудовий випуск ❤️‍🩹 На моменті про Укрзалізницю пустила сльозу 😭

[@kseniatarasenko]

Стосовно культури гостинності і сфери обслуговування: чотири роки тому працювала в польському фірмовому магазині мясо-ковбасних виробів. Тоді я була приємно здивована стандартами обслуговування, тому що в Україні, в подібних магазинах дуже часто відверто хамське відношення, ще й зі свіжістю товару не завжди порядок😕

[@Oliinyk2007]

Можливо в країнах заходу інший підхід в банках, бо це зменшує корупцію. Бо мало хто плате податки зі своїх усіх надходжень. В США мусиш кожну копійку пояснити де взяв. Нажаль корупція не дає нашій країні належний розвиток.

[@liliiafrolova4497]

Привіт дівчатка!🥰🥰 Дуже цікавий випуск! Я живу у Лондоні 12 років. Сфера краси на низькому рівні порівняно з нашою. Якщо пише ресторан, то це проста столова. Липкі столи, брудно. Щоб попасти до лікаря треба місяці чекати. і сильно перебільшувати, що майже вмираєш, тоді приймуть.Малий часто хворів, тому все це пройшли. Люди справді добріші, посміхаються. Але я вважаю, що просто вони не бідували так як наші люди. В загальному все, що ви озвучили у відео,все 100% правда. Я вірю в нашу перемогу, в наших людей і що все буде Україна! Слава Україні і її героям🇺🇦❤️ Вам дівчата процвітання. Ви молодці. Завжди чекаю ваших відео👌

[@kelpie5941]

Так погані банки в Європі, просто жах. Уявляєте ніхто не може взяти на ваше ім’я кредит чи дати ваш номер ломбарду, щоб потім колектори знущалися. От в Україні інша справа … про що відео? Я розумію, що своє завжди рідніше і миліше. Але давайте не надягати рожеві окуляри - є багато причин, чому певні речі складніше робляться

[@user-sn4rw9wj2q]

про «своє рідніше і миліше» працює в обидві боки і це нормально, люди відстоюють свій вибір але все ж, краще така упередженість буде в сторону України, ніж в сторону Європи, бо чим менше в Україні буде українців, тим складніше буде зберегти Українську державу та націю

[@kelpie5941]

@@user-sn4rw9wj2q так треба не нахвалитися, а вчитися і вдосконалюватися. Бо українці і до війни виїжджали. Бо поки ми радіємо апці монобанку, що несуттєво. Люди у Європі мають дешеву іпотеку на житло. Поки наші дівчата з захопленням розказують про мільйон салонів краси задешево, в Європі люди радіють можливості працювати з 8 до 16, і навіть на звичайну зарплату відпочивати кожні вихідні з сім’єю за містом. Поки ми нахвалюємо медицину, яка у нас тільки за гроші, в Європі треба чекати ( це звісно мінус) але всі Мрт, КТ, операції не будуть коштувати нічогісінько - та й статистика довжини життя говорить на їх користь. Я не агітую жити в Європі, але треба дивитися та вчитися тому, що в них є кращого (зрозуміло що не все) - і тоді не тільки наші люди не будуть виїжджати, а й до нас іммігрувати будуть. Додому хочуть всі, вдома легше, краще, рідні поруч, все зрозуміло. Але треба привезти з собою потужну базу для зрозвитку і змін, а інакше так і будемо сидіти бідні, зате з крутими сервісами, які половині людей до дупи

[@Sabrina-vc9yt]

Яки би мінуси не були, Україна все одно програє в плані забезпечення нужденних людей. Потрібно чекати прийом спеціаліста, але лікування того ж самого раку безкоштовне, коли у нас на це збирають гроші і продають останнє. Немає роботи чи не маєш змоги працювати? Тебе забезпечують грошима на оренду і їжу. Пенсіонери тут не рахують копійки на хліб і мають змоги отримати дорогі препарати майже безкоштовно.

[@juliagil4909]

Моє враження стосовно лікарень в Німечинні: вони чудово надають усі екстренні послуги і посередньо будь що не екстренне. Моя мама і молодший брат(12 років) переїхали в східну Німеччину, місто на 200к людей. І малий нещодавно зламав руку і роздробив ліктьовий суглоб. І той рівень на якому їм надали послуги був дуже високим(а йому робили рентгени, томографію, операцію, ставили гіпс і тд), мій брат буквально сумував коли його виписували з лікарні, бо настільки йому було там комфортно. І всі послуги входили в пакет страхування (тож для них це вийшло безоплатно, оскільки поки що держава оплачує їм страховку). Такий рівень послуг в Україні надають тільки в приватних лікарнях за дуже високу оплату і страховки не завжди все покривають. А з іншої сторони коли у брата була температура 39 через вірусне захворювання, їм довелося на автобусі їхать до чергового лікаря і просидіть в черзі майже дві години, бо на дом викликать нікого неможливо.

[@user-cv7zs1bo4i]

Я із міста в 130 тис.в Україні.Так сталося маю досвід з дитячими травмами.Жоден травматолог в місті не має дитячої ліцензії,а наркоз до 5 років взагалі не ставлять.Так от коли з дитиною потрапляєш до травмпункту,то рентген і перша допомога в нас дитині надається першочергово потім при загрозливому стані викликається швидка і дитина доправляється до обласного центру.Веденне дитини повністю обласним спеціалістами до повного одужання,все є від держави надають.Тобто все що залежить від людей максимально робиться,але фінансування не дотягує.Якщо матимемо страхову медицину,то можливо і в нас буде високий матеріально технічний стан лікарень.

[@yasmeen8619]

І що мамі порадили крім Парацетамолу чи Ібупрофену в німецькій лікарні? Напевно мама ваша звикла, що український лікар виписував купу антивірусних фуфломіцинів, і маса іхвла за німецькими аналогами до лікаря? А насправді потрібно лише давати жарознижуючий засіб і пити багато рідини.

[@annamedanna]

@@yasmeen8619 з одного боку так, а з іншого, якщо ти не хочеш пропустити запалення легень чи бак. ускладнення, треба огляд лікаря, якщо така темпа не збивається чи тримається понад 3 дні. Тут не про фуфломіцини вже, а про доступність вчасної мед.допомоги.

[@ingialionka]

Моя мама медик і до середини 2000-х у них раз в пару років були обміни досвідами з іноземними клініками. Серед тих, що знаю я - це були США, Франція та Німеччина. Завідуюча відділення після відвідин Німечччини сказала- у них супер хірургія, терапія ніяка. Німці під час візиту у відповідь відзначили, що у нас на високому рівні терапія і реабілітація хронічних станів в закладах санаторного типу (якийсь у них вояж і по санаторіям був), а у них з цим проблема.

[@user-cv7zs1bo4i]

@@annamedanna Ви праві.В мене ковід так протікав на 9 день виявили пневмонію при температурі 37,2 яка періодично ставала у норму.Сімейний лікар одразу при огляді була впевнена,рентген підтвердив.

[@solka5600]

Завдяки частим поїздкам закордон з дитинства ніколи не мала міфу, що в нас все гірше) всі ваші тези правда😁 Особливо болить кава, яка всюди дорога (5 євро +) і несмачна, хоч це ніби і Відень))

[@neo_punk]

Бо відому "віденську каву" робив українець, що переїхав в Австірю

[@olesyagovera3342]

Плюсую,я теж живу зара в Відні, навіть перестала ходити в кав'ярні))

[@dianakashuba5147]

Один раз була у Відні. Не могла знайти тої самої кав’ярні, де на мене чекає смачна кава😂 Лише в день, коли мала повертатися додому, натрапила на одну кав’ярню, де працювала українка. І дівчина мені підказала, що у Відні є лише 5 місць, де можна було б випити каву😅 тепер я відправляю своїм знайомим світлину зі списком кав’ярень, якщо чую, що вони збираються до Відня.

[@olesyagovera3342]

@@dianakashuba5147 Поділіться списком,будьласка

[@sofym3085]

@@dianakashuba5147 можна список?)

[@obscurolena]

Я живу в Новій Зеландії понад 20 років, до того ще 5 жила в Німеччині. До нас у березні з України приїхали родичі, так що за цей час я багато разів почула, яка Новая Зеландія гівняна країна, бо тут не можна дати хабаря аби тебе першим прийняв лікар, а ще лікарі не так посміхаються і не зазирають в очі. В Україні людині зробили операцію в приватній клініці, де їй медсестри зазірали в очі та вмовляли поїсти хоча би трішечки. В Зеландії з'ясувалося, що операцію в приватній клініці за великі гроші зробили настільки погано, що треба все переробляти. В НЗ переробили все бездоганно. І знову ж таки не треба нічого нести з собою до лікарні. Про підробки. Я навіть не усвідомлюю, що ліки, продукти або одяг які я купую в НЗ можуть бути підробленими, а в Україні люди не можуть довіряти етикетці . Мій родич купував ліки у Новій Зеландії, бо вважає їх справжніми. Так, довіра - це те, чому можуть повчитися українці в людей з умовного Заходу. Так, в Україні люди винаходять шалені речі, але це стається не через добре життя, а через перешкоди. Про корупцію та умови праці вже писали тут. Приберіть корупцію, почніть платити податки як на Заході, тоді й подивимося, як виглядатиме українське суспільство.

[@user-bk3uu1lt2x]

Жахливі маршрутки, трамваї, в яких висять оголені дроти, нелегальні міжміські маршрутки в аварійному стані, лікарні з обваленою штукатуркою і кахелем - ось жах України, про який треба говорити! А якщо медицина гарна в Україні, то чому люди лікуються в Німеччині, Швейцарії та Ізраїлі?

[@user-ys4rk1zl7c]

Дуже дякую дівчата за цікаве відео! Живу в Австріі з 2012 і підписуюся під кожним словом. Мені здається що відсталість західних краін у технологіях, ресторанному сервісі і тд пояснюється дуже високою ціною праці. Наприклад, над таким проектом як дія в Австріі мали б право поацювати тільки працівники відповідного міністерства, громадяни Австріі бо це питання інформ безпеки. А іхня праця мало того що дорого коштує, ще й по рівню неконкурентноспроможна із украінськими наприклад айтішніками. От і виходить що в сфері інф технологій на державному рівні в них немає конкуренціі а відповідно і розвитку

[@starhopper4472]

Дія це дірка в безпеці держави. Таку хуйню тільки ФСБ в Україні могло зробити.

[@nadiiaromanenko8065]

Хм, праця айтівців досить схоже коштує по світу, то вона для України може бути і дорожча по відношенню до середньої зарплати. Тобто і в Україні, і в Німеччині айтішна зп однакова, але для України це великі гроші а в Німеччині абсолютно посередні

[@user-ys4rk1zl7c]

@@nadiiaromanenko8065 не однакова зп. Я як раз працюю в айті компаніі і в нас украінські айті на удальонці. На жаль ім в середньому платять в 1.5-2 рази менше ніж тим хто вже в австріі або навіть полякам

[@user-ys4rk1zl7c]

Але проблема навіть не в цьому а в тому що украінського айтішніка ніколи не візьмуть робити аналог діі в австріі а австрійські - ті хто працюють в державних установах, дорогі і рівнем набагато нижче

[@Dannmatx]

Про банкінг і те що ви додатком(монобанк це додаток для Юніверсал банку Тігіпка - дуже мутної структури з мутними інвесторами) підміняєте поняття банку - це дуже сумно. Банк -це не тільки донатики перекидати чи за метро платити. Це рушії економіки через систему кредитування, це основні гравці на фінансових ринках, це допомога державі через овдз, це робота з мультивалютними рахунками та ЗЕД. Тому в цивілізованому світі до грошей ставлення серйозне та скурпульозне, а не відкриття рахунків на чужі ІD в онлайні.

[@user-ii7wt6wd4n]

Найдивовижніше, що всі названі послуги і сервіси продовжують працювати під час війни. Онлайн сплачую за квартиру, записую дітей до лікаря, замовляю товари. Все вчасно і без нервів. Та й крамниці, поліклініки, транспорт не припиняли роботу. Кожен електрик, касир, водій, лікар, двірник щоденно продовжували робити своє. І це неймовірно!

[@liyalynn3846]

Це жахшива тема, і я навіть не мала сил, щоб слухати. Тому що сама живу в Німеччині, і знаю випадки, коли людям тут робили складні операції на головному мозку, і вони платили рівно нуль, отримуючи дорогі препарати. В мене є близька людина, яка переїхала з початком війни з дитинкою з інвалідністю. Там складний випадок, але за багато років в Україні не було жодного прогресу, а за цей рік в Німеччині за рахунок держави куплені наддорогі препарати, зроблено купа всього, і дитинка встала на ножки. Вибачте, для мене це важливіше, ніж дія, сраний манікюр та цифровізація, при якій солдати з важкою травмою мають вистоювати в чергах за довідкою. Мене вбило те, що наші люди почати писати в соц мережах про європейські країни. І на цій ноті я зрозуміла, що вони зовсім нічого так і не зрозуміли, це жахливо.

[@imposibl4682]

головне щоб гель-лак і кава смачна була

[@olyaredukha5276]

Мене вистачило до бюті-індустрії. Коли я жила в Україні, теж фарбувала волосся і регулярно робила манікюр в салоні. Переїхавши в Бельгію 5 років тому, перестала, бо тут це відчутно дорого. Якийсь час намагалась робити це самостійно вдома, а потім зрозуміла, що це все фігня. Кругом різні жінки, без краплі комплексів з приводу вигляду, але цілком щасливі і відкриті. Тоді мій догляд за собою почав носити виключно гігієнічний характер ( помита голова, чисті нігті тощо). І я почала кайфувати від цього. Рагульський гел-лак на довжелезних нігтях і накладні вії тут муветон. І, я вважаю, це прекрасно. Щодо медицини і рівня життя, абсолютно поділяю вашу думку.

[@oksanaoksana151]

Повністю погоджуюся. Порівнювати манікюр з медициною чи судовою системою- це взагалі дурня повна . Моя подруга з 2 дітьми рік не отримує еліменти , бо не може відбутися судове засідання . Постійно переносять на 2-3 місяці . І ніякої відповідальності ні з тата дітей , ні з суду . Про щось серйозне галі мовчу .

[@liyalynn3846]

@@olyaredukha5276 о так. Я не розумію взагалі, чому вони бачать поганий манікюр, а не пенсіонерів в кафе та ресторанах. Кожен раз, коли бачу дідусів та бабусь в кафе, в термах або інших закладах, в мене серце просто розквітає. І одночасно, згадуються жахливі картини перерахунку копійок на касі в Форі наших літніх людей. Невже це незрозуміло? Чи ці люди живуть у якомусь вимірі, де манікюр та он дія важливіше за те, чи може людина з інвалідністю самостійно дістатися магазину? Якщо люди так цієї простої іспити не усвідомили, то це дуже та дуже показана ознака.

[@liyalynn3846]

@@oksanaoksana151 о, це чудеса судової системи. В моїх знайомих на пішохідному переході збили дитину. І їм присудили компенсацію за пошкодження автомобіля! В дитини був струс мозку та зламана нога. Тут без коментарів. Ці чудеса судової системи нам усім знайомі. Колись орендувала приміщення біля апеляційного суда, і таке надивилася за ті 2 роки, що хочеться забути. Як люди і на коліна там падали, і плакали, і кричали, чого тільки не було.

[@user-eh9us8wg4p]

Дякую за випуск ! Україні завжди було та є чим пишатись . При цьому зараз все ще є сфери та люди , які потребують оновлення та плкращення

[@maran2252]

Треба повчитися сортуванюю сміття і його переробці. Емма вкурсі))), що в Німеччині в кожній хаті 4-5 смітників для різного типу сміття і нічо, справляються. І ми зможемо, і планета подякує !

[@olenavolyanska]

kzbin.info/www/bejne/qqXXpmOifMl0Z7M

[@same-tak]

Що би я перейняв з Німеччини для України - це сортування сміття, книговидання, книгоросповсюдження, музеї, всілякі заходи для дітей та й для дорослих.

[@Handyman_and_DIY]

Цим відео ви підняли вкрай важливе питання, адже давно настав час вийти з бульбашки стереотипів, які стійко тримають нас останні десятиліття, навіть попри безвіз та інформаційну доступність через інтернет. Втім, на мою думку, в інформаційній частині відео варто було залишити лише описову частину, без намагання влізти в аналітику причин. Бо те, що сказано стосовно причин знаходиться десь на рівні Задорнова з його "ну тупые" та "эту страну не победить". Проігноровано купу історичних, економічних, політичних та юридичних особливостей, які є причиною описаних відмінностей. Більше того, нам всім, хто живе в Україні добре відомі особливості нашого правого поля, які дозволяють робити класну сферу послуг. Якщо коротко, то організатори таких типів бізнесу мають дуже мало відповідальності та зручні умови зменшення оподаткування. Але визнати це означає, що доведеться більше платити аби звичайні працівники сфери послуг мали достойні умови праці, а споживачі мали свої права захищеними.

[@user-bm6jg1zp4y]

Конструктивний коментар , погоджуюсь

[@tetianapraetorius6453]

Так, відношення до працівника дуже різниться. У Європі працівники магазинів так само мають право на відпочинок у неділю та на свята разом зі своєю сім‘єю, а не окремо від них. А нас, українців, спочатку це не влаштовує - як так, у неділю ніщо не працює?! І тут я згадую наш універсальний атб, точніше його працівниць, що вимушені були працювати і вдень, і вночі. Йдеш вранці на зупинку повз атб, а вони закінчили зміну і збираються у дворі бухать. І бачиш, як з кожним роком вони стають все більш залежні і нещасні. Знаючи, які важкі в них зміни, як швидко вони мають пробивати товар на касі, вже не дуже хочеться пишатися нашим сервісом.

[@liyalynn3846]

Знаєте, в мене таке відчуття, що просто з одної бульбашки стереотипів ми перекочували у іншу бульбашку.

[@prominchik_le]

О, так, як влучно! Я б також дуже хотіла Вас запросити до себе на канал, аби познайомити з тими українцями, чиї історії дійсно варто почути! Бо Вам пише українка, в якої за плечима 20 операцій і вона не здалася!💙💛

[@juliagoshko2373]

Конструктивно. Згідна з кожним словом. Випуск мав на меті підняти умовний рівень України серед інших країн, а натомість понизив рівень самої цієї бесіди, бо аргументи були "не айс". Але, сама тема цікава.

[@ChueshDash]

Усi перераховані недоліки пояснюються тим, що основна економічна сила країн ЄС, особливо заможніших - це люди похилого віку, які застали економічне диво середини 20-го століття і накопичили капітали, про які сучасна молодь може лише мріяти. Їх цікавлять комфорт і сталість, а не динамічний розвиток сервісу. В Україні молодь значно заможніша, аніж ті, кому за, тому й головний економічний запит походить від неї: потужна цифровізація, топовий сервіс, мінімум бюрократії.

[@andriik3110]

З приводу банківської системи там 2 фактори. 1. Вони ув'язли в тій системі чеків і листів, коли ми це перестрибнули, бо в нас готівка була лише. 2. Законодавство. З урахуванням лише одного закону захисту персональних даних ти не можеш ввести багато функцій, + через те, що твій паспорт не можна сканувати, фотографувати і тд(так в канаді) а вдеривати лише по ворк перміту і іх "іпн" треба ніжками сходити в банк і мати при собі паспорт, щоб підтвердити твою особу. Насправді з зазистом даних у них мулька велика і я говорив з багатьма канадцями, розповідав про наш банкінг і запитав чи хотіли б вони такого ж, вони кажуть так, а чи хочуть вони жертвувати відкритістю своїх персональних даних мається на увазі, що ваші дані паспорту і інших доків будуть в в якомусь додатку який можна взламити, так обираючи між зручністю і захистом даних канадці в більшості не готові жертвувати персональними даними для зручності

[@Vic-Ukraine]

Ну і додам дякую всім країнам, які нас прийняли і дали нам цей досвід і можливість порівняти

[@nikabelka7447]

Якщо дозволите, додам свої 5 копійок. Дівчата порівнюють всі ці речі саме з позиції емігранток чи біженців. Громадяни країн це все організрвують і вирішують трохи інакше. До слова, емігранти, що приїжджають жити в Україну теж не мають всіх тих можливостей та опцій, що мають українці

[@phantomzapad]

На жаль, більшість наших переваг обумовлена катастрофічно низькою оплатою праці. Тому і лікарки, і продавчині в супермаркетах, і косметологині виграють конкуренцію в західних колег - але жити в Західній Європі або США на свої заробітки вони не змогли б.

[@blauer_frosch]

+

[@vejmarashka1]

Ще 20 років тому я відкрила рахунок у банку Європи без яких то проблем. Не було бюрократії такої як зараз. Це того шо багато кібер злочинів було скоєних, так тепер вони перестраховуються. Україна ще не дожила до такого рівня кібер злочинів, тому ще так просто все.

[@o.z]

У Європі є онлайн-банки, де все робиться через додаток, включно з реєстрацією. Для неєвропейців усе складніше, тому що їм потрібні наші документи для реєстрації. Але все це в Німеччині робиться у поштовому відділенні - вони проводять автентифікацію і відправляють скани вашого паспорта. Потім поштою приходить картка - теж, зазвичай, чекати довго не потрібно. У консервативних банках, таких як Sparkasse, розрахованих на пенсіонерів, усе, як казали на відео, - призначаєш зустріч з обовʼязковою розмовою з аґентом, потім тобі відкривають рахунок кілька днів, а потім ще потрібно прийти в аґенство за карткою. Все, як у старі добрі часи...

[@nataliasklyar5865]

Пiдтверджую це.Живемо 22 роки в Португалii.Великi плюси в тому,що за цей час нiхто не сказав,що ми понаiхали.За цей час не дала НI 1€ ХАБАРА,нiде!Кава в Португалii найсмачнiша,eспресо коштуе 70-80 центiв.Абсолютне безкоштовнi операцii.Лiкування мого сина коштуе в Украiнi 40 тис.евро.1 таблетка 1000 долларов.Тут пролiкували безкоштовно.Я пишаюсь тим,що я з Украiни.Але не все так погано в Европi!

[@vejmarashka1]

@@o.z Онлайн все є але тоді як ти все вже зробив і пройшов усі шари аду 😃 Потім зовсім легко.

[@o.z]

@@vejmarashka1 Шариаду треба порівнювати з тим, через що проходять иноземці в Україні, щоб відкрити рахунок.

[@vejmarashka1]

@@o.z Ніколи не відкривала рахунок в Україні, також не маю іноземців знайомих хто в Україні відкривали рахунки. Тому не маю порівнянь. Тако у відео мова про відкриття банків у Європі та Америки. И процедура відкриття однакова для всіх. Хоть ти уродженець тої країни, хоч ні.