МОВА чи ДІАЛЕКТ | Спецвипуск

Як відрізнити мову від діалекту? Чи є українська діалектом російської, як каже російська пропаганда? Усе це та багато іншого дивіться в новому випуску Спеціальної Лінгвістичної Операції.
Підтримати мене можна тут:
Donatello: donatello.to/skjold-skefsson
Дяка: skjold-skefsson.diaka.ua/donate
Patreon: / skjold_skefsson
Buymeacoffee: bmc.link/skjoldskefsson
Мій Telegram: t.me/skjold_skefsson
Відео @ideyaolexandrivna (Слобожанський говір): • "Я ходю в калідор" | С...
#skjoldskefsson #СЛО #СпеціальнаЛінгвістичнаОперація

[@SkjoldSkefssonOfficial]

З жахом виявив, що у відео попав старий список подяк наприкінці відео 😯 Тому додатково ще подяки: Asya, дякую! Vladyslav Sokolenko, дякую! Roman, дякую! Ultron, дякую! Святой Сосипатр, дякую! Чорт, дякую! Варвар-степовик, дякую! Мандрівничок, дякую! У наступному відео обов'язково додам до списку 💟

[@googleevil]

Сосипатр :) лол

[@user-lk7dw7ex2n]

Христос воскрес

[@rosopat]

Відос цікавий, тільки та от мапа на фоні дуже якась вже непослідовна, Білорусь - вся зафарбована як наче там всюди там панує білоруська, а Україна там чуть не в третину російською залита, хоча регіони півдня та слобожанщини це переважно україномовні регіони, принаймні територіально, а ще й буковина і закарпаття, коротше дуже дивна карта

[@vladyslavserdiuk2893]

Лайк за музыку из Mass Effect 2 в видосе, которая из клуба Afterlife что на Омеге. Узнал сразу же.

[@Saymakk]

Skjold, вітання з Казахстану! З радістю тільки зараз виявив, що у тебе є живий канал. Думав, що ти зовсім пропав з ютубу. Велика подяка тобі за твою дійсність! Учив українську ще до війни, от і знадобилась! Багато каналів перейшли на українську, але мене навіть радісно з цього. Перемоги України!

[@AndrewKramerenko]

Це не відос, а чиста база, треба кожному українцю дивитись та передивлятись

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Розповсюджуйте)

[@user-cr8bn1ph2w]

Абсолтна маніпуляція .російський наратив.

[@AndrewKramerenko]

@@user-cr8bn1ph2w та де

[@olehlv1731]

@@user-cr8bn1ph2w Бебик чи Білінський?

[@darkstormheute]

@@user-cr8bn1ph2w деее?

[@vagabond5707]

Такого контенту україномовний ютуб вельми потребує.Успіхів автору.

[@treebiushi]

українськомовному*

[@AleseiSmirnov]

Даже когда скеффсон делал русскоязычный контент, это был лучший контент по лингвистике в рутубе.

[@Iskatel.Priklyucheniy]

​@@AleseiSmirnovбольше нет

[@ratne_ua]

"вельми"💀

[@ahovdryk]

Обожнюю такі детальні відео де все одно без профільної освіти все зрозуміло.

[@alexius108]

Чудове відео, красно дякую! Послідовний науковий підхід та виваженість оцінок - ці риси роблять ваші відео цінним освітянським матеріялом, корисним, ефективним та потужним знаряддям боротьби з обскурантизмом та упередженістю, які останніми роками ширяться загалом. Так тримати!

[@stepovyk01]

Невже хтось крім мене пише коментарі правописом 1928-29 року) Дуже радий бачити, що я не сам!

[@UeArtemis2]

Чудове відео, але на Слобожанщині уривається континуум. Там була пізня колонізації з заходу і з півночі. Місток від української до російської йде через Білорусь.

[@Ahorfandi-ex1uw]

Так, фактично формула білоруської мови - переважно українська лексика і граматика плюс здебільшого російська фонетика, з переходом "о"→"а", "і"→"е", "і"→"ы" в іноземних словах і навпаки у наближеніших (як "освіта" vs "асвета", "свідомість" vs "свядомасць", "національний" vs "нацыянальны", "мирний" vs "мірны").

[@chipichipichapachapa567]

Це набагато цікавіше та змістовніше, ніж нам розповідають на парах з мовознавства в університеті 🥲

[@vitae1342]

Ну це - ґрунт на всі боки! А про множину рук, в нас же є, хоч і рідко використовується, форма - руці. Я розумію, що то двоїна, але закінчення підходить під польський варіянт множини :)

[@user-gf6hg4ji8m]

Немає в нас форми ,,руці". Є тільки ,,на руці". Якщо у вас руки це руці, то у вас погано з головою. Не треба спотворювати мову всілякими словами іншомовного походження. Кордони України хай розмовляють як хочуть, в них там все перемішано і польські слова, і молдавські, і угорські, і білоруські. Але це точно не мова. Це спілкування двох сіл. І виходить, що це сільська мова. Але точно не українська. І ваші руці звідти . Із сільської мови селюків.

[@katrinfilipicheva7836]

Ви проробили величезну роботу за що вам величезна повага! Мовознавство - шикарна наука.

[@avreliyfivas265]

Дякую за роз'яснення багатьох питань з даної тематики. До слова, я сам з Бойківщини і важкість в розумінні більше зв'язана з місцевою вимовою. Наприклад: "було б добре піти на базар з тобою" і "било би файно піти на базар з тобоу". Ніби не складно зрозуміти, але при розмові розгублюєшся. Ще раз дякую за файний контент :)

[@sokolov7961]

Я думаю розуміння в живій мові ще залежить від близькості діалектів,якщо сусідні розуміння більше,та й в діалекті є свої піддіалекти здається

[@derekfume8810]

Вже після півгодини відео можна зробити висновок, що питання про діалекти зависло над проваллям Даннінга-Крюгера. Фокус в тому, що на нативному побутовому рівні це питання не має ніякого змісту, люди інтуїтивно відрізняють одні мови від інших і можуть вказати яка мова є діалектом а яка ні. На якомусь науковому рівні це питання супроводжується складною теоретичною базою, що може з великою точністю дати визначення і розділити мови на діалекти або окремі самостійні мови. А от на середньому профанському псевдоінтелектуальному рівні це питання зводиться до найтупіших відомих всім тейків про те що одна мова є діалектом іншої (раптом), що насправді просто має політичну мотивацію, або емоційну - тобто рівень на якому зосереджуються люди які Щось десь знають у цьому питанні в міру своїх лінощів заглибитись більш основно.

[@katsunoku]

Хороший коментар

[@inkm2644]

😯😯😯

[@svitlanaradzevych1153]

Слухала Вас до війни, а наразі знову побачила Вас на KZbin і відразу підписалась знову на Ваш чудовий канал. Бажаю Вам всього найкращого! Слухати Вас -це не лише насолода, але і надзвичайно цікава та захоплююча подорож у глибини мовознавства!

[@SergSuchkoffKharkovUkraine]

12:30 вже зрозуміло, яким чином італійське fratello стало "брателлом" у 90х... :) Вподобайка каналу!

[@glendower44]

Дуже круте та цікаве відео, дякую

[@bliznuk1]

Змістовний огляд.

[@oksanasunhurova9312]

Дякую за такий надзвичайно цікавий український контент. Натхнення!

[@oleksandrpankiv639]

Дуже цікаве відео. Один зі згаданих факторів змусив замислитися над тим, що й загалом чим більш людина налаштована щось розуміти, тим краще вона це сприймає. Цікаво часом за характерними словами чи особливостями вимови здогадуватися, звідки саме родом людина. До прикладу, коил чую слова з закінченням -ия/-ія, то одразу думка про полісся, як от в слові "тия" (ті), що відповідає білоруському "тыя". Але це далеко не завжди вдається точно визначити. До прикладу, хоч я сам і з Гуцульщини та мову пізнав саме там, я не зберіг значну частку характерних рис місцевого мовлення. Вдячний за вашу діяльність, ясновельможний пане 😁

[@ujratii_vognemetnik]

Вкрай круте відео! Дякую вам за вашу працю

[@RickSanchez929]

Не сказати, що це скарб, то.... Та краще промовчати. Рафінові знання. Щиро вдячний за Вашу роботу

[@user-yy9ov2jc2n]

Це дуже чудовий та цікавий випуск! Дуже дякую Вам за такий детальний розгляд та екскурс в історію

[@yallbeats]

Дякую!

[@volodymyrkyrychenko863]

Дякую за вашу працю! 🎉

[@indraua]

Дуже продумана праця, якраз добрий баланс, щоб хоч трохи пояснити тему профану, але без якогось надмірного "научпоперського" спрощення. Сам хотів просто перевірити перші хвилини і зберегти собі послухати на потім, але не зміг відірватись і залпом продивився повне відео. Загалом респект

[@user-rt4im8us7e]

Дякую Вам. Просто надзвичайне відео. Подивився на одному подиху.

[@VaSeA82732]

дуже приємний контент

[@user-vy2xh4nc3u]

ґрунтовно та з посиланнями. Якісно й цікаво. Допомагає врівноважено підходити до мовних питань.

[@olgakhilko4620]

Могла б - поставила б Вам декілька лайків! і цьому матеріалу теж

[@timnimets1021]

Дуже круто! Дякую за відео!

[@markokorzunenko1403]

Дякую за відео! Але є питання. Хіба у "Слові" жива мова того часу? Я завжди думав що там дуже багато болгаризмів з "літературної" церковнослов'янської мови

[@MorgenSieg]

Я філолог , романо германська тусовка ) і я неймовірно щаслива що знайшла Ваш контент ! Мед на душу ❤ дякую 🤩

[@vohesp6472]

Вперше в житті пожалів, що в ютубі можна ставити тільки один like. Все більше звичайних людей хочуть розібратися в таких темах. Дякую за допомогу

[@quazzun]

Геніально , вельми дякую!

[@DrezdenHC]

Блін, замало переглядів на такий шикарний матеріал ((

[@catandmouse3276]

Коментар в підтримку каналу, ви неймовірні!

[@user-gc6ng4zn7p]

Як завжди база

[@Otona_b]

Дякую за твій контент, та чітку позицію!

[@user-ui6oj7qt4x]

Добра інфрормація

[@glack1390]

Відео, корисне та інформативне. Почав переглядати ваш курс германістики. Відео наштовхнули мене на думку, чи існують зараз, або чи існували в найближчих часових рамках люди, без усталеної мови. Тобто, де мовлення було б майже випадковим, та інформація передавалась якимись іншими, більш древніми способами(вигуками, емоціями, жестами)?

[@user-rp7bm7fr8e]

@Licht Mensch с каждым комментарием вы всё больше доказываете свою неправоту. У вас реальные факты смешаны с собственными вымыслами или неверными трактовками.

[@Obyknovennyi_diffur]

Дякую Вам за Вашу роботу!

[@user-pr8gp2do3x]

Щодо Old East Slavonic. Лінгвостатистика спирається лише на базисну лексику та її сучасний стан, інші мовні системи у їх цілісності, а тим більше в їх історичному розвитку, не беруться до уваги. Так що методологія дуже спрощена, якщо не сказати - примітивна.

[@lonelywolf9404]

Щодо споріднености східнослов'янських мов, по-перше - є таке поняття як конвергенція, коли мови у процесі набувають рис подібних одна одної, і що більше минає часу, то більшою кількістю рис вони обмінюються, це стосується української та російської мов. По-друге, коли ви порівнювали лексему рука в українській, польській та російській, і наголосили, що ось в польській є носовий звук, а в українській та російській він відсутній, ви зманіпулювали, бо носові звуки відсутні й в інших слов'янських мовах, це не доводить особливу спорідненість між українською та російською. Ви також не сказали, що в українській мові є закінчення ові в давальному відмінку в іменниках чоловічого роду однини як у західнослов'янських мовах, що зближує українську до тих мов, цього немає в російській. І росіяни боролися з цим закінченням в радянському союзі, намагаючись уніфікувати українську з російською. Українські питомі форми - братові, псові, Богові. По-третє, ви проігнорували систему палаталізації в російській та польській мовах, яка майже ідентична, але якої немає в українській, що теж розмиває цю класифікацію. Повноголосся - так, це особлива риса східнослов'янських мов, але ж є багато рис, які руйнують цю класифікацію. Щодо лексики, я десь читав дослідження, вже зараз не пригадаю де, треба знайти, в якому доводилося, що українська, російська та білоруська мови мають лише 70 з гаком спільних слів із 11 тисяч, які є спільними тільки для цих трьох мов і немає в жодній іншій слов'янській мові. А це ставить під сумнів спільний розвиток східнослов'янських мов, бо вони навіть не мають великого спільного лексичного матеріялу, як і фонологія досить помітно різниться. Зокрема доведено, що праслов’я­нські рефлекси часто по різному розвивалися у східнослов'янських мовах, що теж дає підстави вважати, що не було єдиної спільносхіднослов'янської мови, та й чому б вона бралася, коли писемна і розмовна мова - це різні мови

[@user-ey8zz7cj1n]

Та з перших хвилин відео якось є сумніви на чиєму боці автор, бо карта мов і діалектів на початку відео є маніпулятивною: кордони України і мовні не збігаються, і окей, можна погодитися, що це правда, але Білорусь, де взагалі майже ніхто не говорить білоруською, а то і часто її не знають виділена окремим кольором відмінним рід російської. По-друге автор маніпулює я показує слово о полку Ігоревім в оригіналі і в сучасній мові і каже, що от подивіться як українська мова змінилася, проте слово о полку Ігоревім не написано українською(староукраїнською, прауераїнською тощо), тобто сучасна українська не походить від тої, якою написано слово. Всі прекрасно знають, що слово написано діалектом староболгарської, церковнослов'янської на основі Солунського діалекту Київської редакції.

[@D.S.handle]

@@user-ey8zz7cj1n то автор має погані наміри, бо на карті зображене поширення російської мови на сході, але не зображене поширення російської в Білорусі? На кого ж він тоді працює на Тіхановську, чи Лукашенка - я вже й не знаю. Чи просто більш ймовірно що ця карта не є ідеальною і має певні помилки? Навіть цілком можливо що поширення російської в Україні є на ній дещо применшеним. Я особисто не є лінгвістом і не знайомий з текстом до «Слово о Полку Ігоровім», але на вікіпедії мовою цього твору позначена давньоруська, тобто стара східнослов‘янська мова, а не церковнослов‘янська.

[@user-ey8zz7cj1n]

@@D.S.handle ОМГ. Треба ставитися відповідально до свого і не виправдовувати свої прой...би тим, що хронометраж буде більшим. Карту можна знайти нормальну , натомість так, складається враження, особливо з інших висловлювань, що автор за "вєлікій і могучій" і "старшего брата". "Давньоруська" абсолютно гіпотетичний термін, який означає ПИСЕМНУ мову Русі, і так якщо це не уточнювати, то по-перше це не професійно і антинауково, по-друге граєш на москалів. Он в Польщі все латиницею, чи в Німеччині тоді писали, ми ж не називаємо це "давньонімецька" і "давньопольська" це просто маніпуляція яка прикочувала з москви. Ну а взагалі подавати вікіпедію як наче те, що там сказано - правда це взагалі треш.

[@D.S.handle]

@@user-ey8zz7cj1n перепрошую, ви пишете про відповідальність, при цьому звинувачуючи автора в прихильності до Росії. Як на мене таке твердження потребує більших доказів ніж підтримка теорій, що є в науковому мейнстрімі. Чи не має існувати певна розумна межа перед тим, щоб звинуватити людину в маніпуляції через такі речі як карта, що особливо погано зображує одну з країн Європи, але при цьому використовується лише фоном і не має очевидних причин на те щоб бути маніпулятивно, та той факт що ви не знали, що «Слово о Полку Ігоревім» було написано не на церковнослов‘янській? Стосовно ж давньоруського, то так, напевно, в якомусь сенсі це дійсно гіпотетичний термін. Гіпотетичний ж в тому самому сенсі, що і прото-індо-європейський є гіпотетичним, просто на нього ми маємо якісь письмові докази. Доречі, давньопольська мова та середньопольська це реальні терміни, як і давньоверхньонімецька, середньоверхньонімецька та ранньоверхньонімецька.

[@user-ey8zz7cj1n]

@@D.S.handle Окей, добре, погоджуюся. Просто 2 корисних ідіоти: автор і Ви.

[@helg40k]

Просто чудово! Докладно, з прикладами і цифрами

[@pizzaonthero0f]

Дякую, дуже цікаво!

[@sonsenus2]

Лайк! Дякую за твої старання!

[@sweetlodymyrivna]

Надзвичайно цікаво)) Велика подяка . Щодо дискусії з того чи можна говорити про східнослов'янську групу, ви привели кілька досліджень які не співпадають з думкою Шевельова. Цікаво , чи взагалі є хоть якісь дослідження відмінні від них взагалі? Чи це тільки два протистояння? Для мене було відкриттям що на визначення діалектів (так так я пам'ятаю що вони неактуальні для науки в сенсі виокремлення) впливає політика і соціум. Вірніше не так - це було очевидно, але я сприймала це як недолік і несправедливість)) - ну як це, має бути "чиста" наука)) Але мова-меч і мова-ніж - і це так, бо за слова вбивають, за слова відповідають... Можливо ви цікавились здобутками вчених на межі досліждень з нейробіології людини, психіатрії та мовних наук...Було б цікаво послухати. Дякую.

[@user-rc4ep7qd3q]

Це просто неймовірна робота. Так грамотно та головне цікаво подати матеріал. Дивився з величезним задоволенням... Що стосується русинської мови, то я дуже сподіваюсь що після закінчення війни та приходу відносного спокою русинська мова вже не встигне повністю зникнути. Тому що я сам русин. Но говорити по-русинськы ми ся дає дуже тяжко. Чим далі тим більше слів забувається і виходить з повсякденного вжитку. А це дуже погано, адже таким чином втрачається одна з родзинок української культури. Якось не хочеться щоб було як у московитів, тіки московитська суха, картонна мова. Визнання русинської може привернути культурну цікавість в наш регіон, та покращити туристичний галузь економіки. Щодо білоруської, то висловлю напевно дуже не популярну думку але на мій погляд (звичайно за умови якщо білоруси зможуть відстояти своє право бути білорусами і перейдуть на рідну мову), то було б чудово влаштувати політичний та соціокультурний союз між Україною та Білоруссю по типу Європейського союзу, а то і того ближче. Це б посилило нашу військову міць в протидії московитів, а також дало б поштовх на подальший розвиток країни. Хоча звичайно зараз це звичайно виглядає абсолютно нереалістично

[@FlexKavana]

Теж хотілося б щоб українці, русини і білоруси змогли відстояти свої права на те щоб говорити рідною мовою. Передаю привіт із Самбора :)

[@D.S.handle]

@Цукер Цукер власне це бажання зберегти родзинку української культури можна розглядати з декількох сторін. Найбільш очевидними для мене є два погляди - розгляд української культури саме як культури української держави, яка хоч й походить з руху навколо здобуття державності для україномовних, але є перш за все державою для котрої всі громадяни є українцями, та розгляд української культури як культури виключно україномовних та тих хто має україномовних предків. Я можу уявити що першим ваше бажання зберегти місцеву лінгвістичну особливість буде легше підтримати, ніж другим.

[@supercrow7533]

З ким об'єднуватися? Білорусів вже немає, є тільки зросійщена біомаса. Якщо російськомовні українці стараються переходити на українську мову, поважають українську культуру, то "білоруси" все білоруське вже забули. А саме білорусів дуже мало залишилося.

[@D.S.handle]

@@supercrow7533 Не бачу сенсу вдаватися до такої забарвленної мови. Синдром вищевартості то небезпечна штука. Білоруси пройшли через інші історичні процеси, які вплинули на загальне знання білоруської білорусами. Мова не є єдиним маркером національності.

[@Iskatel.Priklyucheniy]

Ахахха, а зачем вам противостоять злым московитам если вы славяне Русь европейцы христиане? Я бы понял если бы вы были татарами чеченцами бурятами якутами, НЕ славянами, но зачем вам эта борьба

[@user-wv1xk1wm7n]

Дуже скучив за вашими відео лекціями, будемо чекати на нові теми

[@wytBezy]

Роблю вигляд що зрозумів

[@polinaten]

Чекаююююю, дуже цікава тема

[@yaroslawliker]

Дуже цікаве і докладне відео. Дякую! Важливо спитати, а хто ви, авторе, за спеціальністю? У вас освіта лінгвістична чи ви цікавитеся просто?

[@jajaroszenko]

Він лінгвіст

[@user-el5wn1rq8h]

Скйольде, дякую за відео. Ви дуже послідовно та доступною мовою подаєте матеріал, мені було дуже цікаво слухати!

[@Vladikusx]

привіт, дякую за відео! скажи а тебе можна буде ще почути на стрімах Убермаргінала?

[@dmitryyurchik9354]

Дякую за контент!

[@vlad.danko_2402]

О мій коментар у відео показали.🤗👍

[@volodymyrostrovskyi533]

Коли почали говорити про політичний контекст диференціації мов і діалектів. думав одразу буде про Югославію, а от ні, розказали про Урду, я взагалі цього не знав, цікаво. А з хорватською і сербською ще важливо про контекст війни, а також існування боснійської

[@Dirty_Planet]

Вау, це монументальна праця, дякую тобі велике Скйольд!

[@sergeygurov7160]

Дякую за аналіз.

[@TopTrandLife]

Це добре виконано

[@alexadamson7474]

Особисто спостерігав, як чешка і поляк пробували порозумітися між собою і в решті решт перейшли на англійську, хоча я розумів обох, бо знаю словацьку.

[@Ahorfandi-ex1uw]

Чеська - чи не найспецифічніша з великих слов'янських мов, а відмінності від польської можна побачити вже на прикладі вживаного в обох мовах слова "je" (в чеській це "є", як в українській та південнослов'янських, а в польській - "їсть").

[@tarask8611]

Оце тепер я буду просунутий у суперечках на мовні теми))

[@mykhaylo05]

Просте людське дякую за твою діяльність!

[@user-ez9fe5mw4e]

розвитку тобі

[@Maidrax]

Дякую за впевнений і достатньо системний виклад матеріалу, чудова лекція )

[@user-kb6ql9fm9m]

Дуже інфотмативне відео. Дякую за контент.

[@volodymyrostrovskyi533]

Настільки корисне, гарно деталізоване пояснення, дуже дякую!

[@romanportishcheshey9418]

Лайк не глядя, предвкушаю суперский контент

[@olexandrnovoselcev8180]

Дуже професіональний підхід та змістовний ролик, браво!

[@Oleksa-Derevianchenko]

1:15:02 цікаво буде ознайомитися з цими дослідженнями. Мені траплялося дослідження характерних фонетичних і морфологічних рис української мови (їх виявилося 82) у контексті інших слов'янських. Рис, не унікальних виключно для української, виявилося 48, і кількісний розподіл аналогій у цих рисах показав, що з російською подібних рис лише 11, а от з білоруською, верхньо- та нижньолужицькими - 29, 31 та 27 спільних рис відповідно. Зроблено висновок, на основі не лише цього порівняння, що розподіляти (літературні) слов'янські мови доцільно на центральні та періферійні (північні та південні). Але там не аналізувалася кількісно масовість збігів у словоформах. Таблиця рис доступна у статті "Всеслов'янськість мови українців" (Український Тиждень, №39 (256), 2012), там само й мапи. Ще таблиця рис доступна у Вікіпедії, здається, у статті про книгу "Іншомовна історія українців" Є й відеозапис лекції з висвітленням дослідження: kzbin.info/www/bejne/bnnXiaJqZqx2itUsi=_lDQuxFKLrclP8IN Там висвітлююється і проблема існування спільної мови сходу слов'янства

[@kezgoblair]

Так. Щоправда, як відомо, на 1:15:02 мова йде, про лексичні відміності між мовами - відсотки "подібної" й "не подібної лексики". Тоді, як у тих 82 специфічних українських рисах, 11 російсько-українських "спільних рисах" і т.д. "Всеслов'янські чинники..." проф. К.Тищенка йдеться про фонетичні й граматичні відмінності лишень "подібної лексики". Воно є ближче вже до тої частини цього відео на 1:09:05. Але у "Всеслов'янські чинники..." таки пише й про "лексичні відмінності" - там де про 38 % лексичної відстані між російською та українською. Однак, результати між підрахунком західних вчениих і Тищенка можуть відрізнятися через те, що: 1) Тищенко міг більше підрахувати слів використовуючи частотний словник Я.Шайкевича, а не список Сводеша. 2) Західні вчені могли порахувати "неподібну лексику" як подібну (наприклад вони помилково вважають слово "як" подібною лексикою до слова "как", а "громадянин" до слова "гражданин". А ці всі слова мають повністю різне коріння між собою. Треба лінгвістам бути уважними аби не наткнутися "фейкових родичів". 3)Тищенко, на відміну від багатьох лінгвістів зараховував до "неподібної лексики" не тільки ті слова, які мають повністю різний корінь чи неоднакове значення. Але й він вважав "неподібною лексикою" і ті слова де значення однакове й корінь не повністю різний. Але ці слова є "неповноцінними родичами", бо: а) Походять "прямо" не від одного праслов'янського слова-предка, а від двох таких предків-родичів. Та ще й, здається, до того ці предки мали достатню різницю в значенні або до інших граматичних форм належали ("жінка" походить від іменника, а "женщина" від "прикметника"), або мали серйозні великі нерегулярні зміни в коренях, суфіксах і т.д. (польське "вантроба" (печінка) і чеське "ятра" (печінка). б) Два слова з двох мов мають "пряме" походження але так звані класичні "нерегулярні" звукові зміни у коренях між собою. Ці зміни сталися не у праслов'янських словах-предках, а вже у сучасних російських чи українських словах. Відомо, що Тищенко вважав, що така нерегулярна звукова зміна перестановка складів ("метатеза") робить слова "неподібною лексикою".Тому "долоня" і ладонь є "неподібною" лексикою. Там є й інші "нерегулярні" зміни звуків - додавання зайвого звуку ( англ. - addition), пропущення звуку (omission - треба, можливо, згадати про російське "пойти" й українське " піти", замість старого "пійти"), "ассиміляція" чи "диссиміляція" звуку та інші класичні "нерегулярні зміни звуків у коренях слів могли бути у Тищенка причиною того, щоб слова оголосити "неподібною лексикою". Слова "він" і "он" у нього є теж "неподібною" лексикою. Я не знаю всіх цих причин. А лексична відмінність між російською й українською в Тищенка очевидно могла бути завжди більшою ніж у тих авторів для яких вистачало близького коріння й однакового значення щоб оголосити слова "подібною лексикою". Хоча, в західних країнах є вчені які можуть проголосити цю лексичну різницю ще більшою бо можуть вимагати, наприклад, для всіх слів прямого походження або "регулярних" звукових змін не тільки в коренях але й у префіксах і суфіксах. Також вони можуть вважати "неподібною" лексикою запозичені одною мовою споріднені слова з іншої (з третьої). Тому слово "завжди", запозичене з діалектної, яке польської і яке витіснило зі вжитку споріднене з ним українське "завсігди" буде "неподібною" лексикою як до старого російського "завсегда" як і до російського "часткового" родича "всегда". Та ще й деякі можуть оголосити польське "завжди" й українське "завжди" "неподібною" лексикою між собою теж і на підставі того ж, що одне з них "запозичене".

[@kezgoblair]

Що ж до кількісного підрахунку масовості збігів фонетичних чи граматичних змін у словоформах, то такий підрахунок справді має велике значення. Але, очевидно, не стільки для питання "спільного" походження мов чи хоча б їх теперішньої фактичної "спільності" (це вивчає історична лінгвістика і подекуди й там "кількісний аналіз" має вагоме значення) стільки для взаємозрозумілості між мовами ("розумільна лінгвістика" , а точніше - "сприймальний мультилінгвізм", Receptive Multilingualism). Бо справді, хоч між українською, білоруською та верхньо-лужицькою мовами є однакова чи приблизно кількість "спільних рис", між українською й білоруською ці спільні риси будуть далеко частіше проявлятися і у величезній кількості слів, тоді, як у верхньолужицькій - часто в "декількох словах". Тому білоруська буле більш зрозуміла без її вивчення. Окрім того, якщо в української є свої 82 специфічні риси, то величезну кількість таких рис мають також інші слов'янські мови і вони часто набагато переважають "спільні" риси. І це може бути теж причиною того, що верхньолужицька далеко менше буде зрозуміла ніж білоруська. Деякі спільні риси не були вказані Тищенком (наприклад вставка звуку "й" в українському "м'ясо" і польському "м'єньсо" тоді як у російському "мясо" звуку "й" немає (можливо науковець вважав цю подібність історично менш значною). З огляду на те все, кращим способом "передбачення" зрозумілості між мовами є не "спільні риси", а підрахунок "Нормалізованої відстані Левенштейна" між усіма словами які мають повністю однакове значення і хоч не спільний але близький корінь. Цей підрахунок якраз ближчий по суті до тієї процедури, що показана в даному відео на 01:09:05 . "Читальна" взаємозрозумілість між російською та іншими слов'янськими мовами (в тому числі й українською) доволі сильно вивчалася німецьким проектом "Incomslav"з Саарландського університету (є в Інтернеті їхні публікації), трішки менш "повно" і з сильною точніс на мій погляд, лінгвістами з університету м.Тарту (Естонія) та іншими вченими

[@kezgoblair]

Також, на 1:15:02, там є підрахунок польського вченого Манчака, як я гадаю, взятий з певного релігійного тексту. Манчак застосовував такий метод поділу на подібну й неподібну лексику який є чимось подібний до Тищенка. І насправді лексична подібність українського й польського тексту з одного боку й українського і російського приблизно однакова, що говорить про те, що воно є важко віднести українську мову як до східнослов'янської так і до західнослов'янської підгрупи.

[@Oleksa-Derevianchenko]

@@kezgoblair Дякую за цікавий коментар. Ви згадуєте деталі наукового підходу К. Тищенка до конкретних слів, тому хочу поцікавитися: як ви про це дізналися? Я не бачив такі подробиці ані в досяжних онлайн статтях, ані в монографії "Метатеорії мовознавства", ані у підручнику "Основи мовознавства" (2007). Може, то була якась старіша стаття? Було б дуже цікаво почитати. Я ж бачив лише вже готову схему лексичної відстані та короткі коментарі у книжках автора. До речі, про обчислення К. Тищенком лексичних відстаней між мовами. Він спирався на сучасні частотні списки слів (5000 найчастотніших у кожній мові) і порівнював _морфеми_ слів - у підручнику на стор. 56 рис. 24 демонструє графік розподілу сотень слів частотного словника на 3 категорії: морфемно тотожна лексика, морфемно подібна лексика, відмінна лексика. Себто, походження слів до уваги не бралося. Тому, вірогідно, долонь і ладонь опинилися, як Ви пишете, у відмінній лексиці. Не впевнений, що порівняння відмінності лексики у перекладах релігійних текстів (якщо я правильно зрозумів і п. Манчак робив саме це) є достатньою надійною і може стати підґрунтям для категоризації мов. К. Тищенко, попри більшу надійність частотних списків, сформованих на великих корпусах текстів, до таких висновків не йшов, в нього лексична відстань є другорядним арґументом у поділі слов'янських мов, проведеному за іншою ознакою (збіг характерних рис). Ви справедливо зазначаєте, що сукупна кількість специфічних рис усіх слов'янських мов може набагато перевищити кількість спільних. Однак це є природним, бо кожна мова має унікальні риси, що відрізняють її від інших. Матриця рис української К. Тищенка демонструє 34 унікальні риси української без аналогів в інших слов'янських мовах і 48 рис, що наявні хоча б у одній з інших слов'янських. Себто, більше половини рис таки спільні. Подібні підрахунки для інших мов мені не траплялися, але можу припустити, що ситуація буде подібна. Що ж до переліку рис та "критеріїв відбору", то тут питання відкрите. Можливо, їх можна нарахувати, не десятки, а сотні, а порівняння відкриє нові цікаві факти. Це перспективний напрямок для досліджень.

[@kezgoblair]

@@Oleksa-Derevianchenko Ви правильно підмітили про те, що Манчак використавши євангельські тексти (там, як я побачив у статті лінгвістів Аlan J. Redd і Mark L.Greenberg "Familiy tree or map-like approaches to Slavic languages?" 900 слів(47.56 %) є спільними як між українським і польським так і між українським і російським варіантами євангельського тексту) не може претендувати на точність підрахунку, позаяк дані тексти дійсно є проблемно "репрезентативними" для лексичної схожості чи відмінності. Щодо можливих критеріїв поділу на "подібну" й "відмінну" лексику, запропонованих професором Тищенком, то деякі натяки на це є в цій же публікації "Всеслов'янськість української мови" на сторінці 54 там де є рис.20 (фрагмент одного з варіантів списку М.Сводеша для слов'янських мов). Звісно, там не має слів "відмінна лексика" і т.д., і можливо, саме через це читачі не дуже й приділяють увагу цій сторінці. Адже К.Тищенко застосовував там своєрідне слово "інновації" на означення (як я зрозумів) лексичної несхожості. Отже (деякі пояснення там є й на сторінках 53 і 55) слова спільної для всіх слов'ян лексики написані на білому чи то пак прозорому полі в рисунку. А от клітинки ле є слова-"інновації" (спільні тільки для однієї чи декількох мов) , відмінна лексика забарвлені у будь-який інший ніж білий колір (починаючи з сірого). Ймовірність того, що "інновації" є саме відмінна лексика я запримітив помітивши подібний поширений підхід як в зарубіжни етимологічних словниках (скажімо в німецьке слово "zwischen" не подається як подібна лексика й етимологічний відповідник для англійського слова "between", хоча вони обидва так чи так частково походять від прагерманського слова що означає "два") так і в "Етимологічному словнику української мови" (дієслово "мати" має там за "етимологічний відповідник" не російське "иметь", на відміну від російського діалектного чи застарілого "имати" або "мати". Подібний підхід був у тій чи тій мірі характерний для угорського лінгвіста Іштвана Фодора, радянських лінгвістів Арапова і Герц, західних лінгвістів Robert Lawrence Trask, Kirschen Peust, Icidore Dyen, Johanne Mattis-List. Була й присутня подібна інформація й на деяких анонімних форумах Хоча єдиних критеріїв поділу на "подібну" й "відмінну лексику" не було встановлено, ця вся інформація дещо пояснює підхід проф. К.Тищенка.

[@nocheinhamster]

Дякую за відео. Ви кілька разів на відео вживаєте слово гвара. Це те саме, що говірка чи щось інше?

[@user-ew9xd7wf6c]

Просто неймовірна робота! Величезна подяка за це відео

[@parseval6162]

Цікаво слово братерство це відголос давнього слова чи інше? І ще - як відрізнити природні еволюційні зміни мови від скажімо нав'язаних внаслідок завоювання і як наслідок часткової зміни базисної лексики? Це якось можна перевірити?

[@igorkunetz3273]

Ох і довге відео, я втомився слухати. Дякую, дуже цікаве)

[@katrinfilipicheva7836]

То поставте на швидкість 2.0

[@user-rq9po2zv4k]

Дуже важливо знати, дякую вам за працю

[@sisi3729]

*ПРОСТИЙ КОМЕНТАР ДЛЯ ПРОСУВАННЯ ВІДЕО В РЕКОМЕНДАЦІЯХ* Я сподіваюся, що це працює з прем'єрами)

[@stepovyk01]

Дякую за відео! Дуже пізнавально!

[@user-wi3nd2uy8y]

Шикарний розбір питання! Привелике Дякую!

[@FlexKavana]

Круте відео! Добре що автор на підтвердження своїх слів наводить приклади та аргументи які легко перевірити. Відео - базована база для кожного хто цікавится українською мовою :)

[@Anton_Danylchenko]

Дякую! Дуже цікаве відео! Згоден із вами, що наявність східнослов'янської підгрупи підтверджується багатьма дослідженнями. Але всі ці дослідження про мови XIX-XXI століття, тобто доводять виключно існування східнослов'янської мовної спорідненості в наш час. Тоді як в нас є свідчення (як літописні так і більш сучасні на основі берестяних грамот), що народи Русі взагалі мали досить різне походження. Так літописець виводить Радимичів і В'ятичів із Ляхів. А на основі Новгородських берестяних грамот сучасні вчені роблять висновки про можливе західнослов'янське походження давньоновгородської мови (як мінімум про те що міграція в регіон йшла і з Києва і з Балтики). Аналіз тих же берестяних грамот з різних століть чітко показав осхіднослов'янювання давньоновгородської мови (скоріше за все під впливом мови Києва та\або сусідніх східнослов'янських говірок\мов). Тобто говорити про єдину давньосхіднослов'янську мову з якої вийшли всі нинішні східнослов'янські мови не є цілком доречним. Процес був значно складнішим. 1. Були слов'янські племена різного походження. 2. Ці племена приходили\переселялись на різний мовний "субстрат". Наприклад до приходу Кривичів і Радимичів Білорусь була балтомовною, а Росія частково фіно-угорськомовною і частково балтомовною, про що свідчать зокрема гідроніми, та непрямо археологічні культури. А частина України цілком ймовірно була іраномовною на певному ще більш давньому етапі. В результаті маємо племена різного походження які асимілювали зовсім різних неслов'янських місцевих. І зовсім не маємо єдиної давньосхіднослов'янської мови. 3. І тут всі ці племена були інтегровані (захоплені) в єдину державу Русь. І мови цих племен зазнали сильного впливу умовної давньокиївської мови (яка можливо була сумішшю з різних говірок). І цей вплив чітко прослідковується зокрема в давньоновгородській мові завдяки берестяним грамотам. І саме на цьому етапі, саме на території впливу Русі (і давньокиївської мови) почали формуватися спільні східнослов'янські риси у цих мов. 4. Таким чином ці мови дійсно виникли із праслов'янських діалектів і лише з часом набули східнослов'янських рис під впливом давньокиєвської мови та під впливом географічної віддаленості і відокремленості від інших слов'янських мов (контакти мали лише галицькі і волинські говірки, тоді як між білоруськими і лехітськими були балтські - ятвязькі). Ці мови максимально зблизились саме в часи Русі, а потім лише віддалялися.

[@user-gu8hv1co3t]

Має бути цікаво

[@VyvirkaSira]

Канал неймовірно цікавий для мене! Дякую за вашу працю! (Фінансово теж подякувала. Ну, вже - скільки змогла.)

[@inkm2644]

Дякую за вашу працю. Дуже цікаво! ❤️🖤

[@havi1779]

7:06 а з огляду на цей приклад можна сказати які зміни нині відбуваються в українській. Та чи можливо спрогнозувати якою буде мова в майбутньому? Ну і звичайно ставлю вподобайку 👍 Дуже чекаю на відео про Одіна та Локі😅

[@mariasana9]

А можна ще відео про ментальність?

[@AEIOUY234689]

Ти обіцяв зробити повну серію про мови світу. До війни були у тебе два випуски на цю тему на російскої мові. Чи можем очекувати продовження серії українскою?

[@SkjoldSkefssonOfficial]

Я нікому нічого не обіцяв. Це особисто в мене були такі плани, але плани змінилися. Не сприймайте це відео як частину якоїсь серії. Просто періодично будуть виходити спецвипуски на різні цікаві лінгвістичні теми.

[@user-zf7zm9hv3m]

Є відіо де Український автор з Галичини стверджує що Білоруська мова ближча до літературної Української чим Галицька мова не кажучи вже про Карпато Русинську Русинську​@@SkjoldSkefssonOfficial

[@user-je5fe9xt1f]

Була дуже здивована коли потрапила випадково на блог білоруською і зрозуміла буквально все. А коли я була мала і російськомовна, білоруська здавалась смішною тарабарщиною.

[@user-nz1vl8rl7z]

А книга "Майн Кампф" теперь кажется образцом мудрости?

[@user-je5fe9xt1f]

@@user-nz1vl8rl7z не проецуйте ваші реаліі на нас, будьте ласкаві

[@user-je5fe9xt1f]

@@user-nz1vl8rl7z давайте пошукаємо логіку у вашому коментарі? Людина яка розуміє мову іншої краіни має читати працю гітлера?

[@kezgoblair]

​@@user-je5fe9xt1f Незважаючи на те, що (через найбільшу близькість двох мов) українець який би ніколи не чув російської все одно краще б розумів білоруську ніж ту ж російську чи польську, вже а ж такого "блискавичного" розуміння білоруської як тепер зі звиклістю до російської не мав би. Потрібен був би більший час звикання. Адже, зі знанням російського слова "кот" ми блискавично перекладаємо білоруське "кот". А те, що ми маємо родовий відмінок "кота" - це мало що може допомогти. Бо різні відмінки - це штука яка не покращує, а погіршує розуміння іншої мови. А, що говорити про білорусів, у яких "кіт" - це лише морський ссавець "кит". Там уже й близько нічого не допомогло і навіть тепер викликає труднощі розуміння там чи сям. Тому автор відео трохи поспішно заговорив про ледь не діалектну близькість білоруської та української. Бо він взяв до уваги вже розум сучасного українця, а не того який би міг майже взагалі не чути російської мови. За твердженням німецьких учених з проекту "Incomslav" фонетичні відмінності між подібними українськими та білоруськими словами з однієї з байок "Езопа" були більші ніж між чеськими та словацькими між собою. Хоча вони були й меншими ніж скажімо між українськими чи російськими або українськими і польськими.

[@spukster9086]

Дякую за супер крутий та пізнавальний контент.

[@user-pr8gp2do3x]

До речі, Шевельов теж пише про давній східнослов'янський діалектний масив, але мовою його не називає.

[@user-fq7nb9km5l]

Топовий контент ❤

[@sbios1]

Радий, що нарешті ютуб рекомендував мені цей канал. Дуже цікавий та якісний контент.

[@andriynataliahevko7856]

Дуже цікаво, дякую!

[@nicksnisar4135]

Ох, дуже докладне та ґрунтовне відео. Тільки в мене в голові виникало якесь питання, як на нього давалася відповідь вже в наступній частині відео. Дякую, було дуже цікаво!

[@volodymyrtepchuk5084]

суперова лекція

[@oksanafojtu3621]

Super, Щиро дякую

[@user-sb9kl2dz3u]

Українська мова має величезну кількість рис, які роблять її несхожою на російську, зокрема: 1) закінчення -у в род. відмінку однини іменників чол. роду з давньою основою на u: солоду, мéду, дóму, вéрху, пóлу; 2) закінчення -ові, -еві (-єві) в дав. відмінку однини іменників чол. роду цієї самої групи типу сóлодові, мéдові, дóмові, а потім - і всіх інших іменників чол. роду; 3) чергування приголосних г, к, x зі свистячими з, с, ц у дав. та місц. відмінках однини іменників: дівці, слузі, на березі, на ріці, в книзі. 4) кличний відмінок іменників: друже, княже, брате, земле, владико, учителю; 5) закінчення -ої в род. відмінку однини прикметників жін. роду: великої, доброї, святої, згубної; 6) форми дав. відмінка займенників мені, тобі, собі. Взагалі займенники більше схожі на сербські: mene, meni, tebe, tebi. В болгарській теж: мене, тебе, в чеські - tebe. 7) форми 3-ї особи дієслів теперішнього і простого майбутнього часів І дієвідміни: мóже, убивáє, ідé, живé, поучáє; 8) закінчення -мо в дієсловах 1-ї особи множини теперішнього і майбутнього часів: даємó, постáвимо, не питáємо, помагáємо та ін. 9) Відсутність палаталізації приголосних перед е: небо (твердий н) 10) Ікавізм: перехід голосних звуків [o] і [е] у закритих складах у [i]. Пов'язане з явищем редукції голосних звуків. На думку І. Огієнка, чергування [о/і], [е/і] - «найхарактерніша ознака української мови». Розвиток змін відбувався через стадію дифтонгізації. Це явище було в полабській (мертвій мові), є в серболужицькій, сербській, хорватській, польській та чеській мовах 11) Паралельний розвиток кв і цв: квітне цвітне. 12) Праслов’я­нський рефлекс dj дав дж, на відміну від російської ж: ходжу, але хожу в російській, сиджу, але сижу в російській. 13) Відсутність акання, о завжди вимовляється як о. 14) Інфінітив на -ти: ходити, знати, чути, казати, бігти, 15) Синтетичний майбутній час: чутиму, казатиму, бачитиму. 16) Перехід "л" у "в" у дієсловах минулого часу: знав, думав, а не знал, думал, а також вовк, вовна. І це ще не всенький перелік

[@oqoobo8456]

найважливіша відмінність - ФОНЕТИЧНА

[@olgakhilko4620]

Прослухала з задоволенням! нарешті почула думку, що суржик, який так ріже вухо деяких філологів, всього лиш діалект тої самої української, і є цілком природним явищем. А от навмисна нездатність росіян розуміти українську...ось історія з життя. далекий 1996й. до нашого травм.відділення потрапили мешканці Архангельської обл, і дівчинка, років 10, ходила до ін. палати дивитися телевізор (серіал "Династія"). незважаючи на дуже гармонічний переклад, дитина була в тупіку. До сьогодні пам'ятаю її великі квадратні очі і слова відчаю:"я ничего не понимаю...не могу понять НИЧЕГО".

[@kezgoblair]

Жоден іспанець не буде з першого разу не буде розуміти нормально італійську. Треба періоду звикання. Хоча, було доведено вченими, що романські народи гірше розуміють якесь подібне слово поза реченням, а от у реченні краще, тоді як західні й південні слов'яни навпаки (кілька подібних слів у реченні більше їх, цих слов'ян, плутають). Якщо одна людина розуміє більше 85 % іншу мову без вивчення і без звикання, то, як кажуть деякі дослідники, це є діалекти однієї мови, а не повноцінні різні мови. У тієї дівчинки ніхто не перевіряв, які саме слова не розуміє в короткому (якомога коротшому) діалогу з цього серіалу 80- х, який йшов на ТБ у 90- ті рр. в Україні. До того ж наявність суттєвого незрозумілого слова може призвести до "затьмарення" розуміння сусіднього навіть дуже подібного (по теорії) слова. До того ж для росіян не становить переважно проблеми заміна на письмі їхньої літери "и" чи "е" на "і" в короткому слові (заміна "и" на "о", чи «ё» на "ьо" в дуже короткому слові вже гірше, а подекуди й значно гірше розумілася). Тоді як для іспанця, зі знанням російської мови заміна "и" на "і" (а вже точно "е" на "і") в короткому слові може спричинити далеко сильніші проблеми з розумінням.

[@olgakhilko4620]

@@kezgoblair дякую за відгук, приємно😄 історію згадала, коли почула, що рфійці просто не намагаються зрозуміти. не завжди... інколи і не розуміють...втім, Ви це самі нам "розжували". А про те, діалект це чи мова - головне, щоб вони БУЛИ! живі і вживані! коли вмирає частинка культури - світ біднішає. І не варто опускати руки, та сама валлійська мова воскресла, трудами небайдужих?

[@tsebranlontso4598]

​​​@@olgakhilko4620 Можуть дуже і дуже часто не розуміти без попереднього ознайомлення. Хоча, додаткових експериментів на виявлення точного відсотку розміння української росіянами та залежності цього відсотку від різних "лінгвістичних факторів" ще дуже потрібно, все ж вже є дані про те, що естонці зі знанням російської мови на рівні "середній" і "вище середнього" розуміли тільки надруковано, а не усну українську (основний зміст текстів) на 29-35 %. Про таке ж розуміння (основного змісту) росіян з Російської Федерації невідомо, але відсоток розуміння ними окремих ("цільових") слів із тексту не дуже був вищий від " естонського" розуміння (десь на 10-20%). Може бути що й розуміння росіянами саме тих текстів з українських журналів та газет може сягати десь 50 %. Для усної мови може бути й щемнижчий рівень розуміння. На жаль, не було обчислено відсоток лексичної й орфографічної відстані цих українських текстів для російськомовних. Тому, неможливо сказати чи дані тексти були легкі чи тяжкі. Встановлення точного відсотку розуміння є потрібним, позаяк уявлення про те, що російська мова є легко зрозуміла для будь-якого російськомовного (не обов'язково з РФ) може призвести до серйозних нерозумінь (там де українець буде впевнений, що його розуміють), непорозумінь, порушення нормальної праці і навіть до нещасних випадків та отруєння. Тому по своєму правий був один російський дипломат (хоча він був неправий у тім, що не вивчав українську мову їдучи в Крим десь, за президентства Ющенка 2009 р.) що "українська мова небезпечна для здоров'я (бо мав проблеми з розумінням інструкції якихось ліків на українській мові).

[@olgakhilko4620]

@@tsebranlontso4598 😁😁😁 Україна взагалі небезпечна для росіян. Я згадала ту досить показову історію як свідоцтво, що росіяни(жителі рф) часто дійсно не розуміють українську, як би не намагалися щось второпати. це залежить і від особистих здібностей теж)

[@besconst]

1:12:50 думаю, це якось пов'язано з двоїною

[@user-wv1xk1wm7n]

Дуже класне відео!!!

[@mudrahel.philosophovich]

56:38 є дуже цікаве відео на каналі Євгенії Кузнєцової, де вона питає свого 5-7 річного сина про значення слів російською мовою. Сам син виріс в україномовній сім'ї, але в Європі (Німеччині, здається).

[@ostapopryshko3900]

В тебе дуже круті відео але які вони довгі. Моя порада, жартуй час від часу бо слухати хочеться але дуже складно 😂

[@KharkivYanka]

❤❤❤

[@user-jo2ik1us2n]

Дякую брателло 😎