Опис 1... Славетій Батурин, відігравав значну роль в нашій історії. З ним пов'язана діяльність визначних лідерів Гетьманської України - Ігнатовича, Самойловича, Мазепи, Орлика, Розумовського. В ті далекі часи він був резиденцією гетьманів Лівобережної. З цим містом пов'язані трагічні і криваві події. У 2019 році Батурин відзначав 350 років як став гетьманською столицею. Батурин - місто Чернігівського Полісся України, на лівому березі річки Сейму. Перша згадка про місто зустрічається у 1625 р. в указі королівської канцелярії Речі Посполитої майже одночасно з літописними городищами Ніжина та Бахмача. 350 років тому, Батурин став столицею Гетьманщини, або Війська Запорозького. Головою в української козацької державі виступав виборний гетьман. Тоді наша країна мала всі ознаки демократичного суспільства. Було багато важкіх часів у боротьбі за незалежність, мову, религію, ідентичність. За мирною угодою між Польщею та Московією у 1667 році, Україна була розділена на Правобережну і Лівобережну, по Дніпру. Пізніше Річ Посполита скасувала козацький устрій на Правобережжі. Неоднозначна і суперечлива постать, але військовий та державний діяч, Князь Священної Римської імперії, та голова козацької держави Україні - Гетьман Війська Запорозького, Іван Мазепа, перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави, відвойовуючи українскі землі. Надаючи царю активну допомогу у походах на османів і татар, будучи його постійним радником у Північної війні 1700, він також разраховував на допомогу царя. Але марно. "Завдяки" царю не маючи можливості боронити рідну Україну від ворогів, Мазепа уклав угоду з королем Швеції Карлом 12. Дізнавшись про це московський цар наказує Меншикову знищити гетьманську столицю. Як часто буває, за допомогою зрадника, через таємний хід московське військо увірвалося внутрь, спустошив і порівняв з землею резиденцію гетьмана. Тогочасні газети світу описували ті події: «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістріях шабель», «Меншиков показує жахи московського варварства». Під час цих дій, московські війська пограбували і спалили храми, а потім, за наказом Меншикова, вирізали всіх мешканців міста, незалежно від віку і статі. Загинуло від 11 до 15 тис. батуринців. Французький історик Жан-Бенуа Шерер писав у 1741-1824: Місто було взято і віддано на розграбування. Те, що солдати не могли взяти з собою, стало здобиччю вогню, який пожер навіть частину міста. Фортифікації було знищено вщент, а жителі міста загинули, піддані найжорстокішої тортурам: одних посадив на палі, інших повісили або четвертували.." Меншиков, за словами шведського історика Фрікселя, автора «Історії життя Карла XII», наказав розп'ясти трупи козаків на плотах і пустити їх по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини побачило долю, яка спіткала Батурин. Тарас Шевченко описав події у Батурині у поемі «Великий льох» (1845): ...Цареві московському Коня напоїла У Батурині; як він їхав В Москву із Полтави. Я була ще недолітком, Як Батурин славний Москва вночі запалила, Чечеля убила, І малого, і старого В Сейму потопила. Я меж трупами валялась У самих палатах Мазепиних … Коло мене І сестра, і мати Зарізані, обнявшіся, Зо мною лежали На сам кінець для України наслідком Полтавської битви, стала катастрофа подальшої московської окупації і ще більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. У 2001 р. Батурин внесен до Списку історичних населених місць України. На території міста розташовані пам'ятки та об'єкти культурної спадщини, національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
@rydifox87134 жыл бұрын
Опис 2... Палац Останнього Гетьмана України, графа Кирила Розумовського у Батурині став останнім його притулком. Кирило народися в сім'ї козака Григорія Розума, але як і його старший брат, який ставши фаворитом та з часом чоловіком цариці Єлизавети, Кирило став чоловіком родичкі імператриці, Катерини Наришкіної і мав великий вплив при дворі. В молоді роки граф стає Президентом Імператорської Академії наук. Спираючись на Михайла Ломоносова, він постійно підтримує його материально, та во всіх його дослідженнях, чим сильно сприяє розвитку багатьох з наук. У 50-му році на козацькій раді, завдяки відновленному гетьманство в Україні, стало можливим обрання Кирила Розумовського гетьманом. Він вів майже самостійну економічну політику - встановлював митні збори на користь україни, почав реформувати армію. Використовуючи своє становище при царському дворі, почав сам призначати своїх прихильників на ці посади. Домігся багатьох пільг для козацької старшини, сприяв відновленню гетьманства та відміни закріпачення українців. Порушення цього указу каралося імперією. Нажаль з часом прагнення Катерини II централізувати імперію і ліквідувати Гетьманщину, дістали своєї цілі. Зрікшийся гетьманства граф, прожив останні роки у збудуваному розкішному палаці у Батурині серед найбагатшою у Європі бібліотекі. Палац гетьмана Розумовського був зведен геніальним архітектором Чарльзом Камерономстав і став видатною пам’яткою доби класицизму. Мав багото дітей, які теж мали чималий вплив на світ того часу. Дослідник природи, геологі, військові та дипломати - тільки частина з них. Перший син Олексій Розумовський став першим в Росії міністр народної освіти, він же став дідом Олексія Костянтиновича Толстого з роду Товстих, серед яких найвідомійший нам Лев Миколайович. Третій син Андрій, став дійсним таємним радником 1-го класу, одним з 13 за всю історію Російської імперії. Його дружина опікувалась Йозефом Гайдном, та молодим Моцартом, сам Андрій як покровителель музики, був другом і меценатом Бетховена. Композитор присвятив йому П'яту та Шосту симфонії, а також три струнні квартети. Поважний представник козацького роду був похований у церкві що збудував за свій кошт. Воскресенська Церква стоїть на місці спаленого мазепинського Троїцького собору і вже нібито зло жартуючи у 1927 року, як їх предкі які спалили перший храм, радянські чиновники від культури відкрили і пограбували гетьманський склеп, хоча його останки залишилися в його могилі.