«Обереги пам'яті». Метатеорія професора Тищенка. Частина 1 (канал «Культура», 2012)

Перша частина відеофільму. Загальна кількість епізодів: 4.
Професор Костянтин Миколайович Тищенко (30.07.1941 - 23.07.2023) розповідає про свій науковий шлях та результати творчих та організаційних зусиль.
Розкрито сутність метатеорії як узагальнення наявних знань, розказано про наукові праці дослідника та історію музею, простежені етномовні контакти українців та численні паралелі між українською мовою та мовами інших народів.
Численні історичні та культурознавчі екскурси та коментарі роблять цю науково-популярну передачу надзвичайно захопливою.
Файли з усіма частинами фільму отримано від доктора філологічних наук Пилипа Селігея, автора книг «Мовна свідомість. Структура, типологія, виховання» (2012), «Світло і тіні наукового стилю» (2016, 2018), та «Українська мова у 2222 році. Вступ до лінгвофутурології» (готується до друку). Частини фільму були відділені одна від одної у відеоредакторі.
Для ознайомлення зі станом українського медіапростору під час виходу фільму в етер телебачення з ласкавої пропозиції П. Селігея рекомендую міні-рецензію Ігоря Лосєва на серію «Обереги пам'яті»:
day.kyiv.ua/article/media/cho...
(Чи настільки сильно з тих часів змінився наш медіапростір?)
Ви можете ознайомитися із результатами багаторічних досліджень К.М. Тищенка, придбавши одну з підсумкових книг останніх років:
• Тищенко К.М. Долітописна мовна історія українців. - К.: Посвіт, 2016. - 752 с.
• Тищенко К.М. Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах. - Київ ; Броди : Просвіта, 2018. - 815 с.
• Тищенко К.М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах. - К.: Просвіта, 2020. - 912 с.
(детальний опис кожної з них наявний у Вікіпедії)
З питань придбання книг видавництва «Просвіта» (Броди) звертайтеся за електронною адресою: [e-mail]
Також відкритому доступі є значна частина статей науковця.
Ті з них, що, на мою думку, є найцікавішими для пересічного глядача, буде наведено у закріпленому коментарі.
Часовкази:
0:01 Заставка циклу "Обереги пам'яті"
0:10 Метатеорія як орієнтаційний простір для теорій
2:15 Заставка передачі
2:29 К. Тищенко про вибір фаху мовознавця
3:24 Навчання. Служба в армії. Початок роботи асистентом кафедри
4:37 Про експедицію за матеріалами для Середземноморського лінгвістичного атласу
6:48 Чорноморські прибережні говірки - частина Середземноморських
7:52 Про професора Андрія Олександровича Білецького
8:33 Про перші лекції К. Тищенка з загального мовознавства
9:15 Порядок наукового пошуку: пошук й обґрунтування
9:51 Про свої книги. Перший системний (з внутрішніми пересиланнями) підручник
10:55 П'ять сходинок у вивченні курсу
12:58 Про формування Лінґвістичного навчального музею
15:15 Визнання Лінґвістичного навчального музею
16:00 Експозиція першої зали Музею
17:35 "Друзі" українства. Ґенуезька морська лексика українців та давніші сліди етномовних контактів їхніх предків
20:31 Найдавніші іншомовні запозичення - фінські
21:41 Балканські, кавказькі, грецькі й іранські запозичення
23:38 Прямі запозичення з мови Авести в українців, білорусів та поляків
24:40 Кельтські запозичення
26:45 Ґерманські й романські запозичення. Слід римлян в археології України
29:12 Російські мовні впливи. Глобалізація
29:49 Розмаїття впливів. "Де ж наше, українське?" та механізм взаємодії спільнот ("сусідів")
31:01 Мовне збагачення від контактів. Передерії - найдавніший пласт прізвищ
32:27 Титри
Профіль дослідника на сайті Google Scholar (доступ до завантаження статтей):
scholar.google.com.ua/citatio...
Сторінка з деякими працями автора на сайті електронної бібліотеки Чтиво:
chtyvo.org.ua/authors/Tyschen...
(окрім статей тут є монографія про метатеорію, підручник та книга 2018-го року)
#КНУ #мова #Тищенко #мовознавство #українська #українськамова #діалект #діалекти #антропологія #етнографія #традиції #етно #етнос #народ #фольклор #греція #скандинавія #персія #іран #франко #мовнаполітика #культура #музей #море
Режисер: Богдан Гнатюк (невдовзі після виходу фільму звільнений "за
профнепридатність")
Автор музичних творів, що звучать у фільмі: Ігор Поляруш
(не вдалося знайти аудіозаписи окремо від фільмів, якщо існують досяжні з інтернету колекції доробку композитора, дайте знати у коментарях, будь ласка)
ДТРК "Культура", 2012

[@Oleksa-Derevianchenko]

Часовкази: 0:01 Заставка циклу "Обереги пам'яті" 0:10 Метатеорія як орієнтаційний простір для теорій 2:15 Заставка передачі 2:29 К. Тищенко про вибір фаху мовознавця 3:24 Навчання. Служба в армії. Початок роботи асистентом кафедри 4:37 Про експедицію за матеріалами для Середземноморського лінгвістичного атласу 6:48 Чорноморські прибережні говірки - частина Середземноморських 7:52 Про професора Андрія Олександровича Білецького 8:33 Про перші лекції К. Тищенка з загального мовознавства 9:15 Порядок наукового пошуку: пошук й обґрунтування 9:51 Про свої книги. Перший системний (з внутрішніми пересиланнями) підручник 10:55 П'ять сходинок у вивченні курсу 12:58 Про формування Лінґвістичного навчального музею 15:15 Визнання Лінґвістичного навчального музею 16:00 Експозиція першої зали Музею 17:35 "Друзі" українства. Ґенуезька морська лексика українців та давніші сліди етномовних контактів їхніх предків 20:31 Найдавніші іншомовні запозичення - фінські 21:41 Балканські, кавказькі, грецькі й іранські запозичення 23:38 Прямі запозичення з мови Авести в українців, білорусів та поляків 24:40 Кельтські запозичення 26:45 Ґерманські й романські запозичення. Слід римлян в археології України 29:12 Російські мовні впливи. Глобалізація 29:49 Розмаїття впливів. "Де ж наше, українське?" та механізм взаємодії спільнот ("сусідів") 31:01 Мовне збагачення від контактів. Передерії - найдавніший пласт прізвищ 32:27 Титри

[@mykkov5898]

Професор Тищенко - яскравий приклад справжнього вченого та інтелектуала! Такі як він - це гордість української нації! Коли його слухаєш - виникає майже фізичне відчуття, як розширюються твої горизонти! Світла пам'ять йому!

[@user-yg5zk5eo6c]

Дякую автору каналу за можливість бачити і чути такого феноменального вченого мовознавця, як К. Тищенко. Лише кілька місяців тому почув про нього. На жаль вже покійного..

[@user-serhiizhuravel]

Ого! Дух захоплює!

[@tatianasocol7656]

Вподобайка і щира подяка вам за працю!

[@user-yh6op3rl8l]

Дуже цікаво. Дякую ❤

[@user-zb8po8hk1k]

Дуже дякую. Цікаво, пізнавально. До творців цих відео. Попрацюйте над обкладинкою цього матеріалу: музика , слайди, звук, та викладайте на всих інтернет платформах. Дякую

[@Oleksa-Derevianchenko]

Радий, що Вам було цікаво. Запрошую до перегляду плейлисту з усіма наявними відео за участі Костянтина Миколайовича. Там, серед іншого, є його цикл лекцій у бібліотеці Дрогобицького університету, проведений навесні 2023-го року, незадовго до смерті. Стосовно викладання відео на інших платформах: хочу зробити нову партію коротких відео з цікавими фрагментами. Однак додаткове редагування якості відео, на мою думку, зайве, бо це телевізійна передача, і вона має належну якість. А от обкладинка для 4-х частин відео тут, на KZbin, зайвою, напевно, не буде.

[@petroborovyk9443]

+

[@user-do4xl7mw5s]

20:40 дуб, щука з фінських ? Невже? Це особиста, альтернативна Думка шановного. Він доктор, а не людина з вулиці , так би мовити . Думаю, якщо б я йому , це сказав -- в аспірантуру не потрапив. 24:46 кельти ? ''владика'' , ''мотика'' , ''книга'' .

[@user-nf6ob7tb1x]

Філологія це найбільш точна наука. Та й дискутувати на паркані Ютубу з небіжчиком це круто.

[@user-do4xl7mw5s]

Він займався лінгвістикою. І не сама точна. Вони використовують РЕКОНСТРУКЦІЇ з `зірками`. Приклад (*drevo) Багато -- як і в кожній науці гіпотез протиріч і т.п.

[@ph13sw]

Я не ленгвіст. Шановний постійно стверджував, що хата, це лише український іранізм, але я точно знаю, що в чеській мові також є слово хата, воно не часто вживається і означає щось типа простого будинку холупки. В чому тут справа?

[@Oleksa-Derevianchenko]

Тут справа у значенні слова. Тільки в Україні, на Поділлі, в народному вжитку збереглося слово "хата" у значенні "могила". Це відповідає іранському прототипу слова, яке позначало в тому числі приміщення для тимчасового збереження мертвих тіл. Саме про це значення йдеться, коли Костянтин Миколайович каже, що це унікальне для української слово. Загалом слово "хата", а це пізньоавестийський іранізм, віддавна вкорінене у двох мовах: білоруській та українській. В решті, на мою власну думку, воно є запозиченим, як от рос. сленґове "на хаті" ("вдома", найчастіше про квартиру) по словац. chata, яке зустрічалося мені на сайтах пошуку житла як маленькі хатки десь у віддалених місцевостях або в горах.

[@ph13sw]

@@Oleksa-Derevianchenko Дякую, зрозуміло. Але є і такі версії: ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ kata «комора, кліть» - авестійська kata «кімната, хижа, погріб» -авестійська qidr «горщик»- арабська ха́та - білоруська chata - верхньолужицька ḳed «камінь по кутках будови» - грузинська kҺuti «тс.» - дравідійські kad «будинок» - іранські Kate «хатина, халупа» - нижньонімецька Kate «хатина, халупа» - нововерхньонімецька kad «будинок» - перська chata - польська chata - словацька ház «дім, хата» - угорська kota - фінська chata - чеська Тобто, можливо не тільки українська мова запозичила, а й ряд інших можливо через посередників, або це загально індоєвропейське слово.