Походження "козацьких" термінів

Ми начебто багато знаємо про козаків - зрештою, це один із найважливіших періодів нашої історії. Але звідки до нас примандрували слова, які ми зазвичай пов'язуємо з козаччиною - тема не настільки відома. Так, ці слова в нашій мові існують уже століттями і стали "своїми", деякі були запозичені ще в глибокому Середньовіччі, але виникли вони не тут. Про їхню етимологію і поговоримо.
Основу заставки ми взяли з ресурсу WAS (was.media/uk/2019-05-17-zagad..., який наполегливо рекомендуємо до ознайомлення.
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: [e-mail]
5168 7456 0994 1148

[@handziatychka]

Я і купа інших туристів дуже-дуже би хотіли почути про етимологію карпатських топонімів :)

[@dokel_sirius]

от би відео про наші слова в іноземних мовах і загалом наш вплив на інші мови

[@user-ei3on3fw4e]

Про те, як українці створили писемність, а потім з неї чудь і меря почали по-своєму бакалать 😉

[@romanmutel7692]

+, бо у статті на Вікіпедії написано лише про слово "козак", можливо, є ще цікавинки

[@Daniel_Poirot]

@@romanmutel7692 , яке не є тюркським.

[@Andrew-ic4sj]

Ой, та забудьте. Українців (Русів) у історії постійно показують як яких ось дикунів, що по деревах лазили. Хіба вони могли мати якійсь вплив на інші мови і народи? :) От дивіться, як приклад. Ми знаємо всього два ГУНСЬКИХ слова. І ці слова: "Мед" і "Страва". Як вам? :)

[@user-ei3on3fw4e]

@@Andrew-ic4sj ну для диких в ЄС окремі зали мають в готелях і до шведського столу не підпускають, бо іншим гостям нічого не лишиться, вони їх руssкими називають. А про нас Кобзар писав: "Німець скаже "Ви моголи"... та й до того історію нашу нам розкаже... І в слав'янофіли так претесь... Не дуріте самі себе, учітесь, читайте"

[@irynakalychak6821]

"Оксана на вишні" це ще нічого в порівнянні з "поплив втоплений" замість "коли втомлений" )))

[@user-mf8ro2yj8o]

Дивує походження козацьких слів з німецької чи інших мов, тих хто раніше мало цікавився козацтвом, або погано знає історію козацтва. Так те що гетьман німецького походження я знав ще в школі.

[@user-yi9jy4ig6m]

Мені тепер цікаво, чи є в інших мовах слова запозичені з української?

[@gastinsibonacci8146]

Деякі польські імена за своєю формою явно видаються запозиченнями з української, нажаль, прямо зараз не зможу їх навести. Звичайно, що є запозичення з української мови в инших мовах: uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC

[@AndriiPetrov]

про російську і вплив на неї укранської було на каналі відео. Сирник - тварожнік і т.д. ))

[@gastinsibonacci8146]

@@AndriiPetrov Насправді, в російській є слово "творожник")

[@user-ij2dd5tg3w]

Підтримую. Особливо інших мов (не рашиської).

[@uasal]

@@gastinsibonacci8146, але ж не так розповсюджене, як "сирник".

[@DanyjilMavrynenko]

Підкаст значно звичніше для вуха і легше для язика, ніж подкаст. Особливо, коли ти не зустрічаєшся в особистому житті з російською.

[@pidpilnahumanitarka]

І це теж.

[@user-zt4nx3cb2b]

Не всім словам пощастило бути українськими.))))) Це треба записати)

[@vkulinchenko4065]

Дякую за крутий контент! Хотілося б про козацькі прізвиська, які згодом стали прізвищами, не утвореними з двух слів, а простими!

[@leonidavkhimenko2339]

Щира подяка Вам за працю і правду пане ! Слава Україні !

[@user-xw6be5wh8f]

Героям Слава 🇺🇦

[@user-ks9ts8jo7q]

Ну дуже цікаво, індоєвропейські мови пішли із середньої течії Дніпра, а українські слова всі запозичені!

[@kokanftlen4323]

Гарну справу робить Остап.

[@333yoga]

Дякую, дуже корисний етер!

[@FiercePretzel]

пеле - поляни, а взагалі полк це також охоронець, ну вот є ж всякі Святополки, Ярополки і тп

[@andrewchernyayev75]

Сприйняв. Не все зрозумів, але ще маю час взяти до розуму. Маєтє мою повагу, моє захоплення та інтерес. Дякую щиро.

[@user-hp2gi1im9i]

Дякую. Дуже цікаво. Моя ріднесенька українська мова. З чотирнадцятого намагаюсь спілкуватись виключно солов'їною. Корні-черкащина. Хоча родився, виріс та жив багато років на Донеччині, ,,жил на русском,,. Але вже все, так званий рубікон перейшов. Думаю українською.

[@user-gs3vb4qj5k]

Я давно підозрював, що ім'я інгвар походить от слова ігор, не навпаки, і дійсно, виявляється ігор давньослов'янською венедською мовою це мисливець

[@laconically]

Venedy ne buli slověnami, a lětopisne imę Ingvarь je dostemenno germanske. Natomestь imę Ingor (Igorь) dějsno maje praslověnske poxodženie, vlastne *Ǫgorъ albo Ugorecь sučasnoju mъlvoju.

[@volodymyrchervinskyy4263]

п. Остап! Дякуємо за вищу лінґвістику ! Пора знати своє коріння. Слава Україні !

[@user-zi3jr9gi9o]

Героям слава!

[@Kurmoiartsev]

Дякую за пізнавальне відео. Наснаги вам панове. До речі, дивне слово «наснага».

[@xNeverm1ndx]

Випуски стають усе продуманішими. Гарний вступ.

[@user-zm6el8el1u]

Клас! Дякую! Було дуже цікаво дізнатись! Особливо про чайку - шайку! :)

[@FedirGordiienko]

Етимологія може і не практична, але походження слів - це надзвичайно цікава тема. Сподіваюсь, що ця рубрика стане постійною. Цікаво, чи можливо дослідити походження назв базових поцесів та явищ (наприклад, сонце, грім, земля, життя, іти, цвісти, бачити, назви кольорів тощо). Чи взагалі можливо дізнатись чому певні первинні речі, які завжди оточували людей називаються саме так, а не інакше? Адже навряд їх запозичували, оскільки такі явища були з людьми завжди і якось їх та й називали.

[@user-nj1fj3zy3s]

є багато слів, які не можна пояснити

[@user-uf6nu7zm9o]

Джо Байден- це нащадок Байди

[@Dr.Liwsy.]

Я б'ю байдики. Я теж нащадок.

[@user-wq9uc6bm4s]

Трамп = тремпель

[@user-cj7mu2wj9m]

@@Dr.Liwsy., якщо ти їх б'єш, то скажи за що, чи для чого? І що воно таке оті байдики? ))))

[@boris324]

@@user-wq9uc6bm4s трамп - немец. На самом деле, правильно трУмп.

[@Dr.Liwsy.]

@@boris324 В америці більшість білих, то не нащадки англійців, ірландців та італійців. А саме нащадки німців.

[@Varador2013]

Шутка про "Шайку" агонь)

[@AlexCherkassky]

Вкотре дивлюсь та радію цьому випуску.

[@yadvigayura2813]

Обожнюю етимологію!❤ Дякую за відко!

[@Zvenygora]

Невеличка помилка - першим великим гетьманом у Польщі та Литві став саме великий гетьман ЛИТОВСЬКИЙ, і це був князь Костянтин Іванович Острозький у 1497 році. У "Короні" такий уряд був утворений лише шість років по тому. Це були часи особистої Унії двох держав, до Любліна лишалося понад 70 років. (Сергій Марущенко)

[@amalgama2000]

Чудове відео! Однак, дуже дивно бачити виведення слова козак з турецького kazak від українського філолога, коли є більш древня і близька до нас культурно і географічно тюркська мова та знаменитий словник до неї. Я, звичайно, кажу про половецьку та Codex Сumanicus. У ньому є слово Cosac - «vigil», «excubiae» (ст. 143). Тобто, варта. Що є абсолютно логічною самоназвою, якщо відмовитися від російського наративу про козаків, як втікачів селян і прийняти те, що це спочатку змішаний слов'яно-тюркський напівкочовий народ що жив між Руссю і половецькими землями. Немає нічого дивного в тому, що їх культура і мова мали стільки "запозичень" з тюркських. Тому що це були ніякі не запозичення, це була основа етногенезу. archive.org/details/codexcumanicusbi00kuunuoft/page/268/mode/2up?q=cosac

[@user-qk6mh5hi3v]

Круто, це дуже цікаво! По більше би розтлумачення слів з козацьких часів. До прикладу етимологію побутову, одяг, їжу, і т.ін.

[@antonzagrudnyi5976]

Було б цікаво почути щодо етимології топонімів, наприклад півдня України, міську топоніміку

[@Daniel_Poirot]

На моєму каналі, коли вийде наступне моє відео, буде теж.

[@volnomov]

Все майже татарське

[@v.novostavskyy5291]

шикарне відео, дуже дякую! реально деякі походження дуже несподівані))

[@lesiamelesia]

Та взяти хоча б "Отче наш". Колись у мене в селі цю молитву співали церковнослов'янською: "Отче наш, іже єсі на небесіх...". Я ніколи не розуміла, що це означає і, впевнена, не розумів ніхто. Бо коли я запитала у бабці, що воно таке оте "Іже єсі", вона відповіла: " І жиє си", тобто живе собі, як кажуть в нас на Галичині ) Це я про народну етимологію

[@user-zi3jr9gi9o]

Lesia Melesia а я в дитинстві, взагалі, не розумів що означає "Очи нажи єси", аж пізніше дійшло що то "Отче наш".

[@lifeisfakinawesome4386]

Сижу, роблю роботу яку мене навчив колега, слухаю вас. І тут ви згадуєте слово - Прізвище того самого колеги. Оце так співпадіння))

[@Slavik__Kot]

Дякую, що показали мартина) і чайку)))

[@user-zt4nx3cb2b]

Дякую за інформативне відео!) Місцями було весело)

[@cross1351]

Видео выложили час назад, 63 тыс просмотров. Це насправді успіх. Дуже інформативно, цікаво та приємно слухати. Подальших успіхів вам.

[@romanlashch]

От такої! Виявляється варто переглядати старі відео!

[@neorientalist]

Струм, струмінь, струмок, стрімко - stream Смак - smak Дякую - Danke

[@user-ks3zz1wb4g]

Струмок може бути все ж таки слов'янським, а не германським, як і струмінь, хоча б адже у балтських теж воно є, та схожі в інших мовних групах.

[@user-ks3zz1wb4g]

@@mandry5063 все правильно, окрім вовни - вовна від волна або вьлна

[@aerodynamism5438]

Ці всі слова наврядче запозичення, скоріше просто слова одного індоєвропейського походження

[@user-ks3zz1wb4g]

@@mandry5063 справді схоже, може осе ба- з'явилося під впливом сього слова, але щоб волна та вовна було з німецької - скоріше ні. Слова сі точно споріднені на Індо-Європейскьому рівні, навіть однакові (окрім різних мовних змін)

[@l.u.7834]

Індоєвропейські мови. Це єдине пояснення.

[@OleksiiBurdin]

Ще було б цікаво дізнатись про виникнення відмінків. І у цім зв’язку, чому українське "я - мене - мені - мене - мною - мені", де "я" вибивається з системи, виглядає цікаво, знаючи, що тюркскими мовами "я" буде "мен" (принаймні, казахською, туркменською і узбецькою)

[@victortregubov3059]

Відмінки у тих сучасних індоєвропейських мовах, в яких вони збереглися, сходять до праіндоєвропейської. Себто тут коретніше говорити не про виникнення, а про редукцію та/або зміну - не те щоб їх не було, а потім з'явилися, а рівно навпаки, спершу були, а потім пропали або змінилися. Впевнена реконструкція далі за праіндоєвропейську в давнину поки що неможлива - як коректно зауважив в цьому відео Остап, навіть ностратична гіпотеза щодо спільного предка праєвропейських, алтайських, уральських, картвельських та дравідійських мов є поки що занадто ненадійною.

[@OleksiiBurdin]

@@victortregubov3059 це все так. Але в тому, що слово "козак" походить з тюркських мов і є запозиченням, ми не сумніваємось. Так може і форми на "мен-" теж є запозиченням? І не обов'язково треба шукати праіндоївропейскість там, де її нема. А щодо відмінків загалом - то їх багато різних в різних мовах. Це у слов'ян вони майже однакові скрізь. Цікаво, у кого крім слов'ян такий самий чи схожий набір, і де не такі.

[@OleksiiBurdin]

А ще у церковнослов'янській я буде "аз". Це свідчить про те, що перша особа однини змінює свій займенник частіше, ніж здається. Тому може і "я" ми запозичили від скандинавів, наприклад, а до того було "мен", як в тюркських.

[@RodionPopov-lp5bk]

@@OleksiiBurdin ні-ні, це просто історичний збіг. В індоєвропейських мовах завжди існував "водорозділ" між займенником "я" у називному відмінку з одного боку (хеттське "uk", санскр. "aham", грець./лат. "ego", давньонорвезька "ek", давньоперська "az" тощо), а з іншого боку - непрямі відмінки і присвійні займенники, де як раз і з'являються форми з "m-" ("мій", "мене", скандинавське "min", хеттське "mis", санскр. "mām", лат. "meus", "mihi" тощо). В індоіранських мовах з розпадом системи відмінювання колишні форми непрямих відмінків зайняли нішу основної форми. Так у перській зникло "az", натомість зараз "я" буде "män". В гінді зникло старе "aham", в зараз вони кажуть "main". Схоже явище - в англійській: "it's ME" або "ME too" коли форма "мене" використовується замість "я". Тюркські форми "ben", "men", "män", "min" до цих процесів не мають ніякого відношення. Так співпало.)

[@OleksiiBurdin]

@@RodionPopov-lp5bk оце дуже ґрунтовний комент! Дякую Вам! Тобто якщо там і є зв'язок, то непрямий, і скоріше у зворотньому напрямку. Дуже радий, що знайшлася людина із фаховими знаннями! Хороший канал :) Я про це "мен-" прочитав в Ольжаса Сулейменова, але у нього то радше художній твір, получається...

[@BiGemot111]

aглійське "сіт даун" звучить як українське "сідай" тай означає,власне. одне й те саме. дякую за ваше дослідження. дуже файно.ще один англіцизм:) до речі .на заході України праску називають "залізко". а англійське "айрон"( залізо) означає в тім числі і праску.вибачте за трансліт.

[@samuraitha]

☺️☺️☺️☺️☺️ ООО найприємніше відео, що дивився за останній рік. Чекаю на подовження !!

[@Wyraxx]

Пропоную відео зробити про найбільші помилки аматорів-етимологів: ігнорування часових меж в яких існувало слово, викидання/вставляння голосних коли їм захотілося, читання слів направо/наліво. Бо ви ж бачите скільки Задорнових у коментарях - треба напалмом їх підсмажити трохи, може хтось перестане займатися дурнею 🤓 Мені колись потрапив до рук журнал «Наука и жизнь» зі статтею «О професиональной и любительской лингвистике» - то я, як то мовиться, gained a level і смішно бачити тепер оці «стРАждання фаРАонів» 😆

[@user-kv3nd4mm1d]

Дуже цікаво! А взагалі, як тільки люди не пояснюють собі зміст незрозумілих іншомовних слів. Наприклад, моя сусідка, повернувшись із відпочинку у Єгипті, сказала що бедуіни - це ті, що бідують у пустелі. Їй на думку не спало, що це випадкова схожість зовсім різних слів.

[@viktoriaviktoria3178]

Надзвичайно цікаво! Дякую! Будь ласка, ще!

[@liliiabiletska]

Те відчуття, коли ти живеш на вулиці Карвасари. Досліджувала теж, карвансара, караван-сарай,готель, постоялий двір...

[@silentscreamofeast]

Карвасари і курвасари... :'D Ну чесно кажучи, моя рідна мова турецька, хоча я теж не помітив зв'язку зі "караван-сарай до того, як ви про це згадали. :D:D:D До речі kervan або караван(ну вже знаєте що означає це слово) і saray(палац, розкішна будівля) походять із перської мови, але так, найімовірніше завдяки туркам існує це слово в українській мові. Із задоволенням дивлюся ваші відео, і як майбутній філолог та Могилянець сприймаю вас прикладом для себе.

[@user-zi3jr9gi9o]

За українську - 👍

[@silentscreamofeast]

@@user-zi3jr9gi9o Емм... ви про те, що пишу українською? :)

[@user-zi3jr9gi9o]

@@silentscreamofeast так, бо як Ви розмовляєте українською не чув.

[@silentscreamofeast]

@@user-zi3jr9gi9o ерм... Я більш 2 років живу в Україні. 😁

[@user-zi3jr9gi9o]

@@silentscreamofeast Ви в Україні через жінку; вгадав?

[@contevongalician6132]

У нас в селі кажуть "хориньґва"

[@Ylumulu]

Дякую, дуже цікавий випуск!

[@user-ld8xn5fy2t]

Етимологія українських прізвищ! Дякую!

[@Dr.Liwsy.]

Поліщуки - то народність полісся; Ковальчуки -звісно ковалі; Литвини - жителі великого князівства літовського; Войт, Войтенко - то від колишнього старости міста - войта; Стельмах - колишня професія, колеса робили; Пінчуки - жителі навколо міста Пінськ; Кучма - або бараняча шапка, а бо просто чуприна; Кушнір, кушнерук - колишня професія, шкіру обробляли; Гутник - від гута, скло виплавляли; Пасічник - звісно від пасіки; Бортник - теж мед збирав, але у диких бджіл (професія); Петренко - це сержант ))), покажіть документи; Бойко - то від карпатського етноса Боїв; Гончаренко - тому шо гончар; Шевченко - від професіїї швець (чоботяр); Гармаш - гарматник; Дідук - різдвяний сніп; Бучинські - трактовку не знаю, але призвище польське; Тартак, тартачний - верстат для розпилювання дошок; Ну й звісно "іменні" (від імен): Лук'янчук, Тимошенко (від Тимофей), Потапенко, Савченко (Сава), Луценко (Луцько), Дем'яненко, Ничепорук (Ничепір), Олексійчук; Це що по пам'яті.

[@vladyslavkukhtiuk6039]

Привіт! А я, як завжди глядач.

[@xNeverm1ndx]

І я глядач. Став лайк, якщо теж глядач

[@RmVr]

Добре що хоч чехи відстрілялися за усіх слов'ян "роботом" на віки вперед) Етимологія вкрай цікава штука, дякую)

[@evmrox6234]

сравянє впєрьдьот

[@KlymenkoAndrii]

Просто чудовий випуск. Як завжди.

[@NodMt]

Дякую за цікаве відео!

[@user-yn3vq6tw8i]

Найвеличніший гуманітарій всія ютубу

[@Daniel_Poirot]

Тільки в цьому відео, він багато в чому помилився.

[@user-yn3vq6tw8i]

@@Daniel_Poirot ви в своєму житті багато в чому помилились

[@Daniel_Poirot]

@@user-yn3vq6tw8i , що ви маєте на увазі?

[@bahiraluna]

@@Daniel_Poirot нашо ви ходите по усім коментам і несете оцю х... несенітницю? якшо Остап помиляється - візьміть та запишіть своє відео з детальним аналізом його помилок. Він є кваліфікований спеціаліст. До речі, у германистиці. Замість плюватися - напишіть де, як, які саме факти вам вдаються недостовірними, напишіть тут у коментарях детальний аналіз слів. А скакати і плюватися - це шось дурнувате...

[@Daniel_Poirot]

@@bahiraluna , покажіть мені, де я плювався. Я нічого проти Остапа не казав окрім критики в одному чи двох місцях. І здебільшого, коменти я не йому пишу.

[@shashoochiy]

логічніше було би продовжити етимологію українських слів, які стали вживати в інших країнах

[@Daniel_Poirot]

У вас є можливість дізнатися кілька українських слів, що існували в минулому.

[@Daniel_Poirot]

на моєму каналі

[@user-sd1ey2pp3z]

Дякую Вам.

[@user-hc5lz8cy8c]

Умница, спасибо большое!!! 👍⭐⭐⭐🇺🇦

[@vladalekseev850]

Аєєє, новий контентич!

[@pansilvan]

Дякую за відео. Було б цікаво послухати етимологію назв річок - зокрема, чи залежать ці назви від народів, які проживали поруч чи нападали на ці території.

[@Oleksa-Derevianchenko]

Дивіться статті професора Костянтина Тищенка (є у вільному доступі): "Правда про походження української мови", "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років"

[@annasotska338]

Дуже цікаве відео, дякую!

[@vasyliuk]

Супер, що сказати ;) дякую!

[@den_Holovy]

Поділився з родичами :)

[@billysunburn]

Розкажіть про зв'язки української з верхньо і нижньо лужицькою.

[@withoutwords8136]

звязок є, але лише через старословянську і схожий шлях розвитку

[@Yahuarundi]

@@withoutwords8136 Я читав, що лексично (саме лексично) до української після білоруської найближче лужицькі.

[@Oleksa-Derevianchenko]

Дивіться статтю Костянтина Тищенка "Правда про походження української мови" (є й серія відео тут, на KZbin). Також у відкритому доступі є його статті "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років" тощо.

[@_useless_user_]

Інформативний випуск!

[@lanternlighter]

Дякую. Просто чудовий контент.

[@user-jn7vj5kx1d]

Браво!!!! Молодець який Ви, шановний оповідачу!!! Дуже цікаво Вас слухати! Всій Вашій команді дякую за це прекрасне відео! Радію, що є в нас така мудра, талановита, енергійна і патріотична молодь, як Ваш гурт!.. Браво!

[@avaheih]

Що браво??? - Чоловіче добрий, якщо слово "козак" походить з якоїсь з тюркських мов, чому воно не перекладається? Тобто, спробуймо перекласти словосполучення "вільна людина" на казахську, киргизьку або турецьку мову і в нас нічогісінько схожого на "козак" не вийде. Навіть припустимо, що "көч", "көш" або "göç" - це українською гуляти або поневірятися. Якщо саме слово "козак" з цього тюркського кореня виникло в слов'янському мовному середовищі завдяки суфіксу "ак" на зразок слів "русак", "бідняк", воно б, скоріш за все звучало як "кошак" або "кочак", бо є слово в українській мові "кощій", що виникло від цього ж кореня. Тож питання номер один, як "ш" або "тш" ("ч") перетворилося на "з"??? Така метаморфоза здається вкрай малоймовірною. Можлива заміна "с" на "з", заміна одного суфіксу на інший, наприклад "ин" на "ак" (русин - русак). Чесно, не витримує критики версія походження слова "козак" від слова "кочівник" або кореня "коз" у слов'ян від кореня "көч", "көш" або "göç" у тюрків. Здається мені, треба шукати інше пояснення походження слова "козак". Як доказ моїх слів існують не змінені на інші давні українські прізвища тюркського походження Кочубей, Кошуба, де корінь "көч", "көш" залишилися незмінними ще з середньовіччя. Можливо, правда схована трохи в давнішій історії. Чому ще в народі на козаків казали "козара́"? Приклад: Шолохов "Тихий Дон".

[@mykolka89]

Нууу, Остапе, а я ще очікував почути про етимологію слова джура :(

[@buyten4371]

В кримськотатарській мові є схоже слово - джора. Означає приятель, друг. Може бути вони пов'язані.

[@mykolka89]

@@buyten4371 , та я знаю, що це слово тюркского походження і про цю версію (приятель, друг) теж. Просто хотілося, щоб Остап і йому приділив увагу та підтвердив або спростував дану версію

[@bugorus-124-11]

Улус Джучі мав де- кілька князівст- орд. Від Дніпра до Дону це було князівство - орда котра іменувалася Ак- орда( біла орда, небо свята земля у монголів). А чоловіка( - ко), котрий прийшов на службу до хана з заходу, з берегів Дніпра називали Ко З Ак- орди, скорочено КоЗАк. Якщо у чоловіка було багато доньок, то його прізвище закінчилось на - ко, у західних казахів на річці Яйк- Урал це буквально Сват.

[@oksanapota]

Дякую!!!!

[@chandraomega]

розберіть назви очерету, камишу, рогозу. Їх біля 50-60 різних, причому вони часто в залежності від регіону позначають різні рослини, десь рогіз це рогіз а десь камиш, а камиш тоді рогіз чи навіть очерет.

[@oleniwna]

дам лиха закаблукам, закаблукам лиха дам

[@IndeyUA]

О, так)

[@volodymyrzavalen6445]

А десь шувар

[@user-se4vg4on7q]

слово схил має щось спільне з англійським hill, а хата з house

[@christian_otaku]

дякую вам

[@serhiypyshnyj1461]

Дякую за професійну роботу!

[@user-nv1tq9th7w]

Цікаво було би дізнатись про походження термінів з української та сусідніх кухонь. Ну от звідки походить Брщ уже розказували багато і по різному. А той же Пструг - це вперше почув. А ще ж є скільки цікавих назв страв: саламаха, юшка, книші, галушки, куліш, флячки, шпундра, шулики, вергуни, таратута, палинка і горілка, узвар, пиво, кутя і паска, нарешті.

[@user-nj1fj3zy3s]

куліш точно з тюркської, шпундра чується німецьке, книші флячки польська або ще німецьке.У козаків багато запозичень з тюркської та польської А в польській багато з німецької.

[@user-kq2zm2wr6d]

"Від кутюр"-як же бісить!

[@vkulinchenko4065]

А ще гірше Коко Шанел! Без м'якого знаку! Ну майже Шинел!)

[@artemkomisarenko5921]

А кіш який від кошу не бісить?

[@user-tq7qt9xu1l]

Дуже цікаво! Дякую

[@user-yt7eb6sk3u]

Дякую, дуже цікаво!

[@user-fu1en2ou9u]

Огого! Крута тнма. На клейнодах поставив на павзу, щоб відкоментувати про свій захват і поставити лайк

[@Daniel_Poirot]

Ви знаєте, що слово "козак" не є тюркським?

[@user-fu1en2ou9u]

@@Daniel_Poirot а якеж воно?

[@Daniel_Poirot]

@@user-fu1en2ou9u , насправді, ви можете самі здогадатися. Якщо ні, на цю тему я випущу відео.

[@user-fu1en2ou9u]

@@Daniel_Poirot аааа, піаришся)

[@Daniel_Poirot]

@@user-fu1en2ou9u , скажімо так, краще попередити.

[@user-pm2ex6en3y]

...про церковний хор Ви, звичайно, сказали неправду, бо цей прикол про "Оксану на вишні" старий, як бойків світ. Особливо в Галичині. Вперше його почув від приятеля мого покійного дідуся, який, власне, був дяком , тому любив пожартувати на професійну тему ...Та, й на людину, що храм відвідує Ви теж не схожі, хоч Франик дуже релігійне місто. Думаю, що творчий домисел не завжди оправданий ...

[@valentynakhomenko9363]

Розумні люди до храмів не ходять.

[@user-pm2ex6en3y]

@@valentynakhomenko9363 ...і не брешуть, що ходять, вірно? ...

[@user-lq8ig1jj8b]

@@valentynakhomenko9363 Я ходжу до храму, разом з тим дурнем себе не вважаю.

[@Myshko07]

Не схожий на людину, що відвідує храм. Та ви що, він же з виду і по мові викапаний священник 😁

[@user-pm2ex6en3y]

@@Myshko07 диявол теж з виду -викапаний янгол ...

[@BixT]

Дуже цікаво. Дякую

[@user-zp8pk6ww1s]

Дякую запрацю дуже цікаво пізнавально

[@dagon300]

Еее. Як же курінь, сердюк, компанійці?

[@Nandor92]

Дякую. Знав про німецьке коріння "гетьмана" але все одно інтуітивно існувала підозра, що це понівечене тюркське "атаман"

[@Men_in_the_Ukraine]

Дякую!

[@svdenys]

Дякую. Корисно

[@ihorkryvoshap4075]

"птсруг" - від пістрявий, це етимологічне відкриття для мене

[@allasever1632]

пструг! чехи вважають, що від "пістрявий" утворився іменник "пструг"

[@MrTarasyuki]

Тільки пструг - то не райдужна форель, а - струмкова. ;) Райдужна тільки десь у 20-му столітті у нас з'явилась, бо є видом з Америки. Але філологам таку помилку можна пробачити. :)

[@volodymyrzavalen6445]

Писати пішло від лат. Пісарро крейда, те чим можна писати,писало.До речі ескрібір- писати по ісаанськи, схоже на наше скребти ,

[@kattyk5971]

"гетьман" перегукується з званням у німецькій армії "гауптман"

[@Hypostratigos]

​@@Sam-wi4zi Ні. Перший гуситский воєвода чех Ян Жижка (1360-1424) не був турком, але Hejtman'ом офіційно титулувався.

[@Daniel_Poirot]

Слово "гетьман" не є тюркським. Ані німецьким.

[@Daniel_Poirot]

@@Hypostratigos , з'явилося воно ще раніше.

[@bahiraluna]

@@Daniel_Poirot та шабля...! коли раніше? приведіть ваші джерела

[@Daniel_Poirot]

@@bahiraluna , я про слово "гетьман".

[@user-nv7zm8gq4c]

Дуже цікаво! Вподобайка 👍

[@vladaivankiv3111]

надзвичайно інформативно та захопливо! продовжуйте в тому ж дусі!

[@user-rj7mb4hm2t]

А можна якийсь загальний коментар, як наука знає, які слова є первинними а які запозичиними? Наприклад якесь умовне схоже слово є в українській, польській, чеські і словацькій, то як визначають що воно саме умовно первинно чеське і звідти вже його перейняли інші?? Ну або якщо ми кажемо, що слов'яни перейняли в готів якесь слово, а чому ми (наука) впевнені, що було саме так а не навпаки, може то готи перейняли те слово у слов'ян і тому вони (слова) схожі?? І як взагалі розрізняють саме, що одне слово було запозичине в якійсь мові з іншої, а не паралельно розвинулось з якоїсь прамови (в нашому випадку умовної єдиної індоєвропейської) ??

[@vaevictis2789]

Фонетика самое главное. Ну например в польском есть слово serce (сердце). Как мы знаем, что это заимствование из старочешского, а не исконно польское слово? А потому что по правилам польской фонетики там должно быть sierce, с этимологической мягкой с в начале, которая потом перешла в звук щ. Но вместо этого мы видим твёрдую с в начале слова, а по такому сценарию изначальный праславянский корень развивался именно в чешском. Это самый простой пример, но принцип везде примерно тот же

[@Daniel_Poirot]

Сучасна наука взагалі пішла хибним шляхом. А за деякими джерелами, готи самі є слов'янами.

[@Daniel_Poirot]

@Валерій Вікторович Семенюк , я не сказав, що стали. Але про це говорить Літопис попа Дуклянина.

[@Daniel_Poirot]

@Валерій Вікторович Семенюк , Odoacer Rex Ruthenorum, Gepidi, Gothi ...

[@Daniel_Poirot]

@Валерій Вікторович Семенюк , якщо ви хворий, мені немає про що з вами розмовляти.

[@andrzejkrzysztofostrowski7884]

Дуже цікаво. Я почав вивчати українську мову

[@ufreedom]

Було б цікаво дізнатися про походження якихось незвичайних назв міст, сіл, чи країн) саме етимологічне, а не ідеологічне)

[@Daniel_Poirot]

Автор каналу озвучив протюркську версію, яка не є правдивою.

[@Daniel_Poirot]

На моєму каналі деякий матеріал вже є. І далі буде.

[@Oleksa-Derevianchenko]

Читайте на цю тему праці легенди сучасності - професора Костянтина Тищенка: статті "Правда про походження української мови", "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років" За останні 10 років він видав чимало книг на цю тематику. В тому числі дві останні - узагальнюючі енциклопедії.

[@user-it5ds1tj6z]

Бомбезний випуск!!!

[@poglyad2]

- а зараз панове тихіше.. слово "шабля".))) Браво!)))

[@VictorRivasVicente]

"не всім словам пощастило бути українськими" - це супер! беру на озбоєння ;)

[@dimonlapelle]

До речі, на Мегого переклали назву фільму як "Помста від Кутюр". Я довго сміявся з перекладу :)

[@user-fh2ef4bv5h]

Походження походженням,але назвати якогось там фрілансера козаком,це як співробітника якоїсь фірми назвати солдатом.Можна звісно, але...

[@bodhisatvauabh]

Солдати - це офісний планктон.

[@sergiytrubayenko9594]

Суперово! Дуже корисно й цікаво! Чекаємо на продовження!

[@70carpenter]

Дякую за працю Остапе!

[@arnazaron]

16:25 Тільки "Алтайська" макросім'я - це шось, типу, недоведеної "Ностратичної", а "Праіндоєвропейська" - це реконструйована мова, а не мовна сім'я)))

[@pidpilnahumanitarka]

Так, наша обмовка.

[@Daniel_Poirot]

@@pidpilnahumanitarka , плюс инші помилки.

[@anastasha_6697]

Дуже складна тема, не для розуміння а для сприйняття і довіри. Дуже багато невідомих перемінних. Все одно цікаво, дякую! Просто по ходу розповіді виникає ще більше питань, на які відповісти ще складніше!