Дякую за пісню про НАШЕ покоління. Неперевершено!!!
@NataliaKouzminaUSA9 ай бұрын
Як нескошене жито все моє покоління, Мої друзі в граніті, але не на колінах, Галасливі пророки з янголами на спинах Проорали глибоко сірозем України. А яри на долонях проорала їм доля, Кому кулею в скроню чи петлею на волю. Забуття чи безсмертя - не приходиш до тями, Мабуть, легше померти, ніж ходити ярами. На дев'ятому колі всі нарешті зустрілись, У розмовах з собою ми не наговорились. І в розплющені очі впало сяйво Дажь-бога, Що яри й стежки Божі для людини - дорога. Як нескошене жито моє покоління, Мої друзі в граніті, але не на колінах, Але не на колінах... Олександр Смик