Українські діалекти

[@pidpilnahumanitarka]

Розкажіть, якими цікавими словами у вас називають родичів - хрещених, зятів, чоловіків сестер, дружин братів і так далі.

[@katerynadudka5619]

Буковина, Глибоцький район: кумнат - брат дружини або чоловік сестри (або часто родич, спорідненість якого важко ідентифікувати), так само кумната. Нанашка - хрещена або вінчальна матка, нанашко - батько. Лєля або ліліка - тітка.

[@Kyjeslav]

на Буковині (а точніше Північній Бессарабії) є батько і матка (головні свідки на весіллі, і взагалі ледь не головні друзі, що ледь не родичі у сімейної пари). Плюс є такі цікаві слова як вуйко і вуйна - дядько і його дружина

[@pidpilnahumanitarka]

@@Kyjeslav вуйко - брат мами чи тата? Чи без різниці?

[@SevastianovVitalij]

Хрещені-нанашко, нанашка, зять-зять, чол. сестри-шваґро, шваґер або шваґерко, жінка маминого брата-вуанка або вуйна, жінка татового брата-стріянка або стрийна, жінка брата-братова. Дід-дзяд, Південно-Західне Поділля (Дунаївці), але так говорять не всі, а переважно католицькі села.

[@pidpilnahumanitarka]

@@SevastianovVitalij дякуємо! А вуанка і стріянка - де наголоси?

[@krasa4ka698]

Я з Беларусі. Паглядзела з вялікім задавальненнем! Дзякуй шчыры! Вельмі цікава. Якія правільныя і мудрыя развагі. Дыялекты і гаворкі сапраўды важна вывучаць і захоўваць, а не сарамліва пазбаўляцца. Усё сказанае тычыцца і беларускай мовы і яе дыялектаў. Нажаль русіфікацыя беларускай мовы працягваецца і зараз. Поспехаў праекту і ўсім украінцам у такі складаны час! Слава Украіне!

[@krasa4ka698]

@LEO зберігати

[@krasa4ka698]

@LEO я па-ўкраінску абсалютна ўсё разумею. Вучылася калісьці разам з украінцамі ў Польшчы, а зараз усе навіны гляджу на украінскай мове. Толькі пакуль размаўляць не магу. Блытаю часам украінскую, польскую і беларускую. Словы падобныя, але цяжка (важко) хутка (швідко) падбіраць. І вымаўленне таксама адрозніваецца. Шчучыншчына - гэта наша "паляниця".

[@krasa4ka698]

@LEO колись

[@krasa4ka698]

@LEO калісь, калісьці (колись), кудысь, кудысьці (кудись). Важливо зрозуміти мовне особливості і все буде просто. (Важна зразумець моўныя асаблівасці і ўсё будзе проста). Взагалі, мне дуже подобається українська мова, дуже гарно звучить. (Увогуле, мне вельмі падабаецца украінская мова, вельмі прыгожа гучыць).

[@krasa4ka698]

@LEO 38. Доросла дівчинка)).

[@same-tak]

Дякую вам за вашу працю! Якщо мова - це щит і меч, то ми маємо тримати їх гострими та в чистоті і добре володіти ними!

[@andreykasper6520]

Нам потрібно поглиблено вчити українську мову, дякую автору за неймовірно цікаві відео-лекції. Це просто скарб!

[@НаталіяФедорчук-ж3т]

Не перестаю дивуватися, скільки всього цікавого є в українській мові.

[@romankozachenko1673]

Як і в кожній нештучній мові.

[@НатальяКозловская-м7щ]

Скільки всього цікавого у світі взагалі!!! Дякую.

[@lesiahubankova8510]

@@ИгорьЕремов-щ4к нічого страшного, ми то якось переживемо. Аби в тебе підгорало)) Не здавайся, пиши ще - люблю дивитись як у нащадків Мордовії палає від розуміння, що українська мова живе і розвивається 😊 Роби україномовні відео більш популярними, коментуй ще!

[@lesiahubankova8510]

@@ИгорьЕремов-щ4к от халепа! Думалось, що ти справжній арієць русского язика, а виявилось, що ти його зневажаєш, бо навіть розставити розділові знаки не можеш. Або не знаєш як і де, або лінь. Що те, що те - доказ зневажливого ставлення до своєї культури🥳 А польську, бачу, вчиш по-трохи, значить вважаєш її вартою уваги😎 Жаль, свою мову не напружився вивчити. Стосовно мого прізвища, то навіть воно не стимулює мене любити чи поважати руССкіх, бо більшість з них такі ж вузькомислячі як ти. Повагу і любов треба заслужити. Росія ж робить все, аби її ненавиділи і зневажали її громадян.🤡 Але мені подобається, що ти виконуєш мої накази🤭 - коментуй ще на славу українськомовного контенту!

[@lesiahubankova8510]

@@ИгорьЕремов-щ4к У мене пана нема, на відміну від тебе і всієї єдінай расіі. Ой, у вас же не пан, а цар Владімір 😆 І от ти сам навів чудовий приклад свободи в Україні: хочуть - говорять українською, хочуть - російською, хочуть - польською, хочуть - суржиком і так далі. А що в Росії? В моду входить кавказький рузке язикь🤭 Краще б ти боровся за русский язик в Росії, а не за кордоном😄 До речі, ми відповідальні за тих, кого приручили, тому так вже тому і бути - змилуюсь😇 Якщо ти так любиш виконувати мої накази (тішуся, що маю персонального російського раба😉), то завчи на пам'ять: російською правильно пишеться "лИнгвистика", а не "ленгвистика" 😘 Бо я хочу мати освідченого раба, а ти , роблячи такі помилки, мене розчаровуєш. Пиши наступний коментар, підвищуй рейтинг цього відео 🥳

[@ЮрійЗітинюк-п8в]

Моцно й цікаво. Сам ловив себе на думці, що приписую діалекти до суржика. Дєкую!

[@tanyashcholokova4072]

Я зі Сходу України і просто в шоці від того, яка багатюща і складна досить українська мова. Велике дякую.

[@ВіталійШовак]

Це найздоровіша позиція яку я бачив. Наратив про важливість діалектів чую не вперше але чіткість формулювання дає своє. Дякую за труд що дає віру в майбутнє.

[@privet-vw8hd]

@Пінгвін Антарктичний 😐

[@ariilvictory248]

@Пінгвін Антарктичний От згадайте Азарова. В нього точно не діалект))))

[@Musssshka]

Нещодавно почула:чому ми (західняки) розуміємо російську а вони (східняки) не розуміють української.Я приблизно так і пояснила:російська вона і в Африці російська, а українська північно-західна дууууууже різноманітна і якщо ти зі сходу то дійсно буде тяжко розуміти, що там протараторили.

[@NO-iz3li]

Ось таке знищує фаріонша @Ірина Фаріон На якій мові воюють дійсні патріоти?! kzbin.info/www/bejne/eHnXZ6h4epKMr8U А ось так виглядають гниди kzbin.infooQeSO4P6de4?feature=share А ось так виглядають падлюки,які захищають сьогодні рашу у Польші(кузів володимир) kzbin.infoxS6DkKw5o7M?feature=share Вгадай хто ти!!!

[@ИринаСикало-ш9е]

@@Musssshka в мене є інше пояснення. Українці розуміють російську, бо вже напротязі 300 років, а особливо останні 100 нас примушували вивчати цю мову, як єдину мову союзу. Так само російську розуміли усі 14 республік. А от росіяни не знали і не розуміли жодной з ціх 14. Моя бабуся, яка все життя прожила під Черкасами, але була не дуже вченою, народилася 1900 року, коли ми приїзджали до неї у гості, не розуміла російську мову мого батька ( він росіянин) і мама завжди була перекладачем між ними.

[@annaRemus1989]

Так цікаво дивитися за тим, як людина говорить про те, що її саму пре! Пане Остапе, дякую за цікавий розбір фонетики. Вас цікаво слухати не тільки гуманітаріям!

[@vexillonerd]

Ше ни виґьив їс, як я гувору за прітіснєніє росіян.

[@sielentbrat4005]

Підтверджую. Я інженер, мені у фонетиці нічого не зрозуміло, але дуже цікаво :)

[@sielentbrat4005]

@@ИгорьЕремов-щ4к ти смішний, скажи ще щось смішного :)

[@mobilecoolish2233]

Нас не понімають тільки ті, хто не хоче. Це стосується не тільки полонізмів. Я машинобудівник на заводі Донбасу, але це не завадило мені почати спілкуватися українською хоча б на письмі. Чого й усім бажаю ))

[@МаріяСенчина]

@@ИгорьЕремов-щ4к Це не поляки, білоруси, литовці називали нас русинами, це наша самоназва і вони її використовували. А ти, "вєликорусский" шовіністе, хочеш продемонструвати свою "ерудицію", підсовуючи нам свої мізерно-нікчемні аргументи невігласа. Ти хоча б для початку поцівився, відколи твоя Московія стала називатись Росією і з якою злодійською метою ваш горецарь Петр 1, її перейменував. Побічно поцікався звідкіля і відколи взявся русский язик в угро-фінських народів.Тепер в інтернеті інформації предостатньо, чи у тебе цікавість однобока? Хочеш покепкувати з українців, принизити, а показуєш власну заангажованість і обмеженість. Воно й не дивно для представника злодійського, загарбницького народу з рабською психологією. Напротязі століть ви тільки те й робили, що брехали, загарбували території, винищували корінне населення, зброєю, таборами, примусовим виселенням з рідних земель, голодоморами і тому подібним і продовжуєте у тому ж дусі і дотепер. Не пхайся зі своїми "коментарями", бо вони окрім обурення і зневаги до тебе в порядних людей ніяких позитивних емоцій не викличуть. Фу!

[@МартаЛабач]

Дуже дякую за цікавий матеріал! Село моїх батьків знаходиться на Бойківщині (Сколівський район), і я досконало знаю наш діалект. Коли ми дітьми приїздили на канікули до своїх бабусь-дідусів (а жили ми в іншій частині Львівщини), то зразу переходили на цю нашу говірку - це так цікаво: ми не тільки слова діалектні вживали, але й вимова у нас цілковито змінювалася! Любимо наші діалекти й нашу мову! Перемоги!

[@ОленаСтефанова]

Ох, як часто доводиться це чути, "так, у мене в сім'ї говорили українською -- ну як, суржиком". Застидали, люди сімей своїх соромляться(( Дякую вам за ці відео, вони безцінні! ❤

[@haruakianno]

@@ИгорьЕремов-щ4к А що ти скажеш про моє прізвище?

[@ОленаСтефанова]

@@haruakianno то бот звичайний, це ж очевидно 🙂

[@НаталияЗаваленкова]

Доннетчанка . Мій дідусь народився 1908 року на землі українського поміщика Рутченка, зараз станція Рутченково біля. Донецька. Він розмовляв лишень українською, розповідав про козу-д е р е з у, дивився зі мною ввечері діда Панаса, а ще, прослухавши гімн України о 5.45 , це були акорди з "Реве та стогне Дніпр широкий", вимикав радіо, поки не починав працювати Промінь. До чого це я? Я про те, і в Донецьку, особливо вКіровському та Петровському р-нах,корінні розмовляли українською. Я вже не кажу про села. Це не суржик, це діалект. А 'суржик' - це елемент іпсо, приниження людей, щоб переходили на праавільний язік.

[@ГаннаГлущенко-е7з]

мій дідусь із Мирного неподалік від Костянтинівки Донецької області. Все село було україномовним, поки їх під час голодомору не вивезли в Казахстан. Дід на той момент навчався в Харкові, коли повернувся додому - в хаті жили чужі люди, переселенці з росії.

[@maria.cheredko]

@@ГаннаГлущенко-е7з я боюсь що і з моїм домом зараз так само……

[@WlodzimierzZawierucha]

​​@@ГаннаГлущенко-е7з нас на Галіції в Тернополі під краєзнавчим музеєм стоїть старий памятник 1647 року на якому чомусь неукраїнською писанно : Сей Крест во Славу Божію Григорием Шнарем ....Навіть інші памятники 1822 р. Чи 1847 року писанні Кацапською ( русінською мовою а точніше Гласом ).Ніяких Травнів а Маї , ніяких Березнів а Марці .....Може Галичина то не Україна а Словакія бо там говорять Кацапською : Юг Братіслави , Сєвєр , Кочєвьє , Сємєна , Владімір ....Ні Чехи ні Словави ім'я Володимир не розуміють , не сприймають взагалі це слово за ім'я ....Коли кажеш про князя Хрестителя Русі то вони одразу кажуть Владімір .Також у них у справжніх Словян популярні такі імена як Альонек (члоловічий варіант жіночого імені Альона )...Взагалі то Словаки українців за Словян не признають а за Тюрків , як вони мені казали що Словяни своїх голів ніколи не брили і в Шароварах не ходили бо це азіатське ( тюрське ) ...Якщо кляті Кацапи теж в Шароварах не ходили а Портках як колись Франки то хто тут Азіат .До речі Серби які люблять М0скалів всіх хто під синьо-жовтим прапором в Югославії скакав називають Чурками ( сербське слово )...Особливо Боснійців .І о Диво синьо-жовті шароварні Боснійці із всіх Югославських народів мають мову яка найбільш похожа до української .Можете порівняти всі гімни бувших Югославських республік і побачити шо похоже до українського .Висновок Українці це тюрський народ а не словянський ....

[@LyubchenkoSergiy]

Так брате, я з Полтавщини. Рідні діалекти фоомують українську мову, а не навпаки. Мелодика однакова навіть на Кубані та Ставропольщині. Так само як і у степовій Україні, Черкащині, Запоріжжі і звичайно у Донецькій та Луганській областях.

[@Имя-л6л7щ]

Донеччина, Танаiсчина - це грецька, еллiнська земля урумiв, румеiв!!!!!!!!!!

[@olenayatskiv8606]

Мені 46, я шокована, яка наша Українська мова, народилась я на Вінниччині, довелось по службі в ЗСУ переїхати на Київщину, я спілкувалася з багатьма людьми, як у Вінницькій так і в Київській обл, в кіоску біля шпиталю ЗСУ запитала журнал з кросвордами, продавчиня порекомендувала свєжій " Львовскій вестнік" хоча, як і журналів так і газет було безліч. Було приємно, що продавчиня прийняла мій Вінницький суржик за голос Львів'янки. Слава Україні за її велич!!!

[@олександра-о8ъ]

Було цікаво про говори і говірки. Дякую, Остапе. Хай квітне український ютуб. 👍🇺🇦

[@МаринаОлексюк-ф3ч]

Дякую за відео. І за висновки: не треба соромиться своєї української. Повністю в дусі сучасності: ми різні, ми рівні, ми разом.

[@DiGrange]

"Всі ми різні, всі ми рівні";)" наша традиція це свобода"🖖😘

[@jerryelvan3185]

Дякую вам велике за таке цікаве і важливе відео! Я носій степової говірки і неодноразово чула тейки, мовляв, мій «суржик» зросійщує мову. Дуже приємно бачити когось, хто говорить про збереження говірок і діалектів

[@huligan389]

Згадалося як сусідська бабуля вчила внука говорити - Місю, вчисі вугурити правильно, кажи хочу пі-ру-га. 😁

[@pidpilnahumanitarka]

"не лижка, а ложка, ти банєку"))

[@huligan389]

Возми путню і напий тилє лайдаку ти їден

[@pidpilnahumanitarka]

@@huligan389 огій на тебе, ти вар'яте!

[@huligan389]

- Я тибі дам Буг, я тиби дам колєґи, я тиби дам ровера....йди гутаву порухай, такий виликий хлоп і ніц не робе ані ніц.

[@Dead_Cosmos]

Мені бабуся співала пісеньку, у дитинстві: " Якби не Марися, я би не женився, а Марися, файна, сподобала мися(мені)". То я завжди думав, що "Марися, сподобалась Місові", а вже підлітком зрозумів:"Марися сподобалась _мені_ ".

[@ВолодимирКурченко-п9ц]

Дякую за чергове свято для мізків! Дуже цікаво і якісно!

[@nikol_ova_19]

Дуже круте відео! Я чула , що українська різнобарвна, але й не думала що аж настільки! Так цікаво!!

[@rsslaan8989]

Я тут протягом 10ти років життя у Києві, намагаюся титанічно позбутися свого чернігівського суржика, але мені кажуть, що "шо я нічо не поняв, і в мене ловко получалося балакати по свОєму, і вообше, не тре стидаться та красніть з якого ти города та ходить тудою сюдою, сидіть на стульці та бути вторим". Дякую за контент! Як завжди корисно та цікаво!

[@Super-turyst]

Краще балакай так ніж російською 😁🙏

[@Spivanochka1]

@rss laan не позбавляйтесь за можливості. Я, наприклад, не перестану говорити "пательня", "баняк" чи "бритванка" (значення цього слова точно відоме не всім :) ), оскільки це невелика частинка того, що поєднує мене з мовою моєї бабусі і прабабусі. І у Вас, мабуть, також. А скажіть, будь ласка, чи Ваші бабусі теж говорили "вообше", бо воно мені видається сучаснішим порівняно з усім текстом (але регіон не мій, тому відчуття може підводити)

[@nadiiafridrak7584]

Схожа ситуація)

[@badwitch5]

Ой так люблю слово «ловко» 🫶

[@ukrnika]

Аж тепер зрозуміли, що титанічно намагалися позбутися автентичної української лексики своєї малої батьківщини?)

[@ТамараРадченко-н8с]

Бабуся з Чернігівщини називала мене "моя кришечка" в дитинстві(крошка російською) , а я як київська дитина думала яка я кришечка з пляшки чи з банки))

[@vitaliibruelov9490]

Могло також бути, що це не від "крошка", а від "крихта", що має те ж саме значення. Але я не спец :)

[@ТамараРадченко-н8с]

@@vitaliibruelov9490 звісно що не від "крошки". Але виходить, що є в українській не тільки дуже правильне "крихта ", а ще "кришка")

[@treadmurktm3791]

@@ТамараРадченко-н8с більш того, чергування Х та Ш - притаманна характеристика. ВуХо 👂 - вуШко ПастуХ - пастуШе (клична форма) СуХий - суШити До цього ж і: КриХта - криШечка (звісно, не від пляшки)

[@ТамараРадченко-н8с]

@@treadmurktm3791 цікаво)але бабуся каже на крихти "кришки"

[@marinasova7701]

У нас на Буковині були крішкИ, а не крихти. Або крішєчкИ

[@ЮліяШевчук-м1р]

Я з Франківщини і пишаюся цим! Тепер вчу чоловіка і знайомих наших словечок, "жеби си знав як то люд можи балакати, жеби не було стиду,як пуйде межи люди"😁

[@ІванСавіч-ж1ш]

Ого майже польщизна

[@Patris871]

А чому він повинен розмовляти так, а не як у себе вдома?

[@ЮліяШевчук-м1р]

@@Patris871 та хай говорить, як хоче, я йому для загального розвитку розказую

[@altea754]

О, яка наша мрва" смачна" з тими словечками" "Абисьти знов", "найти качка копне"

[@altea754]

@@ІванСавіч-ж1ш яка така " польщизна"? Ще, м'о, скажеш що то " неправильна, перекручена польсько-австріська", як торочать тоті москалики?

[@МирославаПаламар-н4г]

Пам"ятаю з дитинства: мені видавалося смішним, як говорять баба з дідом: "Гокно, барег, царква, стажка, Гандрий, Голька..." А тепер розумію: наскільки безцінними є ці мовні особливості. Дякую Вам, Остапе, і всім гуманітаріям;)

[@hzllmt]

Ви часом не з полісся?

[@ЮліяЗаець]

@@hzllmt десь з Житомирщини певно)) ближче до Хмельниччини

[@АнатолійКримський-е4у]

В мене три гонуки і всі називаюца на Г. А як звати ваших гонуків бабцю? Голька, Ганнка і Гандрій!)

[@larysasydorchuk291]

@@ЮліяЗаець👍😁😁 на гулиці,на гуроді,пулоти, купати картоплю,мулутити,суше(шосе),губід(обід),Голька,Хведора(Федора)..,а ще старі магазин називали лавка.

[@НілаАдинцева]

Мирослав Паламар, також пам"ятаю з дитинства ( Житомирщина). В Киiв переселились,коли я вже 12 рокiв мала. Але й досi приемно слухати ту говiрку, коли доводиться бути в рiдному селi. Менi зараз 64 роки.

[@valentynakhomenko9363]

Кулі булі ми малі, носили постулі. 👍Дуже цікаво як завжди, дякую. Люблю говірки, інколи вживаю діалектизми інших регіонів. Сама з Житомирщини.

[@Myshko07]

Олевськ?

[@ЯдвигаКапович]

@@Myshko07 Мабуть.

[@feliksukasiewicz9835]

W połowie filmu zorientowałem się, że mogę ten film oglądać znając tylko język polski i nawet nie zauważyłem, że to inny język.😀

[@ukrainecish]

To tylko dla tego ze jezyk polski na trzecim mejscu po bialoruskim I slowackim po podobiestwu do ukrainskiego Rosyjski na 5

[@PUARockstar]

Я в дитинстві натрапив на фільм польською по ТБ і зрозумів що це польська лише через 5 хвилин. До цього думав що українська і не розумів що саме не так

[@carolinebodnia5509]

Боже, як це цікаво. Вивчати українські діалекти, це як вирішувати судоку. Хоч би хто випустив самовчителі для чайників з українських діалектів. Був би найкращий спосіб розім'яти мозок поза роботою. Я сподіваюсь хтось займається серйозною науковою працею по цим напрямкам. Жаль буде ці перлини втратити назавжди. На слух сприймати важкувато, а без звуку марно. То ж добре що ви поєднуєте нам всі джерела сприйняття.

[@tischa07]

У нас в педуніверситеті в Сумах був підручник "Говори України", де описувалось ще з початку 20 століття, які слова в якій областсі зустрічаються.

[@olhakharchyshyn61]

Погоджуюсь, що те, що часто зараз таврують як суржик - це діалект, якого не треба соромитись, а навпаки підтримувати. Саме це намагаюсь завжди пояснювати своїм учням зі східних теренів, які вважають, що все, що не літературне, це суржик, а суржик - це зло. Справді, це накинутий стереотип, який потрібно спростовувати. Дякую, що порушили цю проблему!

[@АннаЛозова-в8ц]

Дякую красно від усього серця! Дай Боженька вам здоров'я!

[@andtarens6172]

@Пінгвін Антарктичний Запитати б наших мовознавцыв, але думаю, що й вони цього не знають, Хоч за 31 рік могли б дати якісь рекомендації з цього питання. Тепер уся надія на молоді сили, що спромоглися на це відео.

[@capitan78]

@Пінгвін Антарктичний суржиком говорять у Львові. Поцікавтесь там про межу.

[@capitan78]

@Пінгвін Антарктичний тю.....я ж сказав, питайте на смітнику історії

[@GRONO-UA]

Дякую за цікаву екскурсію Україною! Щєстя-Здороуля!

[@Nata_Barchukivna]

Як математик я надзвичайно рада, що питання мови нарешті у нас перейшло з площини "існує - не існує" у багатовимірний простір. Дякую, шановні Автори!

[@neosvitan]

@@Farad-s1b Владимир не може бути українцем". Владимир - українець це оксюморон! А якщо ви не українець, то не вчіть українських жінок ким вони можуть бути)

[@neosvitan]

@@ИгорьЕремов-щ4к Тобто українська мова не існує бо в ній є польські слова, а російська існує бо в ній усі слова російські і на ній хомо сапієнси ще з неандертальцями балакали? Я вірно зрозумів?)))

[@neosvitan]

@@Farad-s1b Що це доводить? Раз Ви українець, то українська мова не існує? Чи то був якійсь незрозумілий рофл?

[@neosvitan]

@@Farad-s1b А, це я переплутав від кого, був коментар. А щодо того що я писав Вам, то, звісно, ні Ваша ні моя національність нічого не доводить, так само, як Ваше переконання у неможливості чогось не доводить його неможливість. Тим більше, коли таке переконання суперечить фактам. Можливо і жінка-повар теж оксиморон. Адже, майже усі шеф-поварі - чоловіки?

[@neosvitan]

@@ИгорьЕремов-щ4к Ладно, если Вы не умеете пользоваться гугл-переводчиком, не буду нагружать такой тяжелой для Вас работой)) Постараемся не перескакивать с темы на тему и говорить сразу о всем, про самостийнисть и деревню, а попробовать обсудить конкретные вопросы и заявления по ним. Вы высказали "мысль" что украинский язык не существует и "подтвердили" ее несколькими "аргументами". Я предложил применить подобные "аргументы" например к русскому языку. Вы так и не ответили. На каком основании Вы считаете что существует "русский язык" а не смешной сборник церковно-славянских, фино-угорских и тюкских слов?

[@valentynyevenko5047]

От дідько, я як раз за степовий хотів почув, а воно буде якось наступного разу. Дякую з роботу.

[@ГаляКовтун-п4з]

Господи! Які ж ми багаті в своїй різноманітності!

[@yurytaran3724]

Дякую за чудове роз‘яснення такої важливої теми!

[@derienfox]

Боже, цей контент, цей матеріал, це просто перлина українського ютубу))) Вдячний вам за те що робите такі відео, дуже цікаво дивитись та дізнаватись нового про українську мову)))

[@juangustavowouchuk4801]

Я походжу з українців. Народився в Аргентині.На жаль у дома говорили тільки іспанською. Але хоча я тепер не дитиною, стараюся вивчати все що можливо щоб я більше знав української мови. За це я хочу вам подякувати про такі цікаві відео хоча багато слів не знаю й мені треба дивитись відео декілька разів. Слава Уккраїні та Слава її тисячолітній кулбтурі.

[@goryiptaxy]

Файно дякую за цікаву і потрібну лєкцію. Радію і горджуся, що мав нагоду трохи си навчити говорити так, як бабця з дзядзьом говорили, а не лише совєцький диктор по телєвізору. Ніколи не розумів тих, хто би борше говорив по росийськи, а не так, як у них у селі. (Тому, з одного боку, не треба боятиси говорити діалектом, але, з иншого боку, треба не забувати чистити свій діалект від недавно нанесеного зросійщення.)

[@marynastanishevska8164]

Дякую тобі, Остапчику, що відучив мене від зверхнього ставлення до місцевої говірки) Житомирщина вітає👋

[@СергійХоменко-у9я]

Дякую, змістовно і дуже корисно. І що найважливіше - повернутись обличчям до рідної мови саме в її діалектному звучанні. І це актуально! Любити свою мову через свою говірку! І не тільки любити, але й вивчати, берегти, спілкуватись. Ще раз дякую.

[@Алевта]

Дуже цікаво і просто розповідаєте,дякую,заслухалась. Дуже красива наша мова!Я з Дніпропетровщини,навчалась в радянські часи,в місті,з другої половини 70х. Звісно,все на російській мові. На уроках української нам казали,що слова "балакати"нема в українській мові,правильно - "розмовляти",так в мене і відклалось в голові,завжди уникала цього слова. І українська - це "селюки","стидоба",це моє дитинство і радянське шкільне виховання. Розмовляти українською зараз мені важкувато,писати набагато легше,але я намагаюсь. Перемоги нам всім!

[@наталкаівницька]

Балакають на Сумщині і на КУбані (украінці з Сумщини). Не всі можуть розрізнити що є суржик а що діалектні слова. А це дуже різні речі.

[@ІннаНазаренко-м1ъ]

Село моєї бабусі в Запорізькій області засноване вихідцями з Полтавщини у 19 ст. Протягом свого життя спостерігала, як змінюється мова села - майже літературна за своїм словниковим складом у людей, які нерідко мали 2 класи освіти. М'яке [ Л'] стареньких (20р.р.н) уже в народжених після війни стало твердим, "ні" -"нє", "татко" -"папа", "побігли"-"пабєглі"... Зараз під дворами оголошення "Продам лук, огурци, масло подсолнечное"... сільський чат - тільки російською, якою між собою в житті не спілкуються... Сумно... Запоріжжя на тлі такого села виглядає Бандерштатом.

[@DoubleMusician]

десь змосковщення майже призупинилося (краще так: вельми заповільнилося) - зокрема у більшості доволі великих міст центру України. А десь навпаки - московська продовжує активно винищувати українське.

[@romandiamond2165]

Це не тільки у вас. У нас в селах Дніпро. Області теж саме. Балакають українською а пишуть російською. Навіть молодь (

[@КирильченкоІлля-к8т]

@@romandiamond2165 комплекс меншовартості. Мімікрують під "лідерів думок" з російського ютубу та зросійщених містян.

[@ІннаНазаренко-м1ъ]

@@yara8466 за 11 км від Пришиба - Орлянське. Пришиб більш русифікований, бо там директор школи у 70-х , щоб отримати орден, школу перевів на навчання російською.

[@ТатьянаВладимировна-е7б]

Херсонская область:"Продам цыбулю, аругцы, масло поснэ...")))

[@artemanan4540]

Навіть не міг мріяти про таку розкіш, як більш менш детальний розбір діалектів та говірок української! Завжди було прикро, що англійці пишаються діалектичним різноманіттям і відобразили свою гордість у декількох десятках відео на KZbin, а справжні українці досі полюють за суржиком. І от настав час Підпільної гуманітарки!

[@tinabrah1699]

Яка у Вас вимова слова «кісто»!!! Аж кавиля захотілось до нього зварити🥲

[@ОленаШрамко-б3з]

А кавиль то кава чи кисіль?

[@ТетянкаБегерська]

Дякую!! Мова місцевого населення завжди робить подорожі більш цікавими, колоритними і "смачнішими"!)

[@MarichkaOglad]

Коментар на підтримку українського контенту.

[@nilstruzhenko6149]

Дуже цікаво, дякую! Особливо вразило про форми прасловʼянського перфекту і давноминулий час в діалектах південно-західного наріччя - ніколи не знав про це. І звісно окрема величезна подяка за проговорення того, що південно-східні діалекти не дорівнюють суржику і що їхнє бездумне вилощення - це руйнування власними руками свого, місцевого, особливого

[@GarryTig]

Дуже цікаве подання інформації на вашому каналі. Щоразу знаходжу для себе щось нове, незвідане. Дякую за гарну та цікаву працю!

[@bezick1977]

насправді, це такий кайф вгадати по говору чи наріччю Малу Батьківщину людини. Українська мова розмаїта та самобутня. І в цьому її сила.

[@СветланаСвет-ю3к]

Я з Харкова, у нас розмовляють здебільшого або російською, або суржиком. Українською почала розмовляти, коли стала читати україномовні всеукраїнські видання і статті журналіських розслідуваннь...А потім познайомилась з україномовною дівчиною з-під Київа і вона не змогла вгадати звідки я ))) каже, в мене красива вимова реченнь, але не західні області України і не Київщина)))

[@bezick1977]

@@СветланаСвет-ю3к Ви великий молодець, що повернулися до мови дідіб-бабів, Харківщину (як й всю Слобожанщину) насильно зросійщували, особливо в післявоєнні роки. В другій половині 19 ст. в Харкові жила й працювала велика кількість українських митців, літераторів. Почитайте про це - ви будете здивовані

[@СветланаСвет-ю3к]

@@bezick1977 В мене бабця - перевертень була з Білгородщини))) Повертаємось, не тількия, а ще багато моїх знайомих- харків'ян. Я знаю як арештовували акторів театра "Березіль"... Як знищували митців Будинку "Слова"... вивозили їх майже всіх і розстрілювали. Цей будинок стоїть в Харкові на проспекті Науки юіля метро Наукова. Як у Харківській області в містечку Лозова на перрон з поїзда кгбешники вивели 300 кобзарів сліпих з поводирями і вбили їх, приховавши і могили....

[@СветланаСвет-ю3к]

@@bezick1977 А ще як мені розказували бабця моя про Голод як вижила при лабораторії і їла буряк що давали кролям... А ще дідусь розказував як його батько 12 роквів пережив голодомор с меньшими братами, а батьки вмерли, і вони діти ховали своих батьків. А вижили тому що прийшли забирали їжу не військові, а двадцятип'ятитисячники... І вони зробили вигляд, що не побачили сушені яблука на горищі...І діти їли ці яблуеа, а батьки не їли, щоб залишилось дітям.

[@НаталіяБурчак-х2з]

@@СветланаСвет-ю3к , мене землячка не впізнала! Зустрілися ми в столиці. Вона казала, що наших ковельчан впізнає за мовленням. Коли ж я відповіла, що теж з Ковеля і назвала райони, то вона зробила круглі очі...😁

[@LeiSolar]

Дякую за Вашу працю! Ваші ролики часто повертають мене у дитинство нагадуючи про слова які вживала моя прабабуся з села на Харківщині і які потім вичавила з мене російськомовна школа.

[@karma_lu_v]

Було інтєрєсно слухать і дивитьця. Буду тепер ждать відео від Євгена. Спасіба)

[@volnomov]

Ну да, дуже інтєрєсне відєо, хотєв би про Хєрсоншіну почуть хоть шось)

[@ВладимирЛобань-з5г]

Одведи й заступи, Матiр Божа!

[@КирильченкоІлля-к8т]

Ви впевнені, що це саме діалект, а не написання російських слів українською абеткою?

[@Svitlana-vi9sw]

мені особисто читяння статей, видива ТПГ та ще кількох проєктів дуже допомогли змінити ставлення до власного діалекту, бо в шкільні та ранні студентські роки я дійсно вважала нашу місцеву говірку ознакою неосвіченості та чимось, чого варто соромитись( Нині звісно моя думка змінилась і я навпаки пишаюсь своїм корінням та вмінням говорити так, як мої пра-бабці:) Прикро лише, що для багатьох людей, як для мене колись, рідна говірка лишається предметом сорому

[@tabularaza5106]

Нещодавно почув , як би сказал Термінтор «I’ll be back” українською. Одна жінка зайшла в магазин, але щось забувала вдома і сказала: « Я зара вéрнуся».

[@ОлександрГоловатийненаведжумра]

Вернуся це українська ,повернення,д...л.

[@ОльгаМишевська-щ6н]

Та жінка бува не з півдня? В нас так говорять.

[@TonaldDramp]

Або "Я сі верну"

[@Andrew-ht5jz]

Як варіянт :"Я ся зара верну"

[@ukrajina2022]

😂😂😂😂😂💙💛

[@nataroman2918]

Дякую за цікаву інформацію, слухати Остапа одне задоволення. Здоровля творцям каналу, привіт із Закарпаття ❤️🖤

[@ВладьоИпнарь]

Дякуєш йому за те, що він продовжує ігнорування русинської мови на території Закарпаття?

[@nfyjful8278]

@@ВладьоИпнарь абмативаєм..

[@VyvirkaSira]

Дуже цікаво! Та ж тепер дочекатися б розповіді про степовий говір! Дякую Вам за працю! Не полишайте її, не кидайте каналу!

[@romandiamond2165]

Не дочекаєтеся, окрім західних говірок ні про що вони не розказують

[@ІраКозак-л9ж]

Це, мабуть, улюблене моє відео на вашому каналі. Дякую, що допомагаєте побороти невігластво і обмеження в головах українців, в тому числі і в моїй!!!

[@nikolaykorbut]

Нам ще так багато треба про себе дізнатися. Дякую за працю.

[@БогданКовальМТ-12]

Дякую пане Остапе ,за це видиво. Бо з друзями за говірками визначаємо звідки людина ,а Ви підготували гарні аргументи для суперечок

[@irynaosadcha5303]

Дякую за відео, чудова тема 👍 Я з Чернігівщини, вже 15 років живу в Києві. Коли тільки переїхала, говорити російською не захотіла, але і літературною українською говорити не могла, бо її ніколи в моєму житті не було. А коли балакала, так як все життя, як вдома батьки говорили, як бабусі - дідусі, то це було типу суржик і фу, колхоз, зразу видно, шо приєжжа) І почала якось соромитися своєї мови, хоча і розуміла, що чого я мають соромитися, якщо я завжди так балакала і все моє близьке оточення теж. Це зараз, можу на це не реагувати, суржик, то суржик; село, то село, чим це погано? А у 18 років до цього ставишся нервозніше) В той же час, багато помічала в своєму оточенні, що в побуті говорять суржиком, а "між люди" - російською, наче не приймаючи самих себе. І цей перехід маргіналізує українську, робить її мовою "нижчих". Краще б говорили суржиком, говорили так, як говорять вдома, як думають, не соромились своєї мови і вимови, а з часом все це вичиститься. В публічному просторі української стає більше і це буде впливати на суржик і витісняти русизми. Бачила білорусів, казахів, які говорять російською, а свою мову розуміють, але вже не говорять і соромляться, бо нею "в деревнях говорят". І мені здається, що хейт суржику, деяких людей може швидше підштовхнути в російську, ніж в українську. Треба відв'язати мову від соціального статусу, щоб люди вільно говорили такою мовою, якою вони дійсно говорять, яка вже вона в них є) бо суржик - це ніякий не показник ) все змінюється і суржик буде змінюватися))

[@useruser7700-o8o]

Странно. Я с Чернигова и когда переехала в киев в 2008 то так удивилась сколько украиноязычных там. А так квартирантки у нас были из сел и у них типа украинский сбеларус. Налетом, и Беларусы квартиранты были. Говорили по русски+*чумайданы и йоны. Но в основном Чернигов, не область,говорили по русски. Уже после 13го начали появляться люди говорящие именно налитературном украинском языке в быту. Щас не знаю как. Судя по соц сетям много кто по укр говорит.

[@alen176]

Є поняття "рідна мова", цією мовою наші думки, звісно, не треба соромитися, бо ця мова має і говір і діалекти, а у суспільстві бажано говорити грамотною літературною мовою, будь якою, чи англійською, чи руською, чи українською, бо це і є показник освіти. Кожен сам вирішує, чи потрібна йому освіта, чи ні, бо щастя дає зовсім інше))

[@irynaosadcha5303]

@@alen176 я з цим не згодна. Це дуже формальний підхід. Те, як людина говорить не завжди відображає рівень її освіти чи інтелекту. Думаю, у багатьох із нас є доволі тупі знайомі, які можуть гарно говорити і навіть володіти декількома мовами. В той же час, всі ми знаємо Леся Подерв'янського або Віталія Чепиногу, освічених і розумних людей, які вільно використовують суржик і не соромляться цього. Бо на мою думку, мова це в першу чергу про самоідентичність, а не формальні чи соціальні ознаки, які визначають приналежність до якоїсь групи (освічених чи не освічених, соціального класу і т.д.). І тут вже кожен сам вирішує, як йому говорити і не потрібно заганяти всіх в одні рамки. Бо суржик це ніякий не показник, він ні з чим не корелює. Це моя основна думка 😉

[@davidbenhazar1778]

Як же мені подобається українська за її струнку та чітку фонетику та за її діалектичну різноманітність. На відміну від моєї рідної російської мови ви, українці, змогли зберегти ваші діалекти. Шалом з Ізраїлю!

[@Veronika_Vlasenko679]

Яке задоволення, зранку під каву послухати розумну людину. А ці діалекти та говірки - то просто бальзам на душу. Дякую преуклінно...

[@svetlanatsimakouridze436]

Подяка вам за кце цікаве й корисне роз,яснення до ставлення до різних українських діалектіів.

[@DiGrange]

Шановний пане Остапе! Я думаю, ви як Боженька в кінці відео сказали про те, що не треба соромитися свого діалекту як "мови неграмотних", для мене це трохи болюча тема. Я родом із степової частини і у початковій школі переїжджала у повністю русифікований Кременчук (звикати було боляче, русифікуватися теж), потім 10 років жила у Києві (де було простіше і меньше тиску, та я уже звикла до російської), але в Києві зустрічалася з переселенцем з Донецька, який з одного боку такий увесь патріот України, а з іншої говорив переважно російською у побуті і його ображали чи смішили слова мого степового діалекту, що іноді проскакували у моїй мові і зі своїми родичами з села я старалася по телефону при ньому не говорити. Тобто, оцей нездоровий сором, який був частиною радянської пропаганди для русифікації українців я, можна сказати, переживала на власному досвіді і це був не той досвід, який би я комусь могла б побажати, навіть, як то кажуть, ворогам. Мені здається, позбутися цього сорому може бути дійсно однією з найважливіших задач для українського суспільства, щоб опиратися російській стигмі малоросів і російській пропаганді взагалі. І де у чому це так само буде і важливо і не просто як "вийти з шафи" чи підти на Прайд:) Бо не соромитися своєї мови це так само Гордість:) Дуже дякую вам за вашу роботу! Обіймаю!:)

[@udik5555]

На що піти?

[@kalashnyk-kaplan]

Дивно, я з Кременчука, і за 4 роки навчання в Херсоні зіштовхнулася і іще більшою примусовою русифікаціює, ніж на Полтавщині. І якраз більше з моєї відносно чисто української посміювалися.

[@DiGrange]

@@kalashnyk-kaplan Я русифікувалася в Кременчуці з 2004-го, жила там по 2009й. Можливо, за роки війни (з 2014го) там щось змінилося. Не можу сказати.

[@yuliiamerchuk-tarasova1486]

Слушний коментар.

[@petronikolenko6354]

Продовжуйте робити видива про діялекти, будь ласка.

[@DanyjilMavrynenko]

Агага, я так само пишу, "діялекти", ти перший, кого я побачив з цим словом))) Будемо односельчанами з одного віртуального села).

[@artemanan4540]

Подивіться значення видиво у словнику

[@vladyslavkhvorostianyi500]

Блін, ніколи не думав про мову малої Батьківщини з такого ракурсу) Дякую що наводите оптику

[@angelinaluib5616]

Вподобайка, коментар та поширення - однозначно. Дуже сподобалось не тільки про діалекти, а й посил і головна ідея. Дуже дякую! Я чую чомусь в західній говірці не Е, а Є та И бєрєжєни, телє, шєпка, чєсник.

[@wint3rmut3]

Дуже вдячний за це відео. Колосальна робота для одного випуску. Окрема подяка за озвучування проблем нашої діалектології :)

[@AnnaMaria-02-k1z]

Як це чудово,що в порівняно невеликий країні таке різноманіття діалектів. Ми страшенно багаті! Дякую

[@Proidysweet]

Це неймовірно цікаво дивитися. Дуже дякую за корисні знання, бо тема і справді важлива для сьогодення. Щісті здоровлі вам :з

[@mykolaserdiukov3158]

"Чі карова чі кабила па гароду пахадила" - так дражнили мешканців села мойой бабусі вихідці з сусідніх сіл. Просто село населяли вихідці зі Смоленщини і Курщини значною мірою :) А є таке село в Запорізькій області, Гусарка, то з них теж насміхалися, бо вони ще сильніше зберегли білоруські особливості мови :)

[@yuwolfuswithout-any-bosssh2420]

У Сватівському районі (це якраз посередині між Харковом і Луганськом) є такий російський хутір (забув назву), куди з Тульщини кріпаки тікали від своїх поміщиків, але місцеві слобожанські козаки їх не видавали. Так там три вулиці - і кожна дотепер розмовляє своїм діалектом московської мови...

[@mykolaserdiukov3158]

@@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 ось це цікаво. Бо в селі бабусі таки люди переходили на українську, але ось фонетика їх часто видавала)

[@sergeykish]

@@mykolaserdiukov3158 Саме на тверда, російська вимова в моєму місті зветься суржиком.

[@ЄвгенКозел-в9б]

А з якого регіону ваша бабуся? Чую досі таку ж фразу від батька з продовженням: «... потоптала кабаки»). Думав, що це пісня, але дослів такої пісні немає. А тут ви видаєте саме такий текст.

[@mykolaserdiukov3158]

@@ЄвгенКозел-в9б Запорізька область, село Більманка. Колись Катеринославщина :)

[@ДмитроЩербанюк-е9и]

Дякую за відос. Причиною перегляду стало дз сина в 5класі)). Тема справді варта уваги, чого раніше не помічав. Автор, кльовий світер))

[@viktoriiahuliuk1702]

Так приємно слухати людину, яка горить своєю справою 😊 дуже цікаве і надихаюче відео❤️ дякую!

[@МішаНебіщанський]

Коментар для підтримки каналу. З великим нетерпінням чекаю на Кубанський діалект!

[@vexillonerd]

Це українці з Куби?

[@DanyjilMavrynenko]

@@vexillonerd Майже.

[@yuliyashymko7644]

😍як гарно! Як в дитинстві у бабусі побувала. Шистя Вам і здоровля!

[@ЛюдмилаЛюдмила-п9п]

Я у захваті від ваших відео. Дуже цікаво, багато нової для мене інформації. Дякую.

[@tetianapoltoliarna5684]

Я з Хмельницького, а хлопець мій з Конотопу, і мені так тяжко було звикнути до їх говору 😅 Досі коли їдемо до них, я морально налаштовуюся 😄👌🏻 В той же час дуууже цікаво вивчати особливості😊

[@tatianak2769]

Дуже дуже сподобалось. Дякую. Розповсюджую.

[@pidpilna_katerynka]

О ідея, треба зробити детокси по регіонах щоб можна було наслухатися діалектів у фольклорі

[@MiriamFishmanArt]

Крута ідея!

[@nicksnisar4135]

Було би пречудово

[@neurovarvar]

Вітаю! Я загубила сайт з інтерактивною мапою пісень України за регіонами, їх там прямо послухати усі можна було, Гугл щось не в поміч, може, ви знаєте?

[@pidpilna_katerynka]

@@neurovarvar шукайте запит folk songs of Ukraine

[@user-soda-adept]

О так

[@ІгорКантор]

Файно дєкую! Фист цікаво.

[@volodymyrkutafin2578]

Супер! Колись був студентом -філологом. Потім поїхав на заробітки ... Дивлюся, і кайфую! ( ... Ой чом я не сокіл...) Тримаємо філологічний стрій! Дякую

[@RomanKushnaryov]

Слова мого дитинства (селище Малинівка, Харківська область), та їх і зараз ще вживають: Копаниця - сапка Чувал - мішок Бирьки - шишки Худутут - одуд Бакша - баштан Цеберка - відро Левада - необроблена ділянка землі ВгорОд - город, оброблена ділянка землі

[@DiGrange]

Щодо цеберки - слово, яке вживала моя прабабуся (дніпропетровська область)

[@ВладимирГаврилюк-з7ч]

село Мохнач не далеко від Малинівки бабуся теж так казала, як у дитинство повернувся.

[@tetianazhyvotenko1620]

В Полтаві є район Левада

[@ukrnika]

@@tetianazhyvotenko1620, і в Харкові є. Навіть залізнична станція Левада

[@009viking]

Я з Полтавщини. Моя прабабуся теж говорила цеберка, а ще: лавка- магазин Хведір, хвартух, хвірточка (звук "ф" не притаманний) ньогті -нігті кісто - тісто гуздик - гвоздика

[@artemkatelnytskyi]

Коли я почав дивитися ваш канал, я швидко дійшов думки, що мова кожного унікальна та відрізняється від моєї, а тим паче від літературної. Я маю міцну позицію не критикувати мову будь-кого. По-перше, зауваження про те як правильно, а як неправильно стигматизує українську, викликає почуття сорому та створює комплекси у людини, яка начебто зробила помилку. По-друге, банально, те, що я можу прийняти за неправильну вимову або русизм часто є валідним словом у якомусь діалекті. Тому я дуже вдячний вам за вашу роботу і вважаю, що дерусифікація починається з толерантності до мови один одного.

[@DeepFurProject]

Дуже крутий відос. Дякую за вашу роботу!

[@karpenka]

Про Бережани чув такий жарт: - Скільки літер "и" в слові Бережани? - 4. Бирижини.

[@ruslannazarenko6820]

Але кожна "И" звучить інакше. Мислю, що в українській мові значно більше звуків, ніж то може передати сучасна абетка. Порівняйте вимову хоча б "А" в надніпрянському говорі. Фраза "Мабуть вона каже, що треба зачекати" прозвучить ближче до "Моа'ть воноа ка'е, шо тре' ждоати". При тому звуки а будуть чутися лише фоном, а здебільшого нагадуватиме "О", але це не "О" , як у слові "дОрОга".

[@DoubleMusician]

@@ruslannazarenko6820 прямо як у Полтаві балакають написали. Точно передали.

[@r_fefcffhy]

Скільки голосних в слові Бережани? Дев’ять: 4 и, 4 е, та 1 а)

[@dieiz4800]

Дуже дякую за цей випуск! Я все своє свідоме життя відстоюю право говорити діалектом і не бути висміяною за: "Ти що село?" І це при тому, що говором розмовляю тільки в приватній сфері. Твої слова наприкінці відео, Остапе, беруть за душу. І вселяють надію, що до них прислухаються. Дуже жаль, що зникають діалекти. Молодь боїться стигматизації і вішання того самого ярлика "неосвіченого селюка". І ностальгуючі коментарі це доводять: "а моя бабця, пам'ятаю, казала так, а прабабця казала..." Вони говорили, але передати було нікому.

[@olenanykolyshyna8918]

Дуже пізнавально! Я з Тернополя і перший приклад про "Бєрєжини" просто вразив! Говірка мені рідна, але я ніколи не задумувалася про наукове її пояснення. Аналогічно як і заміна "т" на "к". Тепер сказану мені фразу "Сідай ту біля скіни би тебе не вікіґнуло" я не тільки розумію, але й можу пояснити як вона утворилася. 😊

[@writeareply8510]

Завершення було потужним. Насправді задумався про те, що українську принижували заради впровадження російської або як вони кажуть: "русского". Гарно та правильно розповідаючи дані матеріали, можна неабияк вплинути на розуміння людей сьогоднішнього дня. Дякую.

[@Super-turyst]

Такі відео треба по телебаченню крутити кожного дня

[@oksanaputyatina4732]

Thank you soooooo much. i love your programs. SLAVA UKRAIENY!!!!!!

[@adrili371]

Твоя підпільна гуманітарка - моє підпільне українське джерело живлення. дякую + лайк

[@ProstenkoArt]

Дякую за цей випуск! Вкотре виходить відео, яке варто давати тим хто називає суржиком все, що відрізняється від літературної мови, яку вони вчили у школі.

[@oksanamashlai2835]

Дуже повчально і цікаво знати про нашу мову і говірки.

[@Fm-io6kz]

Приємно чути, що мій рідний нереально сильно русифікований діалект все ж таки діалект, а не суржик! Дякую за це

[@Bubochkabulochka]

Вперше я стикнулася з колосальним різноманіттям мови як поїхала на навчання до технікуму, ми всі з'їхались туди з однієї області, і всі говорили абсолютно по різному і інколи навіть не зовсім розуміли один одного

[@Bubochkabulochka]

@@Farad-s1b Це слова синоніми. СТИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІТКНУТИСЯ і рідко СТИКНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось. Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (Фізична географія, 5, 1956, 91); Дві кульки ртуті або дві краплі води вливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикающься одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); Галя мерщій метнулася за ріг високої кам'яної огорожі. Але там вже хтось заховався - Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Юрій Смолич, V, 1959, 118); Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (Іван Микитенко, I, 1957, 503); // Взаємно торкатися, дотикатися. Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з ґрунтом, спрацьовуються особливо швидко (Радянська Україна, 19.III 1962, 3); Де цвітуть гвоздики в лісі - Свіжовмивані, червоні, - Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (Максим Рильський, III, 1961, 129); // перен. Бути пов'язаним з чим-небудь, близьким до чогось. Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (Комуніст України, 6, 1967, 63). 2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь. На порозі він стикається з денщиком (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126); Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (Олесь Гончар, III, 1959, 323); Віддавши «козакові» коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 63); Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 361); // тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь. Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 220); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); // з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь. Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 160); Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 71); Приїхавши на канікули до батьків, Галан стикається з революціонерами на рідній Перемишльщині і повертається до Відня вже членом КПЗУ - Комуністичної партії Західної України (Комуніст України, 8, 1962, 51); Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 109); // з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось. Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 54); Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 47); Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу.. насолоду праці (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 80); // перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось. Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення.. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 205); Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (Комуніст України, 9, 1962, 49); Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (Наука і життя, 5, 1963, 61). Зіткнутися лице (лицем) в лице з ким - проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного. На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 68); Стикатися (зіткнутися) поглядом (очима) з ким - несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь. Невідомий юнак .. усім своїм єством, виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 336). 3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою. Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 243); Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав'язались бої (Олесь Гончар, II, 1959, 92)

[@ОлександрГрабар-ж4ш]

І до ворожки не ходити

[@ВладимирЛобань-з5г]

@@Bubochkabulochka Ви, Ольго, -просто РОЗУМНИЦЯ! Аргументацiя академiчна. Вiдповiли твердо, коректно, поставили опонента на мicце...

[@vladimirrashchuk3967]

Безмежно вдячний за цей надважливий розбір діалектів! Низький уклін🙏🏼

[@ДжонСмідт]

Топовий канал . Скільки дивлюсь все цікавіше і цікавіше

[@ХристинаБоклажук-о3б]

Ійой, як любитси ми мій діалект! Абисте були всі здорови! ❤

[@capitan78]

Ваший суржик - не зрозумілий

[@ЛараСнігур]

@@capitan78 Все ясно і зрозуміло.

[@l.lolliette3938]

Найгарніша , найбагатша, наймилозвучніша українська мова!

[@rasta3333]

@@l.lolliette3938 тільки якщо в чистому вигляді, а не по закарпутськи разом з мадярским)

[@СветланаМакаренко-ч3э]

Иппен так! Ай як! ( Закарпаття)

[@sashasbach]

Обожнюю діалекти в усіх мовах :))) це дуже цікава тема. Дай вам Боже здоровля!

[@ВіталійДанильченко-ъ9ъ]

Отличная лекция!Я сам "чернобыльский наброда" с 13 лет и слегка знаком с местными говорами,которые разные в Чернобыле и окружавших его сёлах. После школы учился в Перми и работал в Гомельской области,после Аварии живу в Киеве. В марте-апреле был в эвакуации в Здолбунове Ровенской области. Что меня поразило там,так почти полная тождественность местного говора с киевским. Ну и почти абсолютная толерантность местного населения к любым беженцам из любых частей Украины.

[@alm7535]

Ой дякую за цей випуск, бо я вже вхляла його чекати :)

[@katrinfilipicheva7836]

Ви молодці! Обожнюю діалекти, це завжди головоломки для мізків, особливо коли вперше їх чуєш і лише інтуїтивно розумієш значення.👍

[@nataliyapivnyuk2218]

Вік живи -вік учись. Дякую за цікаву інформацію. Успіхів Вам !!!!

[@ОлесяБойко-р5ы]

Яке чудове відео! Коли почула оце "Черкащина", ніби додому повернулася.

[@ГаннаКомар-ж5ы]

Дякую за випуск. Чудово. Вподобайка.

[@tanyavoronova2990]

Молодець, Остапе! Як мисткиня, намагаюся доказати моїм колегам митцям, що на моїй малій батьківщині ( Кропивницький) не русифікована, а специфічна мова. Так, вона зазнала впливу сербської, румунської, болгарської,головним чином російської...Але! Якщо поїхати в села, а проєкт "Баба Єлька"( його можна знайти у фейсбуці) туди їздить активно, то ви почуєте красиву, дуже давню говірку... В мене тато мешкає в селі під Кропивницьким. Там досі говорять на велосипед "воломашина", "калідор" на коридор, печуть плачинду та інші цікаві словечка))))

[@Ukraine_will_live_forever]

Виросла в селі під Кропивницьким. Обожнюю наш суржик, хай би хто що про нього не казав! Хоча про "воломашину" і плачинду ніколи не чула))

[@ОлесяСтановська]

Донецька область, моя бабуся також називала ровер "веломашина", я завжди поправляла її

[@RozuMira]

@@ОлесяСтановська Ваша бабуся більш грамотно називала велосипед чим ви!))) Якій до біса "ровер"???))) Це ж просто назва підприємства, яке колись складали велосипеди! Ця компанія зараз теж працює, але ровери тепер бороздять поверхні Місяця і Марса! Вибачайтеся перед бабусею)))

[@ОлесяСтановська]

@@RozuMira Ми кажемо за різні діалекти зараз, назва велосипеду як "ровер" то також зустрічається в діалекті, але більш з західних областей України. А перед бабусею мені нема чого вибачатися. Дякую за відповідь та зауваження. Гарного дня

[@RozuMira]

@@ОлесяСтановська то в чому тоді логіка виправляти "не правильний" діалект бабусі,до якого вона звикла на такий самий "не правильний" діалект до якого зникла сама? Виправляють в мові, або роблять якісь зауваження в словах люди, маючи за приклад літературної мови, загальновживаний. А не виправляти одні діалекти іншими, що взагалі дуже смішно виглядає) . І повторюся, веломашина - доволі правильна назва велосипеда і ніяк не діалективізм! Але ровер...це як тремпель у Харкові!)) Може теж виправляти усім харківянам нас, якщо ми вішак вішаком називати будемо, а на тремпелем? Бо колись в Харкові їх випускала фабрика господина Тремпеля!)))