Початок індустріальної революції, її вплив на життя населення

Протягом Ранньомодерної доби відбувався поступовий перехід до індустріального суспільства, основу життя якого становило промислове виробництво. Воно прийшло на заміну середньовічного аграрного виробництва, за якого землею володіли феодали, а працювали на ній залежні селяни. Ремесло в аграрному суспільстві відігравало допоміжну роль у забезпеченні людей найнеобхіднішими виробами: одягом, взуттям, посудом та ін. Зі зростанням міст у суспільстві збільшився попит на виробництво ремісничої продукції кращої якості й у більшій кількості. У процесі впровадження технічних вдосконалень і пошуку ефективних методів організації праці виникло мануфактурне виробництво, яке було продуктивнішим, ніж праця ремісників.
Власники мануфактур прагнули розширення виробництва, щоб отримувати ще більші прибутки. Для цього вони наймали більше працівників і вкладали капітал у закупівлю сировини й кращу організацію виробництва. Також зростала роль торгівлі як способу обміну товарами. Потреба в швидкому постачанні сировини та переміщенні товарів для реалізації сприяла удосконаленню транспортних засобів.
Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.
Наприкінці XVIII ст. в Англії завершилася аграрна революція - феодальне господарство повністю змінилося капіталістичним, селянство в Англії зникло, настала епоха індустріальної цивілізації.
Вирішенню проблеми щодо збільшення кількості робочих рук сприяла аграрна революція - перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві. Особисте звільнення селян привело до появи великої кількості дешевої робочої сили. Власники виробництв економили на їхній заробітній платні й більше своїх капіталів вкладали у закупівлю сировини.
У руках заможних прошарків англійського суспільства у XVIII ст. з’явилися величезні кошти, за які можна було будувати нові підприємства. Джерелом доходів стало пограбування колоній в Азії та Америці, небачені багатства англійці вивозили з Індії. Крім того, величезні прибутки давала работоргівля - продаж африканського населення плантаторам у Північній і Південній Америці. Багато купців і работорговців вкладали свої кошти у виробництво товарів в Англії.
Підприємці намагалися не лише збільшити виробництво продукції, а й зробити її якість кращою, ніж в інших подібних виробників. Конкуренція -суперництво між виробниками за найвигідніші умови виробництва й збуту товарів та отримання найбільших прибутків - спонукала власників мануфактур шукати способи вдосконалення виробництва.
Мануфактури не могли забезпечити товарами всіх бажаючих, крім того вони поступалися місцем фабрикам з майже повністю механізованою працею.
Промисловість наближалася до кризи. Найперше вона зачепила ткачів, яким довелося конкурувати з індійськими ремісниками. Позаяк Індія входила до Британської імперії, відгородитися від поставок із колонії не вдавалося навіть спеціальними законами - індійський ситець потрапляв на ринок контрабандою. Щоб не збанкрутувати, потрібно було продукувати й продавати більше англійських тканин.
Зміни в політичний системі Англії привели до значних перетворень в економіці країни. У промисловості впроваджуються нові технічні винаходи. Наука, у свою чергу, починає впливати не тільки на виробництво, але й на політичний та соціальний розвиток країн Європи.
Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата, Джон Кей, який спочатку працював ткачем, а згодом механіком, винайшов у 1733 р. ткацький човник. Він приводився в рух пружиною, рухався удвічі швидше та дав змогу помітно прискорити виробництво. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці, тобто роботу двох ткачів став виконувати один.
Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї доньки), за допомогою якої один працівник міг приводити в рух 18-20 веретен. Вона пряла бавовняну нитку без допомоги людини. Відтоді виробники сукна не жалілися на нестачу пряжі.
Однак усім цим пристроям надавала руху м’язова сила людини або тварини, що гальмувало подальше зростання продуктивності праці.
У 1771 р. колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт - пристосував до «Дженні» водяне колесо.
Список використаних джерел:
en.wikipedia.org
origin-production.wikiwand.com
uk.wikipedia.org/wiki/Механіч...
uahistory.co/pidruchniki
/ @user-yt6qt7ih6r
yandex.fr/images