Понеділок із Чмутом | Пастори, втеча і Божа оцінка

Рет қаралды 34,568

10 ай бұрын

Як змінилася церква під час війни? Якою вона буде після війни? Де бажає нас бачити Господь? Що він хоче зробити через нас? Чи були ми вірними Йому? Чи зробили все чого Він очікував від нас? Про все це сьогодні у розмові з пастором Олександром Вяловим.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
Дякуємо за підтримку:
1. Сергій Діденко
2. Борис Гульчук
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648 (приватбанк)
5375 4112 0072 9890 (монобанка)
або
/ twrua
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: / twr.ua
Telegram: t.me/twrua_info
Facebook: / twrukr
Website: twr.com.ua/

Пікірлер: 176

@twrua

ПІДТРИМАЙ TWR

@user-oc5bj6yq8b

Щиро дякую Господу за те що є такі пастори. Гарний приклад служіння. Нехай Господь береже та щедро благословляє усіх, хто трудиться на ниві Його.

@allsblok5591

Слава Богу!Прошу молитви за сина Максима!Щоб Господь помилував спас і зцілив душу захистив і зберіг життя І щоб Господь управив дорогу Максима живим додому!Мама Алла ❤❤❤❤

@user-qj7bl2nd9m

Дякую, дорогий брате Олександре за Ваше служіння! Нам всім дуже цікаво і важливо "побувати" там, куди для нас дорога закрита, а Ви надаєте нам цю можливість - побачити Харків, почути Ваше спілкування з дорогим братом Олександром Вяловим. Дуже зворушлива ця бесіда, коли чуєш свідоцтво з перших вуст. Хай Господь і надалі діє через Ваш канал.🙏

@juliyabrozhyna6979

Дякую за вашу працю, Слово Боже так необхідно нести людям, хоча на жаль не всі розуміють,що в Ньому справжнє життя, мир, духовна гармонія, благослови вас Господь дорогий пасторе, чекаю кожен випуск. Слава Ісусу Христу!!!

@nadialostasc2074

Коли ти у своїй країні, відчуваєш себе потрібною ,ближчою до свого народу. Нехай Господь благословить кожного,хто залишився у цей важкий час в Україні.

@Nataliia_P.

Як не дивно,але коли я знаходилася в Україні в небезпеці, - я відчувала,що я ближче до Господа, ніж тоді,коли вїхала за кордон.

@user-ck3yn9gv1y

Моє рідне місто. Пастор нашої церкви Благовість теж у підвалі кожен день у підвалі готував їжу для людей, там і спав. Сини його під кулями розвозили допомогу нужденним людям. І по цей день допомагають. Служіння проводять.

@yuliakotelevska5325

Слава Богу,за ваВас!

@user-cs6jn9zy8u

Господи! ❤❤ твоя милість над нами нехай буде😢

@Marta-mo1pn

Дякую, за трасляцію.Дякую, БОГУ, за таких пасторів, як ви.Слава БОГУ! Хай Господь береже вас.

@user-xx6ek7gg6j

Дякую,брате,за цей діалог з пастором,за Вашу роботу в роз'ясненні ситуацій нинішнього часу на основі Слова Божого.

@user-gf9xy1zd2b

Пам"ятаю перший день,я їду до Харкова,щоб забрати онучку свого брата.Ще не доїзжаючи за 40 кілометрів ,зустрів вереницю автомобілів,які більше стояли ніж їхали.В цей час уже моя дочка була під окупацією,і я не міг уже нічим її допомогти.Дало сили те,що можу допомогти комусь іншому.У нас пастор у перший день війни вивіз дружину та п"ятеро своїх дітей на захід України.Протягом трьох днів об"їздив там місцеві церкви,щоб домовитись,як буде збиратись гуманітарка,хто буде її доставляти,і вернувся сам додому,де домовився за склад де можно рохміщати груз.А за тиждень уже приймали груз,фасували його церквою,проводили зібрання де роздавали селянам допомогу,при цьому несли слово Боже.Але були випадки в церкві,коли члени її залишались дома,не виїзжаючи від війни,хоча бойові дії відбувались за сорок кілометрів,але коли агресора викинули за кордон в Росію,вони виїхали до Германії,хоча ні прильотів в нас не було ,навпаки і газ,і світло в нас були.Торгівля працювала справно.За домівкою їхньою доглядають сусіди.Не страшно ,що вони виїхали,страшно,що сказали про те,що це Бог їм повелів так зробити.Невіруючі люди приймають у себе переселенців,допомагаючи їм пережити цей страшний час.І при цьому вони запитують у віруючих,що ж то за Бог у вас,що дозволяє вам займати місце за кордоном людей,які взаправду потребують допомоги.

@user-pt8zg8xn7h

Дякуємо вам за цю трансляцію

@rikokiko4656

Нехай Господь Благословить ваше служіння.Слава Богові

@user-rl4or6rm4p

Дякую за слова,якими ви підтримуєте нас. Жаль і сум викликають служителі-втікачі,які бояться повістку,вибухи,путіна більше,ніж Бога. Сумно було спостерігати як служителі кидали напризволяще в Україні не тільки паству і служіння,але своїх рідних,хворих батьків,дідусів. Це сором і жах.

@halynadyda9338

Слава Богу Пастир Олександр 🙏

@UssIrina

Я з міста яке окупували за 2 дні😢, воно і досі в окупації. Два тижні тому у нас відібрали нашу церкву, зробили там штаб. Ви праві в тому, що війна не змінює людей, а показує їх справжне обличчя. Так і є, перед обличчям страху, в складних умовах, ми всі показали ким ми на справді були, навіть ті хто в церкві були більше 20 років😢. Це дуже страшна і сумна сторінка нашого життя.