Хто ми? Закидали землю пляшками. Відходами все навкруги. Ми стали землі ворогами. Бог мовить нам--зупинись. Людино себе так кохаєш і славите все не Мене Та плачеш потім, що страждаєш Тоді лиш шукаєш святе. Коли будував ти будинок, а Бога про це не просив. Наломану ставив калину-- цвіту, що вже не жив. Не встоїть той дім, що без Бога. Ми молимось тільки тоді. Коли вже біда до порога, то просим поміч собі. А Бог запитає-як любиш? Брата свойого й сестра. Чому землю й природу губиш? чому діти без Бога ростуть Щоб вітались з Богом рано. Вдень і вечір, до зорі. Не чекали собі манни. Дякували Богу за всі дні.