Цікаво, але на мою думку, тільки як інтелектуальна вправа, витончена "гра в бісер". Бо більшість наших співгромадян (в тому числі і можновладних) про Варягів мають приблизно таке ж уявлення, як про Неандартальців, Денисивців чи Homo habilens, тобто ніякого... Якщо шукати "травму" то в набагато ближчих часах вже радянського періоду, або навіть і постраднського. Крім того, покоління (Х, Н, Z) дуже відрізняються і кожне має власну ідентичність, яка часто входить у протиріччя з ідентичністю попереднього покоління тому роглядати це як одну травму.... Хоча сама ідея сподобалась, особливо про "героїчну боротьбу і жахливу поразку, як індульгенцію проти персональної відповідальності за власну недолугість" мені видається плідною постійно чую її від багатьох, та і мережі повно матеріалів об'єднаних цією думкою.