Рет қаралды 7,414
Аудіокнига "Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9" Лесі Ворониної. Аудіо + текст.
Розділи 13 - 18.
Твір вивчається за програмою школи 6 класу з української літератури.
Читає: Жук Ірина
Ключові моменти відео:
0:00 Розділ 13 - Я шукаю допомоги.
3:36 Розділ 14 - Послання від бабусі.
7:14 Розділ 15 - Найкращий у світі автомобіль - це...
10:34 Розділ 16 - Загадкова пані Соломія.
14:52 Розділ 17 - Машина часу існує?
18:22 Розділ 18 - Я відчуваю смак пригод.
Короткий переказ.
Розділ 13. Я шукаю допомоги.
Більшість людей не звертає уваги на навколишні дрібниці, а дарма. Коли я біг вулицею мокрий від калюжі, я звертав увагу на людей й всі вони були дивні, ніби з однаковими виразами обличчя - усміхненими, але усмішки були ніби резинові. Я добіг до люка, де була лабораторія минулого разу, але зараз люк видавався звичайним. Я намагався згадати старовинний будинок, в подвір'ї якого познайомився з Жуком і Зайцем, але не виходило, ніби хтось стер пам'ять про це. Зненацька мені на плече сів величезний метелик з жовтими крильцями й капсулою на нозі. Я розгорнув капсулу й прочитав, що повинен терміново повертатися додому й інструкції отримаю від..., а далі папірець був обірваний. Я побіг додому.
Розділ 14. Послання від бабусі.
Підходячи додому я думав, що прибульці давно вже стежили за мною, але я не звертав на них уваги. Я натиснув на кнопку дзвінка й ніхто не відповів, значить бабуся вже пішла на роботу. Я відчинив двері й зайшов у квартиру. Все було тихо, лише на столі лежав свисток. Я взяв його - й щось в ньому клацнуло й залунав голос моєї бабусі. Вона казала, що якщо я чую її, то синьомордики її захопили в полон. Далі вона надала інструкції й закликала швидко їх виконати без вагань, бо часу мало. Я мав дістати з дна вазонка ключ, вийти на вулицю й відкрити ключем двері жовтого автомобіля. А далі я мав отримати інструкції. Вона сказала, щоб я не боявся й що ТТБ в мене вірить. Я був здивований тим, що інопланетяни завдали удару саме по нашій родині. Я вийшов на вулицю й побачив старий жовтий "Запорожець".
Розділ 15. Найкращий у світі автомобіль - це...
Поки я вставляв ключ у шпарину жовтого "Запорожця", у двір заїхав екскаватор на шаленій швидкості. Я сів в автомобіль і застиг. Металічний голос наказав пристебнутися й щойно я це зробив, автомобільчик вислизнув з-під загрозливо піднятого над ним ковша, адже за кермом екскаватора сидів уже знайомий мені з примарного будівельного майданчика прибулець. Автомобільчик сам розвернувся й виконуючи складний маневр зробив так, що екскаватор перекинувся, а прибулець отримав гулю. А я зрозумів що у мене - найкращий автомобільчик, який повіз мене далі.
Розділ 16. Загадкова пані Соломія.
Поки я їхав автомобіль мені розказував різні речі. В екскаваторі був головний прибулець й жаби - це лише розвідники. А вночі прибуває космічний десант саме туди, де проводять розкопки мої батьки. Я сказав, що жоден автомобіль не зможе туди приїхати вчасно, на що він відповів, що пані Соломія все продумала. Це ж моя бабуся! Виявляється, насправді вона - видатний вчений й саме вона придумала протиотруту від вірусу страху, але її захопили. Зненацька автомобіль зупинився біля садиби моєї бабусі. Я вийшов, щоб напитися води й раптом знову прилетів великий метелик з капсулою. Мене скерували до помідорного куща й коли я зірвав помідор, кущ відсунувся й мені відкрилася металічна гірка кудись.
Розділ 17. Машина часу існує?
Я сів на гірку й поїхав у глибину. Я опинився в темряві на сіні. Я знайшов вимикач й засвітив світло. Це була криївка моєї бабусі. На стіні я побачив фотографію батьків, а ще ту жінку з ТТБ. Нарешті я її впізнав, це була моя бабуся, але молода. Я побачив в кутку якийсь прилад схожий на комп'ютер, я хотів його ввімкнути, але в мене нічого не вийшло. Я поклав на нього руку й він увімкнувся. з екрана я побачив ту молоду жінку. Вона сказала "привіт онучку", а потім пояснила, що тридцять років тому вона винайшла машину часу для того, щоб поглянути на життя своїх нащадків. Але зараз я повинен врятувати її, стару, бо без цього не врятуватися від інопланетян.
Розділ 18. Я відчуваю смак пригод.
Молода бабуся сказала мені, щоб я перенісся на часольоті до батьків у вчорашній день, щоб ми могли підготуватися. Поки її обличчя зникало вона сказала, що часоліт замаскований під старенький "Запорожець", а ключ від нього - у мене на шиї. Металічна гірка перетворилася на ескалатор і я піднявся на ньому, притискаючи до грудей фотографію батьків.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ:
Цей матеріал створено виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків)
Інформація про використані для публікації матеріали та авторські права:
bit.ly/boyaguzy
Контакти для побажань і пропозицій для авторів:
people.in.ukraine@gmail.com.