Так приємно і корисно слухати ваш тандем. Цікаві теми ну прямо завжди. Дякую❤
@МаринаБілявська-ф4л4 ай бұрын
Дуже цікаве відео! Обовязково до прослуховування всім !!! Сепарація це реальність кожного!
@АнастасияТокарь-о5ш5 ай бұрын
Дякую, дуже корисно! Чуєш історії і наче всі про тебе) Почала займатись питанням сепарації 2 роки тому, зараз мені 30 і в мене є однорічний син. І чомусь саме зараз стає дуже важко, наче та "внутрішня дитяча частина" дивиться на мене як на маму і жалкує що у неї так не було. Також багато образ типу "а ми думали ти допоможеш", кажу що ми не домовлялись, але тут одразу образа і "всьо, нема про шо говорить". Непросто це все, але впевнена що результат того вартує! Уже можу сказати "ні" на якісь прохання, але досі нічого не беру і не впевнена що колись захочу обійматись. Коротше, до стадії "це люди зі своїми обмеженнями, дали що могли, а що не могли, то не дали" ще далеко)) Розумом розумію, але емоційно ображаюсь
@ІваннаСумленна5 ай бұрын
Дякую, дуже актуально! Особливо цінно було почути історії реальних людей - у них впізнаєш себе і бачиш практичні поради які можна взяти для себе 🧡
@Ishkurko_v05 ай бұрын
Дякую за подкаст❤ було дуже корисно та доступно. Мені 34 і питання сепарації почалось роки 3 тому і не може закінчитись, поки боляче та незрозуміло. Я ще на стадії знецінення і на стадії коли нічого не можу брати від батьків, а їх відчуваю як маленьких діток ( Завдяки подкасту надіюсь що дійду в точку Б і зможу колись теж щось брати та адекватно співіснувати з їх іншими цінностями. І не відчувати оце почуття провини. Маю конфлікти з батьком і реально часто буває думка що він може померти а ми так і не налагодимо стосунки 😢 Також цікавим було про вік сепарації, бо я жила стереотипом шо він із 15 до 18) а я вже така стара для цього і чомусь відстала в розвитку Чекатиму наступні подкасти
@ІраКоміссарова5 ай бұрын
Третя історія - це історія мене просто 😅 28 рочків, проходимо усвідомлення проблеми та початок сепарації 🥲
@ДарьяК-м9г4 ай бұрын
Дуже корисно, дякую! Нещодавно задавала собі питання стосовно сепарації від батьків: як бути, якщо вони не визнають мої зусилля із сепарації, не приймають мою позицію у спілкуванні "рівний рівному". Бо я розумію, як повинна себе вести і намагаюсь цьому слідувати. Ця лекція дала мені відповідь: справа в тому, що я дійсно не витримую почуття вини і не можу виставити чіткі кордони без страху осуду. Мені ще працювати та працювати))