У новому епізоді подкасту «Простими словами» Марк та Софія обговорюють способи прив’язаності, насильницькі методи виховання та спроби порозумітися зі своїми батьками та дітьми.
Пікірлер: 91
@user-prostymyslovamy Жыл бұрын
Ексклюзивні епізоди на патреоні: www.patreon.com/user?u=50286152 Придбати наші книжки: cutt.ly/61ICtqX
@OlexandraHrynenko-ud2vu Жыл бұрын
Коли була підлітком, щоб врятуватися від емоційної відсутності (яке точне визначення), поринала у вигадані книжкові світи і власні мрії.
@user-nh2dx6mb3p10 ай бұрын
Йой, як я тебе розумію, в мене було то саме 😔 я ще в підлітковому віці дивилась багато трилерів, фільмів жахів для того щоб моє життя не здавалось таким кошмарним
@user-wr2pj1xh6l8 ай бұрын
Так само
@user-mf9ux2fw7r4 ай бұрын
"Батьки не бачать болю своїх дітей, бо вони не бачать власного болю" - дуже влучна думка, яка позбавляє образи на батьків. Дякую
@OlexandraHrynenko-ud2vu Жыл бұрын
З батьком не спілкуюся. Мені так легше. З мамою стосунки найкращі, коли живемо окремо, або знаходимось на відстані. Коли живемо разом, з'являється багато претензійного і образливого. Мій висновок, що дорослим дітям не можна жити з батьками. Навіть з кимось одним із батьків.
@Go_3gT787 күн бұрын
Дякую! Цікаво і без оцього типування батьків як токсичних, їх підвиди і ай-яй-яй, що вони нам наробили. Просто, по-людськи зрозуміло і в той же час глибоко... дякую вам за таку роботу! ❤
@user-ky1ll7nf9g8 ай бұрын
Все про мене. Маючи 4 дітей, я самотня... Працюю, працюю.. Тікаючи в працю, у вечері падаю без сил, роздратована , знесилена...відносини з старшими дітьми- просто 😢. Ніби розумію, і нічого не можу зробити. Подкаст супер. ❤ Потрібно навчитись полюбити себе.
@MarianaVorozhbyt Жыл бұрын
Мій спосіб справлятися зі сильними емоціями був - я йшла спати. Була дуже втомлена, власне емоційно.
@Jul_life_photographer Жыл бұрын
Було б круто! Як би був прописаний список рекомендованих фільмів та книг 🙏🏼
@user-lt1sk3vi5r Жыл бұрын
Я слухала декілька різних випусків про стосунки батьків і дітей, довго рефлексувала на цю тему та вивільняла емоції. Довго усвідомлювала, що зі мною траплялося в дитинстві та важко переживала образу. А зараз, після цього вашого випуску, я відчула вивільнення образи, злості. Відчула розуміння та співчуття до батьків. Гадаю ви завершили цей мій не легкий шлях, я віддала "пошану") Дякую ❤🩹
@user-wz6mb3mr3p7 ай бұрын
Наревілааааась ...😞. І здавалось же ж ,що кожна людина нещасна по своєму - а виявляється що ні - що безліч таких, які відчувать те що й я.. що все це вже описано і можна зробити своє життя кращим і щасливішим! Дякую за вашу працю,🫶
@mariiazaiats7070 Жыл бұрын
Я в підлітковому віці аби забутися «розчинялася» в інших людях, своїй найкращій подрузі, своїй вчительці англійської, і тд. В цілому ці субʼєкти (обʼєкти ?)змінювалися час від часу. Також дивилася серіали, особливо «усі жінки відьми», уявляючи, що я одна з героїнь фільму. Тобто «вилітала» в іншу реальність.
@ulia.kieranАй бұрын
Так само ❤
@annameowzina980310 ай бұрын
В підлітковому віці «рятувалась» ночами без сну (майже свідомо, бо тоді мене ніхто не чіпав); і сном вдень; або максимальною відсутністю вдома; прогулюванням школи (хочаб тоді могла спокійно побути наодинці вдома); алкоголь; куріння; булімія; самопошкодження,; тренування до самовиснаження; і все одночасно. А, ще були експерименти з різними звичайними таблетками (читала побочки і передозування, і «заради цікавості» приймала по пластинці. Звичайно нічого не допомагало. Результат: тяжка депресія (як я зараз це розумію). Все ж єдине що відносно допомогло - довгоочікуваний переїзд за 500 км від батьків. Хоча справлятись з собою наодинці теж не вийшло. Знову «рятувалась» багатьма речами, про які навіть говорити не хочеться. На щастя, зараз лікуюсь: медикаменти + психотерапія + тематична література, подкасти, фільми + дитячі мультики + йога, біг, творчість (коли є ресурси). Тож дякую вам, Марку і Софія, за ваш подкаст. Зараз це значна частина мого справді рятівного набору ❤
@ulia.kieranАй бұрын
Вітаю! ❤дякую вам за цей коментар, мені так хотілось би з вами познайомитися ближче. Мені не вистачає в оточені тих, хто розуміє і я шукаю на разі свої способи врятувати своє життя та вийти зі стану нікчемності. Якщо вам відгукнулось б трохи поспілкуватися - дайте знати. Дякую
@user-lf4un7vm1d Жыл бұрын
Дякую! Якби раніше зрозуміла що моя спроможність бути зорошою мамою напряму залежить від турботи про себе - все життя було б інакшим.. та вірю, що не пізно ❤ Ще раз дякую- дуже важлива тема!
@user-yd9wc2ky7k9 ай бұрын
Кожна фраза - як ліхтариком у потаємні закутки, в які деколи страшно зазирати. Дякую, що піднімаєте такі теми та відверто і ґрунтовно їх розкриваєте!
@monchick716110 ай бұрын
Дякую Вам за такий подкаст!! кайфую від музики на фоні 😍 стосунки з батьками особисто у мене дуже складні. Інструменти мого виховання були, як не дивно 😁😁😁😁 - почуття провини, сором, образи. Я зараз занадто багато чого пам'ятаю, коли мене присоромлювали, ображали, і це болісно. Звісно це впливає на моє спілкування з батьками зараз. Я потрохи вивільняю свої образи на них. І це не є ок. Я би хотіла від них подалі втекти, що я і зробила, але навіть будучі в іншій країні, мати продовжує драматично ображатись, і звісно я "не достойна" донька, бо не навідую її так часто як вона хоче, не телефоную кожен день. я повністю погоджуюсь з тим що зараз ми відзеркалюємо поведінку батьків у той період коли ми були маленькими. Але усе одно складно прийняти, коли батьки при кожній згадці про минулі їх факапи дуже ображаються, мама реве і кричить я ж була найдобрішою мамою, пам'ятаєш сусідня дівчинка казала - "яка у тебе добра мама". Типу це все сюр. Жодні діалоги не працюють. Я можу лише змиритись і відпустити. Що не так легко.
@monchick7161Ай бұрын
Дякую вам❤
@olexandrash Жыл бұрын
Парадокс в тому, що діти, які виборюють право на те, щоб не бути ідеальними, вимагають в батьків ідеальності батьківства. І це наслідок "ідеалів", які вкладають в голови саме батьки. Виходить замкнене коло (чи то пак трикутник Карпмана). Той момент, коли я виросла, стала мамою і все "поняла". Багато чого вибачила, бо сама заганяла і заганяю себе в глухий кут, коли всі (включаючи мене) вимагають бути ідеальною мамою. Батьки теж люди, які стомоюються, вигоряють і часто не мають ресурсу щось пояснювати і повторювати по сто разів. Що намагаюся робити я - це і вибачатись, коли не права і не маніпулявати поняттям "старший - значить правий і розумніший".
@olena4439 Жыл бұрын
❤ Після цього випуску хочеться вас обняти
@user-hw1hr4jf1f Жыл бұрын
Ваші випуски надзвичайно важливі! Безмежно дякую❤
@user-prostymyslovamy Жыл бұрын
Дякуємо, що пишете свої історії та ділитесь досвідом!
@user-gn8my7zy2f9 ай бұрын
Дякую за подкаст. Я спочатку тікав в світ фантазій. А потім познайомився з алкоголем. І "благополучно" пив близько 15 років. Батько рано помер. Батькам коли мене народили було 24 і 20 років відповідно. Сам став батьком в 23. Але зараз все більш меш ок, через усвідомлення на прийняття життя
@ulia.kieranАй бұрын
Ви молодець!!
@user-lg1sc3mp6z Жыл бұрын
Які ви класні, дякую! Несвідомо робила все, що ви кажете: друзі /прогулянки / йога.
@user-qi4yv2rp2c10 ай бұрын
З появою своєї третьої дитини всі претензії до батьків зникли ))), кожен виживає як вміє🤣
@olenagrynchuk13834 ай бұрын
З появою першої дитини зникли претензії, з появою другою навіть трошки співчуття 😀
@peajotz9 ай бұрын
Моя мама читала Спока, 10:20, але в цій книзі описано як "тренувати" дитину засинати та спати всю ніч, а цей сліп тренінг є надзвичайно травматичним досвідом. Тож, навіть ті батьки що читали Спока, все одно мають дітей що потребують не одного року психотерапії...
@peajotz9 ай бұрын
На жаль, навіть зараз, коли є дослідження про те як дитина переживає через те що мама не приходить на плач вночі, бо рівень кортизолу зашкалює навіть коли дитина перестає плакати (на третю чи яку там ніч), навіть після цих досліджень батьки і досі "тренують" дітей спати, як тваринок. Це жах
@DashaGonchar3 ай бұрын
Дуже гарний випуск! Записала всі кіно та книги
@viljna6 ай бұрын
Зараз,на фоні війни, ми занурилися в історію , походження і культуру. Так от мені прийшла на думку такий логічний ланцюг. Виховання останніх поколінь - радянське, тобто росіянське, росіяни - це зброд різних орків, які не так давно розселилися на тих болотах і культури своєї не маючи, вони запохичували її усусідів, а найближчий сусід з найдовшим кордоном - Китай. А в Китаї тисячолітній імперський уклад з муштрою і покорою. Готова система і досить приємна для владирів. Може тому і ми були вимуштровані, ходили строєм і ніхто нашого бажання не питав.
@ole4kashulgina32 Жыл бұрын
Дуже шкода що цей сезон без відео ) Справлятися з батьками - ніяк. З війною все погіршилось, бо ми по різні боки барикад…
@Svet-rus8 ай бұрын
Бо Ваші батьки мудрі , а у Вас її нема , Ви живети на пропоганді заходу , своїми мозгами думать треба .
@user-td1vp1qx5l5 ай бұрын
Це жах, мені дуже Вас шкода, але то їх вибір... тримайтеся, обіймаю Вас❤
@makaravoroninova7 ай бұрын
Я перепрошую, та книги Спока потрібно спалити на великому вогні і будь яку пам'ять про автора, за компанію.
@viktoriiapost63383 ай бұрын
Так само,як книгу "метод Монтессорі".
@anastasy.nastia Жыл бұрын
Дякую! 💙дуже корисний випуск
@user-fv3yd4cp9q7 ай бұрын
Дуже відкликається, дякую за такий гарний контент ! Налагоджувати звʼязки з батьками допомагають ось такі подкасти ❤
@Ulana-gavron Жыл бұрын
Дякую за цікаве відео
@grithenko9 ай бұрын
Олю, я вибачаюсь, що відійшла від контексту передачі. Тільки вмикнула ефір, а там ви в цій неймовірній кофтинці з сонечками!) В мене аж настрій підвищився! Чоловік мене так називає і такі самі сонечки шле в повідомленнях з Донбасу..(( Ще раз вибачаюсь, що не в тему.
@tetianakushpita7248 Жыл бұрын
Дякую!)
@spivnaklirosi9 ай бұрын
Інформативно, дякую за подкаст ❤
@ryuzgar11 ай бұрын
Ніяк, немає способу налагодити стосунки з двома нарцисами, які все життя знецінювали, піддавали насильству, висміювали, маніпулювали, заперечували алкоголізм батька і бачили в мені лише функцію. Єдиний спосіб зберегти хоч якісь стосунки - триматись від них подалі, що я 20 років успішно і робила. А зараз, через війну, змушена жити разом з матір'ю в іншій країні, щоденно та безуспішно шукаючи окреме житло. І я страшено шкодую, що взяла її з собою сюди, як би жахливо це не звучало і скільки б відчуття сорому і провини в мені ця думка не викликала. Я просто більше не можу.
@sofiyaterlez587311 ай бұрын
Співчуваю вам. Нехай окреме житло і сили знайдуться.
@annameowzina980310 ай бұрын
Повністю розумію вас і співчуваю. Для мене насильство до дітей не має жодних виправдань. Ви відповідально поступили, хоч і це тепер на шкоду вам. І як на мене, вам не має бути соромно за такі думки, це адекватна реакція. Відгородитись від джерела травми (чи ретравматизації) - це напевно найкраще рішення для вас, і для вашого ментального здоров‘я. Бережіть себе! ❤️
@andriyandriychuk10 ай бұрын
Розумію, таких людей багато, ви не одні
@user-pe5sr5cm8s7 ай бұрын
Просто візьміть і поїдьте в іншемісце. Так зробила я з сином. Ми жили разом з моєю сестрою і мамою, дожилися до ручки. Я іх покинула, вернулася на захід України, вони лишилися там, за кордоном. Нічого страшного. Вони самі дадуть собі раду. Але чим скоріш ви розідетеся, тим більше чогось нормального ще можливо між вами залишиться
@Mr_Gospodar8 ай бұрын
Дуже інформативно 🤗
@Heyendi37277 ай бұрын
Ви круті,дякую
@Ferus_Ultima Жыл бұрын
мій спосіб справитись з усім були і є комп'ютерні ігри
@user-td1vp1qx5l4 ай бұрын
Якби це жахливо не звучало, але всі мої образи пройшли коли батьки пішли з життя. За пів року обох не стало... і зараз я можу говорити спокійно про те, що було, а завдяки таким розмовам, як в цьому подкасті розумію, що вони давали те і так як могли. Я теж робила такі ж самі помилки але я змогла опанувати себе і не йти по колу. Хоча мої діти мають претензії до мене і я намагаюсь пояснювати, що вчусь і роблю помилки і вибачаюсь перед ними. Мабуть це вічне питання батьків та дітей...
@user-ss5oi8vh2j4 ай бұрын
😊😊
@viktoriiapost63383 ай бұрын
❤все вірно,я з вами згідна.
@user-yp3nb8py6h Жыл бұрын
Дякую 🙏🏻
@marinatrofimec9008 Жыл бұрын
Добрий день, дякую за цей підкаст❤ Марк це ваш псевдонім чи то як ви себе відчуваєте?
@user-by7hk8fe1g9 ай бұрын
Дякую ❤
@user-or5jt1jx2k9 ай бұрын
Мені й в підлітковому віці й досі допомагає молитва. З підліткового віку для мене церква була як розширена сім'я. Зараз, не маючи помісної церкви яка відповідає тому як я бачу Євангеліє, поклоніння та душоопіку, мене частіше "накриває" емоційно й частіше почуваю себе самотньою
@user-gy1ep5fi3e5 ай бұрын
Трохи примітивно. Можна було запросити справжнього фахіаця
@user-vs8ey9nq2q Жыл бұрын
Батьки на все кажуть "да у тєбя всігда радітілі вінавати!"
@katerynaivanchenko43044 ай бұрын
Шановні автори, дякую за вашу роботу! Цікаво слухати вас! Та чи можливо додати в описі усі назви книг, фільмів, шоу і т.ін. на які ви посилаєтеся чи рекомендуєте? Булоб дуже підручно! 🙏 дякую заздалегідь
@user-vm7il6rh8e7 ай бұрын
Книга Спока гарна, але в нього були проблеми зі своїми синами. Як лікар міг вчити ,як виховувати дітей, коли сам з ними не спілкувався?
@juliaf6496 Жыл бұрын
в підлітковому віці аби справитися зі стресом та подавленими емоціями, я писала вірші, а ще пила міцний алкоголь(
@user-pe5sr5cm8s7 ай бұрын
Колись з моїм батьком в мене були жахливі стосунки. Він мене дратував, визивав огиду, неповагу. Але я з цим справилася ща допомогою книги "5 мов любові". Я зрозуміла те, що він своєю деякою поведінкою шукав любові від інших. Тож мене попустило, я змякшилася над ним. І далі намагалася прийняти його таким, який він є, але лише на відстані. Я була єдиним хорошим співрозмовником, другом і підтримкою для нього до кінця його життя. Більше ні з ким в нього не було нормальних відносин, на жаль він помер в перший день війни.
@ulia.kieranАй бұрын
Співчуваю ❤і так добре, зо ви вчасно встигли відчути та примінити знання
@anastasiiabandurova52587 ай бұрын
Долучуся до списку серіалів, по психології. Є класний серіал «In treatment»
@daria_ssu Жыл бұрын
Чомусь у мене перестав відтворюватись цей подкаст саме у додатку Podcasts. Інші випуски відіграються, а саме цей ні😢why?
@user-fy9xd6pu3c Жыл бұрын
Софія, ви могли б написати назви фільмів, які ви радите, англійською? На жаль, українською не можу їх знайти в гуглі… Особливо той канадський зацікавив
@sofiyaterlez5873 Жыл бұрын
Вітаю, так, звичайно. Дякую Марку що копнув :) Це канадською французською: Les invasions barbares, 2003 . Та інший американський "The Meyerowitz Stories (2017)
@user-wz9lc7rb8s6 ай бұрын
Шринкер ? Сериал як називаеться?
@andriyandriychuk10 ай бұрын
Завжди актуально, на жаль
@tasha154 Жыл бұрын
Я царапала булавкою собі руки. Дерла лице. Душила себе. Моя мати досі дере до крові свої ступні, у батька комп.ігрова залежність. Зараз антидепресанти приймаю. Але все ще травмую себе, свою шкіру.
@user-irina_jw95 Жыл бұрын
Сильно співчуваю вашому стану 😔 Можливо є хтось у вашому оточенні, хто міг би полегшити ваші труднощі? Як щодо звернутися до спеціаліста?
@tasha154 Жыл бұрын
@@user-irina_jw95 тож вже) антидепресанти психіатр назначив. Психолог є раз на тиждень, онлайн-консультації безкоштовні. Усе не смертельно, просто складно. МРО.
@annameowzina980310 ай бұрын
Це жахливо. Але ви сильна людина! Бо це прекрасно, що ви робите зараз найкраще для себе (допомага спеціалістів і піклування про своє ментальне здоров’я). Впевнена вам раніше було нелегко, та напевно і зараз. Знаючи на власному досвіді, на жаль, працюючи з усіма травмами часом здається, що стає тільки гірше (я вперше за 10 років знову почала травмувати себе, після майже півроку терапії і АД). Розгрібати те все лайно з минулого тяжко, і ніби знову це переживаєш, знову, і знову, і знову. Але з‘являється хоча б розуміння власної поведінки і реакцій. І залишу вам мою улюблену цитату (люблю її повторювати, коли відчуває шо знову починає крити) з книги «Тіло веде лік»: «…пройти крізь ту темну ніч душі, яка неминуче буде на шляху до зцілення»❤ Ви молодець! Світлого майбутнього вам, і теперішнього теж))
@tasha15410 ай бұрын
@@annameowzina9803 дуже дякую ❤️ приємно відчувати підтримку, це (для мене відкриття 🌚) необхідно
@ulia.kieranАй бұрын
Хочу також вам свою підтримку виразити. Не вистачає якогось чату спільного, аби могти одне одного підтримувати. ❤ Я теж на АД, хоча все трохи інакше все одно я ваш стан розумію і пишаюсь!
@Svet-rus8 ай бұрын
Ця виховна система , була у всьому світі завжди . Так , був перебор , але і ця система не є правильною , ми виховувались більш людяні, а зара егоїстичні особистості. Тепер діти на батьків заявляють в поліцію, тому що її заставляють прибирати , не дають гуляти тим що їм хочиться і цим порушують її права , подлвпили і це діти з нармальний сімей , бо там де це насильство є, де сім’ї не благополучні, діти на оборот , будуть мовчати та захищати своїх батьків . Парадокс .
@user-tt3ve8kf3x7 ай бұрын
Моя мама дотепер каже,що багатство погано,і як жити коли хочеш чогось досягти,але мама засуджує?🤷
@neta_sho_pes7 ай бұрын
Коли буде тема про українських жінок "дружин" всяких французів німців і тому подібне. Це просто меркантильність чи "велика любов"?
@Flowerbbb7 ай бұрын
А яке вам власне діло до українських «дружин»?
@moonchild16875 ай бұрын
@@Flowerbbb це називається низька самооцінка
@user-go3nh6oj5x9 ай бұрын
Цікаво!
@Svet-rus8 ай бұрын
Яка до чорта емоційна відсутність в наших батьків? З чого Ви це взяли ? Це зара емоційна відсутність завдяки гаджитам .
@user-wz9lc7rb8s6 ай бұрын
А в мене мама була весь час на роботі наприклад, і грошей вічно не було, в СССР...
@Svet-rus8 ай бұрын
Чому те покоління більш було соціальне і веселе, а це самотнє , депресивне, егоїстични.
@simonaLito14 ай бұрын
Це уйня повна😡 Бо питання не в тому, що в них було важке життя, а в тому, що вони ДОСІ ним живуть. Світ змінився, а вони ні. І багато хто з батьків навіть не хоче це усвідомлювати!!