Софія Андрухович - про любовні історії, життя без пам'яті та Голокост в Україні / Україна розумна

Голокост на українських землях, доля українських неокласиків, проблема безпам’ятства і амнезії в українській культурі, а також про те, як мистецтво ілюзії допомагає вийти за межі себе.
Coфiя Aндpуxoвич - одна із найцікавіших укpaїнcьких пиcьмeнниць сучасності. На початку 2020 року вийшов повнометражний фільм «Віддана» за мотивами її найвідомішого роману «Фелікс Австрія». Навесні 2020 виходить новий роман авторки - «Амадока». Це історія про Голокост в Україні, розстріляне Відродження, пам’ять і забуття.
Як взаємодіє література та кіно, чому «Віддана» і «Фелікс Австрія» - це різні історії, а також про новий роман «Амадока» Володимир Єрмоленко та Софія Андрухович говорять у програмі «Україна розумна».
Більше цікавих гостей - у плейлисті «Україна розумна»: • Україна розумна
Підпишіться на hromadske, щоб не пропустити головних новин України та світу:
➡️ goo.gl/Vt2i4n
_________________________________
Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику - фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske: bit.ly/37pikdH
Мы существуем благодаря вам! Поддержите hromadske на краундфандинговой платформе Спильнокошт и станьте нашим другом: bit.ly/37pikdH
We exist thanks to your support! Donate here to become a part of hromadske's Friends community: bit.ly/37pikdH
_________________________________
Сайт hromadske:
hromadske.ua/
Також ви можете підтримати наш проєкт і перерахувати гроші тут: bit.ly/2lJzejZ. Ми існуємо завдяки саме вашій підтримці.
_________________________________
hromadske у соцмережах:
Фейсбук: hromads...
Твіттер: / hromadskeua
Телеграм: t.me/hromadske_ua
Інстаграм: / hromadske.ua
Телеграм «Нині вже»: t.me/nynivzhe
_________________________________
#hromadske #Андрухович #Віддана

[@hromadske_ua]

01:30 - Фільм «Віддана». Що відчуває письменниця, коли дивиться на екран і бачить образи, які вона вигадала? 05:40 - я не впізнаю свою історію в якихось її виявах і це дуже цікаво 10:10 - мистецтво - це ілюзія, яка допомагає вийти за межі себе 13:45 - новий роман «Амадока». Це метафора сукупності історій, які були, але про які ми вже не пам'ятаємо сьогодні 18:00 - тема Голокосту зовсім не розкрита в українській культурі 23:00 - я не намагалася створювати об'єктивну картину, я показувала дуже різні тонкі сили, які керують кожною людиною 28:20 - йдеться про крихкість окремих людських життів, про те як влада чи політика ламає і знищує не тільки фізично, але й витирає з нашої пам'яті 32:50 - в кожного свій тип трагедії насправді 39:40 - це фантазія на тему: чи можна жити без пам'яті? І навпаки чи обов'язково нам усе згадувати, бо недарма людська психіка має захисні механізми

[@lesiamelesia]

Софія Андрухович - чудова оповідачка, Володимир Єрмоленко - чудовий слухач, тож дякую за чудове інтерв'ю! :)

[@hromadske_ua]

Дякуємо, що дивитесь!

[@ОксанаМихальченко-т2е]

hromadske для меня "Феликс Австрия" - это Фрейд Психоанализ. Роман запал в душу, а София Андрухович стала писательницей, встрече с которой радуешься. Спасибо за продолжение знакомства

[@oksanahutsuliak3209]

Софія Андрухович неймовірна! Дякую❤ чекаємо роман!!

[@hromadske_ua]

Ми теж!

[@oliakashchuk98]

Софія Андрухович - прекрасна!❤ Хочеться побільше книжок та інтерв‘ю.☺️

[@ЮрийВАРТА]

Гарна пані

[@sashauhanov4346]

Згоден з вами ще даруйте додам вона шляхетна панна так и видчуваю цю шляхетнисть ридко в якои жинки можна це побачити тим бильше в наш час

[@AndriiPetrov]

гарне внтерв'ю. дякую

[@hromadske_ua]

Дякуємо, що дивитесь нас. Ще більше цікавих інтерв’ю - в програмах «Україна Розумна» (kzbin.info/aero/PLPnX89fQLdskDwIcPuqQg8SYPTgsCchSP) та «Альберт» (kzbin.info/aero/PLPnX89fQLdsmYpWrjLyHcUSd4shGjlvR7)

[@Victoria-kp6ny]

Дякую! Софія Андрухович глибоко освідчена , чекаємо на нові романи! Цікаве інтерв'ю!

[@igorkrasniy7785]

І Софії , і ії татові, і ії чоловікові - ШАНУВАННЯ !!! 💙💛!!!

[@Petrosanyak]

Сома Моргенштерн описує сліди Амадоки на Тернопільщині, поблизу Медоборів: "Звісно, пригадую дім моєї бабусі, який стояв на краю лісу поблизу невеличкого потоку, води якого вимивали велику кількість мушель - як я потім зрозумів, явище, незвичне для цієї місцевості. Гори мушель лежали улітку на берегах цього потоку, що невеличким струмком протікав царинкою моєї бабусі, мимо її дому. .. Тим, що я взагалі пригадую її і свій єдиний візит до неї, завдячую сільському божевільному, який, мабуть, мешкав неподалік від бабусі, але увесь час крутився на луці біля потічка. Він сидів там, одягнутий лише в спіднє з грубого льону. Сидів не так, як сидить людина, а немов собака. .. А тоді однією рукою він зачерпнув мушель й піднявши їх цілу жменю, не повертаючись в наш бік, пригрозив нам тими мушлями. Коли я розповів про подію бабусі, вона сказала: «Ви образили його. Він дуже добродушний. Але своїм способом він покарає тебе». «Що він зробить?», - запитав я бабусю. «Він нічого не заподіє тобі. Ось побачиш». Не минуло багато часу, й через вікно ми побачили, як він повільно підходить, з повними жменями мушель. Бабуся підняла мене до вікна, і я побачив, що він наскладав мушлі рядами перед дверима. Закінчивши, він повільно, не озираючись, повернувся до струмка. «Тепер увесь час, допоки ви тут, він буде складати перед дверима мушлі, замуровуючи нам вихід... "

[@Petrosanyak]

Чудове інтерв'ю!

[@ВікторМендик]

Дуже мало переглядів. Мало коментарів. Малий інтерес у людей до таких чудових авторів як Софія. І це печально... Знаючи скільки часу народ тратить на перегляди непотрібного контенту чи срачі в фейсбуці. Це вирок українському суспільству. Ми, по ходу, приречені бути баранами, які не читають(чи біс із ним, слухають)книжок, яким байдуже їхня історія, культура, мова, мистецтво. Софії спасибі за "Фелікса" і "Амадоку". Прочитав і ту і іншу. Зовсім не жалкую і іншим раджу зануритись у цей "космос"

[@ОленаКравченко-р8я]

Як багато незвіданого і цікавого в нашій культурі... Дякую, почала відкривати для себе твори пані Софії...

[@ViktoriaRo]

А мені було б цікаве прочитати ще й щоденник Аделі, ще записник Петра. Щоб вийшло як у Маркеса "Опале листя" тільки краще