Stefania Turkewich Emigration Elegy

Polina Kornyushenko-vocalist
Grace Betry-piano
Емігрантська елегія
За селом скиглить вітер псалом,
Сипле листям зівялим діброва
І як все восени ні життя, ні весни.
І як завжди від тебе ні слова,
Чи живеш там ще ти,
Чи пішла у світи та як я,
Щоб дорогу згубити,
Щоб чекати на те чим десь вітер мете,
Що лежить на шляху вже убите.
Ой вернись хоч на ніч, хоч на день,
Хоч на мить до порожної хати,
Хоч по те, що я міг та не встиг
І чого не зумів ще сказати.
Emigration Elegy
Beyond the village, the wind moans a psalm,
The copse is spilling withered leaves,
An, as always in the autumn,
There is no life, no spring,
And as always, there is no word from you.
Are you still living there
Or have you gone into the wide world, like me,
To lose the way, to wait for what the wind might bring.
That lies on the path already dead?
Oh come back for a night, for a day,
For a moment to the empty house,
For those words, too late to tell you,
And words that have never been said.