Історія. 8 кл. Урок 10. Кримське ханство.

Рет қаралды 13,959

Күн бұрын

Пікірлер: 23

@osvita.onlain 4 ай бұрын

Вітаємо! Давайте разом зробимо наші онлайн-уроки та відео з Історії максимально схожими на звичайні. Ставте запитання, залишайте ваші пропозиції, зауваження, а також поділіться враженнями про наші уроки. І нам дуже цікаво з яких населених пунктів та шкіл дивляться наші відео! Приємного перегляду!

@user-lk6oz5zu3j 3 жыл бұрын

У XVII ст. із численних земель колишньої Золотої Орди вціліло тільки Кримське ханство. Воно займало менше половини території Кримського півострова. Низка населених пунктів і територій входила до складу Османської імперії. Вони становили окрему адміністративну одиницю із центром у Кафі. В усіх фортецях на південному узбережжі розташовувалися турецькі гарнізони. У Стамбулі постійними заручниками були декілька синів і братів хана. Турецький султан у своїх інтересах підтримував політичну роздробленість на півострові. Як халіф він очолював усе мусульманське духовенство Криму та забезпечував йому повну незалежність від ханської влади. Сама система призначення ханів значно послаблювала їхню роль. До отримання ханського титулу вони, як правило, жили й виховувалися при дворі султана, і тому не могли створити собі в Криму міцного ґрунту та надійних зв'язків. За формою державного правління Кримське ханство було станово-представницькою обмеженою монархією. Хан, який стояв на чолі держави, мав широкі повноваження, був головою виконавчої та судової влади. За давніми звичаями хана із династії Гіреїв обирала татарська знать на з'їзді - курултаї. Проте вирішальне слово в призначенні нового хана належало турецькому султану. Усього за період існування ханства ним правили 47 ханів, із яких лише десятеро померли своєю смертю. За державним устроєм Кримське ханство було децентралізованою державою, поділеною на сім бейликів, очолюваних могутніми беями - головами найбільш знатних родів. Вони мали свої війська й органи влади. Беї могли відмовитися брати участь у походах, проголошених ханами, або здійснювати самостійні походи. Влада хана обмежувалася диваном - своєрідною державною радою з найвищих осіб ханства, що вирішувала найважливіші внутрішні й зовнішні проблеми, та муфтієм - головою кримських мусульман, другою за значенням особою після хана, що слідкував за відповідністю ханських рішень нормам ісламу. Заняття населення відрізнялися залежно від природних умов півострова. Серед татар Південного берега Криму були поширені садівництво та виноградарство. Тут вирощували близько 50 сортів винограду. Займалися також рибальством, тваринництвом, городництвом, вирощуванням тютюну. Населення степового Криму, яке від другої половини XVI ст. перейшло до осілого способу життя, займалося землеробством, забезпечуючи зерном весь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства тут також залишалося розведення коней і овець. Разом із тим швидко почали зростати міста. Найбільшим був Бахчисарай, що з 1532 р. став столицею ханства. Міста були центрами ремесла й торгівлі. Тут продавали пшеницю, вино, продукти тваринництва, рибу, ремісничі вироби. Предметом торгівлі був і «живий товар» - раби. Найбільший невільницький ринок існував у Кафі. Піддані кримського хана належали до різних народів і сповідували різні релігії. Усе населення півострова поділялося на чотири мілети - національно-релігійні громади: мусульманську, грецьку (православну), іудейську та вірменську. Члени громад жили зазвичай в окремих селищах і кварталах міст. Усіма правами в державі користувалися лише мусульмани, що були найчисленнішою громадою. Лише вони несли військову повинність і мали за це податкові та інші пільги. Більшість населення півострова складали прості вільні люди. Кріпацтва не існувало. Земля перебувала у володінні селянських громад, знаті та хана. Хан, розподіляючи землі серед місцевої знаті, не зачіпав володіння громад. Ліси та пасовища вважалися спільною власністю, оскільки, як вважають мусульмани, те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов'язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу та хана і сплачувати десятину - своєрідний податок, який призначався на загальнодержавні потреби.

@Dashulik0912 2 жыл бұрын

Спасибо большое , что написали . Мне очень легко стало воспренимать информацию)