Від льону й конопель до тканини: ткацтво і знайомство з традиційним текстильним промислом

[@poroblenopodcast]

Діліться своїми враженнями від епізоду. Що вас найбільше вразило? Чи зберігаєте ще бабусині прядки та веретена? А може, пам’ятаєте, коли востаннє бачили заправлений верстат? Чи може, ви самі пробували вирощувати коноплю? :)

[@МартаСолонина]

Мій прапрадідусь мав ткацький верстат і ткав з конопель, а прабабуся як дитина допомагала - «сукала нитки». Шкода, що не збереглося ніяких приладь 😢 Дякую за цікавий випуск)

[@annanikolaieva4339]

@@МартаСолонина дякуємо Вам за перегляд 😊

[@valentynadm2375]

Дуже цікаво дізнаватися про українське минуле не лише на рівні війн та правителів, а власне на рівні побуту

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо Вам за підтримку і перегляд 🥰

[@ВіраЛозинська-г3ч]

Зовсім випадково натрапила на Вашу програму.Файна вийшла розмова. Все розклали по поличкам…Чомусь мені згадалась стара пісня і той останній заспів найбільше до серця: «Знов розквітли льони У Поліськім краю голубому. Повертались сини, Як герої до рідного дому.»❤Файний етер, дівчатка.

[@annanikolaieva4339]

А ми дякуємо Вам за перегляд, підтримку, коментар і те, що пригадали чудову пісню 😊

[@НаталіяДолуда-з1ы]

Щиро дякую за відео! ви чудові!

[@eowynMR]

У моєму селі(північ Тернопілської області, Волинь) до приходу совітів вирощували коноплю і було озеро, де її вимочували. Після приходу і колгоспів те поле розорали і озера більше нема. А місцина досі називається Озеро

[@DariaAntsybor]

О, як цікаво! а риба там теж не водилася, як Наталя розповідала?

[@РусланаБалабан-ч6э]

Дуже цікава розмова! Це все мені наче спогад з дитинства: поля квітучого льону біля бабусиного села (на півночі Волині) і розповідь бабусі про те, як вони вимочували льон в холодній воді. Таким чином мусили відпрацювати трудодні. Ніколи з тих пір я не бачила поля льону… Ось зараз популярні лавандові поля, а я мрію сфотографувати квітучий льон 😍

[@DariaAntsybor]

До початку повномасштабної війни у Глухові постійно проходили фестивалі льону якраз під час його цвітіння. Але зараз, звісно, через близькість до кордону офіційно не проводять нічого. Хоча поля там є.

[@ТетянаСівак-р5г]

Дякую, пані Наталю!Дізналася багато цікавого! Люблю льон! Сіяла, спостерігала, любувалася. Читала. А тепер знаю більше. Дякую, пані Дар'я! Хай усе у Вас буде добре!

[@DariaAntsybor]

Дуже радіємо, що Вам сподобався випуск!😊

[@nataliatelehei4904]

Дуже приємно, що моя розповідь була цікавою та корисною для вас.

[@tetianafurman1578]

Дуже дякую за ваші розповіді!

[@АзіяЄвразія]

Розмова супер! Дякуєм)

[@annanikolaieva4339]

І ми дякуємо за перегляд ❤

[@НастяСєрікова]

На екскурсії в музеї Гончара розповідали, що ще шовком підбивали одяг. Але не пряли шовкові нитки з лялечок шовкопряда, а розривали кокони та клали їх між підкладкою та зовнішнім шаром тканини для утеплення

[@LyudaKuchernyuk]

Мій прапрадід народився у рік скасування кріпацтва, своєї землі не мав, але мав верстат. Ткав за ним, не підіймаючи голови, бо мав 11 дітей, яких треба було нагодувати і вдягти. В родині казали, що він не любив цієї праці, бо дуже гірка була, але жодного осуду чи коментарів, що це не чоловіча робота, я не чула. Для мене ця тема виготовлення тканини від початку до кінця - дуже емоційно заряджена. Колись обов‘язково спробую. А мама моя і зараз часом між кукурудзи кине трохи конопель, бо вони красиві і дитинство їй нагадують. Я сама коли вперше побачила - була вражена, яка красива матірка. В бабусь обох були і коловороти, і веретена. Одна шерсть овечу навіть наосліп дуже тоненько пряла. Але ми наймолодші внуки, то все те добро десь розтягли ще до того, як ми могли зацікавитись.

[@annanikolaieva4339]

Людо, дякуємо, що поділилися з нами цією зворушливою історією ❤

[@sanako9677]

дякую за насичену теплу розмову, за чудову гостю) Дар'є, у вас крутецький наряд) Царице небесна, все ж яка незбагненна працювальна доля була: як наші бабці в тих горящих сільських дедлайнах виживали? дуже усміхнула історія про чоловіків, що мусили вдягать хустки за верстатом -зворушливо)

[@DariaAntsybor]

Дякую! Ми дуже старалися 😊 Та капець, а ще оце поший, попери (про це тупо окремо треба буде записувати теж))), їсти зготуй, прибери, за худобою доглянь, дітей поколихай, я не знаю, то жесть якась)))

[@eugeniab.4700]

Я собі до перегляду самовпевнено думала, що знаю про виробництво тканин багато і за пів години нічого нового не дізнаюсь) Але ≈90% інформації чула вперше🙃 Дякую 🫶

[@DariaAntsybor]

Я оце теж, хоч з Наталею і часто на ці теми говорили, і їздили разом записувати, але реально мала багато нового за цей запис. Мені самій страшенно сподобалося ❤ хочеться ще:)))

[@okeyolee777]

В нашій країні нам дуже треба уроки української культури в школі, університеті. Бо ми так багато не знаємо про нашу спадщину, це дуже сумно( я більше розповім про традиції корінних народів Америки, ніж про власний. Попкультура постаралась😢

[@annanikolaieva4339]

Саме тому ми і вирішили створити цей канал, щоб розповідати українцям про наші традиції та культуру ❤

[@dddyyydy]

Щиро дякую за відео!

[@Olha_Nej]

Добру роботу робите, дівчата. На Рівненщині працює етнопарк Ладомирія. Там є і музей ткацтва, і зразки тканин, і навіть курси ткацтва. Можна побачити тонюсінькі серпанки, зіткані вже нашими сучасницями. Для авторів передачі це, мабуть, відомо, але може хто з глядачів захоче відвідати.

[@annanikolaieva4339]

Ольго, дякуємо, що поділилися. Особисто я не була там, але тепер додала до списку місць, які варто відвідати.

[@jackadams1962]

Дякую, дуже цікавий випуск та дуже інформативний

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо Вам за перегляд 🙂

[@Vik_toria_ua]

Дуже цікаво, дякую! Хоч я теж вивчала ткацтво, але я дуже багато нового сьогодні дізналася, ось що значить науковець. Аж за верстат сісти захотілось)). Успіху Вам!

[@DariaAntsybor]

Клас, надзвичайно приємно це чути❤ ми старалися 😊

[@polinashtern]

Неймовірно цікаво!

[@georginacat7454]

Капець крутий випуск! Вперше чую , щоб отак повноцінно розповіли про виробництво тканини від початку жо кінця. До речі, мої дід і баба взимку постійно разом вишивали. Розпускали шерстяний одяг на нитки, зшивали мішки і вишивали подушечки або простирадла. Красиво дуже.

[@DariaAntsybor]

Дякую за підтримку! Мені теж здається, що я в публічному просторі ніде не чула такої концентрованої інформацій про весь процес:)) оо, то це у вас в родині тепер така особлива згадка буде про спільну їхню творчість!

[@georginacat7454]

@@DariaAntsybor так! Жили вони не дуже, та вишивали, як то кажуть, байдуже 😁 і то сварилися, хто який взір пропустив.

[@DariaAntsybor]

@@georginacat7454 зате потім як приємно, певно, разом на результат роботи дивитися! А покпинити, що не так щось робиш, це ж святе!))

[@zozulkyn_dim]

Цікаво було послухати . Дякую за ваш контент

[@DariaAntsybor]

Дякуємо Вам! Я на Вас підписалася після Насті Горнічар, дуже цікава ідея каналу і знайомство з митцями😊

[@zozulkyn_dim]

@@DariaAntsybor нічого собі 🌻🌻🌻. А я вас от тільки знайшла, коли шукала все за ткацтво. Прекрасний канал, закинула рекомендацію в інстаграм. Іще раз дякую за такі круті теми, це просто 🔥🔥🔥

[@irynamekh2280]

Це дуже цікаво, дякую) Почуваюсь трішки щасливішою, бо можу купити одяг, а не оце все)

[@anastasijachervinska8843]

Дар'є, у Вас у просто неймовірний образ...зачіска, сукня - топ❤

[@DariaAntsybor]

Дякую! Пояс, до речі, калашський - у тих калашів куплений, про яких я минулого разу говорила)))

[@irynapidhorna4813]

Дуже цікаво було послухати. Зловила себе на думці що зовсім нічого не знаю про ткацтво. В мене є стара вишита сорочка та деякий інший одяг повністю зроблений моєю прабабусею - від ниток і до вишивки. Верстату, на жаль, не збереглося, бо родину виселили з етнічних українських земель на території сучасної Польщі. Дякую за розповідь, було справді цікаво та пізнавально

[@DariaAntsybor]

Дякуємо за Ваш коментар. Верстат не зберігся, але як добре, що є одяг як пам'ять. Зараз такий час, що розумієш, яка це цінність, якщо вдалося зберегти матеріальний спогад крізь роки

[@annanikolaieva4339]

У 2017 році я потрапила на фестиваль льону до Глухова, де тоді відроджували (не знаю як зараз) традицію вирощування льону і конопель. Була під враженням від полів з ніжним блакитним цвітом, коноплями вище за мене, виробів і продуктів, виготовлених з льону. Наталко, дякую тобі за те, що поділилася з нами усіма своїми знаннями 😍

[@DariaAntsybor]

Ми купляємо одну марку прямо звідти (конопляне борошно, олії тощо), але я теж не знаю, чи вони зараз теж прям ті ж самі поля засівають. Бо дійсно близько до кордону...

[@ТетянаСівак-р5г]

Я теж була на льон-фесті у Глухові!(2017) Незабутні враження!

[@DariaAntsybor]

Ох, дуже сподіваюся, що скоро знову будемо так збиратися. Глухів чудовий ❤

[@annanikolaieva4339]

І я була у 2017 році :)

[@katerynabanfiguskova9557]

Дуже вам дякую! Дуже цікаво, багато нового дізналась. Може хтось знає, чи залишилися ще місяця де за старовинною технікою виробляють коноплі?

[@nataliatelehei4904]

Цікаве питання) Мені це теж цікаво, але думаю це мало ймовірно. Років ще 7 тому спілкувалася з жінкою поважного віку, яка ще вирощувала та пряла льон, але з коноплями все інакше. Фактично їх заборонено вирощувати через наркотичні властивості, а для вирощування технічних конопель краще мати документи і повідомити всім про відсутність в рослині наркотичних властивостей. Загалом можна спробувати відтворити весь процес з льоном, але це важка праця яка потребує часу та сил.

[@НаталияШульга-ю4я]

Дякую ,дівчатка ,було дуже цікаво

[@ОксанаКоритко-й2н]

дуже гарно. де ще можна подивитись ваші передачі?

[@poroblenopodcast]

Чи могли б Ви уточнити, що саме Вас цікавить?

[@ЛюбовІвахненко-т7н]

У нас коноплі називали - прядіво. Маємо і досі бабусину прялку на горищі . Харківщина

[@nataliatelehei4904]

Це чудово, що ви й надалі зберігаєте родинне знаряддя для прядіння. Адже важливо щоб такі речі зберігалися в родинах і передавалися у спадок. Саме так буде збережено певну форму пристроїв. Хоча приладдя для прядіння дуже подібні, але при уважному дослідженні помітні певні характерні особливості.

[@TheRimma1987]

Та ткацька майстерність тепер супер рідкісна штука. дякую, що освітили так цікаво повний цикл процесу!

[@DariaAntsybor]

Клас, дуже раді, що Вам сподобалося і було цікаво!

[@kutsolia]

Ви такі слейні! Спасибі за відео

[@DariaAntsybor]

Дякуємо Вам за підтримку і перегляд! І компліман)))

[@9999Nataliya]

Надзвичайно цікаво! Розумію, що час лімітований, але зробіть випуск докладніше про ткацтво, будь ласка.

[@DariaAntsybor]

Дуже раді, що Вам так сподобалося! Будемо сподіватися, що вийде ще запросити Наталію😊 Тема величезна, звісно, що багато чого просто не встигаємо через формат.

[@Juliya520]

Дякую за таку цікаву і розгорнуту розмову про виробництво рослинних волокон. Намагаюсь їх зрозуміти. Вже декілька років влітку в'яжу собі щось із льону, ще чекає своєї черги конопляна пряжа і джут.

[@DariaAntsybor]

О, а що саме в'яжете зараз?

[@Juliya520]

@@DariaAntsybor Футболку регланом закінчила якраз перед спекотними днями і майка ще в розрахунках, але на черзі 🙃

[@ulianahavryliak7857]

Дівчата, дякую за такий чудовий випуск! Вас вельми цікаво слухати)

[@DariaAntsybor]

Дякуємо за відгук!

[@boron3618]

Як завжди класна і цікава тема!

[@DariaAntsybor]

Дякуємо щиро!:)

[@streetstylehunter]

Дуже класно! Дякую)

[@Hamster36]

Клас, це- вражає) Дуже цікаво про льон))

[@DariaAntsybor]

Дякую! Мене дуже вразило, як важко працювали з лущиком, що це процес на кілька років...

[@charyna86]

Дякую, було дуже цікаво. Особливості прядіння у чоловіків ❤

[@DariaAntsybor]

Дякуємо за відгук! Таак, ось і приклад, де і чоловікам доводилося вигадувати, як обійти систему)

[@alonakorniichuk]

Дуже цікава розмова.)) У мене досі зберігається бабусине веретено. Згадала, як в дитинстві дідусь розповідав мені, що його сім'я була бідна і не могла дозволити купити нові штани, тому він собі сам фарбував штани бузиною, щоб піти на випускний. (50-ті роки минулого століття) Це не пов'язано з самим процесом ткання, але усе одно для мене цікава, хоч і сумна, історія, яка показує, що навіть в такі пізні роки люди використовували природні барвники для фарбування тканини.

[@annanikolaieva4339]

Ваша історія нагадала мені історію моєї мами, яка в 60 х роках не пішла на свій випускний, бо не було що одягнути. Скільки ми зараз маємо можливостей у порівнянні з нашими батьками чи бабусями й дідусями.

[@alonakorniichuk]

@@annanikolaieva4339 погоджуюсь з Вами. Це все сумно насправді.(

[@DariaAntsybor]

Ох, так, я сподіваюся, що ми ще зможемо пізніше і про ці теми поговорити. Щоб і про те, як раніше прали, і як фарбували, і де брали ці фарби... Це дуже важливо теж розуміти. Зараз хіба реконструктори чим займаються або фанати справи, а раніше інакше ж не можна було в принципі

[@elenasrensen1276]

Як завжди, дуже цiкаво! Дякую!💕💙💛

[@DariaAntsybor]

Дякуємо за підтримку! Привіт Данії!

[@elenasrensen1276]

@@DariaAntsybor На здоров'я! 🇺🇦❤️🇩🇰

[@chervonakalina671]

дуже файно розповідаєте, хочу до вас на навчання, коли в Києві вони проходять?

[@nataliatelehei4904]

Вас цікавить теорія чи практика?))) За деталями звертайтесь в особисті повідомлення.

[@АнастасияСорока-п7и]

дякую дуже цікаво

[@ІнгаОлександрівнаЄрмак]

Ох, цікавеко як! Дякую ❤️

[@SensePilot]

Цікаво, завжди думав, що етимологія слова "ткач" стосується більш чоловіків. А тут виявились такі тонкощі з перевдяганням... Забобони 😊

[@DariaAntsybor]

а залежить де. У деяких народів це й чоловіча справа була (у англійців зокрема), а десь більше з часом перетворилася лише на жіночу. Ну, і ось Наталя якраз згадувала чоловіків у Давньому Єгипті.

[@SensePilot]

​@@DariaAntsyborТут цікаві причини стигматизації, якщо вже до хусток діло доходило... До речі. Підкину тему на майбутнє: "Найдивніші забобони України". Якщо ви досліджуєте етнографію, то, міркую, певний багаж знань щодо ви маєте. Тема глибока, там можна і по регіонам і по темам розкладати...

[@annanikolaieva4339]

@@SensePilot то вже моя тема 🥰улюблена

[@SensePilot]

@@annanikolaieva4339 ...так підпалюйте... 💥

[@DariaAntsybor]

@@SensePilot усьо буде, просто з періодичністю раз на тиждень)))

[@ToniqueVogueNeCvit]

Дуже подобається! В мене вдома був такий малееееесенький станок, я на ньому з ниток для вʼязання виткала невеличкий килимок типу 15х20, чи шось таке)) дуже жалкую, що він кудись дівся і ніхто з сімʼї не памʼятає - куди 😢

[@DariaAntsybor]

Домовий забрав! Треба його просити повернути!))))) Може, реально ще таки знайдеться десь на горищі?

[@SvitlaVolka]

У лютому 2022 року я відвідувала одну з найбільших текстильних виставок Європи Premier Vision. Для мене як дизайнерки одягу, що тоді розвивала бренд лляних речей це було чимось фантастичним. Голандія, Франція, Норвегія виробляють льон, який безсоромно займається газлайтингом. Бо ну не може ж льон виглядати і діяти як трикотаж, або вигойдуватись і сяяти як шовк.. чи може? Дівчата, дякую вам за цей екскурс в історію України, де жодна одягнена людина не оминула б контакту з льоном. Різноманітним льоном… А особливо за моє улюблене, за те, що даєте розуміння реальних традицій і вірувань, які наразі так часто намагаються замінити пустишками-новотворами. Між іншим, наразі в Україні аби закупити для виробництва сертифікований льон доступні лише поставники білоруського. Що безмежно прикро. І цікавить мене, а коли саме була зруйнована наша традиція лляного і конопляного виробництва? Можливо знаєте про це щось більше?

[@nataliatelehei4904]

В Україні до повномасштабного вторгнення точно сіяли та вирощували льон і не значну кількість технічних конопель. На сьогодні нажаль не маю інформації щодо вирощування. Але на той час все що вирощувалося ішло на експорт та перероблялося в Польщі та Білорусі. Ще до приблизно 2000-го року на Житомирщині працювала фабрика по виготовленню лляної тканини, але її викупили росіяни та все обладнання здали на металобрухт (з обіцянкою завезти нове), а саме виробництво закрили. Тому нажаль в Україні немає свого виробництва лляних тканин. І чи буде коли-небудь не відомо. Таке враження, що Україну давно перетворили на країну суто аграрну, яка вирощує, але сама не обробляє сировини та не виготовляє продукції з неї. Це суто моя думка на основі тої інформації, якою володію, тому не виключено що я можу помилятися.

[@SvitlaVolka]

@@nataliatelehei4904 я знаю лише про льон з якого виробляють олію, також намагання відновити виробництво льону в Глухові. Але Глухівський льон по-перше мав жахливий менеджмент, мені так і не вдалось замовити зразки, а по-друге, наскільки мені відомо виробляв дуууже обмежений асортимент тканин. Мене скорше цікавило дальше минуле, чи лляний промисел в Україні занепав органічно, бо з‘явились готові тканини на полицях, чи це теж один з подарунків радянщини?

[@DariaAntsybor]

@@nataliatelehei4904 так, це дуже прикро, бо поки більше націлені ще якось на харчову промисловість (бо олії якраз виготовляються досить непогано, як на мене), але прямо отак, як Світлана пише, то я теж не чула, чи якось просунулося. Я пам'ятаю, як вона шукала якісний льон для свого бренду - і це була просто ціла епопея, на жаль.

[@DariaAntsybor]

@@SvitlaVolka о, я оцей глухівський і льон, і коноплі якраз замовляю собі у вигляді то олії, то борошна, то висівок, то мила))) Але так, з тканинами там я так зрозуміла, що не склалося.

[@RostockiFF]

Дякую ❤

[@DariaAntsybor]

Дякую Вам за перегляд!

[@oleksandralozoviuk1906]

Дуже цікаво й інформативно 🌿

[@DariaAntsybor]

Дякуємо за підтримку і коментар! Мені теж здається, що такої концентрації я ще в ютюбі на цю тему не бачила

[@Bubochkabulochka]

Мені бабуся розповідала, що в її дитинстві її бабуся коли готувалась до виготовлення тканин, рослини вони не у ставку чи річці замочували, а робили копанку на подвір'ї але то бабуся вже була старенька і вона сорочок не ткала, а робила ковдри, килимки, простирадла

[@nataliatelehei4904]

Так, такий спосіб теж використовували там де було близько дістатися до води. Адже в селах ткали всі і вимочувати стебла в одні водоймі було не просто адже не всім вистачало місця. Дотого ж вимочувати в своїй копанці було безпечно бо зменшувало можливість крадіжки стебел.

[@ОльгаБудко-о1о]

У 70 роках бачила верстат, але бабуся казала, що тчуть ряднушки. Їх робили із старого одягу.

[@nataliatelehei4904]

Так, рядюжки та доріжки це вид домотканих тканин, який продовжували ткати ще тривалий час. До того ж і зараз тчуть в невеликій кількості, оскільки це один з найпростіших видів тканини.

[@ОльгаБудко-о1о]

Чула розповіді від бабусі про коноплі і виготовлення тканин. Вона була 1902 року народження.

[@АллаСорокина-з1ю]

Дуже цікаво, дякую, але дозвольте зауважити, що плоскінь був вищим за матірку і дозрівав раніше. Його пилок згори розгойдуавло вітром, і він запліднював матірку, яка росла нижче і в цей час цвіла. Після цього плоскінь вибирали, а матірку залишали достигати, щоб було повноцінне насіння. Плоскінне полотно було тонше, довше і біліше-тим і цінніше. А з матірки було грубе полотно, з якого шили підтички до сорочок, рядна та ін.

[@nataliatelehei4904]

Дуже дякую за вашу думку, але в розповіді подані наукові дослідження. З досвіду можу сказати, що люди в селах часто плутають ці назви, все ж в дорослій коноплі плоскуні є нижчими. Звичайно на період запилення матірки були нижчі, а плоскуні вищі, але після того, як плоскуні вибирали, матірки продовжували рости і виростали високими. В результаті чого їх довжина відрізнялася. Про це ви можете дізнатися в літературі з вирощування конопель.

[@АллаСорокина-з1ю]

@@nataliatelehei4904 Щиро дякую, але чомусь не весь Ваш допис відкрився. Особливо цікаво, до якої літератури звернутися. Спасибі за відповідь.

[@oksana1536]

Вкотре задаюсь питанням : коли наші предки все встигали і де на все це брали сили?

[@annanikolaieva4339]

Чудове питання, бо насправді у нас сьогодні легке життя, якщо порівняти з життям наших предків

[@АллаСорокина-з1ю]

Після ходіння до вітру на живому полі, дуже цінні рослинки просто гинули... Від аміаку.

[@АллаСорокина-з1ю]

Після ходіння до вітру на живому полі, дуже цінні рослинки просто гинули...

[@Alek_sandra_Shev_chuk]

Звук є, картинки відео нема!

[@poroblenopodcast]

Напевно у Вас щось з браузером або інтернетом, бо 3000 переглядів свідчить про те, що глядачі могли подивитися відео

[@Alek_sandra_Shev_chuk]

@@poroblenopodcast Дякую за відповідь. Спробую вирішити це питання!

[@АнастасіяДряб]

Пані ведуча, я перепрошую, будь ласка, дайте змогу самій доповідачці мовити, не треба свої здогадки говорити. Просто ставте питання, ми розуміємо, що ви знаєте, але…(я втомилася рахувати скільки разів ви сказали: «мені здається і……») ви ж запросили експертку! Дайте змогу їй зайняти ефір!!!

[@DariaAntsybor]

Сподіваюся, навчуся. Ми обидві науковиці, обидві в одних експедиціях були, тому важко абстрагуватися і вести класичне інтерв'ю (тим більше, що таке тільки починаю робити, досвіду нема ще), коли це настільки близька людина😊 Сподіваюся, Ви теж нас зрозумієте...

[@georginacat7454]

Я так розумію тут немає ведучих. Це подкаст у вигляді повноцінного діалогу. Тільки діалог між різними співбесідниками на певну тему.

[@annanikolaieva4339]

Формат подкасту для української аудиторії доволі новий і не всі ще розуміють, що подкаст - це розмова, а не інтерв’ю. А в розмові говорять всі учасники 😊

[@ФедчишенаДаря]

Дякую 😊