Іван Франко «Чого являєшся мені у сні?» | Вірш | Слухати онлайн

Іван Франко «Чого являєшся мені у сні?» | Вірш | Слухати онлайн | Підготовка до ЗНО з української літератури
Підтримати розвиток каналу (дяка за готові записи і мотивація на нові) можна тут:
/ knyhoteka
або тут (банка монобанка):
send.monobank.ua/jar/5b2jan1tXw
Ставте Лайк 👍 та Підписуйтесь на канал! Тут ви знайдете твори, необхідні для ЗНО з української мови та літератури.
Інстаграм диктора -
/ kostiantyn_afanasiev

[@user-tk4pr5jq8f]

0:09. 0:36. 1:18 Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? 0:21 Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? 0:36 Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. 0:50 В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, 1:01 Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами 1:09 І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. 1:18 О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. 1:27 Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - 1:35 Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, 1:42 І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@vremya_i_steklo]

кому тоже задали вчити той вірш? 🗿

[@kid3714]

мне..никак запомнить не могу. выучил и забыл

[@__-kh9fx]

МНЕ ТОЖЕ ЗАДАЛИ

[@kid3714]

@@__-kh9fx я сдал уже

[@tretieokoo]

@@kid3714 И как, какая оценка?

[@government1860]

Задали вчити, і ще в зумі його розповідати о восьмій ранку, а я тут о третій ночі його вчу)

[@user-cc8wf5ot8p]

Я один, зашёл сюда, лишь бы интонацию понять?

[@seraaarin3491]

Наголос...

[@user-cc8wf5ot8p]

@@seraaarin3491 це по українською буде, а я писал на русском.

[@seraaarin3491]

@@user-cc8wf5ot8p интонация и ударение- разные вещи, я написала для чего я зашла на это видео, никаких претензий к тебе не было

[@user-cc8wf5ot8p]

@@seraaarin3491 ты не уточняла что для себя!

[@user-cc8wf5ot8p]

@@seraaarin3491 знаешь сказала просто, наголос... И в ожидании: ну ты меня понял.

[@anchouuuus]

Господи, як вивчити третю частину?!?!?

[@vlad-gn1ou]

Да

[@dio3768]

Сам не знаю така ж ситуація

[@miramin2768]

С Божьей помощью

[@vlad-gn1ou]

@@miramin2768 ха у меня 11

[@miramin2768]

@@vlad-gn1ou ха, ты тоже его забудешь до ЗНО!

[@weatleevlogs2434]

0:09 0:36 1:18 Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@kazemary]

З

[@vanymafiy9129]

12!

[@irinarudenko6449]

о, однофамилец 🌝✨

[@lordArcturusvslordKuraiami]

0:50

[@user-vd9wp2bd6o]

ты не ангел,но для меня ты Иисус Христос

[@user-gl7vs6ei8p]

ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: інтимна лірика, Жанр: ліричний вірш, Провідний мотив: нерозділеного кохання, Віршовий розмір: ямб. Художній напрям: модернізм (неоромантизм). Примітки: Це зворушливий монолог-сповідь, складається з трьох частин: перші дві починаються риторичним запитанням, третя - риторичним запереченням. Вірш вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук лірич­ного героя, у яких він торкається найглибших струн серця людини, возве­личує найпрекрасніше з людських почуттів - кохання. Поезія має автобіо­графічні мотиви, є однією з перлин світової інтимної лірики. Вірш увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», виданої 1896 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. Джерело: ukrclassic.com.ua/katalog/f/franko-ivan/3375-analiz-chogo-yavlyaeshsya-meni-u-sni-franko Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

[@user-oq6ur4fk3t]

Стих легкий, но что бы выучить его за 20 минут, это надо иметь хорошую память.

[@VadymPavlov]

Стих имеет странные рифмы, из-за чего нужно ещё и интонацию тренировать

[@annasen9757]

Пушкін краще запамятовується?

[@user-oq6ur4fk3t]

@@annasen9757 дивлясь якій саме вірш

[@pareiko.s]

@@annasen9757 харош хахаххах, туди

[@motivator2483]

Пахах, так кобзарь тоже легко выучить, только надо иметь хорошую память

[@user-gl7vs6ei8p]

Щоб швидко вивчити напамять, треба читати і слухати, частинами, декілька разів. Ми читали утрьох хором, потім удвох, потім різними інтонаціями - сердитими, веселими, сумними, стукали по столу на певних словах, пробували співати ... Якби Франко те бачив, од сміху довше прожив. Спробуйте і ви так. Вийде швидше і цікавіше, ніж ви могли б уявити.

[@KibervarRt2023]

Я точно дурне , не можу вивчити

[@vidradadlyatvoixochey]

я весь день на це витратила У МЕНЕ НЕМА КУЛЬТУРНИХ СЛОВ Я ВИВЧИЛА ПОЛОВИНУ И ЧЕРЕЗ 30 хвИЛИН ВЖЕ ЗАБУЛА ШО ЗА ДУРНЯ

[@KibervarRt2023]

@@vidradadlyatvoixochey отож , теж перший курс?

[@vidradadlyatvoixochey]

@@KibervarRt2023 нэ, 10 клас))))))

[@daniilvinnik4450]

Как тут все его учат за 20 минут?? Я на него уже час потратил минимум, запомнил первые 8 строк и то не железно!

[@darro1635]

я вчу вже пів дня, але пам'ятаю лише першу частину і окремі рядки з другої 😙✌️

[@user-gf4uc4no7t]

+

[@Denyskas]

Те саме

[@supervolf7477]

Найважчий третій стовпець, але сам вірш дуже легкий. Перший і другий можна по 5-7 хв вивчити, а от третій 10-14 хв.

[@v_a_r_u_s]

Я один зайшов, щоб почути правильні наголоси?😅

[@niatnoum8726]

Очень красиво прочитано! Слушать было интересно. Вы смогли чётко передать настроение лирического героя в этом стихе. Спасибо!

[@user-dq6wk2vj4s]

Мені це дуже допомогло, голос у диктора дуже красивий

[@mashhfs]

як вивчити ту третю частину???😫

[@pani_halochka]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-np6lr5it8h]

Всем привет, я с 2021, кто учит это стих, тоже лайк😄

[@Daasshhaa__]

Это капец...

[@amrt9495]

1:27 Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - 1:35 Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, 1:42 І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@dizils8175]

Спасибо, за пол часа выучил.

[@user-mx3tj3be2i]

Повезло

[@avons7324]

Я который за неделю учил

[@user-nk2jk8tq4c]

@@avons7324 ++

[@user-rl4db7kn6i]

7 - часов вечора скинули: 👍

[@lioubovshegera4474]

Ідеальний вірш. Один із найдовершеніших у світовій класиці. Якщо б давали Нобелівську премію за вірші, то цей вірш був би у перших рядах. Живий вірш і справжній.

[@user-yq6eu3so6d]

Особенно его гениальность подчёркивают постоянные глагольные рифмы.

[@user-jz1qv3js2s]

@@user-yq6eu3so6d ахахах, хорошо подьёбал. я рили хз где гениальность в этих стихах с самими заезженными темами и рифмами

[@user-yq6eu3so6d]

@@user-jz1qv3js2s Да просто дело не в том, что Франко какой-то глупый. Дело в том, что стихи то интимные. НАХЕРА ДАВАТЬ ПОДРОСТКАМ УЧИТЬ ПО ПРОГРАММЕ ИНТИМНУЮ ЛИРИКУ ЧЕЛОВЕКА??? Конечно же, она не будет идеальной. И, скорее всего, гениальной. Но, блин, автор писал это сам для себя, про свою личную жизнь. Я считаю, что изучение этого всего - в кой-то веке - свинство.

[@user-jz1qv3js2s]

@@user-yq6eu3so6d , согласен. это странно

[@poshoplius]

Мені 38 років і я дуже добре пам'ятаю цей вірш ще зі школи! А вчила його, коли мені було 15 років! Ой, пишу з акаунта сина, назва мене дивує)))

[@dkj66O0]

0:09 Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? 0:36 Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. 0:50 В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні 1:18 О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. 1:28 Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@dashablk2127]

оо таккк проще, спасибо

[@dkj66O0]

@@dashablk2127 вау) я и забыл об этом) доя себя чисто писал, а вон скольким людям помог

[@user-iz2nb1md2r]

Красно дякую!

[@serzh-zh7uz]

0:08 початок 1 стовбик 0:36 другий стовбик 0:50 половина 1:17 3 стовбик

[@reimer4032]

Не люблю учить стихи 😂

[@jenixgames851]

10 клас на зв'язку?🥶

[@markostudio]

Этот стих не возможно выучить! Я пробовал.

[@KibervarRt2023]

Учу

[@doctorwho8138]

Возможно, 40 минут и учится

[@glenn0-0]

Возможно, 20 минут максимум

[@user-dl7po1gk6w]

Я вивчила 2 стовбчика

[@user-dl7po1gk6w]

Третій вчу

[@user-wg1jc9zg8c]

Дякую

[@againraens]

Отлично!!! Дал послушать деду, он встал, выпил, сделал сигму и выпрыгнул с окна!!❤❤

[@WolFgam778]

Спасибо помогло

[@UserUser-ev9gx]

Як швидко запамятати цей вірш

[@ave_petrenko50]

только читать по несколько раз под аудио

[@ewdb_sss]

Учи его уже выразно

[@paulp.9728]

Ніяк

[@user-vb4bn9nh7e]

Кожний вірш легко вчиться , коли співати , у Козловського Віталія гарно вийшло

[@user-gl7vs6ei8p]

Вірш «Чого являєшся мені у сні» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. Вірш «Чого являєшся мені у сні» - це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його кохання. Він намагається вирвати її із серця, бо любов завдає йому страждань. Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Читаєш вірш і відчуваєш всю силу почуття, глибину страждань цієї зраненої коханням людини. Туга відчувається у сповнених великого душевного болю, в епітетах і порівняннях, використаних у вірші. Вони передають частину образу коханої, її стриманість у ставленні до ліричного героя. Про те, що ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать у поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей. Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя Так ниє серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засихає. Як яскраво, поетично і разом із тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркоту нерозділеного кохання. Написати так може лише любляча людина, яка все це сама вистраждала. І це було дійсно так. Франкові «тричі приходила любов». Ольга Рошкевич - перша і незабутня любов поета, Юзефа Дзвонковська, яка відмовила Франкові свідомо, знаючи про свою смертельну недугу, Целіна Журовська - «гордая душа». Не склалося його кохання, і з’явилися ці чудові поетичні рядки. Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Тільки вміючи так, до самозабуття, до самозречення, кохати, тільки маючи такий могутній, неповторний талант, можна було створити прекрасну пісню великої любові, яка хвилюватиме й захоплюватиме серця людей вічно. Джерело: ukrclassic.com.ua/katalog/f/franko-ivan/2343-ivan-franko-chogo-yavlyaeshsya-meni-u-sni-kharakteristika-tvoru Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

[@user-zi9ls6cg3m]

Як на мене тут інтонація нето, просто прочитали і усьо,просто бє. Монотонність губить вірш

[@user-ks8xs4ki9h]

Спасибі допоміг вивчити.

[@kashysha]

Випуск 2004 року, іспит з української літератури ❤ Одеса, 22 школа .

[@user-db3wd4sx9i]

у сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті яснi, Сумнi, Немов криниці дно студене? Чому уста Твої нiмi? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається знову тоне У тьмi? i Чого являешся мені у сні? В житті ти мною згордувала, Мое ти серце надірвала, Із нього визвала одні Отi ридання голосні Пісні. В життi мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навiть не зрнеш I головою не кивнеш, Хоч знаеш, знаеш, добре знаеш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами I як лiта вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О нi! Являйся, зiронько, менi! Хоч в снi! В житті мені весь вiк тужити Не жити. Так най те серце, що в турботі. Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, Хоч в сні на вид твiй оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вiльно вiддиха, I того дива золотого Зазнає, щастя Moлoдoгo, Бажаного, страшного того Грiха!

[@seveneight-zi3ln]

Текст: Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-ui1ue3gk2h]

00:09

[@nasockshapochkin6145]

_я гадав що тут я знайду якусь особливу інтонацию бо вірш досі незвичайний_

[@nasockshapochkin6145]

*але не знайшов*

[@katerinaaksionova7066]

1:18 О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-su4js8sx8w]

Як це вивчити 😥

[@peach_minnie]

0:09 - 1 абзац 0:35 - 2 абзац 1:18 - 3 абзац (це я собі відмічаю щоб вчити)

[@user-xs2lv9jl9x]

Наголос в словi "то́го" ?

[@user-jn9pz5vz3d]

Чел харош

[@max0515a]

Ультрамегасупердуперхарош

[@user-qw9bl1ew6z]

Чого являєшся у сні? Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні Сумні Немов криниці дно студене Чому уста твої німі? Який докір яке страждання Яке несповнене бажання

[@user-qp6jr3mq3u]

Як його вивчитиии

[@user.ssshpm]

чого являєшся мені у сні? чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні, сумні немов криниці дно студене? чому уста твої німі? який докір, яке страждання, яке несповнене бажання на них, мов зарево червоне займається і знову тоне у тьмі? чого являєшся мені у сні? в житті ти мною згордувала, моє ти серце надірвала, із нього визвала одні оті ридання голосні-пісні в житті мене ти й знать не знаєш ідеш по вулиці-минаєш, вклонюся-навіть не зирнеш і головою не кивнеш, хоч знаєш, знаєш, добре знаєш як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні. О ні! являйся, зіронько, мені! хоч в сні! в житті мені весь вік тужити-не жити так най те серце, що в турботі, неначе перла у болоті, марніє, в'яне, засиха,- хоч в сні на вид твій оживає, хоч в жалощах живіше грає, по-людськи вільно віддиха. І того дива золотого Зазнає, щастя молодого. бажаного, страшного того гріха!

[@user-gl7vs6ei8p]

Виталий Козловский «Чого являєшся мені у сні?» kzbin.info/www/bejne/o6uxmImahJ6liZY

[@kymusik97]

0:08 1 стовбик 0:36 2 стовбик 0:50 половина 1:17 3 стовбик

[@freezmac9931]

1:17

[@lordArcturusvslordKuraiami]

0:08

[@adama8321]

1:35

[@asphandol]

0:08 перша строфа 0:35 друга строфа 1:17 третя строфа

[@user-no7xk2np3l]

Онук вчить 10 Кл.

[@dimon4ik782]

0.36

[@user-zo8up7hu4h]

1:17 - 3 столбик

[@nullior]

0:09 0:09 0:09 0:09

[@user-uh3ks7uq4p]

0:09 , 0:31 , 0:50 , 1:18

[@Iazaris]

1. 0:09 2. 0:36 3. 1:18

[@patrikmadar9967]

0:36

[@user-bx1lr1yr3r]

Легко вивчити вірш за піснею Віталія Козловського.

[@Danya107]

😂

[@xnr1ov]

10-36

[@HugsyRozdum]

Оце хтось Івана зачепив. Тоді Хагсі ще не розумів до кінця суть.

[@Lichtern]

Мені цікаво, хтось сюди приходив щоб просто вивчити для себе?

[@butaliy3332]

1:10

[@andrewqf_]

0:21

[@sputnikovaaa]

Извините я лучше два получу....

[@melon_dinkauwu]

МЕНЕ ЛЯКАЮТЬ ДЕЯКИ КОМЕНТАРІЇ, 💔 після "бути чи не бути" цей вірш саме легке що чули, 💔

[@melon_dinkauwu]

океее,,,, десь трішки більши 30хв, плюс мінус вивчили. 💥 правда я хотіли його вивчити, 🐈‍⬛🐈‍⬛

[@knyhoteka]

В чиєму перекладі вам задавали вчити монолог Гамлета?

[@melon_dinkauwu]

@@knyhoteka нам дозволили вибрати чий переклад вивчити . я вибрали Леоніда Гребінки

[@user-mr2hy3ex6f]

Но я прошаренный Кароче один наушник (безпроводной) в ухо и начинаешь расказывать

[@kemalyavuz2457]

00:09 00:36

[@bebe2839]

Кто тут Иза укр-лит

[@kaka2005_]

Я судомех , на кой хер мне нужно стихи учить?

[@sydorovajuliia3758]

Очень лёгкий стих, выучила за 20 минут

[@user-ld7lc4mf7v]

Значит у Вас память хорошая

[@Ssss-wn7gq]

Ужас

[@melisamaralis6514]

Як його взагалі вивчити🙃 така фігня якщо честно

[@supervolf7477]

Дуже легкий вірш. Це ти ще монолог Фауста не вчила по зар.літ)

[@idolandevil]

такой крутой стихой и такое ... исполнение, удалите видео, пока на найдете достойного чтеца, пожалуйста

[@user-fe7ic4gi7s]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха,- Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@WolFgam778]

Чел спасибо я по тексту читал и слушал короче все на максимум)

[@bohdantopalov]

0:09 0:36 1:18 Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-rl6br7un6s]

00:08

[@user-te5yx2xr6g]

0:36

[@user-pj6ir1cr7l]

0:08

[@user-rv4do2hi6w]

1:17

[@jekmax6554]

1:27 Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - 1:35 Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, 1:42 І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@koruna7351]

0:09 0:36 1:18

[@lordArcturusvslordKuraiami]

0:50

[@ruslanyavdoshnyak1809]

00:09 Чого являешся менi У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докiр, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається знову тоне У тьмi? 00:36 Чого являешся менi У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Отi ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаеш, Йдеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш головою не кивнеш, Хоч знаеш, знаеш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами як літа вже за лiтами Свій біль, свiй жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. 01:18 О, ні! Являйся, зiронько, мені Хоч в снi! В житті мені весь вік тужити Не жити. Так най те серце, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. що в турботі, Грiха! По-людськи вільно віддиха, I того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-ny3ch2dn3g]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@sofiia.butkevych.37]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені Усні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха,- Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@karinasavych498]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@artemsiruy54]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@dimon4ik782]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Відкрити аудіокнигу на KZbin Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@dimon4ik782]

0:09

[@dimon4ik782]

0:36

[@user-pv6pz7xo9v]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@ksenon_mr]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, •леш по вулиці - минаєш, Вклонюся -- навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. O H1! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, I того дива золотого Зазнає. щастя молодого. Бажаного, страшного того Гріха!

[@stashreptykauye4rokuromashki]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-mf3tn8ds2e]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-nh7dj3vu5j]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@oldsplaty981]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@Adriana-ws2hz]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

[@user-hf2ux5yn6m]

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, - Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!