Просили батько і мама сина Приходь дитиною не вночі. Пожалій батьків сивину, бо ми вже чину на межі. Шукай же світла не темряви. Бо світло, то святий Господь. І він сказав, хто шукає слави- Вона у Бога- це знаходь.. Батьки праві, вже виріс я. Живу у добрім знанім краю. У мене вже своя сім'я І слава Богу діток маю. Літа минають всі ростуть. Та послуху батькам не мають. І згадав я тата тут Просив мене він в ріднім краї. -приходь дитиною не вночі, щоб хвилювань нам не приносить. Тепер дітей своїх навчи, бо що посієш, те й покосиш. І часто в церкві чули слово. Ось брат за кафедру іде. Знайому чую япросову-- мій гріх уже мене веде. Згадав, батькам я не корився. Вони чекали зорі й ніч. А я до дому повертався і не дивився їм у вічі Брат в церкві далі доповів -є заповідь-шануй шануй батьків і довго житимеш на землі Щастя одержиш, як хотів. Ось тепер поїду я до мами Скажу пробач мені за все Жаль, що немає тата з нами Йому сказав би те саме. Благословила й пробачила. Як Бог сказав, так має бути. Та й онукам зазначила Триматись Божої науки.