Назар Захарко - батько українського історично-літературного репу.
@nazarzakharko3 жыл бұрын
😁😁👍🥰
@user-sx7yj2hi5f4 ай бұрын
Геніальне виконання геніального твору! Українці повинні знати, чому твори Є.Маланюка були заборонені в раша-імперії-совку! Слава рідній незламній Україні!
@user-tw5sl8lz9e3 жыл бұрын
це найкраща підготовка до зно
@user-ek5zi6kl8r3 жыл бұрын
Щиро тобі дякую,хлопче))Завдяки твоїм шедеврам я спростила собі підготовку до ЗНО))ти найкращий!!!
@user-gl5vh6dv2b3 жыл бұрын
Эффективный способ запомнить, Правда потом без музыкального ритма рассказать вряд ли получится...
@user-jy4hk8vy7i8 ай бұрын
Шукала для вчення, а додала в плейлист 🤌
@ennochkak85102 жыл бұрын
Чудово!!!
@maxnorrr99763 жыл бұрын
Це так незвично 😍
@nazarzakharko3 жыл бұрын
😊
@RICARDO2.003 жыл бұрын
Круто🔥🔥🔥
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Спасибо большое🥰
@user-sv5ex3xg2j Жыл бұрын
💙
@user-dc2fq5tm7q3 жыл бұрын
Здорово! Ритмично! 👍
@nazarzakharko3 жыл бұрын
☺️☺️
@user-cu7ul8il9b6 ай бұрын
Внук кремезного чумака, Січовика блідий правправнук, Я закохавсь в гучних віках, Я волю полюбив державну. І крізь папери, крізь перо, Крізь дні буденні - богоданно Рокоче запорозька кров Міцних поплічників Богдана - Тих отаманів курінних, Що під гармати революцій Уміли кинуть п'яний сміх В скривавлене обличчя - муці. Чия залізна голова І з-під катівської сокири Жбурляла в чернь такі слова, Що їй мороз ішов за шкіру. Хто в дикий вихор гопака Втіляв життя назустріч степу, Й чия упевнена рука Зміцняла сивого Мазепу. Коли ж в батуринськім огні Держава рухнула, тоді-то Вони взяли свячений ніж, Залізняка майбутні діти! Як не калічила Москва, Не спокушав її розгон той - Та враз підвівсь, і запалав, І з серця кров'ю крикнув Гонта. ...Даремно, вороже, радій - Не паралітик і не лірник Народ мій - в гураган подій Жбурне тобою ще, невірний! Ще засилатимеш, на жаль, До Києва послів московських - І по паркету наших заль Ступати лаптю буде сковзько.
@mirday67412 жыл бұрын
Это очень круто! Спасибо! :)
@user-nc5gr5kp8x3 жыл бұрын
Вау!!!
@SerjErofeev3 жыл бұрын
Кайф
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Благодарю 🙏
@dianaoliynyk58293 жыл бұрын
Овва... Прикольно звучить)
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Дякую🔥🔥
@Nata-yq6gw2 жыл бұрын
Круть🔥🔥🔥
@user-tw7zd9ze1d3 жыл бұрын
Назаре,тебе по праву можна назвати теж "внуком кремезного чумака",бо пропагуєш українське слово,а значить - і нашу національну культуру! Дякую!
@nazarzakharko3 жыл бұрын
І вам дякую!!!
@user-ek5zi6kl8r3 жыл бұрын
ЯКИИИЙЙ КАЙЙФ І ЯК АКТУАЛЬНОО)))))
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Приємно🥰🥰
@user-vt6qc8sb5h3 жыл бұрын
Крассссссавчик
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Ддддяяякууююю😊❤️
@daweyla Жыл бұрын
1:09
@C.Ronaldo7_Goat4 ай бұрын
А чого він без звука??
@i.k45113 жыл бұрын
Можеш написати пісню до вірша "Інфанта"
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Я постараюсь це зробити))
@i.k45113 жыл бұрын
Буду з нетерпінням чекати🙂🙂🙂🙂🙂
@pchelhuh91303 жыл бұрын
А можно на русском "Бородино" 🥺🙏
@nazarzakharko3 жыл бұрын
Я постараюсь))
@user-ud6qx6sv4o8 ай бұрын
Внук кремезного чумака, Січовика блідий правправнук, Я закохавсь в гучних віках, Я волю полюбив державну. І крізь папери, крізь перо, Крізь дні буденні - богоданно Рокоче запорозька кров Міцних поплічників Богдана - Тих отаманів курінних, Що під гармати революцій Уміли кинуть п'яний сміх В скривавлене обличчя - муці. Чия залізна голова І з-під катівської сокири Жбурляла в чернь такі слова, Що їй мороз ішов за шкіру. Хто в дикий вихор гопака Втіляв життя назустріч степу, Й чия упевнена рука Зміцняла сивого Мазепу. Коли ж в батуринськім огні Держава рухнула, тоді-то Вони взяли свячений ніж, Залізняка майбутні діти! Хай згинуло, хай загуло - Вони лишилися, як криця! І жадний примус, жадне зло Їх не примусило скоритьсяі Херсонські прерії - мов Січ, А кобзарем - херсонський вітер, І рідним був одразу клич: - Вставайте! Кайдани порвіте! Бо ж там тече козацький Буг Й - не раз червоная - Синюха, А я там весен вербний пух І дух землі - з дитинства нюхав. Як не калічила Москва, Не спокушав її розгон той - Та враз підвівсь, і запалав, І з серця кров'ю крикнув Гонта. ...Даремно, вороже, радій - Не паралітик і не лірник Народ мій - в гураган подій Жбурне тобою ще, невірний! Ще засилатимеш, на жаль, До Києва послів московських - І по паркету наших заль Ступати лаптю буде сковзько.